Рішення від 29.07.2021 по справі 300/2476/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2021 р. справа № 300/2476/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та 30.03.2021 звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідач, розглянувши вказану заяву, рішенням від 01.04.2021 за №71 відмовив позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" в зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби, оскільки посаду сільського голови, яку ОСОБА_1 займала з 24.01.1994 по 30.11.2020, не віднесено до посад державних службовців. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, та просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25.06.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України надійшов відзив на адміністративний позов за №0900-0802-7/21617 від 18.06.2021 року. У відзиві представник відповідача позовних вимог не визнала, просила в задоволенні позову відмовити. Так, зазначила, що рішення відповідача про відмову в переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" є правомірним, і мотивоване тим, що час роботи позивача в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» тільки до 04.07.2001 року. За таких обставин вважає, що ОСОБА_1 не має права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в зв'язку з тим, що період роботи позивача на посадах органів місцевого самоврядування з 24.01.1994 по 30.11.2020 не може бути врахований до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів.

Судом встановлено, що стаж ОСОБА_1 державної служби в органах місцевого самоврядування станом на 01.05.2016 становив 22 роки 4 місяці 12 днів, а станом на 30.11.2020 - 27 років 9 днів.

Дана обставина підтверджується дослідженими судом в якості належних письмових доказів копіями довідки Угринівської сільської ради Івано-Франківської області від 29.03.2021 за №347 та трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 31.03.1976 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на заяву ОСОБА_1 від 30.03.2021, відповідач рішенням за №71 від 01.04.2021 відмовив позивачу в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". При цьому зазначив, що підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" відсутні, оскільки період роботи ОСОБА_1 на посадах в органах місцевого самоврядування з 24.01.1994 по 30.11.2020 не може бути врахований до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця.

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним та таким, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

До 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частинами 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №676/4235/17.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року за №283.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Отже, період роботи ОСОБА_1 на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування з 24.01.1994 по 30.11.2020 повинен бути зарахований до стажу державної служби, а відтак відмова відповідача в зарахуванні даного періоду до відповідного стажу позивача є неправомірною.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 735/939/17.

Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії держаного службовця позивач досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та станом на 01.05.2016 мала понад 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII. Тому відповідно наявні правові підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2021 за №71 про відмову в переведені ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є протиправним, а тому воно підлягає до скасування.

Враховуючи вищенаведене, з метою захисту порушених прав позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід зобов'язати перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Таким чином позов підлягає до задоволення повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 грн. сплаченого згідно квитанції від 28.05.2021 за №0.0.2143003071.1.

На підставі статей 19, 46, 129-1 Конституції України, Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, Порядку обчислення стажу державної служби за №283, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2021 за №71 про відмову ОСОБА_1 у переведенні пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн судових витрат зі сплати судового збору.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Гундяк В.Д.

Попередній документ
98674693
Наступний документ
98674695
Інформація про рішення:
№ рішення: 98674694
№ справи: 300/2476/21
Дата рішення: 29.07.2021
Дата публікації: 02.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.12.2021)
Дата надходження: 28.05.2021
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій