04 червня 2021 року Справа № 160/4986/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому правадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/4986/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті йому вихідної допомоги у розмірі 126 765, 00 грн. та середнього заробітку у розмірі 126 765, 00 грн.; зобов'язати відповідача виплатити йому вихідну допомогу у розмірі 126 765, 00 грн. та середній заробіток у розмірі 126 765, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо відмови у виплаті йому вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог статті 44 КЗпП України у розмірі шестимісячного середнього заробітку та щодо відмови у виплати середнього заробітку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/4986/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11.05.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки припинення повноважень позивача, як старости с. В'язівок, у даному випадку не ототожнюється з припиненням виконання повноважень керівним складом господарських товариств (п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України) та наслідки і гарантії, передбачені статтею 44 КЗпП України, не підлягають застосуванню, так як фактично мало місце припинення повноважень (звільнення) позивача ОСОБА_1 на підставі підпункту 4, п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" 16.04.2020 року №562-ІХ. та прийняттям рішення Вербківською сільською радою № 1-1/VIII від 11.11.2020 року "Про початок повноважень депутатів Вербківської сільської ради ". Крім того, у зв'язку із необхідністю приведення розпоряджень у відповідності до чинного законодавства України, Вербківським сільським головою прийнято розпорядження № 82-К від 07.04.2021 року "Про внесення змін до розпорядження сільського голови від 12.11.2020 року № 154г-К" Про припинення повноважень старости с. В'язівок, Веселе ОСОБА_1 " та виключено підставу звільнення передбачену п. 5 ч. 1 ст.41 КЗпП України. Про прийняте розпорядження на необхідність внесення відповідно запису до трудової книжки, було повідомлено ОСОБА_1 , шляхом направлення листа від 20.04.2021 року № 827. На момент припинення повноважень позивача, як старости с. В'язівок, Веселе, було скасовано положення про поширення на старост гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад". Таким чином, посилання позивача про поширення на нього, як старосту гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачених ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 02.01.2016 року призначений на посаду заступника сільського голови з питань соціальної та гуманітарної діяльності зі збереженням 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад.
01.04.2016 року позивача було обрано старостою на території сіл Вязівок, Веселе Вербківської сільської обєднаної територіальної громади зі збереженням 7 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах четвертої категорії посад.
Рішенням Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області IV сесії VII скликання "Про затвердження повноважень старости ОСОБА_1 " від 01.04.2016 року № 97-4/ VII, затверджено повноваження старости - ОСОБА_1 в наступних селах Павлоградського району Дніпропетровської області, які увійшли до складу Вербківської сільської територіальної громади: село В'язівок та село Веселе.
Рішенням Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області VIIІ скликання від 11.11.2020 року № 1-1/VIII "Про початок повноважень депутатів Вербківської сільської ради " прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Вербківської сільської ради VIII скликання по округах.
12.11.2020 року розпорядженням сільського голови № 154г-К "Про припинення повноважень старости с. В'язівок, с. Веселе ОСОБА_1 " припинено повноваження старости з 12.11.2020 року.
Відповідно до запису №35 від 12.11.2020 року, наявного в трудовій книжці позивача, його звільнено у звязку з закінченням повноважень ради ст. 42,54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 5 ст. 41, 43 Кодексу законів про працю України, ст. 194 Виборчого кодексу України.
10.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до голови Вербківської сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області із заявою про виплату вихідної допомоги у розмірі 126 765 грн. та середнього заробітку у розмірі 126 765 грн.
За результатом розгляду вказаної заяви Вербківською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області листом від 01.03.2021 року №428 повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки припинення повноважень (звільнення) позивача відбулося на підставі підпункту 4 пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2020 року №562-ІХ та прийняттям рішення Вербківською сільською радою № 1-1/VIII від 11.11.2020 року "Про початок повноважень депутатів Вербківської сільської ради", оскільки староста є посадовою особою місцевого самоврядування його не може бути звільнено на підставі пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України. Отже наслідки та гарантії передбачені ст. 44 КЗпП України не можуть бути застосовані та Вербківська сільська рада не має можливості виплатити вихідні допомогу. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства " 16.07.2020 № 805-ІХ внесено зміни до ст. 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР та виключено положення про поширення на старост гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".
Розпорядженням сільського голови Вебківської сільської ради від 07.04.2021 року № 82-К "Про внесення змін до розпорядження сільського голови від 12.11.2020 року №154г-К "Про припинення повноважень старости с. Вязівок, Веселе ОСОБА_1 " було внесено зміни до абз. 1 розпорядження сільського голови від 12.11.2020 року № 154г та викладено в такій редакції "Відповідно до статті 42, 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підпункту 4, п. 2 розділу II Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" 16.04.2020 року №562-ІХ. та прийняттям рішення Вербківською сільською радою № 1-1/VIII від 11.11.2020 року "Про початок повноважень депутатів Вербківської сільської ради ", внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 у зв'язку із внесенням змін до розпорядження сільського голови від 12.11.2020 року № 154г-К "Про припинення повноважень старости с. В'язівок, с. Веселе ОСОБА_1 "
На підставі даного розпорядження в трудовій книжці позивача було внесено запис наступного змісту: "запис №35 вважати недійсним.
Відповідно до запису №36 трудової книжки позивача, 12.11.2020 року позивача звільнено у звязку з закінченням повноважень ради ст. 42,54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України, ст. 194 Виборчого кодексу України.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплатити вихідної допомоги та середнього заробітку протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить із наступного.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В частині 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" надано визначення поняттю посадової особи місцевого самоврядування, як особи, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно статті 54-1 цього Закону, староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Староста є членом виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі. Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою. Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування встановлює та регулюює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (надалі - Закон № 2493-ІІІ).
Статтею 1 Закону № 2493-ІІІ надано визначення служби в органах місцевого самоврядування, як професійної, на постійній основі діяльності громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Згідно частини 1 статті 2 Закону № 2493-ІІІ , посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 3 Закону № 2493-ІІІ визначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 10 Закону № 2493-ІІІ, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, на посади старости шляхом затвердження відповідною радою.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 2493-ІІІ, на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 20 Закону № 2493-ІІІ, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
До звільнення позивач був посадовою особою органу місцевого самоврядування в розумінні статей 2, 3 Закону № 2493-ІІІ і його повноваження закінчились в день набуття повноважень Вербківської сільської ради VIIІ скликання, в зв'язку із закінченням строку повноважень Вербківської сільської ради 7 скликання та її виконавчого комітету, до складу якого він входив за посадою, що було зумовлено проведеними виборами до Вербківської сільської ради і формуванням нового складу виконавчого комітету.
Тобто посада, на якій перебував ОСОБА_1 , передбачає обмеження щодо строкового перебування на ній.
В даному випадку, відповідно до запису в трудовій книжці позивача його звільнено на підставі статей 42 та 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Питання щодо виплати вихідної допомоги при звільненні посадових осіб органів місцевого самоврядування не визначені а ні Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а ні Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Отже, в даному випадку мають бути застосовані норми Кодексу законів про працю України.
Питання вихідної допомоги врегульовані статтею 44 Кодексу законів про працю України, якою встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України визначено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Так ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України було доповнено п. 5 згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05. 2014 року за N 1255-VII, яка встановлює додаткову підставу розірвання трудового договору - «припинення повноважень посадових осіб», і є гарантію в таких випадках виплати працівникам вихідної допомоги в розмірі не менше, як шестимісячний середній заробіток.
В розумінні вказаної норми звільнення у відповідності до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України застосовується до посадових осіб господарських товариств.
Аналогічна правова позиція була зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2020 року в адміністративній справі №802/2081/18-а.
Таким чином, позивач помилково ототожнює закінчення повноважень старости, як посадової особи місцевого самоврядування, у зв'язку із закінченням строку повноважень ради та її виконавчого комітету із припиненням виконання повноважень посадових осіб суб'єктів господарювання, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Зазначення в трудовій книжці позивача такої підстави звільнення як п. 5 статті 41 Кодексу законів про працю України не є підставою для виплати позивачеві вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку.
Окрім того, суд звертає увагу, що звільнення особи у зв'язку з припинення трудового договору та звільнення у зв'язку з розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу є різними за своїм змістом та за наслідками.
В даному випадку статтею 44 Кодексу законів про працю України передбачено право на вихідну допомогу у разі звільнення особи у зв'язку з розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку припинення повноважень посадових осіб.
В свою чергу, відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України, за ініціативою власника або уповноваженої ним особи може бути розірвано трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності.
Отже, в даному випадку, відсутній факт звільнення особи у зв'язку з розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Враховуючи зазначене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті йому вихідної допомоги у розмірі 126 765, 00 грн. та виплати вихідної допомоги у розмірі 126 765, 00 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій щодо невиплати останьому середнього заробітку, зобов'язання виплати позивачу середнього заробітку у розмірі 126 765, 00 грн., то вони є неогрунтованими в зв'язку із наступним.
Як на підставу заявленої вимоги позивач посилається на ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та на ч. 3 ст. 22 Конституції України, якою визначена заборона звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Відповідно до частини 4 статті 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції до 16.07.2020 року, на яку посилається позивач, як на підставу для виплати середнього заробітку, на старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, Законом України №805-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства" від 16.07.2020 року внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема статтю 54-1 викладено в новій редакції та з якій відсутня норма щодо поширення на старост гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".
Враховуючи, що на день звільнення позивача була відсутня норма, яка б передбачала поширення на старост гарантій діяльності депутатів місцевих рад, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та виплати його середнього заробітку.
Отже, позовні вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті йому середнього заробітку у розмірі 126 765, 00 грн. та зобов'язання виплатити середній заробіток у розмірі 126 765, 00 грн. не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 262-264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська