Рішення від 30.07.2021 по справі 160/5444/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року Справа № 160/5444/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» з урахуванням уточненого адміністративного позову від 09.06.2021 року, 12.04.2021 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.02.2021 року № 0012790723, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23439,00 грн., в тому числі: основний платіж в розмірі 15 626,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 813,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.02.2021 року № 0012810773, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» було встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 732 922,00 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки господарські операції позивача з придбання у контрагентів товарів, послуг на пряму пов'язані з господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами відображено у податковій звітності позивача за відповідні податкові періоди, сплачені продавцям кошти віднесені позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, внаслідок чого сформовано від'ємний фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів. В свою чергу відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Відповідач, вказуючи на фіктивність наведених контрагентів-постачальників, виходив з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Проте посилання контролюючого органу на зазначені обставини є безпідставними, оскільки в силу приписів ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений, вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Слід також зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи. Невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції. При цьому, відсутність об'єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку. У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов'язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Позивач також зазначає, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України). Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, під час проведення перевірки Відповідачем було самостійно фактично доведено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача. Наявні докази та первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, зокрема такі як договори, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, обороти рахунку, ліцензії, тощо містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами. Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

13.07.2021 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування означеного податковий орган зазначив, що відповідно до п. 19-1.1 ст.19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, плі.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст. 200, п.82.2 ст. 82, п. 522 підрозділу 10 Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2020 №3366-п, проведена документальне позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест», код ЄДРПОУ 42530377 з питань достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах. Копію наказу контролюючого органу від 22.12.2020 №3366-п вручено 22.12.2020 головному бухгалтеру ТОВ «Агрозбутінвест» - Четвертак Тетяні Володимирівні. З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис головного бухгалтера ТОВ «Агрозбутінвест» - Четвертак Тетяну Володимирівну. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Агрозбутінвест» - Сокола Сергія Олеговича та в присутності головного бухгалтера ТОВ «Агрозбутінвест» Четвертак Тетяни Володимирівни (тел. НОМЕР_1 ). В журналі реєстрації перевірок підприємства здійснено запис 22.12.2020р. В ході перевірки ТОВ «Агрозбутінвест» було надано запити з наступних питань, так запит перевіряючих від 22.12.2020 №1 щодо: надання до перевірки сертифікатів відповідності, паспортів якості на товар (насіння соняшнику) отримані від постачальників сільськогосподарської продукції або складені при отриманні товару за результатами дослідження лабораторіями, які знаходяться в розпорядженні підприємства, та / або інші документи які можуть надати інформацію стосовно походження товару: надання бухгалтерських регістрів обороти рахунку 79 «Фінансові результати» у розрізі субрахунків. 23 «Виробництво» у розрізі субрахунків та по елементам витрат; надання інформації (з документальним підтвердження) стосовно технічних характеристик (виробничої можливості) обладнання, що використовується в господарській діяльності ТОВ «Агрозбутінвест»; всі первинні документи: по придбаним товарам, роботам, послугам (договори, додатки до них, рахунки, накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, рух коштів по всіх банківських рахунках, у разі відсутності руху довідки про відсутність руху), первинні документи щодо реалізації товарів, продукції, послуг накладні, акти, виробничі звіти про вихід продукції, калькуляції, технологічні карти, або інші; договори оренди приміщень (складів, офісів, обладнання), кредитні договори, договори займу, договори переводу боргу, договори поставки, договори наданих послуг, договори комісії; надання розрахунків собівартості виготовленої готової продукції, норми (стандарти) використання сировини а матеріалів у процесі виготовлення готової продукції, технологічні карти, технічні умови виготовлення продукції кошторисні звіти, які стосуються виготовлення готової продукції.

На запит від 22.12.2020 року ТОВ «Агрозбутінвест» надало лист від 28.12.2020 №46 «Відповідь на запит про надання документів та/або пояснень з документальним підтвердженням» в якому описано технологічний процес виробництва продукції, а саме: олії соняшникової нерафінованої та супутньої продукції - шроту, лузги та надано необхідні документи стосовно закупівлі насіння соняшнику. В ході проведення обстеження встановлено, що ТОВ «Агрозбутінвест» здійснює виробництво та реалізацію олії соняшникової (код УКТ ЗЕД 1512:19:00), соняшникового шроту не гранульованого т, лузги соняшника Код УКГЗД 1 2306300000). Сировиною для виробництва олії та шроту соняшникового є насіння соняшника (код УКТ ЗЕД 120600). Технологічний процес виробництва готово: продукції" проводиться на підприємстві з повним циклом автоматизації виробництва, починаючи з приймання, зберігання, переробки та розливу готової продукції. Потужність обладнання: 400 тон на добу пресової та екстракційної олії. Зберігання сировини, виробленої олії, відходів (шрот, лузга) проводиться на складі підприємства. Відповідно до виробничого процесу, після оприбуткування насіння соняшникового, насіння з місця зберігання передають до пресового цеху або на лінію екстракції. Рослинні масла виробляють пресовим або екстракційним способом. Процес виготовлення олії проходить кілька стадій: це очищення насіння соняшнику та пресування. Для очищення використовують наступні методи - олію відстоюють, фільтрують. Виробництво соняшникової олії здійснюється в пресовому цеху, а також на дільниці екстракції масляних культур (ПДВ) екстракції (Лінія для екстрагування оліїХСТ-157-100). На підприємстві є лабораторія, яка контролює якість вихідної сировини, а також вихід готової продукції: масла, шроту та лузги. Готова продукція зберігається в резервуарах сталевих в складському приміщенні. Згідно технічному процесу виробництва олії соняшникової ТОВ «Агрозбутінвест» має все необхідне обладнання, кваліфікований персонал, які в повному обсязі забезпечують повний процес виробництва на потужностях.

Запит від 04.01.2021 №2 стосовно надання документів та пояснень з документальним підтвердженням щодо включення до складу податкового кредиту ТОВ «Агрозбутінвест» суми ПК 651666,67 гри. по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОАКТИВ» по договору №2/АГ від 26. і 0.2018, а саме: додатки до договору, інші документи до договору у разі наявності. Крім того, необхідно надати розшифровки змінних витрат, а саме загальновиробничих, інших операційних витрат та витрат внутрішнього виробничого обслуговування, пов'язані із безперервним технологічним процесом виробництва, які склали 3 511 000 грн., в т.ч.: за липень 2020 року - 25 000 грн., за серпень 2020 року - 570 000 грн., за вересень 2020 року - 1 123 000 грн., за жовтень 2020 року -1 793 000 грн.; картку обліку по рахунку 685 по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОАКТИВ» за перевіряє мий період; надати пояснення щодо включення даних витрат до собівартості готової продукції (з розподілом по видам продукції).

На запит перевіряючих від 04.01.2021 №2 ТОВ «Агрозбутінвест» надало лист від 05.01.2021 №1 «Відповідь на запит про надання документів та/або пояснень з документальним підтвердженням» в якому зазначено, що для виробництва основної продукції - олії соняшникової нерафінованої та супутньої продукції - шроту, лузги, платник використовує потужності цілісного майнового комплексу, відповідно до договору оренди з ТОВ «АГРОАКТИВ» цілісного майнового комплексу від 26.10.2018 №2/АГ. Зазначеним листом надано документи стосовно оренди майнового комплексу: Договір оренди з ТОВ «АГРОАКТИВ» цілісного майнового комплексу від 26.10.2018 №2/АГ з додатками: Додаток 2 від 01.11.2018 року до Договору № 2/АГ від 26.10.2018р. «Перелік встановленого обладнання та майно що знаходиться в приміщенні та на території майнового комплексу», Додаток 3 до Договору №2/АГ від 26.10.2018р, «Акт прийому-передачі об'єкту оренди нежитлового приміщення за Договором оренди №2/АГ від 01.10,2018», а саме: комплекс будівель Н - образної форми зі складом приміщень: олійниця - склад 3557,2 кв. м., етажерка тамбур, склад для зберігання насіння, приміщення для приймання насіння, кпп 11,5кв.м., насосна 24,3 кв. м., склад для насіння, котельня 212,4 кв. м., вагова 4,8кв.м., адмін. будівля 248,7 кв. м. масло генераторна 20,2 кв. м., гексаносховище, градирня, трансформаторний цех 252,3 кв. м., пункт візування насіння 54,5кв.м., дільниця екстракції переробки масляних культур, лінія для екстрагування олїїХСТ-157- 100, Транспортери 300мм (довжиною 19; 11; 15;,3,5: 6,5; 8), Сепаратор лузги (бітер - сепаратор) СП 40 з пультом управління, Масло прес марки ПІП - 300, Експрес-аналізатор АМДФ, Дробарка А1-ДМ2Р-55М- 1200/1050П (сито ф4 мм), Ваги бункерні автоматичні ВБА-З-ЗОО- 2-09, Ваги лабораторні, зваж, від 0,05 до 2 Свердловини на воду №2, резервуари сталеві (50 м куб, 25 м куб, 75 м куб), Ємність 73 м. куб., влаго натуромер Wile 200.-Волого аналізатор KERN MLB 50-3N. Фільтр марки ВНГІ-30, Дільниця екстракції потужністю 400 т/добу переробки масляних культур, Шафа сушильна СНОЛ ,67/350 И1 390*445*390 н/ж аналоговий, Фільтр марки ВНП-30 тощо, А також, нежитлова будівля - корівник загальною площею 3494,1 кв. м. та інше майно Конструктивна схема будівель, збірний залізобетонний каркас та самотримальні огороджувальні конструкції. Дані приміщення відповідають нормативам з питань міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, охорони праці, пожежної безпеки.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 встановлено його завищення ка загальну суму 748 548 гри., в тому числі: за вересень 2020 -163 548 грн. по взаємовідносинам з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» ( код ЄДРПОУ 39309797); за липень-жовтень 2020 - 585 000 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОАКТИВ» (код ЄДРПОУ 37297544). Завищення податкового кредиту виникло у зв'язку з відображенням у його складі ПДВ по придбанню сировини (насіння соняшника) у Фермерського господарства «В1КТОРІЯ-АГРО-К» ( код ЄДРПОУ 39309797). Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ-АГРО-К: (код ЄДРПОУ 39309797), основний вид діяльності - 01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, платник ГУ ДПС у Кіровоградській області (Долинеький район) код ДПТ 1106, юридична адреса: 28500 Кіровоградська область, Долинеький район, м. Долинська, пров. Шевченка, буд.2-В, став 0 - платник податків за основним місцем обліку, зареєстроване платником ПДВ з 01.07.2020 (свідоцтво ПДВ № 200517414 діюче); у липні виписані 2 податкові накладні на суму ПДВ податкові зобов'язання - 67 158 грн. та по яким в ЄРПН відмітка «Відмовлено за рішенням Комісії»; у вересні 2020 року ПН від 11.09.2020 №2 на суму ПЗ -163547,78 грн. зареєстровано за рішенням Комісії: СГ платник єдиного податку третьої групи; відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період - 1 особа, заробітна плата 5600 грн., наявність земельних ділянок - 126,9470 та в т.ч. с. Братолюбівка - 54,6654 га, с. Іванівна - 72,2816 та наявність або відсутність балансової вартості основних засобів - інформація відсутня. Між підприємствами укладено договір поставки від 11.09.2020 № 17/НС.

На виконання умов договору було укладено видаткову накладну, яка має наступні реквізити. Постачальник: ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К». Адреса: 28500 Кіровоградська область, м. Долинська, провулок Шевченка, буд. 2 - В. Банк одержувача: НОМЕР_2 в Банк Кіровоградське РУ АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 323583, код ЄДРПОУ 39309797 ІПН 393097911067, тел. 38 (097) 863-33-73. Платник: відсутня назва платника/покупця. Код ЄДРПОУ 42530377, адреса: 50082, вул. Грицевця-3-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Договір: Договір поставки №17/НС від 11.09.2020. Всього на суму: 981 286,70 грн., ПДВ 1 636 547,78, помилка, фактично ПДВ 163547,78 грн. Виписав (ла) ОСОБА_1 за дов. №№29 від 11.09.2020 підпис, печатка (відсутня розшифровка ПІБ відповідального за здійснення господарської операції, та її (його) посада). Від постачальника ОСОБА_2 , підпис, печатка. У видатковій накладній №2 від 11.09.2020 року відсутні обов'язкові реквізити - відсутня назва підприємства платника, покупця насіння соняшника, відсутня розшифровка ПІБ відповідального за здійснення господарської операції, та її (його) посада. Крім того до перевіри не надано прибуткові накладні на поставку насіння соняшника на склад та цех, підписані посадовою особою отримувачем - Директором Сокол С.О. та начальником цеху.

У вересні 2020 року ТОВ «Агрозбутінвест» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по податковій накладній виписаній та зареєстрованій в ЄРПН підприємством ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К». До перевірки надано товарно-транспортні накладні за вересень 2020 року. Перевезення в вересні 2020р. здійснювалось автомобілем з номерним знаком НОМЕР_3 , однак марка автомобіля невідома запис про причіп відсутній. Автомобільний перевізник в одній особі ОСОБА_3 Замовник ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К». Пункт навантаження: с. Дубравино. Пункт розвантаження : с. Писанка, вул. Заводська 1-6. вид пакування: насипом. Відповідно до бази даних «АІС «Податковий блок» на рівні ДПС України - встановлено: ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» надано до ДПІ за місцем реєстрації Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1 ДФ) за 3 кв. 2020р. (реєстраційний №9254850743 від 06.10.2020), згідно якого не встановлено виплат (ознака доходу 157 «Дохід, виплачений самозанятій особі») автомобільному перевізнику ОСОБА_3 за надані послуги перевезення. Даний факт свідчить про неотримання ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» транспортних послуг від ОСОБА_3 . Для здійснення транспортних послуг ОСОБА_3 використано матеріально-технічні і трудові ресурси, які не можуть бути надані безоплатно. До перевірки надані ярлики проби приймання олійно-жирової продукції на культуру - насіння соняшника, які видані та підписані лаборантом ТОВ «Агрозбутінвест» ОСОБА_5 Ярлик проба № б/н від 11.09.2020 року. До перевірки не надано сертифікатів якості та/ або якісних посвідчень безпосередньо від виробника соняшнику, які б засвідчували його якість та безпеку, що суперечить нормам ДСТУ. Крім того, відсутність даних документів унеможливлює встановлення походження соняшника (його виробника), що має важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

За результатами наданої звітності до ДПІ встановлено, що відповідно Форми 1 «Баланс» за 2019 рік ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» не має залишків запасів, що свідчить про відсутність посівного матеріалу - насіння соняшника у підприємств - постачальників. Отже, не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» за вересень 2020 року у сумі 163 547,78 грн.

Також, під час проведення перевірки відповідач зазначив, що відсутня деталізація номенклатури наданих послуг з оренди. Зазначено лише постійні витрати: оренда майнового комплексу та змінні витрати: загальновиробничі, інші операційні витрати та витрати внутрішнього виробничого обслуговування пов'язані з безперебійним забезпеченням технологічного процесу виробництва.

У ході проведення перевірки підприємству ТОВ «Агрозбутінвест» надавався лист №2 від 04.01.2021 року щодо надання розшифровки змінних витрат, підтверджуючих документів. документів та надання пояснень. Від директора ТОВ «Агрозбутінвест» отримана відповідь від 05.01.2021, в якій зазначено все загальними фразами: «..змінна частина, яка складає компенсаційний механізм пов'язаний з безперебійним забезпеченням технологічного процесу виробництва. Змінні витрати в свою чергу складаються з витрат на з/плату загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу; відрахувань на соціальні заходи загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу амортизаційні відрахування, відшкодування комунальних та інших послуг пов'язаних з утриманням об'єкта оренди, витрат власного внутрішнього обслуговування, витрат на основні та допоміжні матеріали та інших платежів та заходів».

До перевірки не надані додаткові документи та пояснення щодо розшифровки даних змінних витрат, щодо сум компенсації орендодавцеві вартості витраченої електроенергії, води, газу, опалення тощо. Також, відсутні пояснення та документи, що надають можливість пов'язати змінні витрати, зазначені в актах надання послуг, з господарською діяльністю ТОВ «Агрозбутінвест». Таким чином, підтвердити суми змінних витрат, включених підприємством ТОВ «АГРОАКТИВ» до складу орендної плати за майно у періоді липень-жовтень 2020 року, неможливо у зв'язку з наступним: в договорі щодо надання послуг та актах надання послуг, які укладені між ТОВ «АГРОАКТИВ» та ТОВ «Агрозбутінвест» не зазначено детальний перелік змінних витрат, їх відображення у складі орендної плати здійснено в загальній сумі; підприємством ТОВ «Агрозбутінвест» у відповіді на запит перевіряючих від 04.01.2021 №2 не надано письмових пояснень та документів щодо розшифровки змінних витрат і а їх відношення до суми орендної плати, шо сплачується орендодавцю - ТОВ «АГРОАКТИВ». Документальною перевіркою не підтверджено змінні витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період липень-жовтень 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОАКТИВ» на суму податкового кредиту 585 000 грн. В ході проведення перевірок здійснені заходи щодо збору доказової бази (направлявся лист до підприємства від 04.01.2020 №2) з питання деталізації номенклатури послуг в актах наданих послуг по змінних витратам, відповіді та документів не отримано.

Проведено документальною позаплановою виїзною перевіркою за липень-жовтень 2020 року встановлено, шо фактично ТОВ «Агрозбутінвест» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з контрагентом ТОВ «АГРОАКТИВ» у зв'язку з неправомірно складеними первинними документами, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні».

У ході перевірки не підтверджено суму податкового кредиту з ПДВ за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 у сумі 585 000 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОАКТИВ», в тому числі: липень 2020-4 167грн., серпень 2020-95 000грн.. вересень 2020-187 000 грн., жовтень 2020 -298 83,3грн.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у зв'язку з відображенням у його складі ПДВ по придбанню послуг (змінні витрати) та товарів (насіння соняшника) у наступних контрагентів: ТОВ «АГРОАКТИВ» (код ЄДРПОУ 37297544), Фермерське господарство «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» (код ЄДРПОУ 39309797) на загальну суму 748 548 грн., а саме за період: липень 2020 - 4 167 грн., серпень 2020 - 95 000 грн., вересень 2020 - 350 548 грн,(187 000грн. - змінні витрати 162 548грп. -насіння соняшника), жовтень 2020 - 298 833 гри. За жовтень 2020р. ТОВ «Агрозбутінвест» задекларовано суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 839 483 грн.(рядок 19 податкової декларації з ПДВ). Відповідно Довідки про суму від ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2): Сума від'ємного значення 839 4S3 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 2.1) виникла за періоди: липень 2020 -20 833,33 грн., серпень 2020 - 62 707,66 грн., вересень 2020 - 537 162 грн., жовтень 2020 -218 779,60 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість та задекларованої суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за липень-жовтень 2720 року встановлено: заниження податку на додану вартість за серпень 2020 року на - 15 626 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2020 року на суму - 732 922 грн.; в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.11.2. «Перевірка правильності визначення податкового кредиту у періодах виникнення від'ємного значення» акту перевірки. Зведені дані щодо задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов'язань, податкового кредиту, податку на додану вартість наведено в додатку 13 до акта перевірки. Отже, надані до перевірки первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ «Агрозбутінвест» з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К». Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення постачання товару (насіння соняшника) та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов'язань ТОВ «Агрозбутінвест». Укладені між ТОВ «Агрозбутінвест» ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» договором не опосередковується реальне виконанням операції, шо становить його предмет. Фактично ТОВ «АГРОЗБУТІНВЕСТ» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» з постачання товару (насіння соняшника) і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результат минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначеному абзаці п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При перенесенні ТОВ «Агрозбутінвест» інформації з неправомірно складеного первинного документу до облікових регістрів порушено норми частини п'ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1 .2 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06 1995 за №168/ 704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186.

Крім того, податкові накладні та паперові носії первинних бухгалтерських документів контрагента постачальника ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» оформлені не належним чином, не несуть юридичну силу га не містять доказовість первинного документу, тобто такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського га податкового обліку ТОВ «Агрозбутінвест».

В порушення п. 44.1 ст.44, абз. «а» п.198.1 п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), у редакції наказу Міністерства фінансів України 23 лютого 2017 року № 276 та 23 березня 2018 року № 381, підприємством ТОВ «Агрозбутінвест» неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту у рядках 10.1 та 17 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ - 163 547,78 грн. в частині відображення податкового кредиту, отриманого від ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» за вересень 2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 22.12.2020 № 949, 950, виданих Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро вул. Сімферопольська. 17-а): Чижиченко Таїсії Олександрівні , головному державному ревізору-інспектору Криворізького північного відділу перевірок платників - юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Лубковській Ларисі Євгеніївні головному державному ревізору-інспектору Криворізького північного відділу перевірок платників - юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до п. 19-1 ст. 19-1, п. п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, ст. 200, п. 82.2 ст. 82, п. 52-2 підрозділу 10 Податкового кодексу України та згідно з наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.12.2020 №1366-п проведена документальна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест», код ЄДРПОУ 42530377 з питань достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах.

Копію наказу контролюючого органу від 22.12.2020 №3366-п вручено 22.12.2020 головному бухгалтеру ТОВ «Агрозбутінвест'Четвертак Тетяні Володимирівні.

З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис головного бухгалтера «Агрозбутінвест'Четвертак Тетяну Володимирівну. Перевірку проведено з відома директора ТОВ "АГРОЗБУТІНВЕСТ" - Сокола Сергія Олеговича та в присутності головного бухгалтера ТОВ "АГРОЗБУТІНВЕСТ" Четвертак Тетяни Володимирівни (тел. НОМЕР_1 ).

В журналі реєстрації перевірок підприємства здійснено запис 22.12.2020р.

Інформація про попередню документальну планову перевірку (документальну позапланову перевірку з усіх питань) платника податків та про перевірки, результати, яких вплинули на проведення та висновки цієї перевірки, проведену (і) контролюючим(и) органом(ами), та усунення виявлених недоліків.

Перевірка проводилась з 22.12.2020 по 06.01.2021 року, термін проведення перевірки не продовжувався.

Особи, відповідальні за ведення фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання у періоді, за який проведено перевірку та на момент перевірки: директор - Сокол Сергій Олегович, РНОКП НОМЕР_4 за період з 10.10.2018 но дату складання акта; наказ про прийняття па посаду №1/ОС від 09.10.2018; головний бухгалтер - Четвертак Тетяна Володимирівна, РНОКГІ НОМЕР_5 за період з 07.11.2019 по дату складання акта; наказ про тимчасове переведення на посаду головного бухгалтера на період відпустки по вагітності та пологам основного працівника №30/ОС від 07.11.2019.

Під час проведення перевірки фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що на запит від 22.12.2020 року ТОВ «Агрозбутінвест» надало лист від 28.12.2020 №46 «Відповідь на запит про надання документів та/або пояснень з документальним підтвердженням» в якому описано технологічний процес виробництва продукції, а саме: олії соняшникової нерафінованої та супутньої продукції - шроту, лузги та надано необхідні документи стосовно закупівлі насіння соняшнику. В ході проведення обстеження встановлено, що ТОВ «Агрозбутінвест» здійснює виробництво та реалізацію олії соняшникової (код УКТ ЗЕД 1512:19:00), соняшникового шроту не гранульованого т, лузги соняшника Код УКГЗД 1 2306300000). Сировиною для виробництва олії та шроту соняшникового є насіння соняшника (код УКТ ЗЕД 120600). Технологічний процес виробництва готово: продукції" проводиться на підприємстві з повним циклом автоматизації виробництва, починаючи з приймання, зберігання, переробки та розливу готової продукції. Потужність обладнання: 400 тон на добу пресової та екстракційної олії. Зберігання сировини, виробленої олії, відходів (шрот, лузга) проводиться на складі підприємства. Відповідно до виробничого процесу, після оприбуткування насіння соняшникового, насіння з місця зберігання передають до пресового цеху або на лінію екстракції. Рослинні масла виробляють пресовим або екстракційним способом. Процес виготовлення олії проходить кілька стадій: це очищення насіння соняшнику та пресування. Для очищення використовують наступні методи - олію відстоюють, фільтрують. Виробництво соняшникової олії здійснюється в пресовому цеху, а також на дільниці екстракції масляних культур (ПДВ) екстракції (Лінія для екстрагування оліїХСТ-157-100). На підприємстві є лабораторія, яка контролює якість вихідної сировини, а також вихід готової продукції: масла, шроту та лузги. Готова продукція зберігається в резервуарах сталевих в складському приміщенні. Згідно технічному процесу виробництва олії соняшникової ТОВ «Агрозбутінвест» має все необхідне обладнання, кваліфікований персонал, які в повному обсязі забезпечують повний процес виробництва на потужностях.

За період липень - жовтень 2020р. ТОВ «Агрозбутінвест» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в загальній сумі 5688362 грн., в т.ч. липень 2020 року - 20833 грн., серпень 2020 року - 133541грн., вересень 2020 року - 3273546 грн., жовтень 2020 року - 2260442грн.

В структурі податкового кредиту, задекларованого ТОВ «Агрозбутінвест» згідно з поданими податковими деклараціями з ПДВ, мали показники:

- придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою (рядок 10.1 Б) за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 у сумі - 4963285 грн., в тому числі: за липень 2020 - 20833 гри., за серпень 2020 - 112708 грн., за вересень 2020 - 3190005 грн., за жовтень 2020- 1639739 грн.;

- від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 16.1 Б за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 у сумі - 725077 гри., в тому числі: за липень 2020 - 0 грн., за серпень 2020 - 20833 грн., за вересень 2020 - 83541 грн., за жовтень 2020 - 620703 грн.:

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2020 по 31.10.2020 здійснено на підставі таких документів: декларацій з податку на додану вартість, єдиного реєстру отриманих податкових накладних, виписок банків, видаткових накладних, актів приймання-передачі робіт, послуг, накладних на придбання товарів, матеріалів, та бухгалтерських регістрів по рахунках 20 «Виробничі запаси». 23 «Виробництво», 311 «Поточні рахунки в національній валюті». 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами, дебіторами». 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 94 «Інші витрати».

Перевіркою показників, відображених в рядках 10 - 17 Декларацій з податку на додану вартість з 01.07.2020 по 31.10.2020 встановлено, що на формування цих показників вплинуло придбання основного виду сировини (насіння соняшнику) та послуг: орендні послуги, лабораторні послуги та змінні витрати.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з по 31.10.2020 встановлено його завищення на загальну суму 748 548 грн., в тому числі:

- за вересень 2020 -163 548 грн. по взаємовідносинам з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» (код ЄДРПОУ 39309797);

- за липень-жовтень 2020 - 585 000 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОАКТИВ» (код ЄДРПОУ 37297544).

Завищення податкового кредиту виникло у зв'язку з відображенням у його складі ПДВ но придбанню сировини (насіння соняшника) у Фермерського господарства «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» (код ЄДРПОУ 39309797).

ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» (код ЄДРПОУ 39309797), основний вид діяльності - 01-11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, платник ГУ ДПС у Кіровоградській області (Долинський район), юридична адреса: 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська, пров. Шевченка, буд. 2-В, стан 0 - платник податків за основним місцем обліку, зареєстроване платником ПДВ з 01.07.2020 (свідоцтво ПДВ №200517414 діюче); у липні виписані 2 податкові накладні на суму ПДВ податкові зобов'язання - 67 158 грн. та по яким в ЄРПН відмітка «Відмовлено за рішенням Комісії»; у вересні 2020 року ПН від 11.09.2020 №2 на суму ПЗ - 163547,78 грн. зареєстровано за рішенням Комісії; СГ платник єдиного податку третьої групи; відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період - 1 особа, заробітна плата 5600 грн., наявність земельних ділянок - 126,9470 га в т.ч. с. Братолюбівка - 54,6654 га, с. Іванівка - 72,2816 га.; наявність або відсутність балансової вартості основних засобів - інформація відсутня.

Між підприємствами укладено договір поставки від 11.09.2020 № 17/НС. На виконання умов договору було укладено видаткову накладну, яка має реквізити: Постачальник: ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К». Адреса: 28500 Кіровоградська область, м. Долинська, провулок Шевченка, буд.2 - В Банк одержувача: UА 023235830000026005052913846 в Банк Кіровоградське РУ АТ КБ. Договір поставки №17/НС від 11.09.2020, видаткова накладна №2 від 11.09.2020. «ПРИВАТБАНК», МФО 323583, код ЄДРПОУ 39309797 ПІН 393097911067, тел.. +38 (097) 863-33-73. Платник: відсутня назва платника/покупця, код ЄДРПОУ 42530377, адреса: 50082, вул. Грицевця-3-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Договір: Договір поставки № 17/НС від 11.09.2020. Всього на суму : 981286 (Дев'ятсот вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят шість грн. 70 код. ПДВ 1 636 547,78 грн. помилка, фактично ПДВ 163547,78 грн. Виписав (ла) ОСОБА_1 за дов. №29 від 11.09.2020 підпис, печатка (відсутня розшифровка ПІБ відповідального за здійснення господарської операції, та її(його) посада). Від постачальника ОСОБА_2 підпис, печатка.

У видатковій накладній №2 від 11.09.2020 відсутні обов'язкові реквізити - відсутня назва підприємства платника, покупця насіння соняшника, відсутня розшифровка ПІБ відповідального за здійснення господарської операції, та її(його) посада.

До перевірки не надано сертифікатів якості та/ або якісних посвідчень безпосередньо від виробника соняшника, які б засвідчували його якість та безпеку, що суперечить нормам ДСТУ. Крім того, відсутність даних документів унеможливлює встановлення походження соняшника (його виробника), що має можливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

За результатами наданої звітності до ДПІ встановлено, що відповідно Форми 1 «Баланс» за 2019 рік Фермерське господарство "Вікторія-Агро-К" не має залишків запасів, що свідчить про відсутність посівного матеріалу - насіння соняшника. Згідно інформаційних баз відсутня інформація щодо закупівлі підприємством ФГ "Вікторія-Агро-К" посівного матеріалу - насіння соняшника у підприємств - постачальників.

Таким чином, в ході перевірки на підставі наданих документів та за результатом здійсненого аналізу підприємства ФГ "Вікторія-Агро-К" неможливо підтвердити факт постачання соняшнику даним підприємством-постачальником покупцеві - ТОВ «Агрозбутінвест» у зв'язку з: відсутністю матеріально-технічної та технологічної можливості здійснення вирощування, придбання, навантаження/розвантаження оформлених обсягів товарно- матеріальних цінностей та відсутністю придбання у третіх осіб послуг по забезпеченню їх зберігання та руху; відсутністю трудових ресурсів, відсутністю джерела законного введення в обіг ТМЦ (відсутність їх придбання, відсутність можливість для їх створення); дефектністю складених товарно-транспортних накладних (в товарно-транспортних накладних не зазначено конкретної адреси навантаження соняшнику, за даними інтернет - ресурсів с. Дубравино в Україні відсутнє; марка автомобіля не відома, запис про причіп відсутній).

Враховуючи вищевикладене, не підтверджено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» за вересень 2020 року у сумі 163547,78 грн.

Отже, надані до перевірки документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ «Агрозбутінвест» з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К». Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення товару насіння соняшника та неспрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов'язань ТОВ «Агрозбутінвест».

Укладені між ТОВ «Агрозбутінвест» з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» договором не опосередковується реальне виконанням операції, шо становить його предмет.

Фактично ТОВ «Агрозбутінвест» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» з постачання товару (насіння соняшника) і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

При перенесенні ТОВ «Агрозбутінвест» інформації з неправомірно складеного первинного документу до облікових регістрів порушено норми частини п'ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186.

Отже, податкові накладні та паперові носії первинних бухгалтерських документів контрагента - постачальника ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» оформлені не належним чином, не несуть юридичну силу та не містять доказовість первинного документу, тобто такі документи не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Агрозбутінвест».

В порушення п. 44.1 ст.44, абз. «а» п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6. ст. 198 п.201.1ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 (зі змінами та доповненнями), у редакції наказу Міністерства фінансів України 23 лютого 2017 року № 276 та 23 березня 2018 року №381, підприємством ТОВ «Агрозбутінвест» неправомірно завищено задекларовані показники податкового кредиту у рядках 10.1 та 17 Декларації з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ - 163547,78 гри. в частині відображення податкового кредиту, отриманого від ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» за вересень 2020 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агрозбутінвест» орендує цілісний майновий комплекс-олійниця-склад з прибудовами та спорудами у ТОВ «АГРОАКТИВ» (код ЄДРПОУ 37297544), на відповідні взаємовідносини укладено Договір оренди №2/АГ від 26.10.2018 року.

На виконання умов означеного договору були оформлені акти наданих послуг.

В наданих до перевірки актах надання послуг, наведених вище, відсутня деталізація номенклатури наданих послуг з оренди. Зазначено лише «постійні витрати: оренда майнового комплексу» та «змінні витрати: загальновиробничі. інші операційні витрати та втрати внутрішнього виробничого обслуговування пов'язанні з безперебійним забезпеченням технологічного процесу виробництва».

У ході проведення перевірки підприємству ТОВ «Агрозбутінвест» надавався лист №2 від 04.01.2021 щодо надання розшифровки змінних витрат, підтверджуючих документів та надання пояснень. Від директора ТОВ «Агрозбутінвест» отримана відповідь від 05.01.2021, в якій зазначено все загальними фразами: «..змінна частина, яка складає компенсаційний механізм пов'язаний з безперебійним забезпеченням технологічного процесу виробництва. Змінні витрати в свою чергу складаються з витрат на з/плату загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу; відрахувань на соціальні заходи загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу амортизаційні відрахування, відшкодування комунальних та інших послуг пов'язаних з утриманням об'єкта оренди, витрат власного внутрішнього обслуговування, витрат на основні та допоміжні матеріали та інших платежів та заходів».

Таким чином, підтвердити суми змінних витрат, включених підприємством ТОВ «АГРОАКТИВ» до складу орендної плати за майно у періоді липень-жовтень 2020 року, неможливо у зв'язку з тим, що в договорі щодо надання послуг та актах надання послуг, які укладені між ТОВ «АГРОАКТИВ» та ТОВ «Агрозбутінвест» не зазначено детальний перелік змінних витрат, їх відображення у складі орендної плати здійснено в загальній сумі; підприємством ТОВ «Агрозбутінвест» у відповіді на запит перевіряючих від 04.01.2021 №2 не надано письмових пояснень та документів щодо розшифровки змінних витрат та їх відношення до суми орендної плати, що сплачується орендодавцю - ТОВ «АГРОАКТИВ».

Документальною перевіркою не підтверджено змінні витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період липень-жовтень 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОАКТИВ» на суму податкового кредиту 585 000 грн.

В ході проведення перевірок здійснені заходи щодо збору доказової бази (направлявся лист до підприємства від 04.01.2020 №2) з питання деталізації номенклатури послуг в актах наданих послуг по змінних витратам, відповіді та документів не отримано.

Проведено документальною позаплановою виїзною перевіркою за липень-жовтень 2020 року встановлено, що фактично ТОВ «Агрозбутінвест» здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з контрагентом ТОВ «АГРОАКТИВ» зв'язку з неправомірно складеними первинними документами, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При перенесенні ТОВ «Агрозбутінвест» неправомірно відображеної інформації у регістрах бухгалтерського обліку до фінансової звітності порушено норми п. З розділу 111 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за №336/22868.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Викладене вище доводить, що підприємством допущено порушення наступних норм податкового законодавства:

Підприємством не дотриманні вимоги: п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підприємством не дотриманні вимоги: пп. «а» п. 198.1 та абзаців першого і другого пп. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) , Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21. зареєстрованою в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності.

Підприємством не дотриманні вимоги: п.2. п. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХIV (із змінами та доповненнями), відповідно якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Підприємством не дотримані Закону України «Про бухгалтерський 16.07.99р. №996-ХIV (із змінами та доповненнями) відповідно якої встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського податкового обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підприємством не дотриманні вимоги: п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. За №168/704. відповідно первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Підприємством не дотриманні вимоги: статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність гуртуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення).

Підприємством не дотриманні вимоги: статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення).

За жовтень 2020р. ТОВ «Агрозбутінвест» задекларовано суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 839 483 грн.(рядок 19 податкової декларації з ІІДВ).

Відповідно Довідки про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2): Сума від'ємного значення 839 483 грн., що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) виникла за періоди: липень 2020 - 20 833,33 грн., серпень 2020 - 62 707,66 грн., вересень 2020 - 537 162 грн., жовтень 2020 - 218 779,60 грн.

- заниження податку на додану вартість за серпень 2020 року на - 15 626 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за жовтень 2020 року на суму - 732 922 грн.;

В результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.11.2. «Перевірка правильності визначення податкового кредиту у періодах виникнення від'ємного значення» акту перевірки.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Агрозбутінвест» встановлені порушення:

п. 44.1 ст. 44, абз. «а», п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (із змінами і доповненнями) за липень-жовтень 2020 року в частині:

- заниження податку на додану вартість за серпень 2020 року на - 15 626 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточною звітного (податкового) періоду за жовтень 2020 року на суму - 732 922 грн.

За результатами проведення перевірки 15.01.2021 року фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт №23/04-36-07-23/42530377 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрозбутінвест» (п. н. 42530377), достовірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах».

04.03.2021р. ТОВ «Агрозбутінвест» отримало:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.02.2021 року № 0012790723, відповідно до якого ТОВ «Агрозбутінвест» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23439,00 грн., в тому числі: основний платіж в розмірі 15 626,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 813,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.02.2021 року № 0012810773, відповідно до якого було встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 732 922,00 грн.,

Означені податкові повідомлення-рішення були прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту від 15.01.2021 року № 23/04-36-07-23/42530377.

Скориставшись правом, яке надано п.86. ст.86 ПК України, подало заперечення на акт перевірки, які не були враховані відповідачем при прийняті податкових повідомлень - рішень № 0012790723 від 19.02.2021 року форми «Р» та № 0012810773 від 19.02.2021 року форми «В4».

Скориставшись правом, яке надано ст. 86 Податкового кодексу України, ТОВ «Агрозбутінвест» подало відповідачу заперечення на акт перевірки, які не були враховані ГУ ДПС у Дніпропетровській області при прийняті податкових повідомлень-рішень № 0012790723 форми «Р» від 19.02.2021 року та № 0012810723 форми «В4» від 19.02.2021 року.

Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пп. пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю та операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому, згідно пункту «а» частини третьої цього пункту, постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

За правилами п. 187.6 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань лізингодавця для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування лізингоотримувачу.

Відповідно до пп. «б» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно абз. 5 п. 198.2 ст. 198 ПК України датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

При цьому, підпунктом 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування та сплата процентів або комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Не належить до об'єкта оподаткування податком на додану вартість і перехід права власності на об'єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (новому власнику майна) зі збереженням відповідних прав і обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря й нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об'єкта лізингу) іншій особі (новому власнику майна) (пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Положеннями підпункту «а», «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України законодавцем закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наведені правові норми, як вірно зазначено судом першої інстанції, свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, відображення рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, у відповідній податковій декларації, подання документів, визначених у пунктах 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України та підтвердження відповідних сум відшкодування за результатами перевірки.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений та підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб'єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Так, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень- рішень, слід перш за все дослідити факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» та ТОВ «АГРОАКТИВ».

На підтвердження даних обставин слід звернути увагу, що ТОВ «Агрозбутінвест» як покупцем було укладено з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» договір поставки №17/НС від 11.09.2020р., згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (насіння соняшника), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його у кількості та терміни обумовлені договором.

Виконання договірних зобов'язань по наведеному договору поставки підтверджується укладеною видатковою накладною №2 від 11.09.2020р., довіреністю постачальника №29 від 11.09.2020р., ТТН, ярликом пробою приймання олійно-жирової продукції від 11.09.2020р., рахунком на оплату.

Вказані документи містять печатки Сторін, підписи та прізвища уповноважених осіб, що не заперечується актом перевірки.

За фактом виконаних поставки виписано та зареєстровано відповідні податкові накладні.

У податковому обліку по вищенаведеним операціям з ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» позивачем відображені відповідні витрати: Дт 201 «Товари» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Також Позивачем як орендарем було укладено з ТОВ «АГРОАКТИВ» договір оренди №2/АГ від 26.10.2018р., згідно умов якого позивач орендує цілісний майновий комплекс- олійницю-склад з прибудовами та спорудами, за що сплачує ТОВ «АГРОАКТИВ» орендну плату, яка складається з орендної плати за майновий комплекс та змінної частини, яка складає компенсаційний механізм пов'язаний з безперебійним забезпеченням технологічного процесу виробництва.

Виконання договірних зобов'язань по наведеному договору поставки підтверджується актом прийому-передачі об'єкту оренди за Договором оренди №2/АГ, актами надання послуг №7 від 31.07.2020р., №8 від 31.08.2020р., №9 від 29.09.2020р., №9 від 22.10.2020р., розшифровками визначення змінних витрат, що включають загальновиробничі, інші операційні витрати та витрати внутрішнього виробничого обслуговування пов'язані з безперебійним забезпеченням технологічного процесу виробництва для визначення вартості орендної плати майнового комплексу до Договору оренди №2/АГ від 26.10.2018р. за липень, серпень, вересень, жовтень.

Вказані документи містять печатки Сторін, підписи та прізвища уповноважених осіб.

За фактом надання послуг оренди Орендодавцем виписано та зареєстровано відповідні податкові накладні.

У податковому обліку по вищенаведеним операціям з ТОВ «АГРОАКТИВ» позивачем сформовано відповідні витрати.

А отже, на думку суду, виконання договірних зобов'язань за наведеними договорами підтверджено відповідними первинними документами. За фактом поставки товарів та послуг було виписано відповідні податкові накладні, що були включені Позивачем до податкового кредиту відповідного періоду.

Придбані товари та послуги оренди були повною мірою використані покупцем в рамках свого основного напрямку діяльності - виробництво олії та тваринних жирів, для чого у позивача були достатній штат персоналу, що підтверджується самим змістом акту перевірки, а також необхідні виробничі потужності орендовані у ТОВ «АГРОЗБУТІНВЕСТ».

Наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Всі податкові накладні, виписані вище наведеними контрагентами на адресу позивача, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення позивачем сплачених у складі вартості товарів та послуг сум, за отриманими від вищевказаних контрагентів-постачальників накладних, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, а також формування валових витрат позивача за господарськими відносинами з наведеними контрагентами.

Ще раз слід зазначити, що основним видом господарської діяльності ТОВ «АГРОЗБУТІНВЕСТ» є виробництво олії та тваринних жирів. Що, в свою чергу пояснює необхідність придбання сировини з метою подальшого використання під час виробництва готової продукції.

Отже, суд вважає доведеним та незаперечним факт використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаної у ФГ «ВІКТОРІЯ- АГРО-К» соняшникової олії, використаної позивачем з метою подальшого виробництва готової продукції та отримання прибутку, та відповідно придбаних у ТОВ «АГРОАКТИВ» послуг оренди майнового комплексу, де саме і відбувалась переробка сировини в готову продукцію.

Відтак, господарські операції позивача з придбання у вказаних контрагентів товарів, послуг на пряму пов'язані з господарською діяльністю позивача, що свідчить про використання придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами відображено у податковій звітності позивача за відповідні податкові періоди, сплачені продавцям кошти віднесені позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, зокрема, внаслідок чого сформовано від'ємний фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

В свою чергу відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.01.2018 в провадженні № К/9901/873/18, від 05.05.2021 року у справі № 826/4212/17.

Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 826/17796/16, відповідно до яких «не підтвердження операцій контрагентів за ланцюгом постачання, так само як і відсутність у контрагентів матеріально-технічних та трудових ресурсів, не є достатніми підставами для визнання операцій нереальними».

Верховний Суд неодноразово зазначав, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій за умови її підтвердження іншими належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідач, вказуючи на фіктивність наведених контрагентів-постачальників, виходив з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства не сумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Проте посилання контролюючого органу на зазначені обставини є безпідставними, оскільки в силу приписів ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений, вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Слід також зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Невиконання обов'язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

При цьому, відсутність об'єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов'язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необгрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, під час проведення перевірки Відповідачем було самостійно фактично доведено рух активів (товару), встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Наявні докази та первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, зокрема такі як договори, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, обороти рахунку, ліцензії, тощо містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-VІ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача, а також право на формування податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до п.36.1, 36.5, 38.1, 44.1, 47.1, 49.2 ПКУ - обчислення, декларування, та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто платник податку несе самостійну (персональну) відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Вищезазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Із змісту акту перевірки встановлено, що висновок про неможливість підтвердження операцій сформовано на підставі даних ІС «Податковий блок».

Необхідно зазначити, що процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а зазначено, що будь - яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов'язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Податковий орган як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно права платника на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатись на неправомірність включення платником податків суми ПДВ до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України.

У Податковому кодексі України відсутня будь - яка норма, яка б позбавляла платників ПДВ права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника ПДВ не декларують та/або не сплачують ПДВ за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (статті 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (статті 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (статті 129 Конституції України).

Конституційний принцип індивідуалізації відповідальності знайшов своє відображення у постановах Верховного Суду України від 06.04.2004 року у справі 8/140, від 29.10.2010 року у справі 21-14-а10, від 31.01.2010 року у справі № 21-47а10, у яких встановлено, якщо контрагент платника податку не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це не тягне відповідальності та негативних наслідків для самого платника податку.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС'АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Також суд звернув увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі «Інтерсплав проти України».

Так, у п. 37 рішення вказується: «Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності, які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови».

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно- правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Також, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Всі первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договору з контрагентами ТОВ «Агрозбутінвест», наявні, були надані в ході перевірки, про що свідчить Акт перевірки на 40 аркушах, відповідають діючому законодавству, мають всі обов'язкові реквізити, мають доказову силу та не завдають шкоди державі - є первинними документами у розумінні ПК України для формування податкового кредиту та витрат.

Контролюючий орган при проведенні перевірки зобов'язаний вжити всіх заходів для отримання всієї інформації, в тому числі податкової, з метою всебічного дослідження господарської діяльності суб'єкта господарювання та виписки об'єктивних правдивих висновків щодо діяльності Товариства.

Однак, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області всупереч функцій та задач, які визначені Податковим кодексом України, в ході проведення перевірки не надавались запити до інших ДПІ на проведення зустрічних звірок стосовно взаємовідносин з контрагентами ТОВ, про що зазначено на сторінці 5 акту перевірки (п.2.4 Розділу 1 Загальні положення). Запити в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та результатів проведених перевірок контрагентів, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з такими контрагентами не надавались,

З огляду на наведене викладені в акті висновки не відповідають дійсним обставинам, зроблені без належного дослідження всіх наявних документів, спростовуються наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства, в зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення мають бути визнані протиправними та скасованими.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»),

Всі документи - як первинні так й не первинні, - були надані в ході проведення перевірки

Доводи податкового органу щодо неможливості здійснення контрагентом ТОВ «Агрозбутінвест» господарської діяльності у зв'язку з тим, що за результатами наданої звітності до ДПІ встановлено, що відповідно Форми 1 «Баланс» за 2019 рік Фермерське господарство «Вікторія-Агро-К» не має залишків запасів, що свідчить про відсутність посівного матеріалу - насіння соняшника. Згідно інформаційних баз відсутня інформація щодо закупівлі підприємством ФГ "Вікторія-Агро-К" посівного матеріалу - насіння соняшника у підприємств - постачальників, є необґрунтованим, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття товарів (робіт, послуг), видаткових та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника зазначеної інформації.

За даними сайту ДПС України - Дізнайся більше про свого бізнес-партнера, Реєстру платників податку на додану вартість, даними сайту Міністерства юстиції України - Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент здійснення фінансово - господарських операцій між ФГ «ВІКТОРІЯ-АГРО-К» та Товариством позивача, останній був зареєстрованим в установленому законом порядку, перебував на обліку в органах фіскальної служби та був платником ПДВ.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб. Фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей, як, зокрема, про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів тощо.

В свою чергу, статтею 10 цього Закону визначено, що якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. А частина 3 цієї статті визначає, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, чинне законодавство виходить із принципу публічно-правової легітимації діяльності всіх суб'єктів господарювання. Вони для третіх осіб існують, якщо відповідні дані внесені до ЄДРПОУ. І ніхто не повинен удаватися до перевірки даних, будь-яка особа може сприймати відомості про свого контрагента як достовірні, якщо вони містяться в реєстрі. Такий підхід закладено з метою забезпечення стабільності господарського обороту, коли будь-яка особа має бути впевнена, що придбання нею будь-якого майна не буде поставлене під сумнів через недобросовісну поведінку інших учасників правовідносин.

Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально- технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (ст.44 Господарського кодексу України).

Чинне законодавство України не ставить в залежність право платника податків - ТОВ - на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту та формування витрат від стану податкового обліку наших контрагентів. ТОВ «Агрозбутінвест» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а тому ТОВ «Агрозбутінвест» не зобов'язано володіти інформацією відносно виконання контрагентами їх податкових зобов'язань.

Ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагентів позивача, не є підставою для позбавлення платника податку - ТОВ «Агрозбутінвест», - права на податковий кредит з податку на додану вартість та на формування витрат, оскільки Товариство виконало усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту чи на витрати.

Навіть наявність певних недоліків у первинних документах не є безумовною підставою для визначення господарських операцій такими, що не мали реального характеру, оскільки зазначені документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники.

Відповідно до судової практики достатніми первинними документами, які підтверджують факт поставки товару є накладна, або акт, або інший подібний документ про прийняття товарів (робіт/послуг).

Факти отримання товарів «Агрозбутінвест» від контрагента підтверджуються належними первинними документами.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватись лише результатами проведених зустрічних звірок чи перевірок податкової звітності контрагентів, а також посиланнями на відсутність контрагента за податковою адресою та відсутністю в нього матеріальних та трудових ресурсів тощо, оскільки підприємство не позбавлено права залучати матеріально- технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Безпідставними є і посилання перевіряючих на відсутність реального характеру господарських операцій та настання правових наслідків, обумовлених договором, укладеним між ТОВ «Агрозбутінвест» та його контрагентом, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

ТОВ «Агрозбутінвест», як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни, у разі якщо платником податків були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З огляду на норми Податкового кодексу України, можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Реальність господарських операцій з контрагентом, які перевірялись, підтверджуються первинними документами, які були надані в ході перевірки та описані в Акті.

Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Таким чином, висновки ГУ ДПС у Дніпропетровській області про ТОВ «Агрозбутінвест'порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необгрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкових повідомлень-рішень.

Якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).

У разі коли норми ПКУ суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56 ПКУ).

Також законодавством закріплений принцип презумпції неправомірності рішень суб'єкта владних повноважень, а саме відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (стаття 71 КАС України ). який зобов'язаний у порядку визначеної процесуальним законом судової процедури довести суду їх правомірність.

З огляду на вищезазначене, позиція відповідача, ґрунтується на сумнівах щодо реальності відповідних господарських операціях, однак конкретних фактів з цього приводу не наведено, обов'язку щодо доведення правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень не виконано».

Оскільки в даному випадку відповідач не навів конкретних фактів, які б доводили нереальність господарських операцій, сумніви податкового органу не можуть ставитись в обґрунтування його правої позиції, а отже в даному випадку відповідач не доводить належними доказами порушення законодавства Позивачем.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Порядок формування витрат в бухгалтерському обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318. Зокрема, за змістом п. 5 - 7 цього П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Зокрема, п. 11-16 ПБО 16 визначено склад собівартості продукції, робіт і послуг, а також порядок формування загальновиробничих витрат.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області в акті перевірки ставить під сумнів реальність (дійсність) операцій ТОВ «Агрозбутінвест» з контрагентами та, як наслідок, реальність (дійсність) настання правових наслідків.

Відповідно до ст.204 Цивільного Кодексу України діє «Презумпція правомірності правочину», тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Натомість в акті перевірки немає жодного посилання на судове рішення щодо визнання угоди недійсною.

Тобто, наведені в акті факти не дають підстав для висновку, що вчинені ТОВ «Агрозбутінвест'господарські операції з контрагентами, зазначеним в акті перевірки, є не реальними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договору, сторонами були виконані всі умови, перераховані кошти, оформлені всі первинні документи, претензії від сторін не надходили.

Відповідно до норм Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також, стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого, покладається на органи державної податкової служби. З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що ГУ ДПС Дніпропетровської області, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нереальність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Жодним законом України на органи податкової служби не покладається повноважень щодо здійснення контролю за додержанням цивільно-правового законодавства України.

Тому, будь-які висновки контролюючих податкових органів щодо порушень цивільно- правових норм платниками податків, є такими, що здійснюються поза межами повноважень та порушують ст.ст.6,19 Конституції України, ст.ст.20, 21 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені обставини та надані сторонами докази, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності та необґрунтованості податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 19.02.2021 року № 0012790723 та податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 19.02.2021 року № 0012810773, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 22 700 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1615 від 03.06.2021 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 22 700 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 19.02.2021 року № 0012790723, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 23439,00 грн., в тому числі: основний платіж в розмірі 15 626,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 813,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 19.02.2021 року № 0012810773, відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» було встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 732 922,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозбутінвест» (ЄДРПОУ 42530377) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник

Попередній документ

98673552

Наступний документ

98673554

Інформація про рішення:

№ рішення:	98673553
№ справи:	160/5444/21
Дата рішення:	30.07.2021
Дата публікації:	02.08.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (21.02.2022)
Дата надходження:	21.02.2022
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень