29 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/2864/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13-А, код ЄДРПОУ - 35037956)
провизнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника в частині,-
І. Зміст позовних вимог.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гломби Оксани Станіславівни, про арешт коштів боржника у ВП №64343410 від 18.05.2021 р. в частині накладення арешту: на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 та грошові кошти, що надходять на банківський рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсиббанк" від Пенсійного фонду України як пенсійні виплати ОСОБА_1
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова арешт коштів прийняті з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», оскільки державним виконавцем відповідачем накладено арешт рахунок, на який позивач отримує пенсію та ФОП. Тому, на думку позивачки відповідач не мав права накладати арешт.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Крім того зазначала, що підстав для зняття державним виконавцем арешту з коштів боржника або його частини немає. Винесена постанову про накладення арешту є законною та скасуванню не підлягає.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою суду від 08.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін на 14.07.2021 року.
Ухвалою суду від 14 липня 2021 року судове засідання за клопотанням позивача відкладено до 29.07.2021 року та витребувано додаткові докази.
28.07.2021 року від позивача надійшло клопотання про надання йому та його представнику можливості прийняти участь у судовому засідання, що призначене на 29.07.2021 року у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 28 липня 2021 року у задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 29.07.2021 року відмовлено.
В судове засідання 29.07.2021 року сторони не з'явились.
Приписами статті 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, частиною 4 зазначеної статті встановлені спеціальні строки розгляду відповідно до якої, справа вирішується судом протягом 10 днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. ст. 124, 194, 205 та 287 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
У Світловодському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 64356356, до складу якого входять 3 виконавчі провадження, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплата комунальних послуг та єдиного податку зі сплати фізичних осіб.
08.12.2020 року до Світловодського ВДВС надійшла заява СП ТОВ «Світловодськпобут» про прийняття до виконання виконавчого листа № 401/1619/20 від 02.12.2020, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 17914,91 грн.
02.02.2021 року до Світловодського ВДВС надійшла заява СП ТОВ «Світловодськпобут» про прийняття до виконання виконавчого листа № 401/1285/20 від 12.01.2021, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 43923,25 грн.
17.05.2021 року ВДВС Світловодського МРУЮ у Кіровоградській області надійшла заява Головного управління ДФС у Кіровоградській області про прийняття до виконання виконавчого листа №340/3056/20 від 06.05.2021, виданого Кіровоградським адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 226375,75 грн.
02.02.2021 року, державним виконавцем винесено постанову про об'єднання та приєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (ЗВП за АСВП №64356356).
08.12.2020, 02.02.2021 та 17.05.2021 державним виконавцем відділу винесено постанови про відкриття вищевказаних виконавчих проваджень.
Постановою державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Гломби О.С. про арешт коштів боржника у ВП №64343410 від 18.05.2021 р. накладено арешт на грошові кошти боржника на відкритих рахунках у банках.
Не погоджуючись вказаною постановою про накладення арешту коштів на рахунок для отримання пенсії та рахунок ФОП, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з вимогами статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Приписи статті 18 Закону № 1404-VIII закріплюють, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
За приписами ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Відповідно до вимог статті 52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Отже, в контексті ст. 52 Закону №1404-VIII, наявні дві обставини, на підставі яких не підлягають арешту кошти:
- кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках;
- кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 758 від 22 червня 2012 р. рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до Постанови Національного банку України №492 від 12 листопада 2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (розділ 5, пункт 68). Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6). Тому даний рахунок, не є рахунком зі спеціальним режимом використання, і крім того, на нього можуть зараховуватися будь-які надходження (грошові кошти).
Відповідно до вимог статті 73 Закону №1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежені права державного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використання, кошти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Судом встановлено, що постановою відповідача від 7 грудня 2020 р. ВП №59437477 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику (позивача).
Суд зазначає, що наведене у цій постанові формулювання не суперечить приписам Закону №1404-VIII.
Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправною та скасування постанови від 18.05.2021 р. про накладення арешту в частині накладення арешту: на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 та грошові кошти, що надходять на банківський рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсиббанк" в рамках ВП №64343410, суд зазначає наступне.
У ст.73 Закону №1404-VIII визначено вичерпний перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення, і пенсійні виплати не входять до цього переліку коштів та не підпадають під дію ст.52 Закону.
На переконання суду, пенсійні виплати не входять до переліку коштів, на які не може бути звернено стягнення відповідно до ст.73 вказаного Закону, а пенсійний рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання.
Суд бере до уваги, що у матеріалах виконавчого провадження відсутнє повідомлення банку про те, що наявний у банку рахунок позивача, на який накладено арешт (чи підлягає накладенню арешт), є рахунком із спеціальним режимом використання чи рахунком, на який здійснюється зарахування пенсійних виплат.
За таких обставин суд визнає, що у відповідача на час винесення спірної постанови були відсутні відомості про будь-які особливості банківського рахунку позивача, на який було накладено арешт. Суд також зазначає, що цей рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання.
Отже, при винесенні спірної постанови державний виконавець вживав передбачених законом заходів для виконання судового рішення майнового характеру у визначений Законом №1404-VIII строк.
Разом з тим, судом встановлено, що на вказаний банківський рахунок позивача надходили пенсійні виплати (а.с.87-90), з яких хоча і можливе здійснення відрахування, проте їх розмір має певні обмеження, встановлені законом.
Так, відповідно до вимог статті 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Закону №1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 70 Закону №1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Частиною 2 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Суд зазначає, що накладення арешту на кошти позивача, що містяться на картковому рахунку, відкритому для виплати пенсії в АТ «УкрСиббанк», означає неможливість позивачу розпоряджатися коштами не лише у розмірі, який встановлено частиною 2 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але й у повному обсязі.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується … та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. Кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
Тому суд визнає, що накладення арешту на вказаний банківський рахунок по суті обмежило право позивача розпоряджатися коштами цього рахунку у розмірі, що перевищує відсоток, на який може бути звернено стягнення. Це означає, що право власності позивача на ці кошти порушено.
При цьому суд бере до уваги, що відповідачу не було відомо про ці обставини на час винесення спірної постанови, а стягнення відповідачем на певний відсоток, який дозволений законодавством для відрахування з пенсії, не звертався.
Статтею 59 Закону №1404-VIII врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного виконавцем. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5).
Частиною 5 статті 13 Закону №1404 визначено, що постанова про зняття арешту приймається виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
За наведених обставин з метою захисту права власності позивача щодо коштів, розміщених на вказаному банківському рахунку, суд вважає необхідним позовні вимоги щодо скасування спірної постанови в даній частині задовольнити.
Тому суд на підставі ч.5 ст.59 Закону №1404-VIII вважає необхідним скасувати постанову державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гломби Оксани Станіславівни, про арешт коштів боржника у ВП №64343410 від 18.05.2021 р. в частині накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на рахунку НОМЕР_3 для здійснюється зарахування пенсійних виплат.
Суд звертає увагу органу ДВС, що на виконання рішення суду про скасування спірної постанови в зазначеній вище частині Світловодський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повинен у визначений Законом спосіб і порядок повідомити Акціонерне товариство «УкрСиббанк» для фактичного зняття арешту з банківського рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) та надіслати відповідну постанову органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Крім того, орган ДВС з врахуванням висновків суду повинен прийняти відповідне рішення відповідно до вимог ч.2 ст.70 Закону №1404-VIII та ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо частини позовних вимог про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось судом, відповідно до частиною другою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Частиною першою статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
Пунктом 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі по тексту - Інструкція) передбачено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.
Згідно пункту 8 Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
За зведеним виконавчим провадженням арешт накладається на загальну суму заборгованості за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що арешт на кошти боржника накладається на загальну суму заборгованості у рамках зведеного виконавчого провадження.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, арешт накладено на загальну суму заборгованості при примусовому виконанні виконавчого листа №401/1619/20 від 02.12.2020, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, виконавчого листа № 401/1285/20 від 12.01.2021, виданого Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області, виконання виконавчого листа №340/3056/20 від 06.05.2021, виданого Кіровоградським адміністративним судом в межах виконавчого провадження ВП №64343410.
Разом з тим, сума заборгованості за виконавчим провадженням ВП №64343410 становить 226375,75 грн., а відповідачем не встановлено та не надано суду доказів щодо загальної суми грошових коштів по всіх рахунках на які накладено арешт.
Враховуючи що арешт накладається у розмірі суми стягнення, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно накладено арешт в межах виконавчого провадження ВП №64343410 накладено на всі грошові кошти, що містяться боржника, оскільки арешт на загальну суму заборгованості повинен бути накладений лише у рамках зведеного виконавчого провадження.
Разом з тим, досліджуючи спірні правовідносини з матеріалів справи судом встановлено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 частково задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2020р. у справі №340/3056/20 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Світловодськ, Кіровоградської області заборгованість з єдиного податку фізичних осіб - підприємців в сумі 226887,92 грн. в т.ч. 226375,75 грн. основного зобов'язання та 512,17 грн. штрафних санкцій змінене. В цій частині прийняте нове рішення, яким стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Світловодськ, Кіровоградської області заборгованість з єдиного податку фізичних осіб - підприємців в сумі 226375,75грн. основного зобов'язання, в решті позовних вимог відмовлено.
Розстрочено Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 стягнення на користь місцевого бюджету м. Світловодськ, Кіровоградської області 226375,75 грн. шляхом сплати щомісячно починаючи з 01.03.2021р. по 01.02.2022 р. по 18864,81 грн. суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби від 14 травня 2021 року №1/11-28-13-06-17 до рішення суду від 16 лютого 2021р. №340/3056/20. З графіку вбачається, що затверджено його було Заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області 14.05.2021р.
19.05.2021р. ТОВ «Світловодський Завод Пиломатеріалів» здійснено оплату згідно графіку у розмірі 37 729, 30 грн., з яких за березень-квітень 2021р. - 37 643,94 грн. (18821,97*2), та пеня за вказані два місяці 85,36 грн. (42,68 грн.*2).
25.06.2021р. на адресу товариства надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2021р. та постанова про арешт коштів боржника від 18.05.2021р.
30.05.2021р. ТОВ «Світловодський Завод Пиломатеріалів» здійснено оплату згідно графіку за травень 2021 р. - 3864.70 грн.
Згідно спірної постанови про арешт коштів боржника вбачається, що арешт накладено на усі грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у тому числі на рахунку на мені нараховується пенсія та на моєму рахунку фізичної особи - підприємця.
18.05.2021р. від податкового органу на електронну адресу позивача направлено графік погашення розстрочених (відстрочених) на підставі рішення.
Враховуючи встановлені фактичні обставини суд зазначає, що накладення арешту на рахунок боржника, на який останній отримує прибуток від господарської діяльності, а також з якого здійснюються виплати заборгованості з єдиного податку фізичних осіб-підприємців в сумі 226887,92 грн. за рішенням суду, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення як прав позивача - боржника так і Держави - стягувача до державного бюджету України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону 1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року №916/1572/19, від 17.01.2020 у справі №340/1018/19.
З огляду на викладене, суд вважає, що в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану постанову, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
VІ. Судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., тому підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гломби Оксани Станіславівни, про арешт коштів боржника у ВП №64343410 від 18.05.2021 р. в частині накладення арешту: на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 та грошові кошти, що надходять на банківський рахунок НОМЕР_3 в ПАТ "Укрсиббанк" від Пенсійного фонду України як пенсійні виплати ОСОБА_1 .
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Дніпро) (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Павлівська, 13-А, код ЄДРПОУ - 35037956) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук