Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 липня 2021 р. Справа№200/6741/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язання зарахувати до пільгового стажу відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 01.10.2018 по 31.12.2020 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 № 461 відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У доповненнях до позову позивач доповнив заявлені вимоги вимогою про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період навчання з 01.09.1996 по 29.05.2000.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним, оскільки відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Згідно рішення про відмову в призначенні пенсії страховий стаж позивача складає 21 рік 3 місяці 5 днів, пільговий - 5 років 2 місяці 26 днів, втім, до пільгового стажу відповідач протиправно не врахував спірні періоди роботи - з 01.10.2018 по 31.12.2020 та з 01.09.1996 по 29.05.2000, що позбавило його права на отримання пенсії.
Відповідач надав відзив за позов, де вказав, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через недостатність необхідного пільгового стажу в підземних умовах 25 років. Згідно викладеного в рішенні відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 21 рік 3 місяці 5 днів, пільговий - 5 років 2 місяці 26 днів. Також вказано, що для здобуття права на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має досягти 55 років (за наявності відповідного стажу). Вказано, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи позивача з 01.10.2018 по 31.12.2020 через несплату роботодавцем - шахтою «Курахівською» ДП «Селидіввуліггя» страхових внесків. Зазначено також, що пільговий стаж зараховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу від 02.03.2021 по спецстажу, оскільки підприємства, де працював позивач, розташовані на непідконтрольній території України. Також вказано, що неможливо взяти до уваги паспорт позивача, оскільки відсутні сторінки 4-5 та сторінки з пропискою. У разі надання документів в порядку, визначеному законодавством, обчислення стажу може бути переглянуто. Також відповідач зауважив на необхідності атестації робочих місць осіб, де вони працювали у періоди, які зараховують до пільгового стажу, необхідності надання пільгових довідок, довідок про спуски у шахту, документів щодо перебування на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, участі у страйках тощо, підтвердження періодів роботи на підприємства, що розташовані на непідконтрольній території України, відповідними комісіями.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Ухвалами від 12.07.2021 замінено відповідача у справі на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відмовлено йому у розгляді справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного у відкритому судовому засіданні 28.07.2021, витребувано зі сторін додаткові докази у справі.
Ухвалою від 21.07.2021 повторне клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повернуто йому без розгляду через очевидну безпідставність та необґрунтованість, зловживання процесуальними правами.
Через неявку сторін до судового засідання 28.07.2021 суд на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подальший розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.03.2021, прийнятим за наслідком розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 27.02.2021, позивачу відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення від 03.03.2021 вмотивовано недостатністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах - 25 років. Згідно викладеного в рішенні відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 21 рік 3 місяці 5 днів, пільговий - 5 років 2 місяці 26 днів. Також вказано, що для здобуття права на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має досягти 55 років (за наявності відповідного стажу). Згідно з рішенням від 03.03.2021 до страхового стажу позивача не враховано період роботи позивача з 01.10.2018 по 31.12.2020 через несплату роботодавцем - шахтою «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» страхових внесків, пільговий стаж зараховано відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу від 02.03.2021 по спецстажу, оскільки підприємства, де працював позивач, розташовані на непідконтрольній території України. Інші документи, що підтверджують пільговий характер роботи до заяви про призначення пенсії позивачем не надано. В рішенні зазначено про неможливість взяти до уваги паспорт позивача, оскільки в ньому відсутні сторінки 4-5 та сторінки з пропискою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно зі ст. 1 Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (частини 10, 12 статті 20 Закону № 1058).
Статтею 15 Закону № 1058 передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Частиною 2 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058-XV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Статтею 113 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Частиною 3 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, також мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Частинами 1, 3 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.
Відповідно до п. 1.9 цього Порядку у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку також передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 6 Порядку № 637 передбачено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (пункт 8 Порядку № 637).
За п. 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За приписами п. д ч. 3 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
При вирішенні питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення суд виходить із змісту документів, що надавалися позивачем разом із заявою про призначення пенсії та які розглядалися відповідачем, оцінка правомірності рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії здійснюється шляхом встановлення обґрунтованості викладених в рішенні підстав неврахування певних періодів роботи у складі спеціального стажу.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить:
запис № 5 про навчання в Селидовському гірничому технікумі з 01.09.1996 по 29.05.2000;
записи № 25-30 про роботу в ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська», відповідно до яких:
02.04.2012 позивача прийнято на роботу на посаду прохідника підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті на ділянку підготовчих робіт 2 з випробувальним терміном;
18.07.2012 переведений прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
27.11.2014 переведений гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті на ділянку «Водозлив»;
23.06.2014 переведений гірничим майстром з повним робочим днем в шахті ні тій самій ділянці.
Згідно з записами № 29 та № 30 трудової книжки змінено підпорядкування ДП «Селидіввугілля», зокрема, на підставі наказу ДП «Селидіввугілля» від 07.07.2020 № 154.
Щодо правомірності обчислення стажу позивача в частині незарахування відповідачем періодів занятості з 01.09.1996 по 29.05.2020 та з 01.10.2018 по 31.12.2018 суд зазначає таке.
Трудова книжка позивача є основним документом про занятість позивача, вона містить запис про навчання позивача в Селидовському гірничому технікумі з 01.09.1996 по 29.05.2000, проте, не містить запису про те, за якою спеціальністю він навчався. В той же час, статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" визначено, що час навчання зараховується, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, тобто для вирішення питання зарахування цього періоду до пільгового стажу необхідним є дослідження питання спеціальності, за якою позивач проходив навчання та моменту, з якого він приступив до роботи за цією спеціальністю.
Ухвалою від 12.07.2021 витребувано у позивача докази надання відповідачу під час звернення за призначенням пенсії диплому про навчання у Селидовському гірничому технікумі.
Проте, доказів надання відповідачу диплому під час звернення за призначенням пенсії позивач суду не надав.
Пунктом 1.9 Порядку 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем, при цьому, не надано суду доказів виконання зазначеного обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на таке, суд вважає, що відповідачем має бути досліджено питання зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1996 по 29.05.2020 з урахуванням приписів статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту", а отже на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути це питання. При цьому, вимоги про зобов'язання відповідача безпосередньо врахувати період навчання ж передчасними та задоволенню не підлягають.
Трудова книжка позивача містить записи про його роботу з 01.10.2018 у ДП «Селидіввугілля» на пільгових умовах. Останній запис трудової книжки позивача щодо роботи на цьому підприємстві датований 07.07.2020, водночас, відповідачем не заперечується факт роботи позивача з 01.10.2018 по 31.12.2018 у відокремленому підрозділі ДП «Селидіввугілля» Шахті «Курахівська». Крім цього, згідно з довідкою ОК-5 позивача, вона містить відомості про працю позивача на цьому підприємстві на пільгових умовах (сецстаж, код ЗП3013А1) по березень 2021 року. Надана суду позивачем пільгова довідка від 27.07.2021 № 26 також свідчить про його роботу у відокремленому підрозділі ДП «Селидіввугілля» Шахті «Курахівська» за списком № 1, зокрема, з 03.08.2016 по день видачі довідки.
Наведеним підтверджується зайнятість позивача на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах - на посаді гірничого майстра з повним робочим днем в шахті в період роботи у відокремленому підрозділі ДП «Селидіввугілля» Шахті «Курахівська» з 01.10.2018 по 31.12.2020.
Єдиною умовою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.10.2018 по 31.12.2018 відповідачем визначено несплату підприємством страхових внесків. Причини не зарахування періоду з 01.10.2018 по 31.12.2018 до пільгового стажу відповідач не навів, при цьому про неврахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача свідчить розрахунок стажу.
Суд зазначає, що положеннями Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивача покладений на роботодавця. За змістом наведених положень відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, несплата чи сплата не в повному обсязі роботодавцем страхових внесків не може бути перепоною для отримання пенсії працівником.
Тотожна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження № К/9901/35103/18).
До цього ж, страхові внески за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року роботодавцем позивача за нього сплачено.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, суд до уваги не приймає, оскільки у рішенні від 03.03.2021 вони не визначались як підстава для відмови у зарахуванні цього періоду до стажу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.10.2018 по 31.12.2018.
Згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Зважаючи, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем не дотримано обов'язку по вирішенню питання про призначення пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, стаж позивача обчислено не вірно, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, оскільки рішення відповідача від 03.03.2021 є таким, що порушує права позивача, та скасувати його, у зв'язку з чим зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 27.02.2021.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, водночас, є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки вказане питання буде вирішено відповідачем в ході повторного перегляду заяви позивача про призначення пенсії. До цього ж, доводи позивача про необхідність призначити йому пенсію на підставі п. а ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд до уваги не приймає, оскільки позивач досяг лише 40 років на момент звернення за призначенням пенсії та, відтак, не досяг визначеного цими нормами віку для призначення пенсії.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на таке, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908 грн. при зверненні до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволеним вимогам - у розмірі 454 грн.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.03.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.10.2018 по 31.12.2018 та повторно розглянути питання зарахування до його пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1996 по 29.05.2020 з урахуванням висновків суду.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2021 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - адреса: 84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010.
Суддя А.С. Михайлик