21 липня 2021 року № 320/2276/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Мозгового В.В., представника відповідача - Власюка А.В, розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні заяву Міністерства оборони України про поворот виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, від 29.03.2019 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи внаслідок отримання поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;
- зобов'язати Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено:
- визнано протиправним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, від 29.03.2019 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, внаслідок отримання поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії;
- зобов'язано Міністерство оборони України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 залишено в силі.
03.06.2021 представником відповідача подано заяву про поворот виконання рішення у справі №320/2276/19.
В обґрунтування поданої заяви представником відповідача зазначено зокрема, що на виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №320/2276/19, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення (протокол засідання від 05.03.2020 №29) про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 528600,00 грн.
В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 18.03.2020 №109 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Згідно платіжного доручення від 20.03.2020 №865 грошові кошти в сумі в 528600,00 грн. перераховані на рахунок позивача.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити, представник позивача заперечував проти її задоволення.
Розглянувши подану заяву судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 7, 8 ст. 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням.
Статтею 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Поворот виконання рішення в таких випадках допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Як вже зазначалось вище, на виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №320/2276/19, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення (протокол засідання від 05.03.2020 №29) про призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 528600,00 грн. В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 18.03.2020 №109 про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Згідно платіжного доручення від 20.03.2020 №865 грошові кошти в сумі в 528600,00 грн. перераховані на рахунок позивача.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога входить до додаткового грошового забезпечення у відносинах публічної служби, хоч і відноситься до разових платежів, при цьому має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
Згідно постанови Верховного Суду від 31.03.2021 підставою для скасування Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 слугувало неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
В матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження того, що апеляційну скаргу на рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 позивачем обґрунтовано завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, у той час як вказана сума коштів виплачена відповідачем позивачу не добровільно, а на виконання судового рішення, яке у подальшому скасовано.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення, мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Суд зазначає, що поворот виконання рішення у даній справі призведе до порушення принципу правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Правова визначеність є комплексним поняттям та складається з більш вузьких правових принципів, зокрема, єдності та стабільності судової практики.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Великою Палатою Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц та.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повороту виконання вищевказаного судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення в адміністративній справі №320/2276/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення повного тексту ухвали - 28 липня 2021 року.