23 червня 2021 року Справа № 280/1665/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання П'яниди Б.В.
представника позивача - Мазур О.С
представника відповідача - Пархомова Є.В.
свідка - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, код ЄДРПОУ 41904647)
про визнання протиправними та скасування приписів і постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Управління з питань праці Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати приписи Управління з питань праці Запорізької міської ради про усунення виявлених порушень № ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020 та припис про усунення виявлених порушень № ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П - ЗП14209/1499/АВ/П від 10.09.2020;
визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П-ЗП14209/1499/АВ/П/ТД-ФС від 05.11.2020, якою на ФОП ОСОБА_3 накладений штраф у розмірі 150 000 гривень.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з матеріалів інспекційних відвідувань, проведених відповідачем в період з 01.07.2020 по 09.07.2020, а також в період з 03.09.2020 по 10.09.2020 вбачається, що в них відсутні будь-які повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю) або правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин. Відтак, позивач вважає, що жодних підстав для проведення інспекційного відвідування у відповідача не було, що прямо суперечить приписам Порядку №823. Оскільки у Відповідача були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування, то відповідно наказ ГУ Держпраці у Запорізькій області № 107р від 19.06.2020 р. та видане на підставі нього направлення № 82н на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 , а також видані в подальшому приписи та постанова про накладання штрафу є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають скасуванню. Вважає, що використання відповідачем форми акту інспекційного відвідування, форми припису про усунення виявлених порушень, з посиланням в них на нечинну постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 не може вважатися правомірним. По суті виявлених порушень зазначає, що у зв'язку із необхідністю отримання послуг з прибирання магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та санітарної обробки в умовах пандемії коронавірусу, ФОП ОСОБА_2 періодично укладалися договори надання відповідних послуг із ОСОБА_1 . Обсяг послуг з прибирання та санітарної обробки не потребував необхідності укладання трудового договору. Крім того, ОСОБА_1 наполягала на укладанні окремих разових договорів із визначенням обсягу робіт та відсутності необхідності дотримуватися внутрішнього розпорядку роботи магазину. Роботу продавця-консультанта у магазині виконує сам ОСОБА_3 . Таким чином, між особою яка зазначена в постанові як незаконно допущений до роботи працівник та позивачем склались саме цивільно-правові відносини, які не регулюються трудовим законодавством, в даному випадку статями 22-24 КЗпП України. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 21.04.2021 вх. № 22716 посилається на те, що інспекційні відвідування ФОП ОСОБА_2 здійснені інспекторами праці управління відповідно до вимог Закону №877, Порядку №823; постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П-ЗП14209/1499/АВ/П/ТД-ФС від 05.11.2020 у розмірі 150 000,00 грн. є такою, що складена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України, а правову кваліфікацію дій позивача здійснено виходячи з фактично встановленого порушення, фінансова відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.03.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/1665/21, підготовче судове засідання призначено на 22.04.2021.
Протокольною ухвалою суду від 22.04.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.05.2021.
Протокольною ухвалою суду від 24.05.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 14.06.2021.
У судовому розгляді справи оголошувалась перерва до 23.06.2021.
У судових засіданнях представник позивача наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У судовому засіданні 23.06.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У зв'язку із перебуванням судді Максименко Л.Я. у відпустці рішення в повному обсязі складено та підписано 29.07.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 19.06.2020 №82н, інспекторами праці управління, в період з 01.07.2020 по 09.07.2020 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 за адресою провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
В ході проведення інспекційного відвідування встановлено фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору, чим порушено ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України (акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП9872/1499/АВ від 09.07.2020).
На усунення виявлених в ході проведення заходу контролю порушень ФОП ОСОБА_2 внесено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020.
Відповідно до Реєстру платників єдиного податку, станом на час проведення заходу контролю, ФОП ОСОБА_2 був платником єдиного податку 2 групи, у зв'язку з чим, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, замість фінансової санкції (10-ти кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення), до ФОП ОСОБА_2 застосовано попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П/ПП від 09.07.2020.
У зв'язку з неможливістю особистого вручення два примірники акта, припису та попередження 09.07.2020 надіслано ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом №6900508158028 з описом документів у ньому та повідомленням про вручення.
Зазначене поштове відправлення не було вручено та повернулось за закінченням встановленого строку зберігання.
В подальшому, у зв'язку із ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису, складено акт про відмову від підпису №ОМС-ЗП9872/1499/АВ від 21.07.2020 у двох примірниках, один з яких надіслано ФОП ОСОБА_2 21.07.2020 рекомендованим листом №6900508222931 з описом документів у ньому та повідомленням про вручення.
Зазначене поштове відправлення не було вручено та повернулось управлінню за закінченням встановленого строку зберігання.
Крім того, інспектором праці складено протокол про адміністративне правопорушення №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П/ПТ від 21.07.2020 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 41 (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2020 по справі №333/4286/20 ФОП ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні зазначеного порушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 8500,00 грн.
На підставі службової записки інспектора праці Павленко В.В. від 04.08.2020, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877, заступником начальника управління видано наказ про організацію інспекційного відвідування від 20.08.2020 №01-21р/176, яким доручено організувати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 з перевірки стану виконання припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020.
На підставі наказу оформлено направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.08.2020 №01-24н/155.
03.09.2020 о 11:20 год. розпочато проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 за адресою ведення господарської діяльності: АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), за результатами якого інспекторами праці складено акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П-ЗП14209/1499/АВ від 10.09.2020.
На усунення виявлених в ході проведення заходу контролю порушень ФОП ОСОБА_2 внесено припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П- ЗП14209/1499/АВ/П від 10.09.2020.
У зв'язку з неможливістю особистого вручення два примірники акта та припису 10.09.2020 надіслано ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом №6900508567084 з описом документів у ньому та повідомленням про вручення.
Зазначене поштове відправлення не було вручено та повернулось за закінченням встановленого строку зберігання.
У зв'язку із ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису, складено акт про відмову від підпису №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П-ЗП14209/1499/АВ від 22.09.2020 у двох примірниках, один з яких надіслано ФОП ОСОБА_3 22.09.2020 рекомендованим листом №6900508657768 з описом документів у ньому та повідомленням про вручення.
Зазначене поштове відправлення не було вручено та повернулось управлінню за закінченням встановленого строку зберігання.
Головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектором праці Павленко В.В., на підставі службової записки від 22.09.2020, передано 22.09.2020 уповноваженій посадовій особі (начальнику управління) акт інспекційного відвідування №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П- ЗП14209/1499/АВ від 10.09.2020 та матеріали заходу контролю щодо ФОП ОСОБА_2 .
На виконання п.3 Порядку №509, складено письмове повідомлення від 22.09.2020 №01-15/1167, яке надіслано позивачу 22.09.2020 рекомендованим листом №6900508657768 з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення.
Зазначене поштове відправлення не було вручено та повернулось за закінченням встановленого строку зберігання.
Враховуючи встановлене актом інспекційного відвідування №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П- ЗП14209/1499/АВ від 10.09.2020 повторне порушення - фактичний допуск 1 працівника до роботи без оформлення трудового договору, начальником управління розглянуто справу та винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П-ЗП14209/1499/АВ/П/ТД-ФС від 05.11.2020 у розмірі 150 000,00 грн.
Зазначена постанова надіслана разом із супровідним листом ФОП ОСОБА_2 06.11.2020 рекомендованим листом №6900508989108 з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення.
Не погодившись із приписами від 09.07.2020 та від 10.09.2020, а також із постановою про накладення штрафу від 05.11.2020, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877-V; тут та надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Частиною 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ч. 1 ст. 259 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 “Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю” затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, яким регламентується процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823; тут та надалі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Абзацом 2 п. 2 Порядку №823 передбачено, що заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.
Згідно з ч. 3 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280), до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, належать зокрема, делеговані повноваження щодо:
1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;
2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
Рішенням Запорізької міської ради від 20.12.2017 №65 утворено управління з питань праці Запорізької міської ради, на яке, в межах міста Запоріжжя, покладено обов'язок забезпечувати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Відповідно до п. 28 Порядку №823 (в редакції від 31.12.2019, яка діяла на момент проведення інформаційного відвідування та інспекційного відвідування з 01.07.2020 по 09.07.2020), інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин, моніторингу стану його додержання.
Абзацом 3 п. 5 Порядку №823 (в редакції від 31.12.2019, яка діяла на момент проведення інформаційного відвідування та інспекційного відвідування з 01.07.2020 по 09.07.2020) передбачено, що інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 28 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.
Після проведення повідомної реєстрації інформаційного відвідування від 24.01.2020 №8412, здійсненої відповідно до Порядку повідомної реєстрації інспекційних відвідувань та рішень інспектора праці про відвідування роботодавця, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 22.06.2017 №76, головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектором праці Павленко В.В. 27.01.2020 було проведено відвідування ФОП ОСОБА_2 з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства з питань оформлення трудових відносин. За результатами зазначеного відвідування ФОП ОСОБА_2 інспектором праці Павленко В.В. складено службову записку від 12.03.2020.
Складення посадовими особами місцевого самоврядування службових (доповідних) записок (листів) здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, Інструкції з діловодства у міській раді, її виконавчому комітеті, викоиавчих-органах міської ради, затвердженоТрозпорядженням Запорізького міаького голови від 10.02.2012 №64р.
Зі змісту службової записки вбачається, що при прибутті за адресою провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») для проведення інформаційного відвідування, встановлено, що в магазині знаходились ФОП ОСОБА_2 та дві особи, які виконували трудову функцію (консультування та продаж товару, робота за комп'ютером). Зазначені особи надали інспекторам праці усні пояснення, що будь-яких документів щодо оформлення трудових відносин, а також договорів на виконання робіт із ФОП ОСОБА_2 вони не підписували. ФОП ОСОБА_2 повідомив інспекторам праці, що не збирається оформлювати з цими працівниками трудові відносини, оскільки вони знаходяться з ним у родинних зв'язках.
Таким чином, встановлені об'єктивні обставини в достатній мірі свідчать про ймовірне використання ФОП ОСОБА_2 праці осіб без оформлення трудових відносин, а така інформація є достатньою для висновку про наявність підстави для проведення інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин).
Відповідно до пп. 5 п. 5 Порядку №823 (в редакції від 31.12.2019, яка діяла на момент проведення інформаційного відвідування та інспекційного відвідування з 01.07.2020 по 09.07.2020), підставами для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Пунктом 3 Порядку №823 (в редакції від 31.12.2019, яка діяла на момент проведення інформаційного відвідування та інспекційного відвідування з 01.07.2020 по 09.07.2020) встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Таким чином, головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці Павленко В.В. є посадовою особою органу державного контролю - управління з питань праці Запорізької міської ради, а її службова записка від 12.03.2020 є повідомленням посадової особи органу державного контролю про виявлені в ході виконання нею повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин в розумінні Порядку №823, а, отже, така службова записка від 12.03.2020 є законною підставою проведення інспекційного відвідування позивача.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 7 Закону №877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами аналізу зазначеної службової записки від 12.03.2020, начальником управління видано наказ про організацію інспекційного відвідування від 19.06.2020 №107р, яким доручено організувати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 з питань оформлення трудових відносин (виявлення неоформлених трудових відносин).
На підставі наказу оформлено направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 19.06.2020 №82н, в якому визначені наступні підстави: пп. 5 п. 5 Порядку №823; наказ про організацію інспекційного відвідування від 19.06.2020 №107р.
Щодо проведення заходу контролю в період з 03.09.2020 по 10.09.2020.
Строк виконання припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020 становив 20.07.2020.
Станом на 21.07.2020 жодного письмового повідомлення із долученням первинних документів про виконання зазначеного припису у визначений у ньому строк від ФОП ОСОБА_3 до управління не надходило.
Інформація щодо подання скарги до відповідного територіального органу Держпраці на вищевказаний припис відповідно до п. 26 Порядку №823, або оскарження припису в судовому порядку, до управління також не надходила.
Отже, враховуючи, що позивачем не надано жодних документів на виконання припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020, виникла потреба у проведенні додаткового заходу контролю для підтвердження факту виконання припису.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 (далі - Конвенція) ратифіковано вищезазначену Конвенцію.
Відповідно до статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Відповідно до п. 22 Порядку №823, стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у пп. 11 п. 5 цього Порядку.
Відповідно до пп. 11 п. 5 Порядку №823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є невиконання вимог припису інспектора праці.
Враховуючи зазначене, на підставі службової записки інспектора праці ОСОБА_4 від 04.08.2020, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877, заступником начальника управління видано наказ про організацію інспекційного відвідування від 20.08.2020 №01-21р/176, яким доручено організувати інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 з перевірки стану виконання припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020.
На підставі наказу оформлено направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.08.2020 №01-24н/155.
Враховуючи зазначене, твердження позивача про відсутність законних підстав для призначення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 , проведеного з 07.07.2020 по 09.07.2020, а також з 03.09.2020 по 10.09.2020 є безпідставними та необгрунтованими.
Щодо змісту виявленого порушення слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно зі статтею 24 частини 3 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 4 частиною 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
Тобто, з урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що обов'язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Як зазначалось вище, на підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 19.06.2020 №82н, інспекторами праці управління, в період з 01.07.2020 по 09.07.2020 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 за адресою провадження господарської діяльності: АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).
В ході проведення інспекційного відвідування встановлено фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору, чим порушено ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України.
Зокрема, інспекційним відвідуванням встановлено, що у приміщенні магазину, за прилавком, встановлено роботу двох осіб, які консультували відвідувачів. Зазначені особи представились як ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що зафіксовано засобами відеотехніки.
В усних поясненнях, зафіксованих засобами відеотехніки, що були дослідженні судом, ФОП ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_5 робить вологе прибирання приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майже кожен день.
В письмових поясненнях від 01.07.2020 ФОП ОСОБА_2 зазначив, що він не має найманих працівників, а ОСОБА_5 перебувала в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв'язку з тим, що проводила вологе прибирання приміщення магазину.
Разом з цим, ОСОБА_5 надала інспекторам праці усні та письмові пояснення від 01.07.2020 та зазначила, що вона допомагає ФОП ОСОБА_2 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », робить вологе прибирання магазину не рідше трьох разів на тиждень. Будь-яких документів щодо оформлення трудових відносин, а також договорів на виконання робіт з ФОП ОСОБА_2 вона не підписувала. Також ОСОБА_5 надана пояснення інспекторам праці, що оплата її праці відбувається за усною домовленість із ФОП ОСОБА_2 .
Однак, під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_5 знаходилась саме за прилавком магазину, надавала консультації відвідувачам стосовно товару, що реалізується в магазині, здійснювала продаж товару та одержувала від покупців грошові кошти. Зазначені обставини зафіксовано засобами відеотехніки.
Під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 за адресою ведення господарської діяльності: АДРЕСА_2 (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») що було розпочаток 03.09.2020 о 11:20 год. при прибутті інспекторів праці управління за вказаною адресою останніми встановлено, що за прилавком магазину знаходилась особа, яка представилась як ОСОБА_5 , та яка надавала консультації відвідувачу стосовно виставленого у магазині товару, що зафіксовано засобами відеотехніки, дослідженими у судовому засіданні.
На запитання інспекторів праці, що вона на цей час робить у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_5 надала пояснення, що наглядає за магазином, консультує покупців, продає ґрунт та робить вологе прибирання магазину, працює 5 днів на тиждень з 08:00 год. до 17:00 год., субота та неділя - вихідні дні, отримує за свою працю грошові кошти або натуральну оплату.
В письмових поясненнях від 03.09.2020 ОСОБА_5 зазначила, що в трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2 вона не перебуває. В її обов'язки входить здійснення вологого прибирання в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 3 рази в день.
ОСОБА_5 також повідомила, що ФОП ОСОБА_2 на даний час у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відсутній.
Також, судом було викликано та допитано в якості свідка ОСОБА_1 , яка пояснила, що не оформлювала з ФОП ОСОБА_2 будь-яких ані трудових угод, ані цивільно-правових договорів оскільки в цьому не було пореби. Зазначила, що просто іноді за проханням позивача приходить до магазину здійснювати вологе прибирання. Вказала, що за виконану роботу позивач розраховується або грошовими коштами, або продуктами харчування.
Оцінюючи правовідносини, що склались між ФОП ОСОБА_2 та громадянкою ОСОБА_1 суд зазначає, що будь-якого документального оформлення вони не мали.
За твердженням свідка вона інколи, не систематично, надавала позивачу послуги з прибирання приміщення.
Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №127/21595/16-ц, від 13.06.2019 № 815/954/18.
Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За допомогою досліджених у судовому засіданні доказів, а саме відеофіксації інспекційних відвідувань позивача у липні та вересні 2020 року, письмовими поясненнями, які були надані під час контрольного заходу як позивачем, так і самою ОСОБА_1 , допитом свідка суд доходить висновку, що ОСОБА_5 фактично перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 і виконувала роботу продавця непродовольчих товарів та прибиральника виробничих приміщень.
При цьому суд наголошує, що праця ОСОБА_5 використовувалась підконтрольно ФОП ОСОБА_2 в межах діяльності магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в години роботи магазину (що свідчить про підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку), з виконанням трудових функцій, притаманних саме для робіт продавця непродовольчих товарів, прибиральника виробничих приміщень (консультування покупців, продаж товару тощо).
Класифікатором професій ДК 003:2010 передбачені такі посади, як, «продавець непродовольчих товарів» (код КП 5220), «прибиральник виробничих приміщень» (код КП 9132).
Відповідно до п. 1.2 Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, цей класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Зазначена позиція підтримана Верховним Судом в рішенні від 04.07.2018 по справі №820/1432/17.
Отже, позивачем було допущено ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору, чим порушено ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України.
Відтак, суд не знаходить підстави для визнання протиправними та скасування приписів Управління з питань праці Запорізької міської ради про усунення виявлених порушень № ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П від 09.07.2020 та № ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П - ЗП14209/1499/АВ/П від 10.09.2020.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).
Згідно з пунктами 3, 4 постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 року № 509 ( далі- Порядку №509) справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Відповідно до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
За сукупністю встановлених обставин, та доведеності факту порушення ФОП ОСОБА_2 вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України, суд вважає що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.12.2020 №ЗП14953/574/АВ/ТД-ФС є законною та підстави для її скасування відсутні.
Доводи позивача про притягнення ФОП ОСОБА_2 до того самого виду відповідальності за те саме порушення вдруге немає обґрунтованих підстав, оскільки, по-перше, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2020 по справі №333/4286/20 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 41 КУпАП за порушення, встановлене під час проведення першого заходу контролю в період 01.07.2020 по 09.07.2020, а замість фінансової санкції до ФОП ОСОБА_2 , застосовано попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П/ПП від 09.07.2020; по-друге, постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ОМС-ЗП9872/1499/АВ/П-ЗП14209/1499/АВ/П/ТД-ФС від 05.11.2020 позивача притягнуто до фінансової відповідальності за абз. З ч. 2 ст. 265 КЗпП України за повторне порушення, встановлене під час проведення другого заходу контролю в період з 03.09.2020 по 10.09.2020.
Тобто, ФОП ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної та фінансової відповідальності за абсолютно різні порушення, встановлені в різні періоди та під час різних, самостійних заходів контролю.
Враховуючи зазначене, посилання позивача на відповідні рішення Верхового Суду є необгрунтованими, оскільки вони стосуються правовідносин, що не відповідають обставинам цієї адміністративної справи, а тому не підлягають врахуванню під час розгляду справи по суті.
Також, суд відхиляє доводи представника позивача щодо неналежності доказів, якими зафіксовано порушення ОСОБА_2 вимог ст. 24 КЗпП України з урахуванням наступного.
Відповідно до ч. 15 ст. 4 Закону №877, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Відповідно до п. 2 Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 10.05.2018 №342, уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня її затвердження. У разі коли органами, уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах, є місцеві держадміністрації та/або органи місцевого самоврядування, уніфіковані форми актів перевірок затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» (далі - Наказ №1338) затверджено форму акта інспекційного відвідування, форму акта про відмову від підпису, форму вимоги про надання/поновлення документів, форму припису про усунення виявлених порушень, інші форми документів, що складають під час підготовки, в ході та за результатами здійснення заходів контролю за додержанням законодавства про працю.
Зазначений Наказ №1338 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за №1500/31368.
Відповідно до п. 4 Наказу №1338, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Офіційне опублікування Наказу було здійснено у виданні «Офіційний вісник України» від 29.12.2017, №102, стор. 189, стаття 3161, код акта 88437/2017.
В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 було визнано нечинним Порядок №295, проте не Наказ №1338.
Надалі, Кабінетом Міністрів України замість нечинного Порядку №295, затверджено Порядок №823, відповідно до п. 4 якого, уніфікована форма акта інспекційного відвідування, в якому визначається вичерпний перелік питань, що підлягають інспектуванню, припису, попередження, а також вимоги інспектора праці затверджуються в установленому порядку та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Враховуючи те, що на час затвердження Порядку №823, відповідні уніфіковані форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю вже були затверджені в установленому порядку Наказом №1338, форми таких документів могли бути застосовані під час проведення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідно до Порядку №823.
В подальшому, Наказ №1338 було визнано таким, що втратив чинність лише 06.01.2021 (наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 №2161).
З огляду на викладене, суд вважає, що форми документів, затверджені Наказом №1338 могли бути застосовані, зокрема, і до спірних правовідносин, що мали місце під час проведення заходів контролю ФОП ОСОБА_2 в періоди з 01.07.2020 по 09.07.2020 та з 03.09.2020 по 10.09.2020.
При цьому, решта доводів сторін зазначених висновків суду не спростовують.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункти 29).
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, код ЄДРПОУ 41904647) про визнання протиправними та скасування приписів і постанови, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 29.07.2021.
Суддя Л.Я. Максименко