Копія
26 липня 2021 року Справа 160/12280/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Мідьпрокат" до відповідача 1 Державної податкової служби України, відповідача 2 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
21 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідьпрокат" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1 Державної податкової служби України, відповідача 2 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280937/42722286 від 30.12.2020р.;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 18 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280935/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 18 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або «відмову в такій реєстрації № 2280933/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 19 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280932/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 20 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280930/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 14 від 20 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280934/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 24 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280936/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 17 від 28 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2280931/42722286 від 30.12.2020р;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 18 від 28 лютого 2020р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІДЬПРОКАТ», датою її фактичного подання для реєстрації.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що позивач самостійно визначає спосіб захисту своїх прав, свобод, інтересів, але у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, визнати протиправним і скасувати прийняті рішення відповідної Комісії про відмову у проведенні реєстрації податкових накладних, зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних 8 податкових накладних.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України - розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір" за №3674-VI від 08.07.2011 р.
Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно із приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" - у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до тексту позовної заяви, позивачем визначено 16 немайнових вимог, вісім з яких є похідними. Суд роз'яснює, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні є окремими позовними вимогами немайнового характеру, а тому необхідно сплатити судовий збір за вимогу про реєстрацію кожної податкової накладної окремо.
Оскільки реєстрація податкових накладних є окремими позовними вимогами, то позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 18 160 грн. (2 270, 00грн. х 8).
Разом з позовом позивач подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку із тим, що наразі підприємство перебуває в скрутному фінансовому становищі, оскільки обсяги виробництва було зменшено через карантинні заходи, встановлені через поширення коронавірусної інфекції світом.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів статті 8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, з поданого заявником клопотання про відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Крім того, до клопотання про відстрочення сплати судового збору не наданого доказів скрутного фінансового становища.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на викладені позивачем обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідьпрокат" підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідьпрокат" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 18 160,00 грн.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
26.07.2021
Ухвала набрала законної сили 26 липня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник