Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 липня 2021 р. Справа№200/3224/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича, розглянувши за участю секретаря судового засідання Купріян В.Ю. в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд. 16)
про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулись до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, відповідно до якого просили суд: визнати протиправними дії, а саме листи від 09.07.2020 № Б-3310/0-190/0/37-20 та від 13.10.2020 № Б-547/0-489/6-20; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.12.2020 № 6249; зобов'язати розглянути повторно клопотання ОСОБА_2 від 20.05.2020, що надійшло на розгляд 27.05.2020 (реєстраційний номер: Б-3310/0/36-20) відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗКУ та прийняти рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні, з мотивів не пов'язаних з несільськогосподарським призначенням земель; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , що надійшло на розгляд 21.10.2020 (реєстраційний номер 4-7692/0/36-20) відповідно до вимог ч. 7, ст. 118 ЗКУ та прийняти рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні, з мотивів не пов'язаних з несільськогосподарським призначенням земель.
05 березня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 23 березня 2021 року.
23 березня 2021 року ухвалою суду роз'єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені по справі № 200/2249/21-а, у межах справи № 200/2249/21-а залишено позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними дій, а саме листів від 09.07.2020 № Б- 3310/0-190/0/37-20 та від 13.10.2020 № Б-547/0-489/6-20 та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області розглянути повторно клопотання ОСОБА_2 від 20.05.2020, що надійшло на розгляд 27.05.2020 (реєстраційний номер: Б-3310/0/36-20) відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗКУ та прийняти рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні, з мотивів не пов'язаних з несільськогосподарським призначенням земель.
Судом виділено в окреме провадження з номером справи 200/3224/21-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.12.2020 № 6249 та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Донецької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , що надійшло на розгляд 21.10.2020 (реєстраційний номер 4-7692/0/36-20) відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗКУ та прийняти рішення або про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні, з мотивів не пов'язаних з несільськогосподарським призначенням земель.
Розгляд справи № 200/3224/21-а призначено на 14 квітня 2021 року.
З 12 квітня 2021 року по 23 квітня 2021 року суддя перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасової втратою працездатності.
13 квітня 2021 до суду від позивача надійшов адміністративний позов з уточненням прізвища позивача, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.12.2020 № 6249; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , що надійшло на розгляд 21.10.2020 (реєстраційний номер 4-7692/0/36-20) відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗКУ та прийняти рішення або про надання дозволу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні, з мотивів не пов'язаних з несільськогосподарським призначенням земель; стягнути з відповідача на користь позивача усі втрати пов'язані з розглядом справи.
З 26 квітня 2021 року по 29 квітня 2021 року суддя перебував у відпустці за сімейними обставинами у зв'язку з реабілітацією.
30 квітня 2021 року розгляд справи призначено на 12 травня 2021 року.
06 травня 2021 року до суду від відповідача засобами електронного зв'язку надійшов відзив на позовну заяву.
12 травня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
12 травня 2021 року ухвалою суду витребувано у Сектору Державного агентства водних ресурсів України у Донецькій та Луганській областях (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Торська, буд. 35, тел.: (0626) 66-41-53) письмові пояснення щодо можливого віднесення до земель водного фонду спірної земельної ділянки, що розташована на північ від меж земельних ділянок ОСОБА_4 кадастровий номер 1421584800:03:000:0788 та ОСОБА_5 кадастровий номер 1421584800:03:000:0324, на схід від земельної ділянки ОСОБА_6 кадастровий номер 1421584800:03:000:1241, на південь від земель водного фонду і має загальну площу орієнтовно 4 га відповідно до графічних матеріалів.
Цією ж ухвалою вирішено питання про подальший розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25 травня 2021 року.
24 травня 2021 до суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 12.05.2021 року про долучення до матеріалів справи копії паспорту позивача. Згідно наданої позивачем копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 суд встановив правильне прізвище позивача " ОСОБА_7 ".
25 травня 2021 року ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 08 червня 2021 року.
Цією ж ухвалою суду витребувано:
- у Сектору Державного агентства водних ресурсів України у Донецькій та Луганській областях (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Торська, буд. 35, тел.: (0626) 66-41-53) письмові пояснення щодо можливого віднесення до земель водного фонду спірної земельної ділянки, що розташована на північ від меж земельних ділянок ОСОБА_4 кадастровий номер 1421584800:03:000:0788 та ОСОБА_5 кадастровий номер 1421584800:03:000:0324, на схід від земельної ділянки ОСОБА_6 кадастровий номер 1421584800:03:000:1241, на південь від земель водного фонду і має загальну площу орієнтовно 4 га та відповідно до графічних матеріалів;
- у Новоандріївської сільської ради (Донецька обл., Волноваський р-н, с. Новоандріївка, вул. Центральна, буд. 50, тел. 06244-95122) письмові пояснення чи відноситься до земель водного фонду спірна земельна ділянка, що розташована на північ від меж земельних ділянок ОСОБА_4 кадастровий номер 1421584800:03:000:0788 та ОСОБА_5 кадастровий номер 1421584800:03:000:0324, на схід від земельної ділянки ОСОБА_6 кадастровий номер 1421584800:03:000:1241, на південь від земель водного фонду і має загальну площу орієнтовно 4 га та відповідно до графічних матеріалів.
25 травня 2021 року до суду від Державного агентства водних ресурсів України (Держводагенство) на виконання ухвали суду від 12.05.2021 року надійшла відповідь.
03 червня 2021 року до суду від Державного агентства водних ресурсів України (Держводагенство) надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 25.05.2021 року.
08 червня 2021 року розгляд справи відкладено на 30 червня 2021 року.
09 червня 2021 року до суду Новоандріївською сільською радою Волноваського району Донецької області на виконання ухвали суду від 25.05.2021 року надані пояснення.
30 червня 2021 року судом в підготовчому засіданні остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрано відповідні докази; визначено порядок розгляду справи.
30 червня 2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 липня 2021 року.
19 липня 2021 року в судове засідання сторони, повідомлені належним чином, не з'явились, позивач просив розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, відзиву на позовну заяву, наданих пояснень, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.
Суд, дослідивши подані матеріали справи, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 39767332, адреса реєстрації: Україна, 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд. 16, організаційно-правова форма - орган державної влади.
Згідно п.п. 1, 3, 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування адміністративного позову зазначає, що неодноразово, а саме 26.03.2019 року, 22.05.2020 року та 19.10.2020 року звертався до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства. У клопотанні також зазначив, що вільні землі, за рахунок яких просив надати йому земельну ділянку, розташовані на північ від меж земельних ділянок ОСОБА_4 кадастровий номер 1421584800:03:000:0788 та ОСОБА_5 кадастровий номер 1421584800:03:000:0324, на схід від земельної ділянки ОСОБА_6 кадастровий номер 1421584800:03:000:1241, на південь від земель водного фонду і має загальну площу орієнтовно 4 га.
До заяви позивачем було додано план місця розташування земельної ділянки та копія паспорту громадянина України.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 6249-СГ від 01.12.2020 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області за межами населених пунктів, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав того, що подані матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, адміністративно-територіальних одиниць, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини третьої статті 118 Земельного кодексу України.
Позивач вважає таку відмову у наданні дозволу протиправною та звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідач адміністративний позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав: клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га надійшло на розгляд Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 15.10.2020 року за № Ч-7692/0/36-20; до клопотання про отримання земельної ділянки слід додавати графічні матеріали, на яких зазначено її бажане місце розташування. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації відповідачем для перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Від перевірки указаних підстав залежить рішення відповідача про надання чи відмову в надані дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідач зазначає, що графічні матеріали, що подаються громадянами для безоплатного отримання у власність земельних ділянок, мають ґрунтуватись на даних Державного земельного кадастру.
Відповідач наголошує, що вказана підстава у відмові наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою встановлена законодавством.
В частині вимог зобов'язального характеру, відповідач зазначає, що 16 листопада 2020 року КМУ ухвалив Постанову № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», на виконання якої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру видано наказ від 17.1.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», якими запущено механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об'єднаним територіальним громадам, а тому у Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області відсутні правові підстави для прийняття рішення стосовно надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою.
Відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву, яка дійшла до суду 30.03.2021 року в межах адміністративної справи № 200/2249/21-а за позовною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії відповідач зазначив: відповідно до статті 60 Земельного Кодексу та статті 88 Водного Кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги; землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується окремий порядок надання та використання.
Доводи відповідача щодо віднесення зазначеної земельної ділянки до земель водного фонду України позивач вважає безпідставними, оскільки відповідач не надав землевпорядну документацію щодо встановлення меж прибережної захисної смуги річки Харлайка, яка має складатися при визначенні меж земель водного фонду України та інших доказів розташування цієї земельної ділянки на відстані менше ніж 25 метрів до річки Харлайка.
У пояснені від 03.06.2021 року Державне агентство водних ресурсів України зазначає, що проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду погоджувались територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства до 27.05.2021 року, проєкт землеустрою щодо відведення запитуваної земельної ділянки, яка розташована на північ від меж земельних ділянок ОСОБА_4 кадастровий номер 1421584800:03:000:0788 та ОСОБА_5 кадастровий номер 1421584800:03:000:0324, на схід від земельної ділянки ОСОБА_6 кадастровий номер 1421584800:03:000:1241 на погодження до сектору не надходив і, відповідно, не погоджувався.
Отже, у сектора відсутні відомості про віднесення запитуваної земельної ділянки, яка розташована на північ від меж земельних ділянок ОСОБА_4 кадастровий номер 1421584800:03:000:0788 та ОСОБА_5 кадастровий номер 1421584800:03:000:0324, на схід від земельної ділянки ОСОБА_6 кадастровий номер 1421584800:03:000:1241 до земель водного фонду.
У поясненні Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області зазначено, що запитувана земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту, тому інформація щодо віднесення даної земельної ділянки до земель водного фонду також відсутня.
Крім того, суд зазначає, що на офіційному сайті Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (веб-адреса сторінки: https://donetska.land.gov.ua/peredacha-zemel-hromadam/) у переліку земельних ділянок переданих у комунальну власність за 2020 та 2021 роки відсутні дані щодо передачі спірної земельної ділянки у комунальну власність територіальній громаді.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 цього Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 4 ст. 122 вказаного Кодексу центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, що затверджене наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308, визначено, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковано.
Підпунктом 13 п. 4 Положення визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Донецької області.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 2 вказаної статті Кодексу рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 ст. 118 вказаного Кодексу визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Статтею 118 ЗК України заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені цією статтею.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.
Частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що ЗК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень, виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
При цьому, відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести усі підстави відмови.
Отже, саме встановлення відповідності/невідповідності місця розташування об'єкта вимогам, про які йдеться в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, є вирішальним при прийнятті рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмови в наданні такого дозволу.
З оскарженого наказу вбачається, що вказане питання відповідачем не досліджувалося.
Оскарженим наказом позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки подані матеріали (а не місце розташування об'єкта, як зазначено в Земельному кодексі України) не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орган Держгеокадастру послався на підстави, які не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, яка містить виключні підстави відмови у наданні такого дозволу.
Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Оскаржений наказ не містить конкретної підстави відмови у наданні дозволу, яка визначена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Суд також звертає увагу, що доказів віднесення запитуваної земельної ділянки до земель водного фонду відповідачем до суду не надано та відомостей на підтвердження зазначеної інформації судом не отримано.
Враховуючи викладене та не доведення відповідачем правомірності відмови позивачу у наданні дозволу, суд дійшов висновку про протиправність Наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 6249-СГ від 01.12.2020 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та його скасування.
Щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , що надійшло на розгляд 21.10.2020 (реєстраційний номер 4-7692/0/36-20) про розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства, суд зазначає наступне.
Відповідач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», яким постановлено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
Суд звертає увагу відповідача, що початок такої процедури жодним чином не свідчить про те, що земельна ділянка щодо якої виникли спірні правовідносини, перейшла до комунальної власності та припинення у відповідача обов'язків, визначених статей 116, 118 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідачем не зазначено доводів та не надано доказів, які б свідчили про те, що земельна ділянка щодо якої виникли спірні правовідносини, перейшла до комунальної власності.
Отже зазначена постанова на стадії вирішення адміністративно-правового спору не впливає на спосіб та порядок реалізації відповідачем владних повноважень в спірних правовідносинах.
Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 зробив наступний правовий висновок: « …повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким .
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (оренду), визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою або відмовити в його наданні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків та дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити відновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам справи.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahalv. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту та відновлення своїх прав.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції № 0.0.2026680415.1 від 22.02.2021 року.
Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 паспорт громадянина України НОМЕР_1 , місце реєстрації згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332; місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд. 16) про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 01.12.2020 № 6249-СГ.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 , що надійшло на розгляд 21.10.2020 (реєстраційний номер Ч-7692/0/36-20) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,0000 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Новоандріївської сільської ради Волноваського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства та прийняти обґрунтоване рішення за наслідками розгляду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 39767332; місцезнаходження юридичної особи: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, буд. 16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 паспорт громадянина України НОМЕР_1 , місце реєстрації згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 19 липня 2021 року.
Повний текст рішення складено та підписано 29 липня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко