29 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/15088/21
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Дідківського А.С. від 07.07.2021 ВП №65623019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення суду у справі №240/10995/20, яке набрало законної сили 26.10.2020, було добровільно виконане боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Вважає оскаржувану постанову протиправною, а тому просить її скасувати.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 16.07.2021 постановлено задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови у ВП №65623019 про накладення штрафу від 07.07.2021 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Дідківського А.С. при примусовому виконанні виконавчого листа №240/10995/20 від 20.05.2021, виданого Житомирським окружним адміністративним судом, до ухвалення судом рішення за результатами розгляду адміністративної справи №240/15088/21.
Ухвалою суду від 19.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 29.07.2021. Зобов'язано відповідача надати до суду копії матеріалів виконавчого провадження ВП 65623019.
Про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлено сторін у спісіб, визначений статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду 23.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що відповідно до наданого боржником листа від 08.06.2021, на виконання рішення суду, розмір призначеної пенсії стягувача складає 56672,58 грн, що є меншим, ніж передбачено судовим рішенням та ухвалою суду про роз'яснення рішення у справі №240/10995/20. Вважає, що до відкриття виконавчого провадження, боржником рішення суду не виконано. До відзиву додано копії матеріалів виконавчого провадження ВП 65623019.
У судове засідання представник позивача прибула. Подала клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача до суду не прибув. У відзиві просить розглядати справу без його участі за наявними матеріалами виконавчого провадження.
Згідно протоколу судового засідання, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, відзив та дослідивши матеріали виконавчого провадження, зазначає наступне.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 240/10995/20 ухвалено: зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 11 березня 2020 року на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 02.03.2020 № 621/20, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
Рішення суду набрало законної сили 27.10.2020, а 20.05.2021 видано виконавчий лист №4457 2021.
Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року у справа № 240/10995/20 постановлено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення задовольнити. Роз'яснити, що виконуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020року по cправі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про щомісячного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020р. Відповідач Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язане здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020 року у розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної у довідці Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 02.03.2020 №621/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат".
З матеріалів виконавчого провадження ВП 65623019, копії якого надано до суду відповідачем, вбачається, що 01.06.2021 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду у справі №240/10995/20. До заяви додано оригінал виконавчого листа та ухвалу про роз'яснення судового рішення.
Постановою від 01.06.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого у адміністративній справі №240/10995/20.
Листом №0600-0304-5/43025 від 08.06.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про те, що на виконання рішення суду у справі №240/10995/20 боржником здійснено перерахунок стягувачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 11 березня 2020 року на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 02.03.2020 № 621/20, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат. До листа додано розрахунок суми, що підлягає виплаті стягувачу та протокол перерахунку пенсії, з яких вбачається, що боржником застосовано відсоток пенсії від заробітку - 56.
Вказані документи містяться в матеріалах виконавчого провадження, копії якого надано до суду відповідачем.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 07.07.2021 постановлено за невиконання без поважних причин боржником рішення накласти на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.
Позивач, вважає, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 3 Закону №1404-VIII закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З огляду на системний аналіз наведених норм права, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом
З огляду на викладене слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 240/10995/20 ухвалено: зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 11 березня 2020 року на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 02.03.2020 №621/20, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат.
Із наданих до суду доказів вбачається, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №240/10995/20 виконано в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 11 березня 2020 року на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 02.03.2020 №621/20, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично проведених виплат, як визначено рішенням суду.
Позивачем визнається та належними доказами підтверджується, що на виконання рішення суду від 24.09.2020 у справі №240/10995/20, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено з розрахунку 56% від суддівської винагороди.
Однак, при виконанні рішення суду у справі №240/10995/20 боржником не враховано ухвалу від 02 грудня 2020 року, якою роз'яснено рішення суду від 24 вересня 2020 року у справі №240/10995/20 та вказано, що виконуючи рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язане здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 19.02.2020 року у розмірі 90% від суддівської винагороди.
Отже, наведені обставини свідчити про те, що боржником (Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області) не здійснено фактичне і повне виконання рішення суду.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.
Суд відмічає, що згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Враховуючи викладені обставини, які підтверджується матеріалами адміністративної справи, суд вважає, що обов'язок щодо виконання рішення суду, з урахуванням ухвали про роз'яснення рішення суду, позивачем не виконано, у зв'язку з чим відповідачем правомірно накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірі 5100,00 грн.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача на рішення суду у справі №240/21282/20 яким, за результатом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату йому, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, згідно заяви від 11 березня 2020 року на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області від 02.03.2020 №621/20, починаючи з 19.02.2020 року, без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат, - оскільки виконавче провадження ВП №65623019 було відкрито з примусового виконання рішення суду у справі №240/10995/20, а не у справі №240/21282/20.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул .О.Ольжича, 7, м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (майдан Соборний, 1, Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук