30 липня 2021 року Справа № 160/7698/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 96353-5150- 0462 від 24.04.2019 р. винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про зобов'язання ОСОБА_1 , сплатити податкове зобов'язання, а саме: земельний податок з фізичних осіб, податковий період - 2018 рік, сума податкового зобов'язання складає 48659,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 96354-5150- 0462 від 24.04.2019 р. винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про зобов'язання ОСОБА_1 , сплатити податкове зобов'язання, а саме: земельний податок з фізичних осіб, податковий період - 2019 рік, сума податкового зобов'язання складає 48659,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми “Ф” від 14.11.2019 р. № 129425-51;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 129425-51 про опис майна у податкову заставу від 14.11.2019 р.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що складені відповідачем податкові повідомлення-рішення, вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними, оскільки при їх винесенні податковим органом не визначено взагалі чи належить дана ділянка позивачу, в якому розмірі, не враховано що дана ділянка є спільною сумісною власністю, розрахунок податку здійснено без нормативної грошової оцінки землі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.06.2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому він, з посиланням на норми законодавства, просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що оскільки позивач є власником нежилого приміщення, обов'язок сплати земельного податку у нього виник з дати державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право власності чи користування за земельною ділянкою під належним йому на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
17.06.2021 року від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про заміну сторони.
27.07.2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останій не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві.
Ухвалою суду 30.07.2021 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу про заміну неналежної сторони задоволено. Здійснено заміну відповідача на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1418,1 кв.м, приміщення підвалу площею 463,5 кв. м ., перший поверх площ.471 кв.м ІІ поверх площ. 483,6 кв. м., відповідно до Договору купівлі-продажу ВВТ №090942 від 23.12.2004, посвідчений приватним нотаріусом Черновою О. І.
Земельна ділянка загальною площею 490 кв.м. на якій розташована дана нерухомість позивачем не орендована, не належить на праві власності або постійного користування.
Крім того, ОСОБА_2 , є співвласником ? частини даного нерухомого майна.
Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області сформовано податкові повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб:
- за 2018 рік ППР від 24.04.2319 р. № 96353-5150-0462 на суму 48659,00 грн
- за 2019 рік ППР від 24.04.2319 р. № 96354-5150-0462 на суму 48659,00 грн.
14.11.2019 р. контролюючим органом було прийнято податкову вимогу № 129425-51 та винесено рішення про опис майна в податкову заставу № 129425-51.
При цьому, відповідно до корінця податкової вимоги форми «Ф» сума податкового боргу платника податків станом на 13 листопада 2019 року становить: 58971,81 грн та складається з:
- військовий збір на суму 543,57 грн;
- земельний податок з фізичних осіб за земельну ділянку площею 490 кв.м. на суму 58433,24 грн.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності із п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно із п.286.6 ст.286 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, враховуючи наведені норми права та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що позивач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, суд вважає, що позивач є платником земельного податку, незважаючи на те що ним не оформлено будь-яких документів щодо земельної ділянки на якій розташована належна йому нерухомість.
Проте, суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з п.п.14.1.72. п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Відповідно до п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: 270.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно з абз.1 п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно з абз.2 п.286.1 ст.286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року №1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.
Пунктами 4, 9, 10 цього Порядку передбачено, що Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:
- Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Отже, з метою нарахування земельного податку, контролюючий орган повинен мати інформацію про нормативну грошову оцінку об'єкта оподаткування, отриману у спосіб, визначений вказаними нормами права.
У спірному випадку відповідачем не доведено того, що ним здійснено розрахунок земельного податку виходячи із нормативної грошової оцінки, отриману у визначений законом спосіб.
А наведені у відзиві на позов розрахунки земельного податку свідчать про те, що такої інформації (нормативну грошову оцінку земельних ділянок) контролюючий орган, на час визначення податкових зобов'язань, не мав, у зв'язку з чим самостійно її визначав шляхом множення базової вартості земельної ділянки на відповідні коефіцієнти.
Отже, оскаржувані рішення відповідача, з огляду на їх прийняття без урахування даних державного земельного кадастру, не можливо визнати правомірними.
Крім цього, з наведених відповідачем розрахунків не вбачається того, що вони здійснювалися відносно не всієї земельної ділянки, а частини, так як позивач є власником 1/2 частини нерухомого майна.
Отже, встановлені обставини справи свідчать про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень, що є підставою для їх скасування.
Відповідно підлягає скасуванню як похідні податкова вимога від 14.11.2019 року №129425-51 та рішення про опис майна в податкову заставу №129425-21 від 14.11.2019 року.
Крім того, в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа №160/8230/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
У вищевказаній справі ОСОБА_2 оскаржувала податкові повідомлення-рішення: форми “Ф” №860760-5140-0462 від 23.03.2020 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 48659,00 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік; форми “Ф” №860759-5140-0462 від 23.03.2020 року відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 175867,54 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік. Оскаржувані рішення були винесені оскільки ОСОБА_2 є платником земельного податку за земельні ділянки по фактичному розміщенню нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастрові №1210100000:02:112:0052 та №1210100000:02:112:0053, площами 0,049 га та 1,1771 га відповідно.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 860759-5140-0462 від 23.03.2020 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання ОСОБА_2 сплатити земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 175867,54 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 860760-5140-0462 від 23.03.2020 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання ОСОБА_2 сплатити земельний податок з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 48659,00 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі №160/8230/20 змінено в мотивувальній частині з урахуванням висновків, які зроблені судом апеляційної інстанції у цій справі.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень рішення якого оскаржуються, не доведено правомірність прийнятих ним рішень та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 96353-5150- 0462 від 24.04.2019 р. винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про зобов'язання ОСОБА_1 , сплатити податкове зобов'язання, а саме: земельний податок з фізичних осіб, податковий період - 2018 рік, сума податкового зобов'язання складає 48659,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 96354-5150- 0462 від 24.04.2019 р. винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про зобов'язання ОСОБА_1 , сплатити податкове зобов'язання, а саме: земельний податок з фізичних осіб, податковий період - 2019 рік, сума податкового зобов'язання складає 48659,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу форми «Ф» від 14.11.2019 р. № 129425-51.
Визнати протиправним та скасувати Рішення № 129425-51 про опис майна у податкову заставу від 14.11.2019 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2470,95 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2021 року.
Суддя О.М. Неклеса