30 липня 2021 р.Справа №160/7061/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення,-
05.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Межиріцької сільської ради, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Межиріцької сільської ради від 30.03.2021 № 382-6/VIII “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_5 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 24.06.2021 було об'єднано в одне провадження адміністративні справи №160/7061/21, №160/7062/21, №160/7063/21 та №160/7064/21 за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Присвоєно об'єднаним справам єдиний №160/7061/21.
Ухвалою суду від 06.07.2021 було задоволено заяву представника позивача - адвоката Мігульова О.В. про виклик свідка. Викликано в судове засідання, яке відбудеться 15.07.2021 року об 12 годині 30 хвилин у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань 1, для допиту в якості свідка ОСОБА_6 - начальника відділу земельних відносин, благоустрою та охорони навколишнього середовища Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради.
Крім того, ухвалою суду від 06.07.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
28.07.2021 до суду від представника позивача, адвоката Мігульова О.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд:
До набрання рішенням суду законної сили зупинити дію рішень Межиріцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04338948):
- від 30.03.2021 року № 382-6/VIII “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_5 ”;
- від 30.03.2021 року № 384-6/VIII “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_3 ”;
- від 30.03.2021 року № 385-6/VIII “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_8 ”;
- від 30.03.2021 року № 389-6/VIII “Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, в особі Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_4 ”.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки у відповідача існує реальна можливість протягом двох тижнів (з дня проведення засідання комісії) виконати оскаржувані рішення Межиріцької сільської ради, а саме: прийняти рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність іншим особам всупереч існування першочергового права як учасника бойових дій на виділення земельної ділянки для городництва.
Крім того, представник позивача стверджує, що відповідачем та третіми особами здійснюються дії, направлені на затягування розгляду справи, з метою затвердження проекту землеустрою та передати земельні ділянки у власність іншим особам.
Отже, враховуючи вищевикладене, на думку представника позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, оскільки існує реальна та очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 154 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї ж ст.151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.
Суд повинен пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як вказує представник позивача у заяві про забезпечення позову від 28.07.2021 земельна ділянка площею 21,8452 га кадастровий номер 1223582300:01:001:1367 продовжує перебувати у комунальній власності Межиріцької ОТГ і це право не оспорюється і не обмежується. Вказана земельна ділянка, на сьогоднішній день ніким не використовується і віднесена власником до земель запасу, та не задіяна у господарському обороті і у виробничому процесі по створенню сільськогосподарської продукції. В Межиріцькій ОТГ не існує будь-яких прийнятих рішень, крім тих, що прийняті 08.07.2021 на 11 сесії Межиріцької сільської ради і оспорюються, які встановлюють плани власника стосовно розпорядження даною земельною ділянкою, а тому, на переконання представника позивача, права або інтереси відповідача від вжиття заходів забезпечення не порушуються.
Крім того, на думку представника позивача, вжиття заходів забезпечення позову не порушує права або інтереси третіх осіб - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, а також права або інтереси інших осіб, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою не породжує у особи майнових прав на земельну ділянку (правова позиція у викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301 цс18).
Однак, суд звертає увагу, що не вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, так само не призведе до заподіяння шкоди правам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Відтак - правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.
Таким чином, суд враховує інтереси не тільки позивача в даній справі, а й відповідача, третіх осіб по даній справі та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, з метою недопущення порушення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, суд вважає, що з даної заяви та додатків до неї не вбачається очевидної протиправності рішення відповідача.
Суд звертає увагу, що подання позовної заяви, предметом якого є визнання рішення протиправним, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Межиріцької сільської ради за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Отже, у ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Більш того, суд до доводів представника позивача, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, так як оцінку протиправності рішення Межиріцької сільської ради від 30.03.2021 № 382-6/VIII, №384-6/VIII, №385-6/VIII, №389-6/VIII буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись положеннями статей ст. ст. 150, 151, 154, 294, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви представника позивача, адвоката Мігульова Олександра Володимировича про забезпечення позову у справі №160/7061/21 - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко