Справа № 481/244/21
Провадж.№ 1-кп/481/53/2021
іменем України
30.07.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новий Буг, Миколаївської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 грудня 2020 року за № 12020150270000351
по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошаринці, Барського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
по даному кримінальному провадженню обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом встановлено, та визнано доведеним, що на початку листопада 2020 року, точної дати та часу в ході слідства не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 , який достовірно знав проте, що на території Філії «Новобузький райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі Філія «Новобузький райавтодор»), що розташоване за адресою: вул. Романа ІІІухевича, 53 в м. Новий Буг, Миколаївської області, яка не охороняється, зберігається майно належне зазначеному підприємству, з метою власного збагачення, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з території даного підприємства, а саме: причіпу 1ПТС-9 1982 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , причіпу марки ПТС-9, 1988 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 та причіпу ПТС-9 1987 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме причіпів, які перебувають у власності Філії «Новобузький райавтодор» та подальшого продажу як металобрухт, обвинувачений ОСОБА_3 повідомивши ОСОБА_7 неправдиві відомості, про те що він являється начальником Філії «Новобузький райавтодор» та має право розпоряджатися майном, що належить даному підприємству, тобто ввівши останнього в оману, усно запропонував ОСОБА_7 , придбати майно, а саме вищеперераховані причіпи.
06.11.2020 року, близько 15.00 год. обвинувачений ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, незаконно перебуваючи на території Філії «Новобузький райавтодор», відчинив ворота встановленні, як огорожу на території філії «Новобузький райавтодор» та впустив до даної території ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які прибули на вантажному автомобілі марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_7 , та не були заздалегідь обізнаними про те, що обвинувачений не має права розпоряджатися даним майном. Після цього обвинувачений ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності інших свідків та очевидців, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за допомогою механізму (фаркопу) встановленому на автомобілі марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_7 , за допомогою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під єднав причіп марки 1ПТС-9 1982 року випуску заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , бувший у використанні, вартість якого станом на листопад 2020 року становить 19 372, 71 грн., до зазначеного автомобіля та ОСОБА_7 вивіз його з території Філії «Новобузький райавтодор», до території ФОП « ОСОБА_9 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де зважив вказаний причіп та перевіз до свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , тобто обвинувачений ОСОБА_3 в такий спосіб викрав вказаний причіп, розпорядившись ним на місці, а саме продав ОСОБА_7 .
Того ж дня, близько 17.00 год. обвинувачений ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме причіпів з території Філії «Новобузький райавтодор», незаконно перебуваючи на території філії «Новобузький райавтодор» відчинив ворота встановленні, як огорожу на території Філії «Новобузький райавтодор» та впустив до даної території ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які прибули на вантажному автомобілі марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_7 . Після цього обвинувачений ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за допомогою механізму (фаркопу) встановленому на автомобілі марки «Камаз» д.н.з. НОМЕР_7 , під'єднав причіп марки ПТС-9, 1988 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , бувший у використанні, вартість якого станом на листопад 2020 року, становить 18 447,92 грн., до зазначеного автомобіля та ОСОБА_7 вивіз його з території філії «Новобузький райавтодор» до свого домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , тобто обвинувачений ОСОБА_3 в такий спосіб викрав вказаний причіп, розпорядившись ним на місці, а саме продав його ОСОБА_7 .
Крім того, 06.1 1.2020 року близько 17.50 год. ОСОБА_7 прибув до території Філії «Новобузький райавтодор» де розрахувався з обвинуваченим ОСОБА_3 грошовими коштами в сумі 20 000 гривень за придбані причіпи: марки 1 ПТС-9 1982 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та марки ПТС-9, 1988 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
В подальшому на початку грудня 2020 року, точної дати та часу в ході проведення розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме причіпів з території Філії «Новобузький райавтодор», за усною домовленістю з ОСОБА_7 щодо продажу вказаного майна, якої вони досягли 06.11.2020 року, незаконно перебуваючи на території Філії «Новобузький райавтодор», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх протиправний наслідок, переконавшись у відсутності інших свідків та очевидців, будучи впевненим, що його дії носять таємний характер, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, відчинив ворота встановленні, як огорожа на території Філії «Новобузький райавтодор» та впустив до даної території ОСОБА_7 з ОСОБА_10 , які прибули на тракторі «МТЗ 892» д.н.з. НОМЕР_8 . Після цього обвинувачений ОСОБА_3 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за допомогою механізму (фаркопу) встановленому на тракторі «МТЗ 892» д.н.з. НОМЕР_8 , підєднали причіп марки ПТС-9, 1987 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , бувший у використанні, вартість якого станом на листопад 2020 року становить 18 438,33 грн. до зазначеного трактора та ОСОБА_7 вивіз його з території філії «Новобузький райавтодор», тобто обвинувачений ОСОБА_3 в такий спосіб викрав вказаний причіп, розпорядившись ним на місці, а саме продав його ОСОБА_7 за грошові кошти в сумі 10 000 гривень.
Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_3 спричинив Філії «Новобузький райавтодор» Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» матеріальну шкоду в сумі 56 258,96 гривень.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 :
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, підтвердив усе, що викладено в обвинувальному акті, та дав суду показання, аналогічні викладеному в обвинувальному акті.
Суду пояснив, що він працював начальником Філії «Новобузький райавтодор». В період роботи, у нього сформувався борг по заробітній платі з приводу чого він неодноразово звертався до обласного керівництва, а також звертався до суду про стягнення заробітної плати, однак до листопада 2020 року заборгованість йому так і не виплатили, рішення суду про стягнення заборгованості також не виконане до цього часу. У листопаді 2020 року він був на території Філії «Новобузький райавтодор» де спілкувався із представником потерпілого ОСОБА_5 з приводу виплати заборгованості, однак питання залишилось не вирішеним. Тоді Обвинувачений вирішив, у рахунок вказаної заборгованості збрати із території райавтодору декілька причіпів, які зберігались на вулиці, і вже довгий час не використовувались за призначенням. З цією метою він звернувся до ОСОБА_7 , який приймає брухт металів, та запропонував останньому придбати три причіпа, на що останній погодився. При цьому обвинувачений не повідомляв ОСОБА_7 , що він не є наразі працівником Філії «Новобузький райавтодор», а причепи належать саме вказаній організації, а навпаки пояснив, що він є начальником та має право розпорядитися вказаним майном. Також обвинувачений ОСОБА_11 пояснив, що саме він відкрив ворота, через які ОСОБА_7 потрапив на територію Філії «Новобузький райавтодор», і з якої вивіз по черзі три причіпа, які купив у нього за ціною металобрухта.
Обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що він щиро розкаюється у вчиненому, вину визнає, однак просить позов задовольнити частково, в сумі двох причепів, оскільки третій причіп повернувся власнику.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_12 , його вина доведена і підтверджується показаннями наступних свідків та представника потерпілого, які були допитані в судовому засіданні.
Представник потерпілого ОСОБА_5 суду пояснив, що він наразі виконує обов'язки начальника Філії «Новобузький райавтодор» з 28.09.2020 року. Основне місце роботи його у м. Баштанка, а при необхідності він приїздить у м. Новий Буг. У Філії «Новобузький райавтодор» працювали ще дві особи. Одного разу ОСОБА_13 повідомив представнику потерпілого, що в понеділок було виявлено зникнення одного причіпу, який ще в п'ятницю стояв на території філії, про що ОСОБА_5 повідомив обласне керівництво. Через деякий час йому знову повідомили, що на вихідних зникали причіпи, і вже після зникнення чотирьох причіпів представник потерпілого завернувся до поліції із заявою про вчинення крадіжки.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він приймає від населення брухт чорних металів. Восени 2020 року до нього звернувся обвинувачений ОСОБА_3 , якого він знає близько 5 років як начальника Філії «Новобузький райавтодор», який пояснив, що він хоче здати декілька причепів. Того ж дня свідок разом із ОСОБА_8 приїхав до території райавтодору, де його вже чекав ОСОБА_3 , і вони разом, через вхід біля головних воріт, зайшли на територію, де обвинувачений показав три причіпа, і пояснив, що вони вже списані і їх потрібно продати, щоб вирученими коштами розрахуватися по заборгованості із заробітної плати. Того ж дня, через деякий час свідок знову приїхав до території Філії «Новобузький райавтодор», але вже на автомобілі «КАМАЗ». ОСОБА_3 відчинив ворота, через які свідок заїхав на територію райавтодора, причіпив до фаркопа один із причіпів і відкотив його на зважування до ФОП ОСОБА_9 , а звідти до себе додому. Після цього знову ОСОБА_7 повернувся на територію Філії «Нообузький райавтодор» звідки забрав таким самим чином, ще один причіп, який відразу ж відкотив до себе додому. Пізніше увечері свідок розрахувався із обвинуваченим за два причіпа, кожен з яких був вагою близько трьох тон, за що ОСОБА_11 отримав 20000,00 грн. Пізніше ОСОБА_7 вказані причіпи розпиляв і продав. Через декілька днів свідок ОСОБА_7 знову поїхав до території райавтодору, звідки ОСОБА_3 видав йому третій причіп, який свідок відкотив на територію бувшого консервного заводу, де розпиляв і потім по частинах перевозив до себе додому.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він інколи допомагає ОСОБА_7 розпилювати метал. Восени 2020 року він разом із ОСОБА_7 їздили до території Філії «Новобузький райавтодор» звідки обвинувачений ОСОБА_3 продав ОСОБА_7 два причіпа, які вони перевезли за допомогою автомобіля «КАМАЗ» до ОСОБА_7 додому, де свідок ОСОБА_8 їх розпилював.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена наступними письмовими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні:
-витягом з Єдиниго державного реєстру досудових розслідувань № 12020150270000351 від 08.12.2020 року ( а.к.п. 1 т.2); заявою ОСОБА_5 , ( а.к.п. 2 т.2) згідно яких представник потерпілого звернувся до поліції за фактом викрадення чотирьох причепів з території Філії «Новобузького райавтодора» в період часу з листопада 2020 року по 08.12.2020 року;
-протоколом огляду місця події від 08.12.2020 року із фото таблицею до нього, який було проведено з дозволу представника потерпілого в присутності понятих, об'єктом огляду була територія Філії «Новобузький райавтодор», за адресою: вул. Романа Шухевича, 53 в м. Новий Буг, Миколаївської області, та під час якого встановлено, що дана територія огороджена, на самій території маються адміністративна будівля та гаражні бокси, а також асфальтована площадка, на якій гаражувалися транспортні засоби ( спецтехніка, автобус, трактора, автомобілі ( а.к.п. 5-16 т.2);
-копіями свідоцтва про реєстрацію причіпа марки ПТС-9, 1987 року випуску, д.р.н. НОМЕР_6 ( а.с.14 т.2) про реєстрацію причіпа марки 1ПТС-9, 1982 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 (а.к.п. 15 т.2); про реєстрацію причіпа марки ПТС-9, 1988 року випуска, д.н.з. НОМЕР_4 (а.к.п. 16 т.2)з яких встановлено, що у власності Філії «Новобузький райавтодор» дійсно перебувають вказані причіпи;
-протоколом огляду місця події від 08.12.2020 року із фото таблицею до нього, який було проведено з дозволу охоронника в присутності понятих, об'єктом огляду була територія бувшого Консервного заводу, за адресою: АДРЕСА_4 , та під час якого із даної території було вилучено хрестоподібну вісь з чотирма колісними ступцями та колесами ( а.к.п. 20-25 т.2);
-протоколом обшуку від 10.12.2020 року, який було проведено на підставі ухвали слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 09.12.0220 року, за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено фрагменти металу, зі слідами характериними для розпилу, деякі з них ззовні схожі на борта причепу, деякі циліндричної форми типу бочка, в кількості 38 фрагментів, вагою 1800 кілограм, а також документи, що підтверджують факт реалізації ОСОБА_7 02.12.2020 року брухту чорного металу, в тому числі і дві причепи тракторні, які були придбані у ОСОБА_3 ( а.к.п. 32-58 т.2);
-наказом ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 10.09.2020 року « Про проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ Філії «Новобузький райавтодор» ( а.к.п.89); актом інвентаризації основних засобів, що знаходяться у власності Філії «Новобузький райавтодор» від 15.09.2020 року (а.к.п. 91-92 т.2); наказом ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» від 21.12.2020 року « Про проведення інвентаризації основних засобів та ТМЦ Філії «Новобузький райавтодор» ( а.к.п.93 т.2); актом інвентаризації основних засобів, що знаходяться у власності Філії «Новобузький райавтодор» від 21.12.2020 року (а.к.п. 94-95 т.2) з яких видно, що під час другої інвентаризації відсутні ТМЦ, у тому числі три причіпа марки ПТС-9, д.р.н. НОМЕР_6 , причіп марки 1ПТС-9, д.н.з. НОМЕР_2 , причіп марки ПТС-9, д.н.з. НОМЕР_4 ;
-довідкою Філії «Новобузький райавтодор» згідно якої, вартість викраденого майна, згідно Акту інвентаризації основних засобів, що знаходяться у власності Філії «Новобузький райавтодор» від 15.09.2020 року, становить: причіпу марки ПТС-9, д.р.н. НОМЕР_6 - 18438,33 грн; причіпу марки 1ПТС-9, д.н.з. НОМЕР_2 - НОМЕР_9 , 71 грн; причіпу марки ПТС-9, д.н.з. НОМЕР_4 - 18447,92 грн (а.к.п.104 т.2);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.01.2021 року із фото таблицею до нього, який було проведено з участю обвинуваченого ОСОБА_3 , та який добровільно без будь-якого примусу чи погроз, в присутності двох понятих, розповів та показав на місці, яким чином він здійснив крадіжку трьох причіпів із території Філії «Новобузький райавтодор» (а.с.107- 119 т.2);
-висновком експерта № 21-102/104/105 від 12.04.2021 року, яким встановлено, що середня ринкова вартість причепу марки ПТС-9, 1983 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , р.н. НОМЕР_2 бувшого у використанні, станом на 06.11.2020 року складає - 33044,00 грн; середня ринкова вартість причіпу марки ПТС-9 1988 року випуску, заводський номер НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_4 , бувшого у використанні, станом на 06.11.2020 року складає - 50090,00 грн; середня ринкова вартість причепу марки ПТС-9 1987 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , р.н. НОМЕР_6 , бувшого у використанні, станом на 06.11.2020 року, складає 44390,00 грн. (а.с.168- 177 т.2).
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено події кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини визначені у ст.91 КПК України, зібрані вони у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
В ході дослідження наданих стороною обвинувачення доказів, суд, крім цього, установив і ряд неналежних доказів у розумінні ст. 85 КПК України.
Це, копія свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_10 ( а.к.п. 17 т.2); клопотання про тимчасовий доступ до документів вд 11.01.2021 року (а.к.п. 120 т.2); ухвала слідчого судді від 13.01.2021 року про надання тимчасового доступу до документів( а.к.п. 123-124 т.2); протокол тимчасового доступу до речей та документів від 25.01.2021 року ( а.к.п. 125-129 т.2); протокол огляду предмету від 26.01.2021 року (а.к.п. 130-136 т.2), оскільки інформація зафіксована в даних документах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині, не вказує на жодну із обставин, із числа передбачених ст. 91 КПК України.
Крім того суд визнає ряд доказів недопустимими.
А саме, аналітичні довідки оцінювача ОСОБА_14 , якими було встановлено ймовірну вартість причіпа марки 1ПТС9 р.н. НОМЕР_2 , причіпа марки ПТС9, р.н. НОМЕР_4 та причіпа марки ПТС 9, р.н. НОМЕР_6 ( а.к.п. 100-103) виходячи з наступних норм.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
При цьому особливістю норми п. 6 ст. 242 КПК щодо обов'язковості призначення експертизи є також те, що цей імперативний припис має застосовуватися у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків або шкоди довкіллю.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
В даному випадку, аналітична довідка не є а ні висновком експертизи, а ні документом наданим потерпілою стороною, щодо визначення реальної вартості майна. Крім того, у самій довідці зазначено, що встановлена вартість є ймовірною і дана довідка може розглядатися лише як консультація щодо найбільш вірогідної вартості об'єкта дослідження.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , за фактом таємного викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у сховище, а саме викрадення у листопаді місяці 2020 року та грудні місяці 2020 року, з території Філії «Новобузький райавтодор» трьох причіпів, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у сховище.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, яка, відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.
Обставин які, відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому,судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачений ОСОБА_3 був осудний у розумінні ст. 19 КК України.
Як вбачається з санкції ч.3 ст.185 КК України кримінальне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_3 , виходячи з положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Суд враховує характеризуючі матеріали обвинуваченого, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, пенсіонер ( а.к.п.137-167 т.2).
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, при призначенні покарання ОСОБА_3 , враховуючи тяжкість злочину, поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, також вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних злочинів, суд вважає можливим у даному конкретному випадку, призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_15 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вперше притягується до кримінальної відповідальності, морально-емоційне ставлення до вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст.75 КК України ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
Вирішуючи цивільний позов суд виходить із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1, п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є , зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
В своїй позовній заяві представник потерпілого просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 відшкодування шкоди, спричиненої викраденням чотирьох причіпів, загальною вартістю 71994 грн 79 коп.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.
З огляду на викладене вище, заявлений представником потерпілого цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди заподіяної злочином, суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, проте частковому, в межах висунутого обвинувачення, а саме вартості трьох причепів, на загальну суму 56258,96 грн. При цьому, суд не погоджується із запереченнями сторони захисту щодо відсутності підстав для стягнення відшкодування вартості третього причіпу,через те, що він повернутий потерпілій особі. Суд зауважує що потерпілій особі повернуто не викрадений причіп, а лише його окремі фрагменти, в пошкодженому вигляді, в функіонально даний причіп вже не може використовуватися за своїм призначенням, оскільки фактично знищений.
Разом із цим, суд хоча і визнав допустимим доказом Висновок експерта № 21-102/104/105 від 12.04.2021 року, яким встановлено середню ринкову вартість викрадених причепів, однак стягнення проводить у значно меншому розмірі, виходячи із меж того обвинувачення, яке було пред'явлене ОСОБА_3 . Крім того вартість викрадених причепів на суму пред'явленого обвинувачення абсолютно доведена Актами інвентаризації основних засобів Філії «Новобузький райавтодор»,
В іншій частині, у зв'язку із недоведеністю позовних вимог, слід відмовити, крім того у викрадені четвертого причіпу ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обвинувачувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Доля речових доказів, які визнані такими постановами слідчого, підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
Доказів на підтвердження процесуальних витрат суду не надано.
Арешт накладений в даному кримінальному провадженні на речові докази, на підставі ч.4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню .
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.
На підставі положень ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 01 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, що на нього покладаються, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку, відповідно до ст. 165 КВК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час судового розгляду не обирався.
Цивільний позов Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ( ЄДРПОУ 31159920) матеріальні збитки в сумі 56258 ( п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят вісім ) грн 96 коп.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 10.12.2020 року на вісь з чотирма ступцями та колесами в зборі, ззовні схожа на вісь від причепу тракторного, зі слідами механічного пошкодження - скасувати.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 11.12.2020 року на наступне майно:
- фрагменти металу, зі слідами характерними для розпилу, частково вкриті фарбою жовтого кольору частково вкриті іржею, деякі з них ззовні схожі на борта причепу, деякі циліндричної форми (розрізані) типу бочка, в кількості 38 фрагментів, вагою 1800 кілограм; товарно-транспортна накладна 0211/1 від 2.12.2020 на 1 арк.; акт про джерело походження металів чорних (вторинних), посвідчення б/н «Про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність, металів чорних (вторинних)», результати радіаційного контролю на 1 арк.; акт про джерело походження металів чорних (вторинних) 0211/1, посвідчення НОМЕР_11 «Про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність, металів чорних (вторинних)», результати радіаційного контролю на 1 арк.; копія свідоцтва на ім'я ОСОБА_16 ; копія протоколу №129/12-15 ОТ засідання комісії; два колеса з маркуванням КФ-97, з написами НОМЕР_12 , та з написами 165/70-18, в зборі з дисками - скасувати.
Речові докази - два колеса з маркуванням КФ-97, з написами НОМЕР_12 , та з написами 165/70-18, в зборі з дисками; фрагменти металу в кількості 38 фрагментів, вагою 1800 кілограм; вісь з чотирма ступцями та колесами в зборі, ззовні схожа на вісь від причепу тракторного, зі слідами механічного пошкодження - повернути Філії «Новобузький райавтодор» ( представнику за дорученням),
Речові докази - товарно-транспортна накладна 0211/1 від 2.12.2020 на 1 арк.; акт про джерело походження металів чорних (вторинних), посвідчення б/н «Про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність, металів чорних (вторинних)», результати радіаційного контролю на 1 арк.; акт про джерело походження металів чорних (вторинних) 0211/1, посвідчення 0211/1 «Про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність, металів чорних (вторинних)», результати радіаційного контролю на 1 арк.; копія свідоцтва на ім'я ОСОБА_16 ; копія протоколу №129/12-15 ОТ засідання комісії - залишити для зберігання в матеріалах кримінального провадження .
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час оголошення вироку.
Суддя