Ухвала від 28.07.2021 по справі 160/10040/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

28 липня 2021 року Справа № 160/10040/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради, в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради з розгляду його звернення від 07 травня 2018 року протиправною;

- зобов'язати виконавчий комітет Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради здійснити нарахування та виплатити позивачу компенсацію як реабілітованому відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 108000 гривень.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача (відповідно до кількості учасників справи); обґрунтування підстав поважності пропуску звернення до суду, уразі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 21.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла заява від позивача про поновлення пропущеного строку разом з уточненою позовною заявою, в якій зазначено офіційну електронну адресу відповідача. В обґрунтування поданої заяви, позивачем вказано, що він остаточно дізнався про порушення своїх прав 21 січня 2021 року з одержаного листа голови виконкому Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради Катерини Мурашової від 21.01.2021 року №М-93-МА, а не у травні 2018 року, оскільки він повірив відповіді наданої виконавчим комітетом Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради, оформленої у вигляді листа від 31.05.2018 року за №22/50-1854, а тому не став перевіряти факти - чи втратила свої повноваження комісія чи не втратила. Однак, представники виконкому Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради протиправно відмовили йому в наданні статусу особи реабілітованої з одержанням відповідного посвідчення, чим завдали йому матеріальної і моральної шкоди, оскільки отримавши листа голови виконкому Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради Катерини Мурашової від 21.01.2021 року №М-93-МА він вперше дізнався, що на момент його звернення від 07.05.2018 року до виконкому Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради вищезазначена комісія функціонувала принаймні ще у період з 31.01.2014 року по 22.06.2020 року, отже остання на час його звернення в травні 2018 року не втратила свої повноваження і могла розглядати питання про встановлення позивачу статусу реабілітованого. З огляду на те, що виконком Центрально-міської районної ради ввів позивача в оману наданою відповіддю від 31.05.2018 року, позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, який з урахуванням усіх наданих ним доводів та доказів, може бути визнаним судом поважним.

Отже, єдиною підставою, на яку посилається позивач в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду, що позивач повірив відповіді наданої виконавчим комітетом Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради, оформленої у вигляді листа від 31.05.2018 року за №22/50-1854 і не став перевіряти факти - чи втратила свої повноваження комісія чи не втратила, однак в січні 2021 році позивач дізнався про те, що останній наданою відповіддю від 31.05.2018 року за №22/50-1854 ввів його в оману.

Суд зазначає, що з моменту отримання позивачем відповіді виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради від 31.05.2018 року за №22/50-1854 стосовно надання статусу реабілітованого або потерпілого від репресій та отримання відповідного посвідчення по день звернення до суду минуло більше трьох років, що свідчить про пасивну поведінку особи.

Суд звертає увагу позивача на те, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, зміст доводів позивача не свідчить про те, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений КАС України. Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так, частиною першою зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому дана позовна заява на підставі п.9 ч.4 ст.169 цього Кодексу підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-міської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева

Попередній документ
98673493
Наступний документ
98673495
Інформація про рішення:
№ рішення: 98673494
№ справи: 160/10040/21
Дата рішення: 28.07.2021
Дата публікації: 02.08.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (28.07.2021)
Дата надходження: 23.06.2021
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії