29 липня 2021 року Справа № 280/567/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945)
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, код ЄРДПОУ 30599760)
про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі - позивач) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (відповідач), в якому позивач просить суд:
накласти арешт на кошти та інші цінності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30599760) в межах суми податкового боргу, а саме 4 252 968,80 грн., що знаходяться в АТ «МЕТАБАНК» на наступних банківських рахунках:
-№ НОМЕР_1 (валюта рахунку 840 - ДОЛАР США);
-№ НОМЕР_2 (валюта рахунку 643 - РОСІЙСЬКИЙ РУБЛЬ);
-№ НОМЕР_3 (валюта рахунку 643 - ЄВРО);
-№ НОМЕР_4 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
-№ НОМЕР_5 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
-№ НОМЕР_6 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
-№ НОМЕР_7 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
накласти арешт на кошти та інші цінності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30599760) в межах суми податкового боргу, а саме 4 252 968,80 грн., що знаходяться в Державній казначейській службі України, а саме на електронний рахунок № НОМЕР_8 .
Ухвалою суду від 25 січня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 22 лютого 2021 року.
22 лютого 2021 року ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 23 березня 2021 року.
Ухвалою від 23 березня 2021 року провадження у справі зупинено до 31 травня 2021 року.
31 травня 2021 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.
Разом з тим, ухвалою суду від 31 травня 2021 року, строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 29 червня 2021 року.
29 червня 2021 року підготовче провадження по справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 27 липня 2021 року.
27 липня 2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання, про розгляд справи в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає повністю.
Представник ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом в розмірі 4 252 968,80 грн., через що податковий орган звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000», що знаходяться в АТ «МЕТАБАНК» та Державній казначейській службі України.
Представником ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» до суду не надано відзиву.
Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІСКОЖ-2000», у відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, є платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Податкового кодексу України, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Так в розрізі позовної заяви судом встановлено, що за ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ІСКОЖ-2000» рахується податковий борг:
з податку на додану вартість у сумі 1 450 518.65 грн.;
з податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів житлової нерухомості у сумі 6 565,74 грн.;
з податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 26 051,20 грн.;
з орендної плати з юридичних осіб у сумі 2 698 933,29 грн.;
з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 70 899,92 грн.
Так, судом встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні виник на підставі самостійно поданих до контролюючого органу декларацій та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а саме:
- декларація №9332212480 від 20 січня 2020 року, якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 2 694 462 грн.;
- декларація №9029645240 від 19 лютого 2020 року, якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 16 152 грн.;
- уточнюючий розрахунку №9019800954 від 01 лютого 2020 року, яким самостійно збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті за грудень 2019 року у розмірі 284 грн. та нараховано суму штрафу у розмірі 9 грн.;
- декларація №9085465960 від 21 квітня 2020 року, якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 45 601 грн.;
- декларація №9111895909 від 20 травня 2020 року, якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 190 771 грн.;
- декларація №9141332365 від 19 червня 2020 року, якою самостійно визначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 274 825 грн.;
Також податковий борг виник внаслідок проведених контролюючим органом перевірок, за результатами яких складено наступні акти:
- №0029/08-01-50-04/30599760 від 13 січня 2020 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 13 лютого 2020 року: №0018785004, яким визначено суму штрафу у розмірі 101 923,58 грн.; №0018805004, яким визначено суму штрафу у розмірі 13 516,96 грн.
Податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та отримані ним 18 лютого 2020 року;
- №1018/08-01-50-04/30599760 від 02 квітня 2020 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 07 травня 2020 року №0053905004, яким визначено суму штрафу у розмірі 29 499,56 грн. Податкове повідомлення-рішення надіслане на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та отримане 18 травня 2020 року;
- №1669/08-01-50-04/30599760 від 12 травня 2020 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 17 червня 2020 року №0074895004, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 127 742,56 грн. Податкове повідомлення-рішення було надіслане на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та отримане 18 травня 2020 року;
Таким чином, податковий борг з податку на додану вартість згідно інтегрованої картки платника податків становить 1 450 518,65 грн.
Так, судом встановлено, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів житлової нерухомості виник на підставі поданих до контролюючого органу декларацій, а саме:
- №9027156631 від 20 лютого 2019 року, якою самостійно визначено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті у розмірі 2 909,42 грн. з щоквартальною сплатою 727,36 грн. за І-ІІІ квартал 2019 року та 727,34 грн. за IV квартал 2019 року;
- №9027156631 від 20 лютого 2019 року, якою самостійно визначено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті у розмірі 1405,88 грн. з щоквартальною сплатою 351,47 грн. за І- IV квартал 2019 року;
- №9029449928 від 19 лютого 2020 року, якою самостійно визначено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті у розмірі 6 657,55 грн.;
На підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня у розмірі 0,50 грн.
Таким чином, податковий борг з податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів житлової нерухомості згідно інтегрованої картки платника податків становить 6 565, 74 грн.
Так, судом встановлено, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів нежитлової нерухомості виник на підставі самостійно поданих до контролюючого органу декларації, а саме: №9027156631 від 20 лютого 2019 року, якою самостійно визначено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті у розмірі 33 369,74 грн., з щоквартальною сплатою 8 342,44 грн. за І-ІІІ квартал 2019 року та 8 342,42 грн. за IV квартал 2019 року.
Разом з тим, податковим органом проведено перевірку, за результатами якої складено акт №1110/08-01-50-06/30599760 від 17 квітня 2019 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 11 травня 2019 року №0058175006, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн. Податкове повідомлення-рішення було надіслане на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та отримане 24 квітня 2019 року.
Також, на підставі статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня у розмірі 3,89 грн.
Таким чином, податковий борг з податку на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які власниками об'єктів нежитлової нерухомості згідно інтегрованої картки платника податків становить 26 051,20 грн.
Так, судом встановлено, що податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник на підставі самостійно поданих до контролюючого органу декларацій, а саме:
- №9024892069 від 19 лютого 2018 року, якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 317 679,69 грн. з помісячною сплатою 109 806,64 грн. за січень - листопад 2018 року та 109 806,65 грн. за грудень 2018 року;
- №9121771436 від 11 червня 2019 року, якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 317 412,53 грн. з помісячною сплатою 109 784,38 грн. за січень - листопад 2019 року та 109 784,35 грн. за грудень 2019 року;
- №9030916827 від 20.02.2020р., якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 317 412,53 грн. з помісячною сплатою 109 784,38 грн. за січень - листопад 2020 року та 109 784,35 грн. за грудень 2020 року.
Разом з тим, позивачем проведено податкові перевірки за результатами яких складено наступні акти:
- №4870/08-01-50-01/30599760 від 02 листопада 2018 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 14 листопада 2018 року №0159395006, яким визначено суму штрафу у розмірі 21 961,33 грн. та №0159415006, яким визначено суму штрафу у розмірі 13 856,51 грн. Податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та отримані 22 листопада 2018 року;
- №0981/08-01-50-06/30599760 від 10 квітня 2019 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 25 квітня 2019 року №0049815006, яким визначено суму штрафу у розмірі 25 562,28 грн. Податкове повідомлення-рішення надіслане на адресу Відповідача засобом поштового зв'язку та отримане ним 02 травня 2019 року;
- №1219/08-01-50-06/30599760 від 24 квітня 2019 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 11 травня 2019 року №0058215006, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн. Податкове повідомлення-рішення були надіслане на адресу відповідача засобом поштового зв'язку.
Також, на підставі статті 129 Податкового кодексу України Відповідачу нарахована пеня у розмірі 3 136,50 грн.
Таким чином, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб згідно інтегрованої картки платника податків становить: 2 698 933,29 грн.
Так, судом встановлено, що податковий борг з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення виник на підставі самостійно поданих до контролюючого органу декларацій, а саме:
- №9265082855 від 11 листопада 2019 року, якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету за III квартал 2019 року у розмірі 12 270,83 грн.;
- №9334188056 від 10 лютого 2020 року, якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету за IV квартал 2019 року у розмірі 33 948,53
- №9100942339 від 12 травня 2020 року, якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету за І квартал 2020 року у розмірі 13 539,17 грн.;
- №9177776009 від 26 липня 2020 року, якою визначено суму зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету за II квартал 2020 року у розмірі 7 063,76 грн.
Разом з тим, податковий борг виник внаслідок проведеної контролюючим органом перевірки, за результатами якої складено акт №1171/08-01-50-04/30599760 від 17 квітня 2020 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 18 травня 2019 року №0059045004, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн. Податкове повідомлення-рішення надіслане на адресу відповідача засобом поштового зв'язку та отримане ним 19 травня 2020 року.
Таким чином, податковий борг з екологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення згідно інтегрованої картки платника податків становить 70 899,92 грн.
На виконання статті 59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу від 17 серпня 2018 року №25990-50/825, яка одержана відповідачем 06 вересня 2018 року.
Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідач не сплатив, доказів протилежного відповідачем не надано.
Суд при вирішенні спору виходив з наступного.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 267.5 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов'язання юридичними особами за звітний рік з податку сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації, (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Згідно з пунктом 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців), (п.285.2 ПК України).
Відповідно пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Пунктом 287.3 статті 283 ПК України Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до підпункту 240.1.1 пункту 240.1 статті 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Згідно з пунктом 249.1 статті 249 ПК України суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, (пункт 250.1 статті 250 ПК України).
Згідно з пункту 46.1 статті 46 ПК України: податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 17 серпня 2018 року №25990-50/825 та отримана відповідачем 06 вересня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.
Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Суд зауважує на тому, що як встановлено з матеріалів справи, що позивачем винесено та надіслано відповідачу податкові повідомлення-рішення на підставі Актів перевірок, а також відповідачем самостійно визначено у податкових деклараціях суми податкових зобов'язань. Докази оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, тому в силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пункту 4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
Згідно акту опису майна від 01 вересня 2020 року у ПрАТ «ІСКОЖ-2000» (код ЄРДПОУ 30599760) відсутнє майно, що може бути описане у податкову заставу.
Відповідно до листа ПрАТ «ІСКОЖ-2000» вих. №252 від 01 вересня 2020 року та наданих договорів застави все рухоме та нерухоме майно знаходиться у заставі у АТ «МЕТАБАНК».
Разом з цим, відповідач має відкриті банківські рахунки, а саме банківські рахунки:
№ НОМЕР_1 (валюта рахунку 840 - ДОЛАР США);
№ НОМЕР_2 (валюта рахунку 643 - РОСІЙСЬКИЙ РУБЛЬ);
№ НОМЕР_3 (валюта рахунку 643 - ЄВРО);
№ НОМЕР_4 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
№ НОМЕР_5 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
№ НОМЕР_6 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
№ НОМЕР_7 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені статтею 20 пунктом 20.1 підпунктом 20.1.33 Податкового кодексу України.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Крім цього, Постановою Національного Банку України №22 від 21 січня 2004 року затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).
Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).
Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).
Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.
Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.
До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.
Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з приписами частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, майно відсутнє, суд вважає вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, код ЄРДПОУ 30599760) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку - задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30599760) в межах суми податкового боргу, а саме 4 252 968,80 грн., що знаходяться в АТ «МЕТАБАНК» на наступних банківських рахунках:
-№ НОМЕР_1 (валюта рахунку 840 - ДОЛАР США);
-№ НОМЕР_2 (валюта рахунку 643 - РОСІЙСЬКИЙ РУБЛЬ);
-№ НОМЕР_3 (валюта рахунку 643 - ЄВРО);
-№ НОМЕР_4 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
-№ НОМЕР_5 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
-№ НОМЕР_6 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
-№ НОМЕР_7 (валюта рахунку 980 - УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ);
Накласти арешт на кошти та інші цінності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІСКОЖ-2000» (69034, м.Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30599760) в межах суми податкового боргу, а саме 4 252 968,80 грн., що знаходяться в Державній казначейській службі України, а саме на електронний рахунок № НОМЕР_8 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 29 липня 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов