29 липня 2021 р.Справа №160/12819/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГАЗ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, -
28.07.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогаз Трейд" (адреса: вул. С.Набережна, б.39 кв.188, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005), в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 209-о від 20.07.2021 року, яким анульовано Ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГАЗ ТРЕЙД» на право роздрібної торгівлі пальним № 04670314201900556.
Разом з позовною заявою представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №209-о від 20.07.2021 року, яким анульовано Ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГАЗ ТРЕЙД» на право роздрібної торгівлі пальним № 04670314201900556, до набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом ТОВ «АВТОГАЗ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 209-о від 20.07.2021 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що 28.12.2019 року позивачем було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним № 04670314201900556, дата реєстрації: 28.12.2019, термін дії з 28.12.2019 до 28.12.2024, адреса місця торгівлі: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Велика Діївська, буд. 411, АЗС. 28.07.2021 року з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, позивачу випадково стало відомо про анулювання 20.07.2021 року вищезазначених ліцензій позивача на право торгівлі пальним. Позивач отримав від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копію розпорядження №209-о від 20.07.2021 року про анулювання ліцензій на підставі частини сорок дев'ятої статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального", а саме на підставі встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. ТОВ «АВТОГАЗ ТРЕЙД» категорично не погоджується з винесеним ГУ ДПС у Дніпропетровської області розпорядженням щодо анулювання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним без наявності на це законних підстав, а тому зазначене розпорядження є протиправним та підлягає скасування.
За приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Також, при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливість настання негативних наслідків для позивача у майбутньому позивач не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірного розпорядження, процедурні питання дотримання процедури його прийняття підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті, предметом у якій є визнання протиправним та скасування розпорядження.
У даному випадку згідно заявлених вимог, фактично до вирішення спору по суті, вирішуватиметься питання подовження строку дії ліцензій та провадження господарської діяльності.
Таким чином, суд без розгляду справи по суті вирішить позовні вимоги на користь позивача, що не відповідає меті правового інституту забезпечення позову.
Наведені позивачем доводи про можливість порушення його прав, необхідності докладання значних зусиль і витрат для їх відновлення, суд вважає недостатніми для вжиття заявлених заходів забезпечення позову.
З матеріалів наданих до заяви не вбачається можливість додержання балансу інтересів сторін та інших осіб, співмірності застосування заявлених заходів забезпечення позову, у зв'язку із чим суд вважає недостатніми наведені позивачем доводи для застосування заявлених заходів, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Отже, дослідивши заяву ТОВ «АВТОГАЗ ТРЕЙД» про вжиття заходів забезпечення позову, долучені до заяви копії документів, виходячи із співмірності запропонованих заходів, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-151, 152-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОГАЗ ТРЕЙД» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар