30 липня 2021 року м. Київ № 320/1323/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» (далі також - позивач, ТОВ «Еко-Енергопром») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2020 №0107085104.
Позов мотивований протиправністю та безпідставінстю висновків акта камеральної перевірки про завищення ТОВ «Еко-Енергопром» показника податкового кредиту за лютий 2020 року за рахунок включення до складу такого суми подату на додану вартість (далі також - ПДВ) по несвоєчасно зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних податковій накладній контрагента-продавця - ТОВ «Партнер Імпульс» на суму 33 439,84 грн., що були покладені в основу податкового повідомлення-рішення від 29.05.2020 № 0107085104. Позивач вважає, що контролюючим органом під час перевірки не були враховані положення норм абз. 2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Зокрема, те, що норми Кодексу не пов'язують момент реєстрації податкової накладної з податковим періодом, в якому такі суми можуть бути включені до складу податкового кредиту. У даному випадку, на момент проведення камеральної перевірки (квітень 2020 року) суми ПДВ, які були попередньо включені до складу податкового кредиту за звітний період лютий 2020 року, підтверджувалися вже зареєстрованими податковими накладними. З огляду на наведене та виходячи зі змісту п. 123.1 ст. 123 ПК України позивач переконаний у відсутності у відповідача правовх підстав для визначення Товариству сум грошового зобов'язання та штрафної санкції.
Позивач також звернув увагу на відсутність в тексті акта камеральної перевірки чіткого опису вчиненого платником порушення, оскільки реквізити відповідних податкових накладних, що були включені позивачем до складу податкового крелиту за лютий 2020 року, в акті не зазначені.
Крім того, позивач послався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не грунтується на висновках акта камеральної первеірки, оскільки згідно висновків такого акта встановлено порушення платником вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, а в тексті податкового повідомлення-рішення вказано про порушення платником іншим норм Кодексу, - а саме п. 187.6 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 ПК України. Водночас позивач послався на застосування відповідачем штрафної санкції згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення у розмірі більшому, ніж встановлено п. 123.1 ст. 123 ПК України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження у справі №320/1323/21 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.
Відповідачем до канцелярії суду поданий відзив на позовну заяву та додаткові матеріали (матеріали камеральної перевірки, листа ГУ ДПС у Київській області щодо результату розгляду заперечень платника на висновки акта камеральної перевірки). Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за наслідками прведеної камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2020 року був складений акт від 13.04.2020 № 1951/10-36-51/35998376. За висновком акта камеральної перевірки ТОВ «Еко-Енергопром» порушило вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України. Відповідно до по. 86.7 ст. 86 ПК Украхни платник скористався правом подати свої заперечення на висновки акта перевірки. За результатами розгляду таких заперечень платиника ГУ ДПС у Київській області залишило висновки акта перевірки без змін та прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким нарахував позивачу до сплати податкове зобов'язання з ПДВ (33 440 грн.) та визначив штрафні санкції у розмірі 50% від суми податкового зобов'язання. Вказаний розмір штрафний санкцій був застосований з огляду на те, що на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 29.05.2020 №0107085104, згідно інформаційних баз контролючим органом на підставі іншого акта документальної позапланової виїзної перевірки від 23.02.2018 №122/10-36-14-14/35998376 було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.03.2018 №0007721414 (форми «Р»), яким було донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість. Таким чином, станом на 29.05.2020 позивачу протягом 1095 днів було повторно донараховане грошове зобов'язання з ПДВ, що відповідало змісту норм п. 123.1 ст. 123 ПК України.
У свою чергу позивач подав до суду відповідь на відзив, до зазначив про не наведення відповідачем спростувань доводів позовної заяви.
За результатами підготовчого провадження, після вчинення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 20.04.2021 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Після того від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові додактові пояснення, де серед іншого відповідач повідомив суду реквізити податкових накладних на суму ПДВ 33 439,84 грн., по яких ТОВ «Еко-Енергопром» неправомірно включило до складу податкового кредиту за лютий 2020 року суми податку.
Позивач подав до суду відповідь на такі додаткові пояснення відповідача.
У призначені судові засідання сторони явку своїх упоноважених представників не забезпечили. Натомість 12.07.2021 від предстаника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання щодо здійснення подальшого розгляду цієї справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
З огляду на дані обставини судом, відповідно до ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами у справі документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
13.04.2020 ГУ ДПС у Київській області провело камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Еко-Енергопром» у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2020 року, за результатами якої склало акт від 13.04.2020 №1951/10-36-51/35998376 (далі - акт камеральної перевірки).
За змістом тексту акта камеральної перевірки при перевірці контролюючим органом були використані дані вказаної податкової звітності та бази даних Державної податкової служби України.
В ході здійснення камеральної перевірки подактової декларації ТОВ «Еко-Енергопром» з ПДВ за лютий 2020 року (реєстр. №9053912863 від 16.03.2020) перевіряючим встановлено завищення платником податкового кредиту за звітний період лютий 2020 року за рахунок включення до складу такого суми ПДВ у розмірі 33 439,84 грн. по несвоєчасно зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим накладних, що були виписані на адресу платника в січні 2020 року контрагентам-продавцем - ТОВ «Партнер Імпульс» (код ЄДРПОУ 42854456).
З огляду на наведену обставину та виходячи зі змісту норми п. 198.6 ст. 198 ПК України контролюючий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «Еко-Енергопром» показника податкового кредиту за лютий 2020 року на суму 33 440 грн.
Таким чином, за висновком акта камеральної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України в частині завищення податкового кредиту, задекларованого у податковій декларації за лютий 2020 рік, на суму ПДВ 33 440 грн.
Не погоджуючись із таким виновком акта камеральної перевірки Товариство надіслало до ГУ ДПС у Київській області письмові заперечення. Своїйм листом від 27.05.2020 вих. №17340/10/10-36-04-01-18 відповідач повідомив позивача про залишення висновку акта камеральної перевірки без змін, а заперечення до акта - без змін.
29.05.2020 ГУ ДПС у Київській області на підставі акта камеральної перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0107085104, яким визначило ТОВ «Еко-Енергопром» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50 160 грн. (з них за податковим зобов'язанням - 33 440 грн., за штрафними санкціями - 16 720 грн.).
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте протиправно та необґрунтовано, в порушення законних прав та інтересів позивача, останній звернувся із цим позовом до суду.
Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.
За змістом положень п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України (у редакції чинній на момент проведення 13.04.2020 камеральної перевірки позивача), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлено ст. 76 ПК України. А саме п.п. 76.1 та 76.2 цієї статті Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.
Згідно з п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
З наявних у справі матеріалів (а саме з тексту акта від 13.04.2020 №1951/10-36-51/35998376) суд встановив, що перевірка податкової декларації позивача з ПДВ за звітний період лютий 2020 року (що була подана платником та зареєстрована в органі ДПС 16.03.2020) проводилась відповідачем на підставі п. 75.1 ст. 75 ПК України, яка чітко передбачає можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання), що й мало місце в справі, яка розглядається. При цьому, в ході проведення перевірки контролюючим органом використовувались виключно дані зазначеної податкової накладної та дані з автоматизованої бази даних (Єдиного реєстру податкових накладних), що не суперечило приписам пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Суд також встановив, що вказана камеральна перевірка була проведена відповідачем з дотриманням 30-денного строку, визначеного абз. 1 п. 76.3 ст. 76 ПК України для проведення такого виду перевірок.
За змістом акта перевірки контролюючий орган встановив завищення позивачем задекларованого за звітний період лютий 2020 року показника податкового кредиту на суму ПДВ 33 440 грн., у зв'язку із включенням ним до складу податкового кредиту за вказаний звітний період загальної суми податку (33 439,84 грн.) по податкових накладних, що були виписані контрагентом-постачальником - ТОВ «Партнер Імпульс» (код ЄДРПОУ 42854456) в січні 2020 року, але зареєстровані останнім в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну для їх реєстрації.
Дослідивши текст акта камеральної перевірки суд не виявив посилань на реквізити вказаних податкових накладних (в т.ч. щодо їх номери, дати виписки та дати реєстрації, суми ПДВ).
Разом з тим, під час судового розгляду цієї справи представник відповідача в обгрунтування висновку акта камеральної перевірки надав суду додаткові докази - роздруківки електронних податкових накладних ТОВ «Партнер Імпульс» разом із квитанціями про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також доказ надіслання копій таких на адресу позивача.
Проаналізуваши зміст цих додаткових доказів суд встановив, що у січні 2020 року ТОВ «Партнер Імпульс» (як постачальник/продавець) виписало на адресу отримувача/покупця - ТОВ Еко-Енергопром» дві податкові накладні на загальну суму ПДВ 33 439,84 грн., а саме: за №2711 від 29.01.2020 на суму 103 477,44 грн. (в т.ч. ПДВ - 17 246,24 грн.) і за №2712 від 30.01.2020 на суму 97 161,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 193,60 грн.).
У контексті з наведеним суд зазначає, що в силу положень абз. 1, 14 - 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виписки податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Тобто, виходячи зі змісту наведених норм ст. 201 ПК України граничним терміном для реєстрації виписаних ТОВ «Партнер Імпульс» на користь позивача податкових накладних від від 29.01.2020 №2711 та від 30.01.2020 №2712 було 15 лютого 2020 року.
Проте, як вбачається з текстів роздруківок квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були сформані в автоматизованій системі «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, обидві вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.03.2020 (тобто, несвоєчасне).
У свою чергу позивач під розгляду цієї справи судом, наведені обставини щодо виписки контрагентом вказаних податкових накладних та їх несвоєчасну реєстрацію не заперечив та не спрстував жодним документальними доказами. Також позивач не заперечив той факт, що загальна сума ПДВ (33 439,84 грн.) по таких податкових накладних була включена ним до складу податкового кредиту з названого податку за звітний період лютий 2020 року, що відображено в поданій 16.03.2020 податковій декларації з реєстр. №9053912863.
Таким чином, наведені в тексті акті перевірки обставини щодо включення позивачем до складу податкового кредиту при заповненні податкової декларації за звітний період лютий 2020 року суми ПДВ (33 439,84 грн.) по податкових накладних контрагента-продавця, що були виписані останнім у періоді січень 2020 року та зареєстровані з порушенням граничних термінів - в березні 2020 року (тобто, у наступному звітному періоді, ніж за який позивачем заповнено та подано податкову декларацію з реєстр. №№9053912863 від 16.03.2020) знайшли свої підтвердження у матеріалах справи.
Надаюци правову оцінку висновку акта камеральної перевірки про допущене позивачем порушення при заповненні показників податкової декларації, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1, абз. 1, 2, 5 і 6 п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Саме податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
При цьому, в силу приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України (що визначає загальний порядок формування платником податкового кредиту) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Аналізуючи зміст наведених норм ПК України суд дійшов висновку, що вимогами для визнання податкового кредиту є: наявність підтвердних документів (податкових накладних, митних декларацій та інших документів, зазначених у п. 201.11 ПК України); наявність реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування - якщо право на податковий кредит підтверджує податкова накладна/розрахунок коригування (п. 198.6 ПК України).
При цьому, від обставини своєчасності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної також залежить період декларування податкового кредиту.
Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України платники ПДВ, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку:
- суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів із дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування;
- суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, несвоєчасно зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в Реєстрі, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів із дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене суд дійшов висновку, що контролюючий орган вірно встановив, що при заповненні податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 рік позивачем була допущена помилка в частині формування суми податкового кредиту за рахунок несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних, що водночас не стосується достовірності відомостей, відображених у таких податкових накладних. Як наслідок висновки акта камеральної перевірки суд визначає обгрунтованими, а прийняте відповідачем на підставі акта камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення від 29.05.2020 №0107085104 правомірним в частині визначеної суми податкового зобов'язання 33 440 грн.
Надаючи право оцінку правомірності застосованих відповідачем до позивача штрафних санкцій згідно цього ж податкового повідомлення-рішення, суд зазанчає наступне.
Відповідно до норм п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, зокрема якщо:
дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Як вбачається з тексті відзиву на позовну заяву та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із визначенням позивачу за наслідком проведеної камеральної перевірки податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 33 440 грн. ГУ ДПС у Київській області застосувало до позивача також шрафні санкції у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, - тобто, в сумі 16 720 грн.
Дослідивши подані сторонами до матеріалів справи документи суд встановив відсутність таких, з якими можна б було пов'язати виникнення у контролюючого підстав для застосування до платника (позивача) штрафних санкцій у більшому розмірі, ніж 25 відсотків від нарахованої сум податкового зобов'язання.
Таким чином, з огляду на підтвердження відповідачем документально наведених у відзиві обставин повторного упродовж 1095 днів визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ, суд дійшов висновку про правомірність застосованих до позивача штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення лише в частині суми 8 360 грн. (що складає 25% від донарахованого податкового зобов'язання 33 440 грн.).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на допущені відповідачем формальні порушення при складанні тексту акта камеральної перевірки (в частині неповного висвітлення обставин) та оформленні податкового повідомлення-рішення (в частині невірного відображення норм ПК України, що були порушені платником), оскільки такі не спростовують обставини вчинення позивачем податкового порушення при заповненні податкової звітності та відповілно не змінюють наведених вище висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 03.02.2021 № 198 підтверджено, що Товариство під час звернення до суду із цим позовом сплатило судовий збір у розмірі 2 270 грн. Таким чином, враховуючи розмір заявлених та задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судових витрат у сумі 378,33 грн.
Керуючись статтями 9, 11, 14, 73 - 78, 90, 132, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 29.05.2020 № 0107085104 в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 8 360 грн.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» (код ЄДРПОУ 35998376, адреса місцезнаходження: 08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, 9) документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 378,33 грн. (триста сімдесят вісім гривень 33 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.