27 липня 2021 року справа №320/2662/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548) щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №2/5/700 від 24.12.2020, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а саме: посадовий оклад - 3660,00 грн.; оклад за військовим званням - 1200,00 грн.; надбавка "за вислугу років" 40% - 1944,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 88% - 5987,52 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 366,00 грн.; премія 77% - 2818,20 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (ЄДРПОУ 22933548) перерахувати та виплачувати з 01.04.2019 пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до довідки про грошове забезпечення №2/5/700 від 24.12.2020, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а саме: посадовий оклад - 3660,00 грн.; оклад за військовим званням - 1200,00 грн.; надбавка "за вислугу років" 40% - 1944,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби 88% - 5987,52 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 366,00 грн.; премія 77% - 2818,20 грн. та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування вказаного позову позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вказує, що 16.02.2021 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, яка була видана ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 №320/3187/20, проте відповідач листом від 18.02.2021 №1000-0203-8/17997 відмовив у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки, посилаючись на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 №320/3187/20 на органи Пенсійного фонду ніяких зобов'язань не покладалось, а пункти 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 скасовані.
На думку позивача, бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті позивачу пенсії згідно нової довідки Київського обласного військового комісаріату, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, є протиправною та порушує його право на перерахунок та отримання пенсії у належному розмірі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 відкрито спрощене провадження у справі №320/2662/21 без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від сторін.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що територіальні управління Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям виключно на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу, та не наділені повноваженнями щодо визначення складових грошового забезпечення, які мають бути включені як складові в довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Також відповідач вказав, що на виконання Постанов КМУ №704 та №103 Київським обласним військовим комісаріатом видано довідку про розмір грошового забезпечення, на підставі якої відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 з урахуванням розміру посадового окладу 3660,00 грн., окладу за військовим званням1200,00 грн., надбавки за вислугу років (40%) - 1944,00 грн., усього 6804,00 грн.
Разом із тим, до Головного управління надійшла нова довідка про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. В той же час, відповідач зазначає, що не має підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку №45 та Постанови КМУ №103, а в зазначеній новій довідці Київського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення позивача, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, включені додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені Постановою КМУ №103.
Крім того, відповідач посилається на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Тому, на думку відповідача, підстави для розгляду нової довідки та перерахунку пенсії позивача в подальшому - відсутні.
У відповіді на відзив зазначено, що на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, яка була видана ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 №320/3187/20 відповідач зобов'язаний провести перерахунок основного розміру пенсії позивача.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим міським відділом №2 Білоцерківського МУ ГУ МВС України в Київській області 21.01.1997.
Відповідно до витягу з наказу Командувача Національної Гвардії України (по особовому складу) №214-о/с від 07.10.1998 старшого лейтенанта гвардії ОСОБА_1 , бортового авіаційного техніка вертольотного загону, відповідно до Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу звільнено з військової служби у запас за пунктом 65 пункту "в" (за станом здоров'я).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 НГУ від 03.11.1998 №227 (по стройовій частині), бортового авіаційного техніка вертольотного загону, старшого лейтенанта гвардії ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування до Білоцерківського ОМВК Київської області.
Позивач з 01.05.2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, отримує пенсію по інвалідності як військовослужбовець відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 від 19.06.2001.
Як слідує з матеріалів пенсійної справи позивача №ФК-70489, пенсію ОСОБА_1 призначено з 01.05.2008, у розмірі 60% грошового забезпечення, яке складалось з наступних видів (станом на 01.01.2008): посадового окладу - 870,00 грн.; окладу за військове звання - 115,00 грн.; надбавки за вислугу років (30%) - 295,50 грн.; надбавки за особливі умови служби (35%) - 304,50 грн., надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами (10%) - 87,00 грн.; надбавки за особливо важливі завдання (50%) - 640,25 грн., премії (10%) - 87,00 грн., а всього 2399,25 грн., основний розмір пенсії (60% ГЗ) - 1439,55 грн.
З матеріалів пенсійної справи позивача №ФК-70489 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) 01.05.2018 було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, основний розмір пенсії складає 60% сум грошового забезпечення з врахуванням складових грошового забезпечення: посадовий оклад 3660,00 грн., оклад за військове звання 1200,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 1944,00 грн., а всього 6804,00 грн. Розмір пенсії 60% ГЗ у сумі 4082,40 грн. Згідно з Постановою №103 підвищення складає 2378,54 грн., з них виплачується:
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 1189,27 грн.;
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 1783,91 грн.;
- з 01.01.2020 - 100 % щомісячно від підвищення - 2378,54 грн.
При перерахунку пенсії відповідачем було враховано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , видану Київським обласним військовим комісаріатом в березні 2018 року №ФК70489, з наступними видами грошового забезпечення: посадовий оклад - 3660,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) - 1944,00 грн., усього 6804,00 грн.
Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", починаючи з 05.03.2019, з урахуванням вже виплачених сум. В решті позову - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - без змін.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20, Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та направлено листом №2/5/700 від 24.12.2020 до відповідача нову довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивачеві №ФК70489 від 24.12.2020, зі складовими грошового забезпечення: посадовий оклад в розмірі 3660,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (40%) - 1944,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (88%) - 5987,52 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) (10%) - 366,00 грн., , премія (77%) - 2818,20 грн., всього 15975,72 грн.
16.02.2021 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі нової довідки, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки №ФК70489 від 24.12.2020, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, та виплату заборгованості, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням виплачених сум.
Відповідач листом від 18.02.2021 №1000-0203-8/17997 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії на підставі нової довідки, виданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, посилаючись на те, що на сьогодні рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не приймалось. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20 зобов'язано вчинити певні дії Київський обласний військовий комісаріат, проте на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області ніяких зобов'язань не покладалось, тому підстави для проведення перерахунку за новою довідкою, виданою Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, направленою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, відсутні.
Не погоджуючись з позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведені положення статті 43 Закону №2262-ХІІ містяться в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" затвердив Порядок № 45 (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зауважує, що до компетенції Уряду належить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, ГУПФУ у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на вказані органи покладено функції з формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
Тотожні за містом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.
Так, пунктами 2, 3 Порядку №45 визначено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС.
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинним нормативно-правовими актами.
Таким чином, перерахунок пенсії позивача може бути здійснений ГУ ПФУ у Київській області виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №636/662/17 та від 03.07.2018 у справі №709/2728/16-а.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції з 01.01.2017) всі призначені за нормами цього Закону пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію, на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що саме в такій редакції частину четверту статті 63 Закону №2262-ХІІ викладено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.
Аналіз частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції від 01.01.2017) дозволяє суду зробити висновок про те, що право на перерахунок пенсії мають особи, пенсії яким призначені за цим Законом, у разі підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій працюючих військовослужбовців.
В той же час, повноваження визначати умови, порядок перерахунку пенсій, а також розміри пенсій делеговані Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набирає чинності з 01.03.2018, про що вказано у самій постанові (далі - Постанова КМУ №704).
Зокрема, Постановою КМУ №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 Постанови КМУ №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд також враховує, що згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що саме з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до нової довідки Київського обласного військового комісаріату від 24.12.2020 №ФК70489.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ.
А у силу частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
В даному ж випадку, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20 супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020 Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, відповідно до постанови КМУ №704, за видами грошового забезпечення, чинними на 05.03.2019, за відповідною посадою із наступними складовими: посадовий оклад в розмірі 3660,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (40%) - 1944,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (88%) - 5987,52 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за таємними виробами, носіями, документами (10%) - 366,00 грн., премія (77%) - 2818,20 грн., всього 15975,72 грн.
Разом із тим, отримавши відповідну довідку, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача з урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що право позивача на проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020 є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки Київським обласним військовим комісаріатом, яка в даному випадку видана уповноваженим органом на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20.
Суд при цьому звертає увагу, що видача довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, була здійснена на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86432492), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90228179) викладено правовий висновок про те, що саме з 5 березня 2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону № 2011.
Разом з цим до моменту отримання належної довідки від відповідача в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Щодо повноважень Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2015 р. за № 73/26518 (далі - Інструкція №937), робота із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України здійснюється:
районними (міськими, районними у містах, об'єднаними районними, об'єднаними міськими) військовими комісаріатами (територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) (далі - районні військові комісаріати (ТЦКСП));
обласними військовими комісаріатами (ТЦКСП);
фінансово-економічним управлінням Командування Сухопутних військ Збройних Сил України;
військовою частиною НОМЕР_5 у межах, наданих їй Департаментом фінансів повноважень.
Отже, довідка Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направлена до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/7009 від 24.12.2020, видана уповноваженим органом з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому є належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262 та статті 9 Закону № 2011.
При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що у нього відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії за новою довідкою Київського обласного військового комісаріату, з огляду на те, що п. 1, 2 Постанови №103 втратили чинність з 05.03.2019, суд оцінює критично, адже факт визнання нечинними вказаних норм не позбавляє права позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Суд також зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
За таких обставин, відмовляючи у перерахунку грошового забезпечення позивачеві з 01.04.2019, встановленого на підставі нової довідки Київського обласного військового комісаріату, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, зі складовими грошового забезпечення: посадовий оклад в розмірі 3660,00 грн., оклад за військовим званням - 1200,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (40%) - 1944,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (88%) - 5987,52 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за таємними виробами, носіями, документами (10%) - 366,00 грн., премія (77%) - 2818,20 грн., всього 15975,72 грн.., відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, яка подана Київським ОВК за вих. №2/5/700 від 24.12.20 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 у справі №320/3187/20.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд наділений правом вийти за межі позовних вимог під час ухвалення рішення у справі та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, викладене у листі від 18.02.2021 №1000-0203-8/17997 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати і виплачувати пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 відповідно до довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про грошове забезпечення для обчислення пенсії №2/5/700 від 24.12.2020, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Враховуючи встановлені обставини справи суд доходить висновку, що у позивача були обґрунтовані правомірні очікування щодо належного перерахунку відповідачем його пенсії відповідно до наданої Київським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки нової довідки про розмір грошового забезпечення, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020.
Отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, на підставі нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).
При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
30.12.2019 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським бюро "Олександра Травянка" в особі адвоката Травянко Олександра Івановича (Виконавець) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №095/19, за умовами якого Виконавець зобов'язався представляти інтереси Клієнта, зокрема, в адміністративних судах, вести всі адміністративні справи в усіх адміністративних судах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", з усіма правами, що надані законом позивачу, відповідачу, треті особі, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни та доповнення предмету позову, оскарження рішень суду, пред'явлення виконавчого листа до виконання, отримання присудженого майна або коштів.
Пунктом 4.1 договору визначено, що гонорар виконавця оформляється Додатком до даного договору.
26.02.2021 сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат, в якому сторони погодили, що надання адвокатом правової допомоги включає в себе такі послуги:
- вивчення первинних документів (довідки про розмір грошового забезпечення), консультація з клієнтом щодо його звернень до ГУ ПФУ у Київській області для встановлення характеру спірних правовідносин, складення заяви вих.№165/21 від 16.02.2021 до ГУ ПФУ у Київській області щодо досудового врегулювання спору, витрачений час 3 години, вартість однієї години 1500,00 грн., всього 4500,00 грн.;
- аналіз та підбір нормативно-правової бази для встановлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві, написання та подача адміністративного позову до суду, відповідачу з копіями всіх необхідних для розгляду справи документів, написання та подача аргументованої відповіді на відзив відповідача, витрачений час 5 годин, вартість однієї години 1500,00 грн., всього - 7500,00 грн.;
- інші витрати (направлення листів Укрпоштою, канцелярія, копіювання документів - 500,00 грн.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано до матеріалів справи прибутковий касовий ордер від 26.02.2021 №046/21 на суму 12500,00 грн.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.04.2020 у справі №727/4597/19 вказав, що видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актом виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу.
В той же час, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем було включено у суму заявлених витрат на правничу допомогу витрати, які пов'язані з досудовим врегулюванням спору та витрати, пов'язані з направлення листів ПАТ "Укрпошта", придбанням канцелярії та викопіюванням документів на загальну суму 2000,00 грн.
Суд зазначає, що вказані послуги безпосередньо не пов'язані з судовим розглядом справи, оскільки передували виникненню спірних правовідносин та складанню позовної заяви, а тому не підлягають компенсації.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з актом прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат від 26.02.2021, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 12500,00 грн., не є пропорційним до предмету спору, виходячи з того, що такі види послуг Адвоката як вивчення первинних документів (довідки про розмір грошового забезпечення), консультація з клієнтом щодо його звернень до ГУ ПФУ у Київській області для встановлення характеру спірних правовідносин (витрачений час 2 години, вартість 3000,00 грн.) та аналіз та підбір нормативно-правової бази для встановлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві, написання та подача адміністративного позову до суду, відповідачу з копіями всіх необхідних для розгляду справи документів, написання та подача аргументованої відповіді на відзив відповідача (витрачений час 5 годин, вартість 7500,00 грн.), на думку суду не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви та відповіді на відзив.
Згідно з актом прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат від 26.02.2021, в цілому на аналіз та підбір нормативно-правової бази для встановлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві, написання та подачу адміністративного позову до суду, відповідачу з копіями всіх необхідних для розгляду справи документів, написання та подачу аргументованої відповіді на відзив відповідача витрачено 5 годин х 1500,00 грн., всього 7500,00 грн.
При цьому суд зазначає, що вказані три складові не містять розмежування витраченого часу на кожен з зазначених видів послуг. Враховуючи пропорційність складових до витраченого часу, суд зазначає, що на написання та подачу адміністративного позову до суду, відповідачу з копіями всіх необхідних для розгляду справи документів, та на написання та подачу аргументованої відповіді на відзив відповідача витрачено 3,33 години х 1500,00 грн., всього 4995,00 грн.
Таким чином, загальна сума витрат адвоката на надання правничої допомоги у даній справі складає 4995,00 грн.
Враховуючи вказане, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про неспівмірність заявленого позивачем до відшкодування розміру витрат, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу 4995,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату від 01.03.2021 №23887.
Отже, сума судових витрат, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду у Київській області становить 5903,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, викладене у листі від 18.02.2021 №1000-0203-8/17997.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019, з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного відповідно до нової довідки Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримк, направленої до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області супровідним листом №2/5/700 від 24.12.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 5903,00 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот три грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 27.07.2021.
Суддя Кушнова А.О.