Іменем України
29 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2532/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ІНТЕКО» про стягнення податкового боргу,
13.05.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі- позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ІНТЕКО» (далі - відповідач) в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ІНТЕКО» податковий борг в дохід Державного бюджету:
- з податку на додану вартість в загальній сумі 6021524,81 грн, в тому числі: 3537439,00 грн основного платежу, 829267,25 грн штрафних санкцій та 1654818,56 грн пені, з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника та рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на користь Державного бюджету України з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ;
- з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 6440195,07 грн, в тому числі: 3768553,00 грн основного платежу, 944488,50 грн штрафних санкцій та 1727153,57 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науко - виробниче підприємство «ІНТЕКО», перебуває за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів з 27.11.2012.
Відповідно до наказів Головного управління ДПС у Луганській області від 09.09.2018 № 51 та від 08.10.2019 № 196 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ НВП «ІНТЕКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (акт від 21.10.2019 за № 115/12-32-05-11-05/38350137).
На підставі зазначеної перевірки контролюючим органом прийнято податкові - повідомлення рішення від 07.11.2019 № 00000030511 з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) відповідно до якого, платнику донараховано сум основного зобов'язання в розмірі 3493365 грн та штрафних санкцій в розмірі 873341,25 грн та від 07.11.2019 № 00000050511 з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до якого, платнику донараховано сум основного зобов'язання в розмірі 3777954,00 грн та штрафних санкцій в розмірі 944488,50 грн, та відповідно до відмітки на поштовому повідомленні, вважаються врученими платнику 11.11.2019.
Зазначені податкові повідомлення - рішення оскаржувались платником, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі № 360/567/20 за адміністративним позовом ТОВ «НВП «ІНТЕКО» до ГУ ДПС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень від 07.11.2019 №00000030511 на загальну суму 4366706,25 грн та № 00000050511 на загальну суму 4772442 грн, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №360/567/20 апеляційну скаргу ТОВ «НВП «ІНТЕКО» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 залишено без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №360/567/20 залишено без змін.
Крім того, відповідачем до податкового органу подано податкові декларації з ПДВ від 18.12.2020 за № 9338576295, відповідно до показників якої самостійно визначене податкове зобов'язання за листопад 2020 року складає 44074,00 грн, та від 14.01.2021 за №9365482118, відповідно до показників якої самостійне визначено податкове зобов'язання за грудень 2020 року складає 10367,00 грн.
Враховуючи зазначене, грошове зобов'язання визначене за податковими повідомленнями - рішеннями від 07.11.2019 № 00000030511 та № 00000050511, та деклараціями з ПДВ від 18.12.2020 за № 9338576295 та від 14.01.2021 за № 9365482118, на загальну суму 12461719,88 грн, в тому числі: 6021524,81 грн з ПДВ (3537439,00 грн основного платежу, 829267,25 грн штрафних санкцій та 1654818,56 грн пені) та 6440195,07 грн з податку на прибуток приватних підприємств (3768553,00 грн основного платежу, 944488,50 грн штрафних санкцій та 1727153,57 грн пені) є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Контролюючим органом, з метою погашення податкового боргу, згідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України, надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 14.01.2021 форми «Ю» № 131-13, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою відповідачу 22.02.2021.
Проте, незважаючи на вжиті контролюючим органом заходи, вищезазначена податкова вимога відповідачем не погашена, податковий борг відповідача залишається несплаченим.
Ухвалою суду від 18.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, роз'єднано позовні вимоги виділивши вимоги у самостійні провадження (арк. спр. 177-179).
Поштове відправлення із ухвалою суду від 18.05.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі, направлене на юридичну адресу відповідача, проте не вручено, оскільки відповідач відсутній за юридичною адресою (арк. спр. 184), а тому, відповідно до приписів статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 08.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 199).
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Представник сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ІНТЕКО», ідентифікаційний код 38350137, зареєстроване Сєвєродонецькою міською радою 23.11.2012 за номером запису в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України №13831020000003083, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Гвардійський, буд. 28, перебуває на податковому обліку в Сєвєродонецької державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Луганській області та має відкриті банківські рахунки (арк. спр. 6-9, 173-176).
Позивачем в порядку, встановленому підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статтями 77, 82 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Інтеко» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами проведення якої складений акт від 21.10.2019 № 115/12-32- 05-11-05/38350137 (арк. спр. 28-129).
На підставі акта від 21.10.2019 № 115/12-32-05-11-05/38350137 ГУ ДПС у Луганській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2019:
№ 00000030511, яким за встановлене порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено ТОВ «НВП «Інтеко» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 4366706,25 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями на 3493365 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 873341,25 грн. Згідно з розрахунком податкового зобов'язання, який є додатком до вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачу збільшено грошове зобов'язання за період з жовтня 2016 року по вересень 2018 року (арк. спр. 24-25);
№ 00000050511, яким за встановлене порушення підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України збільшено ТОВ «НВП «Інтеко» суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4722442,50 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями на 3777954 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 944488,50 грн. Згідно з розрахунком податкового зобов'язання, який є додатком до вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачу збільшено грошове зобов'язання за 2016-2018 роки (арк. спр. 22-23);
№ 00000040511, яким за встановлене порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зменшено ТОВ «НВП «Інтеко» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2018 року на 30039,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №360/567/20, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 07.12.2020 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеко» до Головного управління ДПС у Луганській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Відповідачем подано податкові декларації з ПДВ від 18.12.2020 за № 9338576295 та від 14.01.2021 за № 9365482118, в яких самостійно визначено податкові зобов'язання (арк. спр. 14, 15).
Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків станом на 31.07.2021, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 6021671,11 грн, яка складається з основного боргу 4366852,55 грн та пені - 1654818,56 грн (арк. спр. 206).
Позивачем сформовано податкову вимогу від 14.01.2021 № 131-13, яка направлена за місцезнаходження відповідача, проте не вручено у зв'язку з закінченням терміну зберігання (арк. спр. 12, 12 зв.б.).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України);
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до зо календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно із підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (підпункти 129.3.1, 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Судом встановлено, що грошове зобов'язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 07.11.2019 № 00000030511 та № 00000050511, та деклараціями з ПДВ від 18.12.2020 за № 9338576295 та від 14.01.2021 за № 9365482118, на суму 6021524,81 грн з ПДВ (3537439,00 грн основного платежу, 829267,25 грн штрафних санкцій та 1654818,56 грн пені) є узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідних платежів може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як зазначено у пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з абз. 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оскаржена, до теперішнього часу не сплачена.
Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не сплачений, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області (93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72, код ЄДРПОУ 44082150) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ІНТЕКО», (ідентифікаційний код 38350137, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 28) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ІНТЕКО» заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 6021524,81 грн (шість мільйонів двадцять одна тисяча п'ятсот двадцять грн 81 коп.) на користь Державного бюджету України з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива