Справа №487/5245/20
Провадження №1-кс/487/4291/21
30.07.2021 року м.Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо ненадання постанови про закриття кримінального провадження,-
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою в порядку ч. 6 ст.248, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просила зобов'язати слідчого СУ ТУ ДБР у м. Миколаєві надати потерпілому (заявнику) ОСОБА_3 постанову про закриття кримінального провадження №42020000000001308 від 14.07.2020 за ч. 1 ст. 372 КК України.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого суді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачений Параграфом 1 Глави 26 Кримінального Процесуального Кодексу України (статті 303-308).
При цьому, частиною 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування.
Зокрема, до таких відносяться: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Як вбачається зі скарги адвоката ОСОБА_4 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , вона просить зобов'язати слідчого у кримінальному провадженні №42020000000001308 від 14.07.2020 за ч. 1 ст. 372 КК України надати ОСОБА_3 копію постанови про закриття кримінального провадження.
Разом з тим, аналіз кримінального процесуального законодавства України дозволяє дійти висновку про те, що вчинення такої процесуальної дії, про яку просить заявник, не відноситься до процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Так, відповідно до ч.6 ст.284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору.
Водночас, направлення заявнику, потерпілому у справі копії постанови про закриття кримінального провадження належить до процесуальної дії, строк вчинення якої, незважаючи на вимоги ч. 6 ст. 284 КПК України, якою встановлено обов'язок повідомлення заявника, потерпілого та прокурора про закриття кримінального провадження шляхом надсилання на їх адреси відповідного процесуального рішення, кримінальним процесуальним законом України не визначений, що свідчить про недопустимість застосування в даному випадку положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 307 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
З огляду на викладене, у відкритті провадження за скаргою має бути відмовлено з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, суд -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 щодо ненадання постанови про закриття кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1