м. Вінниця
29 липня 2021 р. Справа № 120/4852/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (далі - ПрАТ «ПК «Поділля», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю індивідуальної податкової консультації відповідача, яка оформлена листом №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021.
Ухвалою від 24.05.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що оскільки в зверненні позивача не був вказаний обов'язковий реквізит (код згідно ЄДРПОУ), передбачений абз. 4 п. 52.1 ст. 52 ПК України, а тому ПрАТ «ПК «Поділля» надана відповідь згідно Закону України «Про звернення громадян», а не індивідуальна податкова консультація. Крім того, зазначив, що лист ДПС від 13.01.2021 за №563/6/99-00-04-03-03-06 не є юридично значимим для позивача, оскільки цей лист не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а тому не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.
26.07.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ПрАТ «ПК «Поділля» звернулося до Державної податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації №2237 від 15.12.2020, в якому просило податковий орган надати роз'яснення, в порядку ст. 52 ПК України, з наступних питань:
1) Чи є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований?
2) Чи є об'єктом оподаткування військовим збором безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований?
3) Чи є об'єктом оподаткування єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», коли неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфікований?
Листом №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021 відповідач повідомив, що звернення, надіслане до ДПС, не містить обов'язкових реквізитів передбачених п. 52.1 ст. 52 ПК України (відсутній код згідно з ЄДРПОУ).
Також вказав, що згідно з абз. 8 п. 52.1 ст. 52 ПК України, на звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Поряд із цим, у листі №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021 відповідач також повідомив, що вартість харчування, безоплатно отриманого працівниками товариства, не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах та є базою нарахування єдиного внеску.
Разом із тим, як зазначає позивач у позовній заяві, він не погоджується із отриманою податковою консультацією, яка оформлена листом №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021, а тому з метою її скасування звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України, за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
- дату звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Із наведеного вище слідує, що в разі подання платником податків звернення, що не відповідає вищезазначеним приписам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Крім того, згідно із п. 52.2 ст. 52 ПК України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
При цьому, положеннями п. 52.3 ст. 52 ПК України передбачено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
В даному ж випадку, 15.12.2020 Законом України «Про звернення громадян» звернулося до Державної податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації.
В той же час, листом №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021 відповідач повідомив позивача про те, що надіслане ним звернення не містить обов'язкових реквізитів, передбачених п. 52.1 ст. 52 ПК України (відсутній код згідно з ЄДРПОУ), а тому на відповідне звернення податкова консультація не надається, а надається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
Із наведеного вище слідує, що за наслідком розгляду звернення позивача від 15.12.2020 про надання йому індивідуальної податкової консультації відповідачем не було надано індивідуальної податкової консультації, а лише надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян», що, в свою чергу, було зумовлено невідповідністю звернення ПрАТ «ПК «Поділля» вимогам п. 52.1 ст. 52 ПК України.
Про невідповідність відповідного звернення вимогам п. 52.1 ст. 52 ПК України, а також про його розгляд в порядку Закону України «Про звернення громадян», ПрАТ «ПК «Поділля» було повідомлено листом №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021.
Попри це, в межах даного позову позивач просить суд визнати протиправною індивідуальну податкову консультацію, яка оформлена листом №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що лист ДПС України №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021 не є індивідуальною податковою консультацією, а тому не є юридично значимим для позивача, оскільки цей лист не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже, саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.
В той же час, суд звертає увагу, що право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
В даному ж випадку, враховуючи те, що лист ДПС України №563/6/99-00-04-03-03-06 від 13.01.2021 не є індивідуальною податковою консультацією та не порушує жодних прав, свобод чи інтересів ПрАТ «ПК «Поділля», суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, як наслідок, відсутність підстав для їх задоволення.
Поряд із цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що будь-які дії чи/або бездіяльність ДПС України щодо не надання індивідуальної податкової консультації на звернення позивача №2237 від 15.12.2020, не є предметом оскарження в межах даної справи.
За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З огляду на положення ст. 139 КАС України, питання щодо стягнення на користь позивача судового збору вирішенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Приватне акціонерне товариство "Продовольча компанія "Поділля" (вул. Порошенка О. Героя України, 74а, смт. Крижопіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 33143011);
Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393).
Повний текст рішення складено 29.07.2021.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна