30 липня 2021 року м. Київ справа №320/5769/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Шарківської гімназії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рокитнянська селищна рада, про застосування заходів реагування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Шарківської гімназії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рокитнянська селищна рада, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Шарківської гімназії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Шарки, вул. Шкільна (Перемоги), 4, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 12.02.2021 №8.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході перевірки зазначеного об'єкту встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Згідно з ухвалою від 24.05.2021, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а також, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Рокитнянську селищну раду.
Відповідач до суду письмовий відзив на позов не подав.
Третя особа надала суду письмові пояснення в яких вказано, що надання Рокитнянською селищною радою відповідного фінансування на виконання/надання конкретних робіт/послуг необхідних для усунення вказаних в акті планової перевірки порушень можливе після виготовлення проектно-кошторисної документації щодо розрахунків їх вартості та відповідного звернення Відділу освіти до Рокитнянської селищної ради з приводу даного питання.
Розглянувши позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Посадовими особами Рокитнянського РУ ГУ ДСНС України у Київській області згідно наказу від 12.01.2021 №26 "Про проведення планових перевірок" було здійснено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Шарківської гімназії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Шарки, вул. Шкільна (Перемоги), 4, про що зазначається в рапорті начальника Рокитнянського РСГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Сергія Шаравари (т. 1, а.с. 12-14, 23-25).
За результатами перевірки складений акт від 12.02.2021 №8 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 16-22).
Зі змісту акта слідує, що в ході перевірки були виявлені порушення відповідачем законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, у зв'язку з чим з метою застосування до відповідача заходів реагування, ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).
Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, посадовими особами Рокитнянського РС ГУ ДСНС України у Київській області згідно наказу від 12.01.2021 №26 "Про проведення планових перевірок" було здійснено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Шарківської гімназії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Шарки, вул. Шкільна (Перемоги), 4, про що зазначається в рапорті начальника Рокитнянського РСГУ ДСНС України у Київській області підполковника служби цивільного захисту Сергія Шаравари (т. 1, а.с. 12-14, 23-25).
За результатами перевірки складений акт від 12.02.2021 №8 щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (т. 1, а.с. 16-22).
Зі змісту акта від 12.02.2021 №8 слідує, що під час проведення перевірки виявлено наступні порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
1. У приміщенні КЗО дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено пункт 2.5. глави 2 розділу ІІІ ППБУ. Так, відсутність вогнезахисного обробляння призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне обробляння дерев'яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі.
2. Приміщення КЗО не обладнано системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014, чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ А.01.001-2014. Так, відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
3. Не змонтовано над евакуаційними виходами у будівлі світлові покажчики з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такі, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення, чим порушено пункт 2.32. розділу ІІІ ППБУ А.01.001-2014. Так, недотримання вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
4. Не забезпечено виконання заходів цивільного захисту шляхом розроблення ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки на об'єкті з урахуванням усіх чинників небезпеки, відповідно до вимог пункту 7 наказу МНС №140 від 16.08.2005 року "Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338", чим порушено ч. 1 ст. 20 Кодекс цивільного захисту України, вимоги постанови КМ України №956 від 11.07.2002. Так, відсутність ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, що в свою чергу не дозволяє виконати своєчасне реагування на надзвичайну ситуацію.
5. Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту, чим порушено ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, пункт 5.6 розділу VІ НАПБ А.01.001-2014. Так, відсутність засобів індивідуального захисту для працюючого персоналу збільшує час впливу небезпечних факторів на органи дихання та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд зазначає, що всі вказані порушення створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у вигляді пожежі та надзвичайної ситуації.
Водночас, акт перевірки підписаний керівником відповідача без зауважень.
Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
При цьому, суд зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи об'єкта, суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єкта господарювання і публічними інтересами.
Доводи відповідача стосовно того, що більшість з виявлених позивачем порушень усунуто, а ті, що залишились або необґрунтовані, або їх небезпека перебільшена судом оцінюються критично з огляду на те, що кожне із зазначених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
Також повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.12.2019 у справі №320/7019/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Враховуючи вказане, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень Шарківської гімназії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Шарки, вул. Шкільна (Перемоги), 4, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки від 12.02.2021 №8.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.