Справа № 2/1522/9852/11
Провадження № 2-з/522/370/21
25 липня 2021 м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Одеська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Одеська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
02 липня 2021 року від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із 4-х кімнат, житловою площею 41,7 кв. м. та корисною площею 70, 4 кв. м.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено, що у задоволенні такої слід відмовити з наступних підстав.
Згідно п. 1, ч.1 ст. 153 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 наведеної вище постанови Пленуму, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, цивільно-процесуальним законом визначено обов'язок заявника вказати та обґрунтувати причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення та його обґрунтування, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 1, ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9, суд при розгляді заяви про забезпечення позову повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка складається із 4-х кімнат, житловою площею 41,7 кв. м. та корисною площею 70, 4 кв. м., однак предметом розгляду зустрічного позову є встановлення порядку користування та виділ у користування земельної ділянки, а отже суд вбачає невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 позовним вимогам за зустрічною позовною заявою.
Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна про визнання недійсним договору дарування, витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.
Суддя А.В. Науменко