Іменем України
23 липня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/818/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Суховій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - Університет, ДДУВС, позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 5 181 (п'ять тисяч сто вісімдесят одна) гривень 26 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 службу в органах внутрішніх справ України з 2014 по 2016 рік. Наказом Дніпропетровського державного універеитету внутрішніх справ від 29.08.2014 № 187 ос, який було прийнято на виконання наказу МВС України від 07.08.2014 №792 «Про переведення курсантів ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка та ДЮ1 МВС України», з 01.09.2014 відповідача було переведено до ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням.
Згідно з наказом ДДУВС від 29.05.2015 № 235 відповідач успішно закінчила ДДУВС, отримала диплом бакалавра та була направлена до ОВС.
Відповідно до наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 29.05.2015 № 195 ос відповідач призначена на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління.
Наказом Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області (далі - ГУНП в Запорізькій області) від 12.05.2016 № 170 ос відповідач була призначена на посаду інспектора Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції у зв'язку зі змінами в штатах.
23.09.2016 ОСОБА_1 звернулась до керівництва ГУНП в Запорізькій області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції, яку наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.10.2016 № 349 ос відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідач звільнившись з Національної поліції, за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», тим самим відмовившись від подальшого проходження служби, порушила умови Договору № 2806, а тому зобов'язана відшкодувати витрати пов'язанні з її утриманням у ДДУВС.
01.07.2021 до відділу діловодства та обліку зверень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 22296/2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не звертався з вимогою щодо відшкодування витрат на підготовку у сумі 5181,26 грн у добровільному порядку (арк. спр. 136-138).
Ухвалою суду від 18.05.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 84-85).
Ухвалою суду від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 126-127).
Ухвалою суду від 23.07.2021 у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовлено (арк. спр. 157-159).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 29.08.2014 № 187 ос, який було прийнято на виконання наказу МВС України від 07.08.2014 №792 «Про переведення курсантів ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка та ДЮ1 МВС України», з 01.09.2014 відповідача було переведено до ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням (арк. спр. 94).
01.09.2014 на виконання наказу МВС України від 14.05.2007 № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх еправ України» між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Запорізькій області був укладений договір № 2806.
Відповідно до пункту 4.2 у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу при звільненні з органів внутрішніх справ (арк. спр. 96).
Згідно з наказом ДДУВС від 29.05.2015 № 235 відповідач успішно закінчила ДДУВС, отримала диплом бакалавра та була направлена до ОВС (арк. спр. 95).
Відповідно до наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 29.05.2015 № 195 о/с відповідач призначена на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління (арк. спр. 97).
Наказом Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області (далі - ГУНП в Запорізькій області) від 12.05.2016 № 170 ос відповідач була призначена на посаду інспектора Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції у зв'язку зі змінами в штатах (арк. спр. 98).
23.09.2016 ОСОБА_1 звернулась до керівництва ГУНП в Запорізькій області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції, яку наказом ГУНП в Запорізькій області від 11.10.2016 № 349 ос відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» (арк. спр. 99, 101).
Відповідачем до матеріалів справи надано довідку від 18.02.2021 №384, з якої вбачається визначено відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі у сумі 5181,26 грн (арк.спр. 102).
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 10.01.2002 року №2925-ІІІ "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15.12.1997 затверджено єдину систему військової освіти, до якої входить позивач.
Згідно ст. 18 Закону України "Про міліцію", в редакції чинній на момент укладення договору від 01.09.2014 між позивачем, відповідачем та ГУМВС України в Харківській області, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту", "Про міліцію", з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.
При цьому, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із ч.1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень ст. 72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч. 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приписами ч.5 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов'язане із питаннями реалізації правового статусу особи.
Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.
Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов'язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що згідно з довідок-розрахунків витрат на грошове, продовольче, медичне, речове забезпечення та вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, які складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 27.02.2017 № 4/336д, відповідач повинна відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 5181,26 грн.
Посилання відповідача на те, що у задовленні позову слід відмовити з підстав відсутності зверення відповідача з вимогою щодо відшкодування витрат на підготовку у сумі 5181,26 грн у добровільному порядку, судом не приймаються до уваги, оскільки 01.09.2014 між сторонами у справі був укладений договір № 2806.
Так, у пункті 4.2 вказаного договору зазначено про необхіність відшкодування ОСОБА_1 фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день у разі дострокового розірвання договору.
Таким чином, відповідач на час звільнення була обізнана про необхідність відшкодування відповідних витрат у разі дострокового розірвання вказаного вище договору, тобто до закінчення встановленого трирічного терміну перебування на службі.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що наказом ГУ НП в Запорізькій області від 11.10.2016 №349 о/с відповідно до Закону України “Про Національну поліцію” ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням), тобто до закінчення встановленого трирічного терміну перебування на службі, то відповідно до п. 4.2 договору від 01.09.2014 відповідач зобов'язаний відшкодувати Дніпропетровському дердавному університету внутрішніх справ фактичні витрати на підготовку в сумі 5181,26 грн, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ: 08571446, місцезнаходження юридичної особи: місто Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, будинок 26) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідетифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідетифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р НА 148201720313281001201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 5 181 (п'ять тисяч сто вісімдесят одна) гривень 26 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст повного судового рішення складено 28 липня 2021 року.
Суддя Є.О. Кисельова