27 липня 2021 р. Справа № 120/4843/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,
17.05.2021 до суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.02.2021 спеціалістами Барського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено санітарно-гігієнічний моніторинг щодо запобігання поширенню короновірусної хвороби.
За результатами моніторингу виявлено порушення відповідачем санітарного законодавства. У зв'язку з цим складено акт № 260М від 27.02.2021 санітарно-епідеміологічного обстеження та протокол № 1319 від 27.02.2021 про порушення санітарних норм.
На підставі зазначених документів 03.03.2021 прийнято постанову про застосування фінансової санкції № 01 від 03.03.2021, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400,00 грн
Незважаючи на те, що відповідач отримав вказану постанову ще 04.03.2021, спірна заборгованість залишається непогашеною.
Відтак суб'єкт владних повноважень звертається до суду з адміністративним позовом про примусове стягнення суми штрафу.
Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву з дотриманням вимог, передбачених статтею 162 КАС України.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням суду та відсутністю поштових марок, Вінницький окружний адміністративний суд тимчасово припинив відправлення поштової кореспонденції, про що учасників судового процесу повідомлено на офіційному веб-сайті суду (www.voas.gov.ua).
З відомостей, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається наявність у ФОП ОСОБА_1 адреси електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 Таку ж інформацію щодо відповідача зазначено в адміністративному позові.
Відтак 26.05.2021 ухвалу суду від 24.05.2021 надіслано на електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Відповідно до ч. 3 ст. 129 КАС України якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.
Таким чином, застосовуючи аналогію закону на підставі положень ч. 6 ст. 7 КАС України, суд виходить з того, що відповідач отримав копію ухвали від 24.05.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі 27.05.2021, що підтверджується довідкою від 27.05.2021 про ненадходження підтвердження про отримання ухвали суду.
Втім, як у зазначений строк, так і станом на дату постановлення рішення від відповідача не надходив відзив на позовну заяву.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб'єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
Встановлено, що з 20.08.2019 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 . Господарська діяльність відповідача пов'язана у тому числі з роздрібною торгівлею (КВЕД 47.41 "Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним
27.02.2021 спеціалістами Барського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено санітарно-гігієнічний моніторинг щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у закладі торгівлі магазин "ВМ-Техніка" за адресою: вул. Святого Миколая, 3, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область.
За результатами моніторингу виявлено порушення відповідачем санітарного законодавства, а саме: у магазин проводився допуск та обслуговування трьох покупців без одягнених засобів індивідуального захисту, а також при проведенні розрахунку на касі працівники знаходилися без засобів індивідуального захисту.
У зв'язку з цим складено акт № 260М від 27.02.2021 санітарно-епідеміологічного обстеження та протокол № 1319 від 27.02.2021 про порушення санітарних норм.
Відповідно до протоколу про порушення санітарних норм № 1319 від 27.02.2021 перевіркою виявлено порушення пункту "є" частини другої статті 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення".
03.03.2021 на підставі зазначених документів та відеоматеріалів начальником Головногоуправління Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято постанову про застосування фінансової санкції № 01 від 03.03.2021, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400,00 грн.
Оскільки в добровільному порядку суму штрафних санкцій відповідач не сплатив, контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Так, згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Положення Закону № 877 встановлюють загальні засади державного нагляду (контролю) по відношенню до всіх сфер діяльності суб'єктів господарювання. Конкретні ж засоби, порядок та процедура здійснення державного нагляду (контролю) можуть встановлюватись спеціальними законами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Пунктом 4 Положення № 667 передбачено, що Держпродспоживслужби відповідно до покладених на неї завдань у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та кормів, санітарного та епідемічного благополуччя населення, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, карантину та захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів:
- дотримання вимог санітарного законодавства;
- здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, зокрема імпортованих лікарських травах, водних об'єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення;
- здійснює передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства;
- здійснює санітарні заходи щодо охорони території України шляхом проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, медико-санітарного контролю (огляду) з метою запобігання в'їзду на територію України транспортних засобів, ввезенню вантажів, товарів та інших предметів, у тому числі лікарських засобів, біологічних, хімічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів і відходів, що можуть створювати небезпеку для життя і здоров'я населення (крім заходів, пов'язаних із здійсненням медико-санітарного спостереження (епідеміологічного нагляду (спостереження), а також крім виконання функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).
Відтак саме на органи Держпродспоживслужби покладено повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням санітарного законодавства.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України від 24.02.1994 № 4004-ХІІ "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (далі - Закон № 4004-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 4004-ХІІ санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.
Приписами статей 6-7 Закону № 4004-ХІІ передбачені права та обов'язки підприємств, установ і організацій.
Так, підприємства, установи і організації мають право на:
1) одержання від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також відповідних органів і закладів охорони здоров'я інформації про стан здоров'я населення, санітарну та епідемічну ситуацію, нормативно-правові акти з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та санітарні норми;
2) відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушень санітарного законодавства підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Підприємства, установи і організації зобов'язані:
1) за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;
2) у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог цих норм щодо безпеки використання (зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров'я речовин та матеріалів, утворюваних внаслідок їх діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а також готової продукції;
3) на вимогу посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби надавати безоплатно зразки використовуваних сировини і матеріалів, а також продукції, що випускається чи реалізується, для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
4) виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду;
5) усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
6) негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров'ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю;
7) відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам шкоду, завдану їх здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.
8) власники підприємств, установ і організацій та уповноважені ними органи зобов'язані забезпечувати їх необхідними для розробки та здійснення санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів санітарними нормами.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" № 1645-III від 06.04.2020 з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами від 25.03.2020) на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 за № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України встановлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Пунктом 2-2 вказаної постанови КМУ встановлено певні обмеження, зокрема:
- перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
- діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо); не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Судом встановлено, що 27.02.2021 спеціалістами Барського районного управління ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено санітарно-гігієнічний моніторинг щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) у закладі торгівлі магазин "ВМ-Техніка" за адресою: вул. Святого Миколая, 3, м. Бар, Жмеринський район, Вінницька область. За результатами моніторингу виявлено порушення відповідачем санітарного законодавства, що зафіксовано в акті № 260М від 27.02.2021 санітарно-епідеміологічного обстеження та протоколі № 1319 від 27.02.2021 про порушення санітарних норм.
На підставі вказаних документів 03.03.2021 позивачем прийнято постанову про застосування фінансової санкції № 01 від 03.03.2021, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400,00 грн.
Згідно зі ст. 4 Закону № 4004-ХІІ державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Основними завданнями цієї діяльності є: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення; нагляд за дотриманням санітарного законодавства; проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволів на їх використання.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляду в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.
Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
За порушення санітарного законодавства передбачена відповідальність, зокрема адміністративна.
Відповідно до п. "є" та "ж" ч. 1 ст. 46 Закону № 4004-ХІІ до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції:
- за допуск особи у громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб, про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіратор або захисну маску, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлені самостійно, та/або за відсутність реагування на перебування в таких місцях осіб без вдягнутих засобів індивідуального захисту (усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту, припинення обслуговування, виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення) юридична особа, фізична особа-підприємець сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за обслуговування споживачів у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, працівниками суб'єктів господарювання та/або безпосередньо фізичною особою-підприємцем без вдягнутих засобів індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, юридична особа, фізична особа-підприємець сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 47 Закону № 4004-ХІІ встановлено порядок накладення і стягнення штрафів та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства.
Постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції за порушення санітарного законодавства виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм, оформленого у встановленому порядку, і є обов'язковими для виконання.
Такі постанови можуть видавати, зокрема посадові особи територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, - за порушення, передбачені пунктами "є", "ж" частини другої статті 46 цього Закону.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 46 цього Закону, та виконання постанов у цих справах провадиться в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Один примірник постанови про застосування фінансової санкції, передбаченої частиною другою статті 46 цього Закону, надсилається державній податковій інспекції за місцезнаходженням підприємства, підприємця, установи, організації для контролю за її виконанням.
З матеріалів справи видно, що відповідач отримав копію постанови про застосування фінансової санкції ще 04.03.2021, однак у визначеному законом порядку її не оскаржив та накладений штраф не сплатив.
Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону № 4004-ХІІ у разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її видання сума санкції стягується у судовому порядку.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 3400,00 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 3400,00 грн (три тисячі чотириста гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40310643, місцезнаходження: вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, 21036);
2) відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду складено 27.07.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович