21 липня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2316/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Світловодського відділу обслуговування громадян щодо незарахування до страхового стажу роботу в колгоспі “Путь Октября” з 01.04.1990 року по 02.02.1993 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Світловодського відділу обслуговування громадян зарахувати йому до страхового стажу роботу в колгоспі “Путь Октября” з 01.04.1990 року по 02.02.1993 рік.
Ухвалою судді від 21.05.2021 задоволено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.20-21).
Ухвалою суду від 18.06.2021 у відповідача витребувано додаткові докази (а.с.64).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримує пенсію за віком. Зазначав, що при призначенні відповідачем пенсії йому не було зараховано до страхового стажу періоди роботи будівельником в колгоспі “Путь Октября” з 01.04.1990 року по 02.02.1993 року.
У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.61-62), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач звернувся із заявою про зарахування стажу за період роботи в колгоспі "Путь Октября", яка зареєстрована в Головному управлінні від 11.02.2021 за №853/У-1100-21. Головним управлінням було розглянуто звернення з наданими копіями документів та надано відповідь від 12.03.2021 № 1187-853/У-02/8-1100/21 щодо порушеного питання. Також, посилався на те, що з метою одержання необхідних документів, що підтверджують факт трудової участі ОСОБА_1 на підставі договору, Головним управління було сформовано запит від 12.03.2021 до трудового архіву Онуфріївської районної ради. Однак, станом на 02.06.2021 відповідь на адресу Головного управління не надходила. Також, зазначав, що рішення про відмову у зарахуванні зазначеного стажу позивача Головним управління не приймалось.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 29.09.2011 та отримує пенсію за віком згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", про що свідчать відомості пенсійної справи позивача (а.с.25-60).
Позивач звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою від 10.02.2021 за вх.№853/У-1100-21 про зарахування стажу за період роботи в колгоспі "Путь Октября" з 01.04.1990 по 02.02.1993 (а.с.69). До даної заяви позивачем додано копії: трудової книжки, паспорту, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (а.с.70-72).
Головним управлінням розглянуто звернення з наданими копіями документів та надано відповідь від 12.03.2021 № 1187-853/У-02/8-1100/21 щодо порушеного питання (а.с.14), в якій повідомлено позивача, що запис в трудовій книжці стосовно його роботи в колгоспі "Путь Октября" не містить інформації щодо виду договору (трудовий чи цивільно-правового характеру). Відтак, з метою одержання необхідних документів, що підтверджують факт трудової участі позивача на підставі зазначеного договору, головним управління сформовано запит до трудового архіву Онуфріївської районної ради.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.а ч.1 ст.3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Згідно зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаної норми Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з п.1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до вимог п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно п.2.3 цієї Інструкції записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Також, відповідно до п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. №162 (далі Інструкція №162), яка застосовувалася станом на 02.02.1993, передбачено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: "Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво" із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
Відповідно до п.2.25 Інструкції №162 записи про причини звільнення повинні відтворюватися в трудовій книжці в точній відповідності з формулюваннями чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та не потребує додаткових відомостей у разі наявності відповідних записів у ній.
Відповідно до статті 66 Закону №1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Пунктом 7 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 3 серпня 1972 року, визначено, головам колгоспів, колгоспним фахівцям, які мають вищу або середню спеціальну освіту і працюють за фахом у всіх ланках колгоспного виробництва, головним (старшим) бухгалтерам, механізаторам колгоспів (трактористам-машиністам, трактористам, комбайнерам, шоферам, машиністам, які працюють на стаціонарних установках, токарів, слюсарям, мотористам, радіооператор, електрикам і іншим особам, які мають виробничу кваліфікацію і зайнятим на ремонті і обслуговуванні техніки) і членам їх сімей пенсії призначаються на підставах, передбачених цим Положенням для робітників, службовців і їх сімей, з дотриманням умов, встановлених постановою Ради Міністрів СРСР від 20 липня 1964 №622 (ЗП УРСР 1964 р N 13, ст. 89).
Відповідно до пункту 108 вказаного Положення до загального стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка робота в якості робітника або службовця, незалежно від характеру та тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом пункту 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок №22-1 в редакції чинній на час подання позивачем заяви) орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу I цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Розділом IV Порядку №22-1 передбачено порядок приймання, оформлення і розгляд документів.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
В аналогічному порядку після визначення Пенсійним фондом України розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, здійснюється перерахунок пенсії у разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
У разі якщо на дату звернення особи за перерахунком пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про страховий стаж за двадцять четвертий місяць після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за бажанням особи перерахунок пенсії проводиться за наявні місяці страхового стажу або після надходження відповідних даних за цей місяць за умови, якщо дані надійшли не пізніше трьох місяців від дня звернення за перерахунком пенсії. У цьому разі днем звернення за перерахунком пенсії є день приймання органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Так, згідно відомостей, зазначених в трудовій книжці позивача вбачається, що останній в період з 01.04.1990 по 02.02.1993 працював в колгоспі “Путь Октября” Онуфріївського району Кіровоградської області по договору на будівництво сільськогосподарських об'єктів (а.с.6).
Матеріали справи містять архівну довідку Онуфріївської селищної ради від 09.04.2021 за вих.№64/01-14, згідно якої у документах архівного фонду “КСП “Путь Октября”” ( колгосп “Путь Октября”) Онуфріївеького району Кіровоградської області у книгах обліку трудового стажу і заробітної плати колгоспників з 1990 року по 1993 рік відомості про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_2 - відсутні (а.с.10).
Крім цього, позивачем надано суду лист Онуфріївської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 18.10.2011 за вих.№178/01-17, в якому останнім зазначено, що в протоколах засідань правління колгоспу та протоколах загальних уповноважених членів колгоспу “Путь Октября” за 1993 рік відомостей про звільнення ОСОБА_2 немає (а.с.9).
При цьому, в наданій органом пенсійного фонду відповіді від 12.03.2021 № 1187-853/У-02/8-1100/21 на заяву позивача, зазначено, що запис в трудовій книжці стосовно його роботи в колгоспі "Путь Октября" не містить інформації щодо виду договору (трудовий чи цивільно-правового характеру, тощо). Відтак, з метою одержання необхідних документів, що підтверджують факт трудової участі позивача на підставі зазначеного договору, Головним управління сформовано запит до трудового архіву Онуфріївської районної ради від 12.03.2021.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що станом на час розгляду справи відповідь на адресу головного управління не надходила.
При цьому, на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області рішення про задоволення чи відмову ОСОБА_3 у зарахуванні до страхового стажу роботи в колгоспі “Путь Октября” у період з 01.04.1990 по 02.02.1993.
Відповідно до п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З'ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 10.02.2021 про зарахування до страхового стажу роботи в колгоспі “Путь Октября” з 01.04.1990 року по 02.02.1993.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 10.02.2021 про зарахування до страхового стажу роботи в колгоспі “Путь Октября” з 01.04.1990 по 02.02.1993.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2021 про зарахування до страхового стажу роботу в колгоспі “Путь Октября” з 01.04.1990 по 02.02.1993 та прийняти рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина