29 липня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/2070/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області, (вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 39808965) про скасування постанов,-
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та просить суд визнати такими, що не підлягають виконанню та скасувати постанови № КР266/382/НП/СПДТ-ФС від 07.11.2018 року та № КР0906/382/АВ/ТД-ФС від 20.03.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами інспекційного відвідування посадовими особами відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 22.10.2018 року (копію якого позивач не отримала) та акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР0906/382/АВ від 04.03.2019р.
На підставі вказаних актів, відповідачем прийнято:
- постанову про накладення штрафу від 07.11.2018 року за №КР2666/382/НП/СПТД-ФС;
- постанову про накладення штрафу від 20.03.2019 року за №КР0906/382/АВ /ТД-ФС.
Позивач не погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції враховуючи наступне.
Інспекційне відвідування призначено за відсутності правових підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V.
Частиною 2 статті 2 цього Закону встановлено, що його дія не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Отже, на переконання позивача, дія Закону № 877- V поширюється на правовідносини в сфері здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю, оскільки інспекційне відвідування є формою державного нагляду у сфері господарської діяльності. Вказане твердження також підтверджується тим, що преамбула Наказу відповідача від 05.11.2019 року № 1634 «Про проведення інспекційного відвідування» містить посилання на вказаний Закон як на підставу призначення заходу контролю.
Таким чином, відповідач може здійснювати державний нагляд контроль виключно на підставі Закону № 877- V і спеціального закону, котрий би встановлював особливості цієї діяльності.
На даний час такий спеціальний закон відсутній, тому спірні правовідносини врегульовані виключно приписами Закону № 877- V, як нормативно-правового акта вищої юридичної сили, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, яким керувався відповідач під час призначення та проведення інспекційного відвідування.
Позивач зазначає, що захід контролю був призначений та проведений за відсутності правових підстав, які встановлені Законом № 877- V, що в свою чергу є грубим порушенням частини 2 статті 6 цього Закону, якою встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Крім того, позивач не погоджується з висновками відповідача, стосовно наявності складу порушення законодавства про працю враховуючи наступне.
Основним видом діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Фактичне здійснення господарської діяльності проводиться за адресою- м. Кропивницький, вулю Олександрійське шосе,1.
Відповідно до укладеної угоди №2/17 зі споживчим кооперативом «Джуппо», позивач залучає до роботи в належних їй магазинах -кафетеріях членів кооперативу «Джуппо».
В даному випадку працівники, які допомагали позивачеві з реалізацією товару - не є її найманими працівниками.
Зазначені особи, є членами СК «Джуппо» та , за умовами укладеної угоди №2/17, допомагали позивачеві в її магазині.
Вказані особи направлялись до її магазину, за її проханням та за потребою, головою правління СК «Джуппо».
Члени СК «Джуппо» не виконують трудову функцію, відносини між ними та позивачем не є трудовими, а вказані особи не отримували оплату за виконану роботу з боку позивача, оскільки вона не є їх роботодавцем.
З огляду на наведені вище положення документів в сфері діяльності споживчої кооперації - безоплатну допомогу члена кооперації, не можна вважати виконанням трудової функції в розумінні положень КЗпП України.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду.
07.06.2021р. відповідачем подано відзив на позов, яким вимоги позивача не визнаються та вказується, що при прийняття оскаржуваних рішень посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені ПКМУ від 26.04.2017р. №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2013р. №509 (а.с. 45-54).
Ухвалою суду від 05.05.2021р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору в розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.36).
Ухвалою суду від 17.05.2021р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 16.07.2021р. (а.с.39).
16.07.2021р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2021р.
27.07. 2021 та 28.07.2021 учасниками справи подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторін, у зв'язку з чим та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
За змістом ч. 4 ст. 2 вказаного Закону заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р., Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 Кодексу законів про працю України встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.
Підпунктом 5 п. 5 Порядку 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовою особою відповідача, 17.10.2018р. на ім'я керівника відповідача подано службову записку про необхідність проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності позивача (м. Кропивницький, кафетерій на території Автовокзалу №1, Олександрійське шосе) з питань укладення трудового договору, використання неоформленої найманої праці у зв'язку з наявністю інформації, отриманої в ході інформаційно-роз'яснювальної роботи (а.с.55).
17.10.2018р. відповідачем видано наказ №1415 про проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю в термін з 17.10.2018р. по 18.10.2018р. (а.с.56).
На підставі вищевказаного наказу відповідачем виписано направлення на проведенням інспекційного відвідування від 17.10.2018р. №1415/02.5, яке згідно підпису отримано особисто позивачем 17.10.2018р. о 15-30 год. (а.с. 57).
17.10.2018р. посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання робочого місяця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівником щодо предмета інспекційного відвідування та відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю. Акт підписано особисто позивачем (а.с.58,59).
Крім того, посадовою особою відповідача 17.10.2018р. складено вимогу про надання документів, у зв'язку з чим строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 5 календарних днів та зобов'язано позивача надати витребувані документи до 22.10.2018р. (а.с.60).
Згідно матеріалів фотофіксації за місцем здійснення діяльності позивачем торгівлю здійснювала фізична особа - ОСОБА_2 , що також зафіксовано шляхом відео зйомки місяця здійснення торгівлі (а.с.61,107).
За повідомленням ОСОБА_2 вона є працівником споживчого товариства «Джуппо», а торгівлю у місті здійснення господарської діяльності позивачем здійснює в якості допомоги.
Разом з тим, згідно інформації ГУ ДФС у Кіровоградській області у СП «Джуппо» відсутні наймані працівники (а.с.64).
22.10.2018р. посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КР2666/382/НП через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, який засобами поштового зв'язку направлений на адресу позивача (а.с.67-69, 70, звор.).
26.10.2018р. відповідачем прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР2666/382/НП/СПТД, за результатами розгляду якої 07.11.2018р. прийнято оскаржувану постанову №КР2666/382/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 372300 грн. на підставі абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яка направлена на адресу позивача та отримана нею особисто 12.11.2018р. (а.с.79,80, звор.).
Питання щодо правомірності проведення інспекційного відвідування за результатами якого прийнято постанову №КР2666/382/НП/СПТД-ФС від 07.11.2018р., було предметом розгляду справи №1140/2816/18 Кіровоградським окружним адміністративним судом за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Кіровоградській області Котрікової Інни Станіславівни про визнання дій здійснених 17 жовтня 2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Кіровоградській області Котріковою Інною Станіславівною щодо безпідставного здійснення заходу з відвідування та усного витребування у неї інформації про державну реєстрацію і здійснення тиску з зазначеного приводу на неї, а також щодо виключного обов'язку укладання трудових договорів та перешкоджання у залученні третьої особи під час проведення інспекційного відвідування - протиправними та такими що не відповідають вимогам Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” і грубо порушують вимоги ст.19, 43 Конституції України.
За результатами розгляду справи Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято рішення №1140/2816/18 від 23.01.2019р. про відмову у задоволені позову, і при цьому в мотивувальній частині рішення суд зазначив наступне: «…на підставі наказу №1415 від 17.10.2018, направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.10.2018 №1415/02.5, було проведено інспекційне відвідування позивача та як свідчать матеріали справи, відповідачем відвідування позивача проведено з підстав та у відповідності до вимог чинного законодавства України.».
Рішення суду в апеляційному порядку позивачем не оскаржувалось.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням положень ст. 78 КАС України та встановлених в ході розгляду справи обставин, суд зазначає про безпідставність доводів позивача щодо порушення допущені посадовими особами відповідача під час проведення інспекційного відвідування, а тому постанова №КР2666/382/НП/СПТД-ФС від 07.11.2-18р. про накладення штрафу в розмірі 372300 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню.
Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено наступне.
Посадовою особою відповідача, 22.09.2019р. на ім'я керівника відповідача подано службову записку про необхідність проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення діяльності позивача ( АДРЕСА_2 ) з питань укладення трудового договору у зв'язку з наявністю інформації, отриманої від ГУ ДФС у Кіровоградській області (а.с.86).
25.02.2019р. відповідачем видано наказ №314 про проведення інспекційного відвідування позивача з питань додержання законодавства про працю в термін з 27.02.2019р. по 28.02.2019р. (а.с.87).
На підставі вищевказаного наказу відповідачем виписано направлення на проведенням інспекційного відвідування від 25.02.2019р. №314 копію якого відмовилась отримати особа ( ОСОБА_3 ), яка здійснювала розрахункові операції у місці проведення інспекційного відвідування, що зафіксовано відео зйомкою (а.с.88,107).
28.02.2019р. посадовою особою відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування через ненадання інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, ненадання суб'єктом господарювання пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю, відсутність об'єкта відвідування або уповноваженої особи за місцезнаходженням зазначеним в ЄДРПОУ (а.с.89).
Крім того, посадовою особою відповідача 28.02.2019р. складено вимогу про надання документів, у зв'язку з чим строк проведення інспекційного відвідування зупинено на 5 календарних днів та зобов'язано позивача надати витребувані документи до 04.03.2019р. (а.с.91).
04.03.2019р. посадовою особою відповідача складено акт інспекційного відвідування №КР0906/382/АВ, яким зафіксовано факт здійснення реалізації товару фізичними особами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 без оформлення трудових відносин, зо зафіксовано відео зйомкою (а.с.92-94,107).
04.03.2019р. посадовою особою відповідача складено припис про усунення виявлених порушень №КР0906/382/АВ/П, яким зобов'язано позивача усунути до 11.03.2019р. виявлені порушення трудового законодавства (а.с.95).
Акт інспекційного відвідування №КР0906/382/АВ від 04.03.2019р. та припис №КР0906/382/АВ/П від 04.03.2019р. направлено позивачеві засобами поштового зв'язку (а.с.96).
У зв'язку з невиконання вимог припису, відповідачем 07.03.2019р. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №КР0906/382/АВ/ТД, яке направлено позивачеві засобами поштового зв'язку (а.с.98,99, звор.).
За результатами розгляду справи про накладення штрафу 20.03.2019р. прийнято оскаржувану постанову №КР0906/382/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 375570,00 грн. на підставі абз.2 ч. 2 ст.265 КЗпП України, яка направлена на адресу позивача (а.с.103).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Позивач будучи суб'єктом господарювання, відповідно до статей 50 Цивільного кодексу України, 124 Господарського кодексу України наділений правом залучення найманої праці до підприємницької діяльності і виступає однією із сторін трудового договору - роботодавцем.
На підставі вимог статті 21 КЗпП України, позивач зобов'язаний забезпечити реалізацію прав та свобод найманих працівників, на умовах встановлених законодавством про працю, згідно вимог статей 3, 24, 141 КЗпП України.
Отже, допустивши фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до здійснення розрахункових операцій в господарських одиницях де здійснюється підприємницька діяльність позивачем, без належного оформлення трудових правовідносин, позивачем допущено порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України.
Відповідно до вимог ч.5 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
У відповідності до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору з фізичною особою додержання письмової форми є обов'язковим.
На виконання вимог ст.24 КЗпП України, згідно порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" на роботодавця покладено обов'язок повідомлення про прийняття працівника на роботу місцевий орган Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску.
Частиною 2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" встановлено обов'язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
За ст. 253 КЗпП України, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач використовувала найману працю громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 без оформлення письмового трудового договору, без обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці та без здійснення сплати єдиного страхового внеску на умовах та в розмірі встановленого чинним законодавством України.
У відповідності до ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 ч.2 ст.265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абзац 8 ч.2 ст.265 КЗпП України).
Щодо доводів позивача про укладення нею 26.01.2017р. угоди №2/17 про взаємодію (взаємодопомогу) з СК СТ «Джуппо» та дійсним членом товариства, учасником соціальної програми «Взаємодопомога», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (а.с.26-29), на підставі якої члени СК СТ «Джуппо» надавали їй допомогу в її магазині, суд зазначає наступне.
Кодекс законів про працю України передбачає форми реалізації громадянами права на працю, шляхом укладення трудового договору або контракту (ст. 2).
Крім того, можливість реалізації права на працю може бути реалізована особою шляхом укладення цивільно-правового договору (договір підряду).
Чинним законодавством не передбачено використання щоденно найманої праці фізичної особи в т.ч. і шляхом укладення договорів про взаємодію (взаємодопомогу).
Більше того, як вже встановлено судом за інформацією ГУ ДФС у Кіровоградській області у СП «Джуппо» відсутні наймані працівники (а.с.64), тобто, особи, які надавали допомогу позивачеві при реалізації товару, є членами СК СТ «Джуппо», але при цьому не отримували заробітної плати, як від СК СТ «Джуппо» так і від позивача, що суперечить самому сенсу виконання трудових обов'язків.
Крім того, позивачем фактично залучено до виконання трудових обов'язків членів СК СТ «Джуппо», але при цьому будь-яких доказів, що вказані особи є дійсно є членами СК СТ «Джуппо» позивачем не надано.
Таким чином, доводи викладені позивачем у позовній заяві не спростовують факту виявлених порушень трудового законодавства, а тому судом до уваги не приймаються, а отже позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник