29 липня 2021 року Справа № 280/1778/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про застосування заходів реагування,
04 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку у яких здійснює господарську діяльність фізична особа- підприємець ОСОБА_2 , розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити роботи готелю та авторинку за вказаною адресою, окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, наявність яких створює потенційну загрозу життю та здоров'ю людей, а тому до відповідача необхідно застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Ухвалою суду від 15.03.2021 позовну заяву у справі № 280/1778/21 залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.04.2021.
Ухвалою суду від 14.04.2021 підготовче засідання було відкладено на 24.05.2021.
Ухвалою від 24.05.2021 строк підготовчого провадження продовжено та відкладено підготовче засідання на 22.06.2021.
Ухвалою суду від 22.06.2021 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 22.07.2021.
Представник позивача в судове засідання 22.07.2021 не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Відтак, суд дійшов висновку про можливість завершення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Мелітопольським МУ Головного управління ДСНС України у Запорізькій області, відповідно до наказу від 15.12.2020 № НС-341/53 «Про здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області у 1-му кварталі 2021 року» та плану-графіку здійснення заходів державного нагляду (контролю), в період з 26.01.2021 по 01.02.2021 було проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було складено Акт від 01.02.2021 № 11. Даний акт вручено ФОП ОСОБА_3 01.02.2021, що підтверджується його особистим підписом.
В ході перевірки встановлено, що обєкт, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 - готель та авторинок за адресою: АДРЕСА_2 , експлуатується з порушенням норм техногенної та пожежної безпеки, а саме: 1) Будівля готелю не забезпечена необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН 8.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди"; 2) Не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі; 3) Не розроблена інструкція що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей; 4) Не розроблено інструкцію для працівників готелю (адміністратора), в якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту; 5) Керівник та працівники готелю не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; 6) Допущене захаращування сходової клітини та підсобних приміщень горючим сміттям; 7) На вікнах в приміщеннях бару на першому поверсі готелю встановлені глухі металеві грати, які під час перебування в цих приміщеннях людей не розкриваються, не розсуваються або не знімаються; 8) Допущене застосовування будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки в сходовій клітині та на поверхових коридорах готелю; 9) Допущене замикання дверей евакуаційних виходів готелю (виходи на другу сходову клітину та вихід з неї на 1-му поверсі) на внутрішні запори, які не відчиняються зсередини без ключа; 10) Сходові клітини, коридори проходи та інші шляхи евакуації готелю не забезпечені евакуаційним освітленням; 11) Допущене улаштування на шляхах евакуації порогів, виступів та інших пристроїв (декоративні грати на 1-му поверсі), які перешкоджають вільній евакуації людей; 12) Допущене розвішування дзеркал та інших горючих матеріалів (картини) на стінах в основній сходовій клітці; 13) З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в готелі не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів; 14) На 1-му поверсі готелю (приміщення бару) допущене встановлення електророзеток на горючі основи (конструкції); 15) Допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією в другій сходовій клітині готелю; 16) Допущене користування пошкодженими розетками в номерах готелю; 17) Не проведений замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 18) Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера в готелі не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту; 19) Приміщення готелю не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до пункту 3.2 таблиці А1 та системою оповіщення відповідно до пункту 15 таблиці Б1 ДБН 8.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»; 20) Всі кран-комплекти готелю не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля; 21) Не проведене технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування з періодичністю не рідше одного разу на рік; 22) Пожежні кран-комплекти готелю знаходяться в несправному стані і не доступні для використання; 23) Приміщення готелю не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку відповідно до вимог наказу МВС України від 15.01.2018 року №25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»; 24) У приміщенні котельні не встановлений спеціальний пожежний щит (стенд) для розміщення первинних засобів пожежогасіння з необхідним комплектом засобів пожежогасіння; 25) Вогнегасники в приміщеннях готелю не встановлені у легкодоступних та видних місцях; 26) Не проведене технічне обслуговування наявних в готелі вогнегасників; 27) Авторинок не забезпечений необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.3. Таблиці 4. ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди"; 28) На території авторинку не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі; 29) Не розроблено та не затверджено керівником (додатково до плану (схеми) евакуації) інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на рік мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників; 30) Не розроблено інструкцію для працівників охорони авторинку, в якій визначені їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту; 31) Допущене зменшення мінімальних протипожежних відстаней під час експлуатації об'єктів ринку; 32) Не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; 33) Територія ринку, будинки, споруди, приміщення (торгівельні кіоски, торгівельні павільйони та інші об'єкти торгівлі) не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; 34) На території авторинку не встановлені спеціальні пожежні щити (стенди) для розміщення первинних засобів пожежогасіння з необхідним комплектом засобів пожежогасіння; 35) Керівником авторинку не організовано розроблення і своєчасне здійснення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей на випадок виникнення пожежі та не ознайомлено з вимогами пожежної безпеки покупців за допомогою плакатів, іншої наочної агітації та через гучномовну радіотрансляційну мережу; 36) На авторинок не розроблено та не узгоджено з ДСНС схему розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток тощо (схема ринку); 37) Допущено перевищення кількості (більше 20 одиниць) кіосків, павільйонів в одній групі двосмугового торговельного ряду; 38) Через кожні 50 м торговельного ряду не улаштовуються поперечні проходи завширшки не менше 2 м; 39) Групи кіосків, магазини, павільйони авторинку не обладнані системами протипожежного захисту.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон №877-V).
Статтею 1 Закону Закон №877-V визначено, що "державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища".
Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до частини другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення". Зазначена законодавча норма дублюється в Положенні про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052.
Відповідно до підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей".
За нормами частини першої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління ДСНС України у Запорізькій області (далі - Положення), затвердженого Наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018р. № 661), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
З характеру порушень, встановлених актом перевірки, та які не усунуті на час розгляду справи, останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і як наслідок можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Зазначені в акті перевірки порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі готелю та авторинку, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людей в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.
Водночас, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) готелю та авторинку.
Згідно з частини другої статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників і керівників таких суб'єктів господарювання.
Приписами частини першої та другої статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, ФОП ОСОБА_3 , який здійснює господарську діяльність на об'єктах - готель та авторинок за адресою: АДРЕСА_2 є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність і саме на нього покладається обов'язок забезпечення техногенної та пожежної безпеки.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 28.07.2020 у справі №420/1951/19, що в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом до спірних правовідносин.
Суд звертає увагу також на те, що застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації готелю та авторинку, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
З огляду на наведені обставини, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог, в той час як відповідач допустив порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити роботи готелю та авторинку за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Богдана Хмельницького, 100-А, до повного усунення порушень.
Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах», при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).
З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов'язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.
Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов'язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, у наведеній частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (вул. Фортечна, буд. 65, м. Запоріжжя, 69002) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про застосування заходів реагування задовольнити частково.
Застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи готелю та авторинку, у яких здійснює господарську діяльність фізична особа- підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , окрім робіт, пов'язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 29.07.2021.
Суддя А.В. Сіпака