Справа № 487/1412/21
Провадження № 1-кс/487/4111/21
29.07.2021 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42017160000000988 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,
22.07.2021 року прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення відомості щодо вчинення якого 21.07.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017160000000988, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч. 2 ст.382 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, у якому просив задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочинів, один з яких являється злочином середньою тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, він може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального злочину, ухиляється від явки в прокуратуру та суд. Так, з 18.06.2021 ОСОБА_4 переховується від слідства, не бажає прибувати до прокуратури, що має суттєве значення для розслідування. До теперішнього часу не відомо його місцезнаходження та він переховується від слідства, достовірно знаючи про неодноразові виклики до Одеської обласної прокуратури. У зв'язку з цим, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що може забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних зобов'язань по не ухиленню від слідства та суду, виконанню процесуальних рішень, не перешкоджанню встановлення істини по провадженню.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого із підстав вказаних в ньому просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні провину не визнав, просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши позицію сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, а також матеріали, якими слідчим обґрунтовані його доводи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Домашній арешт, зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
У проваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження № 42017160000000988 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом ГУНП в Одеській області від 03.11.2016 № 1217 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 призначено оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Березівського відділення поліції Лиманського відділу поліції ГУНП в Одеській області (далі - Березівський ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області).
Відповідно до посадової інструкції, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 закріплений за лінією розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, прокуратури і суду, безвісно зниклих громадян та встановлення особистості невпізнаних трупів громадян в межах, визначених законодавством повноважень, зобов'язаний здійснювати оперативне обслуговування своєї території та координувати діяльність сектору по визначеному напрямку боротьби зі злочинністю.
Так, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_4 прийняв присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Будучи службовою особою правоохоронного органу, ОСОБА_4 умисно не виконав судове рішення, що набрало законної сили, за наступних обставин:
Так, до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області 07.04.2017 рекомендованим поштовим відправленням надійшла ухвала апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 на вирок Березівського районного суду Одеської області від 09.09.2016, яким громадянин України ОСОБА_8 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком у три роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Зазначеною ухвалою апеляційного суду Одеської області, виконання якої доручено Березівському ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, надано дозвіл на затримання з метою приводу до апеляційного суду Одеської області обвинуваченого ОСОБА_8 та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_8 .
Вказану ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 10.04.2017 за вх. № 1329 зареєстровано в канцелярії Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.
Згідно з резолюцією від 19.04.2017 начальника Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 доручено начальнику сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , який, в свою чергу, доручив її виконання оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 .
Надалі з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_8 відповідною постановою ОСОБА_4 від 26.04.2017, заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» № 016006.
Згодом 19.06.2017, встановивши місцезнаходження розшукуваної особи, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 запросив обвинуваченого ОСОБА_8 до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.
Того ж дня о 18:50 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 прибули до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: вул. Мічуріна, 3, місто Березівка Одеської області, де у службовому кабінеті ОСОБА_4 , умисно, з метою невиконання рішення суду, не маючи наміру фактично затримувати обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 про затримання останнього з метою приводу до суду, склав протокол затримання розшукуваної особи, затверджений 19.06.2017 начальником Березівського ВП ОСОБА_10 . При цьому, з метою введення в оману ОСОБА_8 щодо дійсної мети приводу останнього до апеляційного суду Одеської області, ОСОБА_4 в порушення вимог ч. 5 ст. 191 КПК України не вручив йому копію зазначеної ухвали суду. Протокол затримання, складений ОСОБА_4 19.06.2019, затверджено ОСОБА_10 , та того ж дня о 19:50 годині, після підписання протоколу затримання та відібрання ОСОБА_4 письмових пояснень, обвинувачений ОСОБА_8 , пообіцявши ОСОБА_4 прибути до апеляційного суду Одеської області 20.06.2017, безперешкодно залишив Березівський ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.
Після цього, того ж дня ОСОБА_4 підготував від імені ОСОБА_10 повідомлення про встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_8 на ім'я головуючого судді апеляційного суду Одеської області ОСОБА_11 (від 19.06.2017 № 45/1-4494) та заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_12 (від 19.06.2017 № 45/1-4493), а також постанову від 19.06.2017 про закриття оперативно-розшукової справи категорії «Розшук» № 016006, погоджену 19.06.2017 ОСОБА_9 . Того ж дня постанову про закриття оперативно-розшукової справи, а також повідомлення про встановлення місцезнаходження розшукуваної особи ОСОБА_4 надав ОСОБА_10 , який затвердив та підписав зазначені документи.
Наступного дня, 20.06.2017 близько 10:00 годині біля будівлі апеляційного суду Одеської області, розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-«а», ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_13 , який прибув туди самостійно. Тоді ж під час взаємного спілкування ОСОБА_4 повідомив обвинуваченого щодо дійсної мети прибуття до апеляційного суду Одеської області та необхідності прийняття участі у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги на вирок Березівського районного суду Одеської області від 09.09.2016. Не бажаючи примати участь у судовому засіданні без свого захисника, обвинувачений ОСОБА_13 безперешкодно залишив територію апеляційного суду Одеської області. В свою чергу, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою невиконання рішення суду, фактично затримання обвинуваченого ОСОБА_13 та доставку його до суду не здійснив. При цьому, бажаючи уникнути будь-якої відповідальності за невиконання судового рішення, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_14 - помічнику головуючого судді ОСОБА_15 , під час спілкування з яким повідомив про привід обвинуваченого ОСОБА_13 , якого нібито буде доставлено до суду. Після цього, здавши до канцелярії апеляційного суду Одеської області повідомлення від 19.06.2017 № 45/1-4494 про встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 за підписом ОСОБА_10 та протокол затримання обвинуваченого, ОСОБА_4 залишив будівлю апеляційного суду Одеської області.
Під час подальших спілкувань з ОСОБА_14 , бажаючи уникнути відповідальності за невиконання судового рішення, ОСОБА_4 продовжував твердити про привід обвинуваченого ОСОБА_13 , якого нібито буде доставлено до суду. Згодом, усвідомивши, що невиконання ухвали апеляційного суду Одеської області викрито, а місцезнаходження обвинуваченого не встановлено, ОСОБА_4 повідомив головуючого суддю ОСОБА_16 про звільнення ОСОБА_13 .
Таким чином, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , будучи службовою особою, яка відповідно до своїх повноважень повинна була вчинити дії по виконанню ухвали апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017, маючи реальну можливість виконати зазначене судове рішення, що набрало законної сили, умисно не виконав ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 про надання дозволу на затримання з метою приводу до апеляційного суду Одеської області обвинуваченого ОСОБА_8 та оголошення його у розшук.
У подальшому ухвалами апеляційного суду Одеської області від 27.07.2017 та від 15.02.2018, виконання яких доручено Березівському ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, надано дозвіл на затримання з метою приводу до апеляційного суду Одеської області обвинуваченого ОСОБА_8 та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_8 ..
Після встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_8 06.07.2018 останнього затримано та доставлено до апеляційного суду Одеської області іншими працівниками поліції.
13.12.2018 колегією суддів апеляційного суду Одеської області ухвалено вирок, відповідно до якого вирок Березівського районного суду Одеської області від 09.09.2016 щодо ОСОБА_8 , засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України, скасовано в частині призначеного покарання; ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_8 засуджено до покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Крім того, будучи службовою особою правоохоронного органу, ОСОБА_4 вчинив службове підроблення офіційних документів за наступних обставин:
Так, до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області 07.04.2017 рекомендованим поштовим відправленням надійшла ухвала апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 на вирок Березівського районного суду Одеської області від 09.09.2016, яким громадянин України ОСОБА_8 засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком три роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України. Зазначеною ухвалою апеляційного суду Одеської області, виконання якої доручено Березівському ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, надано дозвіл на затримання з метою приводу до апеляційного суду Одеської області обвинуваченого ОСОБА_8 та оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_8 .
Вказану ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 10.04.2017 за вх. № 1329 зареєстровано в канцелярії Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.
Згідно з резолюцією від 19.04.2017 начальника Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області виконання ухвали апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 доручено начальнику сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , який, в свою чергу, доручив її виконання оперуповноваженому сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 .
Надалі з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_8 відповідною постановою ОСОБА_4 від 26.04.2017, заведено оперативно-розшукову справу «Розшук» № 016006.
Згодом 19.06.2017, встановивши місцезнаходження розшукуваної особи, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 запросив обвинуваченого ОСОБА_8 до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.
Того ж дня о 18:50 ОСОБА_8 та ОСОБА_4 прибули до Березівського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: вул. Мічуріна, 3, місто Березівка Одеської області, де у службовому кабінеті ОСОБА_4 , умисно, з метою внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, не маючи наміру фактично затримувати обвинуваченого ОСОБА_8 на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017 про затримання останнього з метою приводу до суду, склав протокол затримання розшукуваної особи в який вніс завідомо неправдиві відомості про затримання ОСОБА_8 , тоді як фактично останнього не затримував. Після підписання протоколу затримання та відібрання ОСОБА_4 письмових пояснень, обвинувачений ОСОБА_8 , пообіцявши ОСОБА_4 прибути до апеляційного суду Одеської області 20.06.2017, безперешкодно залишив Березівський ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей
За сукупністю вчиненого ОСОБА_4 підозрюється у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 366 КК України.
Наказом №1203 о/с від 27.07.2017 начальника ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_17 звільнений з органів внутрішніх справ у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за користування автомобілем з перебитими ідентифікаційними номерами.
22.06.2021 ОСОБА_4 не прибув до Одеської обласної прокуратури за викликом для вручення повідомлення про підозру по повістці, яка була надіслана йому 18.06.2021 на мобільний телефон НОМЕР_1 та про дубльована розмовою за вказаним мобільним телефоном з телефону № НОМЕР_2 .
30.06.2021 працівники Одеського управління ДВБ НПУ разом з прокурором третього відділу процесуального керівництва прибули додому к ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , він був відсутнім.
30.06.2021 в порядку ст.ст.276-278, 133, 135 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч.2 ст.382, ч.1 ст.366 КК України вручено його матері ОСОБА_18 , що зафіксовано відеозаписом.
29.06.2021 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 382, ч.1 ст.366 КК України, тобто умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, вчинене службовою особою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Підозра ОСОБА_4 у скоєнні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 382, ч.1 ст.366 КК України, підтверджується доказами, зібраними в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні: матеріалами розшукової справи №016006/2017 по встановленню місця знаходження обвинуваченого ОСОБА_8 ; оригіналом протоколу затримання ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_8 ; супровідним листом про доставку ОСОБА_8 до судді апеляційного суду Одеської області ОСОБА_11 від 19.06.2017; постановою від 19.06.2017 про закриття розшукової справи щодо ОСОБА_8 у зв'язку з його затриманням; показами свідка ОСОБА_10 ; показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ; показами свідка прокурора Березівської окружної прокуратури ОСОБА_12 ; одночасним допитом ОСОБА_4 і ОСОБА_10 ; показами свідка ОСОБА_14 , помічника судді ОСОБА_11 ; показами свідків: судді ОСОБА_11 та прокурора ОСОБА_23 ; ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28.03.2017; показами свідка адвоката ОСОБА_24 , показами свідка ОСОБА_8 , іншими матеріалами провадження.
Згідно частини 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Слідчий суддя вважає, що ні слідчий в клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні не навели достатніх виняткових підстав, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний є громадянином України, має постійне місце проживання в м. Березівка, Березівського району Одеської області, де мешкає із цивільною дружиною та донькою, 2017 року народження, які перебуває його на утриманні, працює у ТОВ «АО «Центр» на посаді охоронника відділу швидкого реагування, підозрюваний раніше не судимий.
На підставі наведеного, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням початкової стадії досудового розслідування, доходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 відповідних обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного,обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст.194 КПК України. В разі невиконання вищезазначених обов'язків до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Керуючись статтями 176-179, 184, 193, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42017160000000988 від 21.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 КК України про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного - до 21 вересня 2021 року.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 30.07.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1