Справа №523/12615/21
Провадження №1-в/523/247/21
про повернення клопотання про скасування арешту майна
14 липня 2021 року
Суддя Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , отримавши клопотання ОСОБА_2 від 23.06.2021 року про скасування арешту майна, -
30.06.2021 року до Суворовського районного суду м.Одеси від ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування арешту всього майна (рухомого та нерухомого), що належить вказаній особі, накладеного постановою старшого слідчого по ДТП в Одеській області ОСОБА_3 від 21.09.2007 року, що за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2021 року передані для розгляду судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування означеного клопотання ОСОБА_2 посилається на те, що вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 28.01.2009 року питання про його майно, на яке наклав арешт слідчий постановою від 21.09.2007 року, не вирішував, а вказаний вирок повністю виконаний, в тому числі і в частині стягнення на користь потерпілого матеріальної шкоди.
Вивчивши клопотання й додані до нього відповідні документи, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.1 ст.174 означеного Кодексу, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Втім, з огляду на п.9 Розділу ХІ «Перехідні положення» зазначеного Кодексу, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Так, порядок накладення та скасування арешту на майно було урегульовано ст.126 КПК України в редакції 1960 року, за якою скасування арешту на майно на стадії досудового розслідування можливе за постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Проте, як вбачається зі змісту означеного клопотання, постановою слідчого по ДТП в Одеській області від 21.09.2007 року, який до матеріалів клопотання взагалі не доданий, накладено арешт на все майно (рухомого та нерухомого), що належить ОСОБА_2 , що у свою чергу та у контексті наведених норм закону, зокрема, п.9 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, - виходить за межі законодавчо визначеного порядку скасування за правилами КПК України в редакції 2012 року накладеного за КПК України в редакції 1960 року арешту на майно.
Аналогічні роз'яснення містяться в абз.3, 4 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року в справі №461/233/17-ц.
Необхідно також зауважити на тому, що додані ОСОБА_2 до клопотання копії відповідних документів оформлені всупереч визначеному пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55 «ДСТУ 4163-2003» порядку засвідчення копій документів, оскільки не містить обов'язково-визначених відміток такого засвідчення.
Наведені обставини перешкоджають призначенню судового розгляду внесеного ОСОБА_2 до суду клопотання про скасування арешту майна, внаслідок чого означене клопотання підлягає поверненню вказаній особі, у зв'язку з порушенням порядку його вирішення, встановленого КПК України (в редакції 1960 року - ст.126).
Керуючись ст.ст.170-174, 309, 369-372 КПК України, суддя
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на все його майно (рухоме та нерухоме), - повернути вказаній особі, у зв'язку з порушенням порядку його вирішення, встановленого КПК України (в редакції 1960 року - ст.126).
Роз'яснити ОСОБА_2 , що повернення клопотання не позбавляє його права повторного звернення до належного органу після усунення наведених вище недоліків в порядку, передбаченому КПК України (в редакції 1960 року).
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення і оскарженню в порядку ст.309 КПК України не підлягає.
Суддя: