Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про поновлення строку звернення до суду
29 липня 2021 р. Справа №200/7907/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду за позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 червня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 січня 2020 року № 9 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком № 1 періоди: навчання ОСОБА_1 в середньому ПТУ № 102 м. Макіївки Донецької області з 01.09.1983 по 10.01.1987, період проходження позивачем військової служби з 22.04.1987 по 01.06.1989, період роботи у Макіївському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля “Макіїввугілля” шахта ім. В.М. Бажанова з 13.01.1987 по 16.04.1989 та з 14.08.1989 по 12.05.1996, з 01.07.1996 по 05.08.1999, з 17.04.2001 по 22.10.2006;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 грудня 2019 року №14120 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з врахуваннмя включеного пільгового стажу навчання позивача ОСОБА_1 в середньому ПТУ №102 м. Макіївки Донецької області з 01.09.1983 по 10.01.1987, період проходження військової служби з 22.04.1987 по 01.06.1989, період роботи у Макіївському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля “Макіїввугілля” шахта ім. В.М. Бажанова з 13.01.1987 по 16.04.1989 та з 14.08.1989 по 12.05.1996, з 01.07.1996 по 05.08.1999, з 17.04.2001 по 22.10.2006 з часу звернення за призначенням пенсії.
Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, в якому позивач зазначає, що після отримання відмови в призначенні пенсії він звернувся до підприємства, в якому працював за наданням йому довідок, виданих за місцем перереєстрації підприємства, проте відповіді не отримав, окрім того, протягом 2020 року знаходився на лікуванні та з огляду на складну ситуацію щодо коронавірусних обмежень був позбавлений можливасті звернутися до суду за захистом свого порушеного права на пенсійне забезпечення в шестимісячний строк.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. N 1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасового не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Донецьк, (де діє відокремлений підрозділ “Шахта ім. Челюскенцев”) віднесено до населеного пункту, на території якого державна влада не здійснює свої повноваження.
Загальновідомою є та обставина, що всі органи, організації, установи державної форми власності, в тому числі і органи Пенсійного фонду України, були евакуйовані з території проведення АТО ще наприкінці 2014 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 N 595 на підконтрольну Українській державі територію і продовжили свою роботу за місцем евакуації. При цьому, "ДНР" та "ЛНР" є терористичними організаціями і не визнаються Україною як державні утворення. Відповідно, органи державної влади України, включно із Пенсійним фондом України, не мають права здійснювати листування, робити запити та будь-яким іншим способом взаємодіяти із представниками самопроголошених "республік", а тому Пенсійний фонд України не має правової підстави для використання наданої представниками так званих "ДНР" та "ЛНР" інформації.
Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб'єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування так званої "Донецької народної республіки", згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.
Позивач надає суду виписку з історії хвороби, яка видана на тимчасово непідконтрольній Україні території № 92165. Суд приймає до уваги інформацію, викладену у вказані довідці, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 16.05.2020 року по 25.05.2020 року з приводу закритого перелому обох щиколоток та заднього краю великогомілкової кістки справа зі зміщенням уламків, розрив ДМС, зовнішній підвивих стопи. Рекомендовано спостереження у травматолога за місцем проживання 8-10 місяців, іммобілізація ноги гіпсовою пов'язкою до 16 тижнів після операції, ходьба з милицями без опори на ногу до 14-16 тижнів, потім після зняття гіпсової пов'язки ЛФК суглобів і масаж м'язів нижньої кінцівки, видалення позиційного гвинта через 18 тижнів.
Відповідно до Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України внесені зміни: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо соціального забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, право позивача щодо отримання пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини другої статті 46 Закону України № 1058-ІV, а бездіяльність відповідача носить триваючий характер.
Аналогічну позицію щодо застосування строків звернення до суду у справах цієї категорії викладено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 573/1759/17 (К/9901/3564/18).
Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1)поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обгрунтованим; 2)поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3)оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4)будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5)необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
З огляду на хворобу позивача та тимчасову не здатність пересуватися вільно, обмеження пересування, спричинені поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», фактичне місцезнаходження підприємства у населеному пункті, на території якого державна влада не здійснює свої повноваження та порушення права позивача на отримання пенсійного забезпечення, яке йому гарантоване Конституцією України, приймаючи до уваги обставини спору, що виник між сторонами, суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, що є підставою для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 121, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 29 липня 2021 року.
Суддя Л.В. Арестова