Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 липня 2021 р. Справа№200/10019/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
28 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Добропільське ОУ ПФУ), надісланий на адресу суду 22 жовтня 2020 року, в якому позивач просив:
- скасувати рішення Добропільського ОУ ПФУ від 24 вересня 2020 року № 800 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Добропільське ОУ ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком на пільгових умовах з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 22 вересня 2020 року.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
02 листопада 2020 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі № 200/10019/20-а; вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені належним чином в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 24 вересня 2020 року відповідач прийняв рішення № 800, яким відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Позивач стверджував, що наявність страхового та спеціального стажу, що дає йому право на пільгову пенсію, підтверджена відповідними записами в трудовій книжці та іншими документами, що були надані відповідачу.
Рішення про відмову в призначенні пенсії вважав протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.
Правомірність свого рішення обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 претендував на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, однак у нього відсутній необхідний пільговий стаж.
На цій підставі відповідач просив відмовити в позові.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС України суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Добропільським МР УМВС України в Донецькій області 02 вересня 1998 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 08 лютого 2020 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено штампом про реєстрацію місця проживання, проставленим в його паспорті.
Відповідач - Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 37755477) зареєстроване як юридична особа 26 жовтня 2011 року, що встановлено на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).
Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , свідчать, що 22 вересня 2020 року через веб-портал Пенсійного фонду України позивач звернувся до Добропільського ОУ ПФУ з заявою про призначення пенсії.
Разом з заявою про призначення пенсії від 22 вересня 2020 року, зареєстрованою за № 800, позивач надав такі документи: трудові книжки НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , військовий квиток НОМЕР_5 , довідку про підтвердження наявного трудового стажу, видану ДРГП «Донецькгеологія» від 24 липня 2020 року № 04/807, довідку про підтвердження наявного трудового стажу, видану філією ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» від 01 вересня 2020 року № 293, архівну довідку, видану Добропільською міською радою 30 червня 2020 року за № 13/06/04/241, довідку про підтвердження наявного трудового стажу, видану ТОВ «Автотехнотранс» 30 червня 2020 року за № 7, копії наказів про атестації робочих місць № 71а від 23 грудня 2004 року, № 67а від 30 грудня 2010 року, № 24а від 30 грудня 2015 року, паспорт та ідентифікаційний код.
Крім перелічених документів, матеріали пенсійної справи також містять індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5).
Суд зауважує, що в матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які документи (відмітки в документах), які б свідчили, що для вирішення порушеного позивачем питання посадові особи Добропільського ОУ ПФУ пропонували останньому подати додаткові документи (довідки про підтвердження пільгового стажу, накази про атестацію робочих місць тощо).
24 вересня 2020 року в. о. начальника Добропільського ОУ ПФУ Гапич М.М., за участю начальника відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 ОСОБА_2 , начальника юридичного відділу Ступака А.Є., головних спеціалістів відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій № 1 Пєтухової Г.О., ОСОБА_3 , розглянув заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року, зареєстровану за № 800, про призначення пенсії згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закон № 1058 і прийняв рішення № 800 про відмову в призначенні пенсії.
Рішення про відмову в призначенні пенсії відповідач обґрунтував таким.
Покликаючись на приписи п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, пенсійний орган зазначив, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого Законом № 1058, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Зазначив, що заявник претендує на призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 із урахуванням до пільгового стажу за Списком №2 наступних періодів роботи: з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року, з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року, з 01 липня 2010 року по теперішній час
Пенсійний орган не зарахував до пільгового стажу період роботи на ліквідованому підприємстві комунальне підприємство «Донвуглевторресурси» з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року в якості водія КРАЗу 3 класу, оскільки за рішенням суду підприємство визнане банкрутом 24 березня 2011 року, а заявник не надав документи для розгляду комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
В наданій заявником довідці філії ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» за період роботи з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року зазначені списки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162. Пенсійний орган вказував на те, що списки, які були чинні за вищевказаний період роботи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, а тому період роботи з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року в філії ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» не був зарахований до пільгового стажу.
До загального стажу не врахований період роботи з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року на тій підставі, що дата звільнення з роботи (21 квітня 1991 року) не відповідає даті наказу про звільнення (22 квітня 1991 року), а уточнююча довідка заявником не надана.
Також, до загального страхового стажу не зарахований період роботи з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року на підприємстві «Прессинг», оскільки відсутня посада особи, яка зробила запис про звільнення у трудовій книжці.
За розрахунком відповідача загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 27 років 8 місяців 18 днів, в тому числі за Списком №2 - 9 років 11 місяців.
На цій підставі відповідач вирішив, що ОСОБА_1 слід відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Позивачу роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_4 , суд встановив такі обставини.
Запис 5 - 17 липня 1990 року на підставі наказу від 17 липня 1990 року № 777 ОСОБА_1 був прийнятий в чавуноливарний цех на посаду вибивальника виливок 3 розряду Донецького машинобудівельного заводу імені Ленінського комсомолу України.
Запис 6 - 21 квітня 1991 року на підставі наказу від 22 липня 1991 року № 23 звільнений за прогули без поважної причини п.4 ст. 40 Кодексу законів про працю УРСР.
Запис 9 - 29 вересня 1993 року на підставі наказу від 29 вересня 1993 року № 56 позивач був прийнятий на роботу до малого підприємства «Прессинг» на посаду слюсаря 5 розряду.
Запис 10 - 15 січня 1999 року на підставі наказу від 15 січня 1999 року № 91 звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю УРСР за власним бажанням.
Запис 11 - 16 лютого 1999 року на підставі наказу від 15 лютого 1999 року № 14к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до державного відкритого акціонерного товариства «Добропільська автобаза» слюсарем по ремонту автомобілів 3 розряду на АРМ.
Запис 12 - 01 серпня 1999 року на підставі наказу від 02 серпня 1999 року № 69к присвоєний 4 розряд слюсаря по ремонту автомобілів.
Запис 13 - 11 вересня 2000 року на підставі наказу від 08 вересня 2000 року №67к переведений на посаду водія автомобіля 3-го класу АК-3.
Запис 14 - 01 квітня 2003 року державне відкрите акціонерне товариство «Добпропільська автобаза» перейменоване на відособлений підрозділ «Добропільська автобаза» державного підприємства «Добропіллявугілля».
Запис 15 - державне підприємство «Добропіллявугілля» реорганізовано в державне підприємство «Донецька вугільна коксова компанія» шляхом приєднання. Відособлений підрозділ «Управління автомобільного транспорту» відокремленого підрозділу «Автобаза» державного підприємства «Добропіллявугілля» увійшов до складу відособленого підрозділу «Управління автомобільного транспорту» державного підприємства «Донецька вугільна коксова компанія» в якості структурного підрозділу «Добропільська автобаза».
Запис 16 - 29 березня 2005 року на підставі наказу від 30 березня 2005 року № 2 позивачу виданий розрахунок за переведенням до комунального підприємства «Донвуглевторресурси» за п.5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана філією товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» 01 вересня 2020 року за № 293, ОСОБА_1 працював в філії товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» з 16 лютого 1999 року слюсарем по ремонту автомобілів в авторемонтних майстерень.
З 11 вересня 2000 року переведений водієм автомобіля 3 класу АК-3 в державного відкритого акціонерного товариства «Добропільська автобаза», зайнятим в транспортуванні гірничої маси в технологічному процесі, що передбачено Списком № 2, розділ 1, підрозділ 1, код 2010100-11442, постанова КМУ № 461 від 24 червня 2016 року.
Звільнений 29 березня 2005 року за переведенням до комунального підприємства «Донвуглевторресурси».
Всього відпрацьовано в технологічному процесі з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року - 11 місяців 6 днів, що підтверджує право на пільгову пенсію за Списком № 2.
Запис 17 - 30 березня 2005 року на підставі наказу від 30 березня 2005 року №25к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до комунального підприємства «Донвуглевторресурси» прийнятий на посаду водія КРАЗу 3 класу з перевезення технологічної породи з укладанням строкового трудового договору.
Запис 18 - 01 лютого 2008 року на підставі наказу від 29 січня 2008 року № 22к присвоєна кваліфікація водія 2 класу.
Запис 19 - 01 січня 2008 року на підставі наказу від 29 квітня 2008 року № 69к присвоєна кваліфікація водія 1 класу.
Запис 20 - 30 березня 2005 року на підставі наказу від 23 грудня 2004 року № 71а працює водієм великовантажних автомобілів вантажопідіймальністю більше 8 тон, зайнятим в технологічному процесі важких та шкідливих виробництв.
Запис 21 - 30 червня 2010 року на підставі наказу від 30 червня 2010 року №99к-3 звільнений у зв'язку з переведенням до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» за п.5 ст. 36 Кодексу законів про працю України.
Записи 17-21 також підтверджені архівними довідками виконавчого комітету Добропільської міської ради від 30 червня 2020 року № 13/06-04/241, від 20 жовтня 2020 року № 13/06-04/376, від 30 червня 2020 року № 13/06-04/241.
Згідно з наказом комунального підприємства «Донвуглевторресурси» від 23 грудня 2004 року № 71а «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» професія «водій автомобіля, зайнятий в перевезенні технологічних вантажів» включена до Списку № 2, розділ 1, підрозділ 1, код 2010100а-11442.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
П. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Порядок № 637 окремо визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків.
Основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
Лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться не правильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження трудового стажу.
Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку, що передбачено ч. 2 ст. 44 Закону № 1058.
Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Так, згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
П. 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 4.2. при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Відповідно до п. 1.7. Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям Добропільським ОУ ПФУ рішення від 24 вересня 2020 року № 800 про відмову в призначенні пенсії.
Цим рішенням ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення Добропільського ОУ ПФУ належить перевірити на відповідність критеріям? наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Щодо наявності підстав для зарахування до загального страхового стажу періодів роботи позивача з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року та з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року суд зазначає таке.
В період з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року позивач працював на посаді вибивальника виливок Донецького машинобудівельного заводу імені Ленінського комсомолу України (записи №№ 5-6 в трудові книжці).
В період з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року позивач працював слюсарем в малому підприємстві «Прессинг» (записи №№ 9-10 в трудові книжці).
Відповідно до оскаржуваного рішення період роботи з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року не зарахований до загального страхового стажу, оскільки дата звільнення з роботи (21 квітня 1991 року) не відповідає даті наказу про звільнення (22 квітня 1991 року). Уточнююча довідка заявником не надана. Період роботи з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року не зарахований до загального стажу, оскільки відсутня посада особи, яка зробила запис про звільнення у трудовій книжці.
Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі - Інструкція), що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР и ВЦСПС від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки працівників і службовців».
Згідно з п. 18 вищезазначеної постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
За цих обставин суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до загального страхового стажу періоди роботи позивача
з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року вибивальником виливок 3 розряду Донецького машинобудівельного заводу імені Ленінського комсомолу України;
з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року слюсарем 5 розряду в малому підприємстві «Прессинг».
Щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу періду роботи позивача в філії товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» суд зазначає таке.
В період з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року ОСОБА_1 працював водієм автомобіля 3 класу АК-3 в філії товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза» (записи №№ 13-16 в трудові книжці).
Відмовляючи у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу, відповідач покликався на те, що у довідці, виданій філією товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добпропільська автобаза», невірно визначені Списки, що підлягали застосуванню в період роботи позивача.
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Професія «водії автомобілів (вантажних), зайняті в кар'єрах» включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, (розділ І, підрозділ 1, код 2010300а-11442), а також до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, (розділ І, підрозділ 3, код 1.3а).
Отже, в період з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року позивач працював за професією, яка включена до чинних на той час Списків № 2, а тому має право на зарахування цього періоду до пільгового стажу.
Щодо права позивача на зарахування до пільгового стажу періоду роботи в комунальному підприємстві «Донвуглевторресурси» суд зазначає таке.
В період з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року ОСОБА_1 працював водієм КРАЗу 3 класу з перевезення технологічної породи комунальному підприємстві «Донвуглевторресурси» (записи №№ 17-21 в трудові книжці).
Професія «водії автомобілів (вантажних), зайняті в кар'єрах» включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, (розділ І, підрозділ 1, код 2010300а-11442); до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, (розділ І, підрозділ 3, код 1.3а).
Згідно з наказом комунального підприємства «Донвуглевторресурси» від 23 грудня 2004 року № 71а робота за професією «водій автомобілів, зайнятий перевезенням технологічних вантажів» дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Робота позивача за професією (посадою), включеною до Списку № 2, підтверджена належним чином оформленими записами у трудовій книжці, що виключає необхідність подання заявником уточнюючих довідок.
Відповідач не довів, що, дійшовши висновку про недостатність документів для зарахування вказаних вище періодів роботи до пільгового стажу, він запропонував позивачу подати додаткові документи, тобто пенсійний орган не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного з'ясування цього питання.
При цьому відсутність можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві яке ліквідовано, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.
Отже, позивач має право на зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року.
З приводу доводів відповідача про те, що підприємство визнано банкрутом, а заявник не надав документи для розгляду комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, суд зазначає таке.
Абз. 1 п. 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з абз. 5 п. 20 Порядку № 637 у разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
10 листопада 2006 року відповідно до п. 20 Порядку № 637 правління Пенсійного фонду України прийняло постанову № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).
Згідно з п. 1 Порядку № 18-1 цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Відповідно до п. 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).
П. 3 Порядку № 18-1 визначено, що підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
П. п. 4-10, 15-16 Порядку № 18-1 регламентують порядок створення Комісій, визначають їх завдання та права, унормовують процедуру проведення їх засідань та ухвалення рішень.
Відповідно до п. 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Суд зазначає, що Порядок № 18-1 належить застосовувати у разі, якщо у особи, яка звернулася за призначенням пенсії, немає трудової книжки або в трудовій книжці відсутні належним чином оформлені записи про роботу, а підприємство, на якому працював заявник, ліквідовано без визначення правонаступників.
Суд зауважує, що пільговий характер роботи позивача в період з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року підтверджений належним чином оформленими записами у трудовій книжці.
Як наслідок, заявник не повинен був подавати додаткові документи для підтвердження пільгового характеру роботи в період з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року в тому числі, ті, що передбачені п. 11 Порядку № 18-1.
Пенсійний орган зобов'язаний був зарахувати період роботи позивача з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року до пільгового стажу, оскільки він підтверджений належним чином оформленими записам в трудовій книжці.
Враховуючи викладене, суд відхиляє аргументи, наведені з цього приводу відповідачем у рішенні від 24 вересня 2020 №800 та у відзиві на позовну заяву.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення Добропільського ОУ ПФУ від 24 вересня 2020 року № 800 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС України, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи в призначенні позивачу пенсії, відповідач не забезпечив всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів.
Оскільки рішення Добропільського ОУ ПФУ від 24 вересня 2020 року № 800 є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення і задоволення цієї частини позовних вимог.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України для відновлення порушеного права позивача належить застосувати такі способи захисту як
1. зобов'язання Добропільського ОУ ПФУ зарахувати ОСОБА_1 :
- до загального (страхового) стажу періодів роботи
з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року вибивальником виливок 3 розряду Донецького машинобудівельного заводу імені Ленінського комсомолу України;
з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року слюсарем 5 розряду в малому підприємстві «Прессинг»;
- до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи
11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року водієм автомобіля 3 класу АК-3 в філії товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза»;
з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року водієм КРАЗу 3 розряду з перевезення технологічної породи в комунальному підприємстві «Донвуглевторресурси»;
2. зобов'язання Добропільського ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року, зареєстровану за № 800, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
Разом із цим не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Добропільського ОУ ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 з 22 вересня 2020 року, оскільки обчислення загального та спеціального стажу та призначення пенсії належить до компетенції територіального органу Пенсійного фонду України та, як було вказано вище, за встановлених судом обставин, належним способом захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є покладання на відповідача обов'язку повторно розглянути заяву про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд задовольнив вимоги позивача як в частині скасування рішення суб'єкта владних повноважень, так і в частині зобов'язання його чинити певні дії, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код: 37755477, місцезнаходження: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 27а) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 вересня 2020 року № 800 «Про відмову в призначенні пенсії».
3. Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати ОСОБА_1
- до загального (страхового) стажу періодів роботи:
з 17 липня 1990 року по 21 квітня 1991 року вибивальником виливок 3 розряду Донецького машинобудівельного заводу імені Ленінського комсомолу України;
з 29 вересня 1993 року по 15 січня 1999 року слюсарем 5 розряду в малому підприємстві «Прессинг»;
- до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періодів роботи:
з 11 вересня 2000 року по 29 березня 2005 року водієм автомобіля 3 класу АК-3 в філії товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Добропільська автобаза»;
з 30 березня 2005 року по 30 червня 2010 року водієм КРАЗу 3 розряду з перевезення технологічної породи в комунальному підприємстві «Донвуглевторресурси».
4. Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2020 року, зареєстровану за № 800, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
9. Повне судове рішення складено 19 липня 2021 року.
Суддя Т.О. Кравченко