Справа № 479/623/19
Провадження № 1-кп/474/18/20
Іменем України
27.07.21року смт. Врадіївка
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Врадіївка кримінальне провадження (зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019150250000093 від 16.03.2019 року) по обвинувальному акту щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта вища, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
з участю сторін та інших осіб які беруть участь у кримінальному провадженні:
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
обвинуваченого, цивільного відповідача - ОСОБА_3 ;
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
потерпілої, цивільного позивача - ОСОБА_8 ;
представника потерпілої - ОСОБА_9
встановив:
15.03.2019 р., близько 13 год. 45 хв., ОСОБА_3 , знаходячись на території подвір'я за місцем проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , в ході виниклої на ґрунті неприязних відносин сварки, умисно наніс останній один удар своєю головою у голову потерпілої та не менше двох ударів руками їй же в голову, в результаті чого потерпіла втратила рівновагу та впала на бетонну поверхню. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 наніс ОСОБА_8 не менше двох ударів ногами в область ніг. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_8 , були спричинені тілесні ушкодження у виді - забійної рани лівої тім'яної області голови, забою головного мозку лівої півкулі з крововиливом під тверду мозкову оболонку зліва, забою правого гомілково-ступневого суглобу, забою лівого плюсно-фалангового суглобу лівої ступні, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Вина обвинуваченого у пред'явленому обвинуваченні, обставини що пом'якшують, обтяжують покарання, характеризують його особу, підтверджуються наступними дослідженими по справі доказами.
- показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 , який щиро розкаявся, вину при обставинах викладених у обвинувальному акті визнав повністю, щодо часу, місця та способу спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, а також показав, дійсно 15.03.2019 р., близько 14 год., він проходячи повз домоволодіння тітки своєї матері по вул. Індустріальна в смт. Криве Озеро, - ОСОБА_8 , зайшов до неї у двір, через те, що коли він проходив повз неї вона почала образливо відзиватися про його матір. Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, щодо моральної шкоди визнав частково у сумі 3000 грн., пославшись що не має достатньо коштів на її відшкодування. Він же зазначив, що постійного джерела доходів не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків.
- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , що 15.03.2019р. до території її домоволодіння зайшов ОСОБА_10 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та він же почав ображати її нецензурною лайкою, штовхати її в область грудей. Після цього наніс удар кулаком в область голови зліва, та удар своєю головою в область її голови з лівої сторони, від чого в неї почалася кровотеча з голови та вона впала обличчям на землю. Під час її перебування на землі ОСОБА_10 продовжив наносити їй удари по голові, і вона втратила свідомість на деякий час. Прийшовши до тями відчула що він наніс їй ще два удари по голові. Коли обвинувачений залишав її домоволодіння, йому назустріч ішов ОСОБА_11 з дружиною, вони зробили йому зауваження, викликали швидку. Вона ж показала, що через нанесені ушкодження зазнала моральні страждання, так як відчувала сильний фізичний біль, втратила сон, знаходилася у постійному нервовому стані, стані хвилювання, тривоги, також це все потягло вимушені зміни у її житті, пов'язані з тривалим лікуванням, та постійним відчуттям головних болей після вчинення злочину по теперішній час, вона змушена була продати ВРХ так як не могла її доглядати, постійно також змушена було з'являтися до слідчого та суду, що триває вже два роки.
- показаннями свідка ОСОБА_12 , який показав, що проживає по сусідству біля ОСОБА_8 15.03.19 біля 13.00год. на повідомлення співмешканки ОСОБА_13 що ОСОБА_3 на території господарства ОСОБА_8 наносить їй удари, побіг до неї та на місці побачив, що ОСОБА_8 лежить на землі та у неї з голови йде кров. При цьому від потерпілої йому на зустріч виходив ОСОБА_3 .. На його з'ясування ОСОБА_14 повідомив, що побив ОСОБА_8 , тому що вона ображала нецензурною лайкою його маму.
- показаннями свідка ОСОБА_15 , що 15.03.2019 року близько 14 години з телефонного повідомлення сусідки його матері ОСОБА_8 - ОСОБА_16 дізнався про побиття ОСОБА_10 його матері за місцем її ж проживання. Приїхавши до лікарні де перебувала мати, з її слів дізнався, що у вказаний період часу ОСОБА_3 зайшов на територію її домоволодіння та почав її бити, в ході чого наніс їй декілька ударів кулаком в область голови.
- показаннями свідка ОСОБА_17 , що 15.03.2019 року біля 13-00 години знаходився за місцем свого проживання. Його дружина (потерпіла) ОСОБА_8 була на вулиці. Вийшовши з будинку на вулицю помітив, що дружина сиділа на пеньку на подвір'ї, біля неї знаходилися гр.. ОСОБА_18 та його співмешканка ОСОБА_19 . У дружини з лівої сторони на обличчі була кров, та вона ж на з'ясування повідомила, що ОСОБА_3 наніс їй тілесні ушкодження. Через декілька хвилин по тому як він вийшов приїхала ОСОБА_20 , працівники поліції.
- показаннями свідка ОСОБА_21 , що у березні 2019 року перебувала у знайомої що проживає по сусідству з потерпілою по вул.. Індустріальній, почула крики та побачила потерпілу всю в крові. Потім дізналася зі слів потерпілої, що саме ОСОБА_3 її побив. Знає, що вона лежала 6 місяців в лікарні, та що в неї після зазначеної події з'являються постійні головні болі, вона плаче. В м. Одеса лежала, на голові була велика гематома, відомо їй і те, що для лікування продала корову. Вона ж допомагала по домогосподарству потерпілій так як в неї погіршився стан здоров'я після завданих їй тілесних ушкоджень обвинуваченим.
- заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 15.03.2019 р., гр. ОСОБА_8 , та витягом з кримінального провадження № 12019150250000093 від 16.03.2019 року про внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_8 , про те, що 15.03.2019 р., близько 14 год., гр. ОСОБА_3 , перебуваючи на території її домогосподарства яке розташоване по АДРЕСА_1 спричинив їй тілесні ушкодження;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 03.04.2019 року та фототаблицею до нього, згідно якого на території домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_1 за участю потерпілої ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , потерпіла в присутності понятих показала механізм заподіяння ОСОБА_3 , тілесних ушкоджень шляхом завдання їй одного удару головою у її голову, а також двох ударів руками в голову;
- висновком експерта №106 від 26.03.2019р. за результатами якого у ОСОБА_8 виявлено крововиливи, набряки обох гомілковоступневих суглобів та забійна рана голови, які могли утворитися 15.03.2019р. від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів) (взута нога) і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Та що їй нанесено не менше 2-3 ударів в різні частини тіла.
- висновком експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи №319 від 15.05.2019 р., за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_8 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тім'яної області голови, забою головного мозку лівої півкулі з крововиливом під тверду мозкову оболонку зліва, забою правого гомілково-ступневого суглобу, забою лівого плюсно-фалангового суглобу лівої ступні, які відносяться до категорії середньої тяжкості, та спричинили тривалий розлад здоров'я;
- постановою від 20.05.2019 р., про внесення змін до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у частині правої кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12019150250000093 від 16.03.2019 року, перекваліфікувавши кримінальне правопорушення з ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 122 КК України;
- вимогою про судимість № 98-07052019/48017 від 07.05.2019 року; довідками Кривоозерської ЦРЛ від 19.03.2019 р.; характеристикою №24 від 18.03.2019 р.; довідкою про склад сім'ї №1551 від 20.03.2019 р. виданих Кривоозерською селищною радою, Миколаївської області; довідкою Кривоозерського РВК №426 від 19.03.2019 р.; довідкою Кривоозерського РС філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській області від 20.03.2019 р., відповідно до яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується задовільно, проживає разом з батьком - ОСОБА_23 , 1964 р.н., матір'ю - ОСОБА_24 , 1966 р.н., на обліку Кривоозерського РС філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, Кривоозерського РВК не перебуває.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні і кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Щодо посилань потерпілої на необхідність реального призначення покарання обвинуваченому та врахування при призначенні покарання наявних у нього судимостей,а також тієї обставини, що він негативно характеризується по місцю проживання, то суд не бере їх до уваги, виходячи з наступного.
Так з вимоги про судимість № 94-07052019/48017 вбачається, що обвинувачений був засуджений вироком суду у 2012 році до позбавлення волі за ст. 185 ч.3 КК України, від покарання за яким був звільнений у 2014році на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію». Він же у 2014 році був засуджений вироком суду до позбавлення волі із звільненням від його відбуття з іспитовим строком який закінчився у жовтні 2016р. Кримінальне провадження щодо нього порушене у 2017році було закрито в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
В силу вимог ст. ст. 86, 88, п.1 ч. 89 КК України та ст. 284 КПК України обвинувачений вважається таким що немає судимості.
У постанові від 27 вересня 2018 року у справі № 647/1831/15-к Верховний суд зробив висновок, що як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення. Припинення судимості анулює всі кримінально-правові й загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Така особа не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості під час вирішення будь-яких питань, у тому числі й для характеристики особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.
При цьому згідно наявних в матеріалах справи характеризуючих даних щодо особи обвинуваченого до вчинення злочину (довідки-характеристики селищної ради №24) вбачається, що ОСОБА_3 по місцю проживання характеризувався задовільно, як особа щодо якої скарг від сусідів до селищної ради не надходило.
Інші докази стороною обвинувачення не надано, а посилання потерпілої під час судових дебатів щодо негативної характеристики особи обвинуваченого не є доказом в силу ст. 84 КПК України.
Щодо тверджень потерпілої про перебування обвинуваченого на момент вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, то така обтяжуюча обставина не ставилася в вину обвинуваченому.
За такого, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує щире розкаяння винного, процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду (попросив публічно вибачення у потерпілої), особу останнього, який позитивно характеризувався по місцю проживання до вчинення злочину, вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням обвинуваченого від подальшого відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків визначених п.п. 1, 2 ч. 1. ст. 76 КК України.
При прийнятті рішення щодо цивільного позову суд керується:
Частиною 1 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України якою визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою «цивільним позивачем» ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд зазначає наступне.
В цивільному позові потерпіла ОСОБА_8 , посилаючись на приписи ст. 127-129 КПК України та ст.ст. 1166, 1167, 1192 ЦК України, вказує, що кримінальним правопорушенням їй заподіяно матеріальну шкоду, оскільки вона була змушена проходити курс лікування, у зв'язку з чим понесла матеріальні витрати на придбання ліків та проведення медичних обстежень в сумі 8086 грн., що підтверджується наданими до цивільного позову доказами (товарними та фіскальними чеками за березень 2019року, тобто в період перебування на лікуванні) а саме: товарними чеками від 15.03.2019 р. сума - 356 грн., 50 коп.; 16.03.2019 р., сума - 583 грн.; фіскальними чеками від 28.03.2019 р., сума - 57 грн., 80 коп. та 267 грн.; від 29.03.2019 р., сума - 518 грн., 56 коп.;від 25.03.2019 р., сума - 20 грн., 83 коп.; від 28.03.2019 р., сума - 40 грн., 75 коп.; від 02.04.2019 р., сума - 524 грн., 65 коп.; від 27.03.2019 р., сума - 174 грн., 50 коп.; від 29.03.2019 р., сума - 362 грн., 04 коп.; від 27.03.2019 р., сума - 800 грн.; від 23.03.2019 р., сума - 1280 грн., 57 коп.; від 25.03.2019 р., сума - 293 грн., 89 коп.; від 25.03.2019 р., сума - 285 грн., 60 коп.; від 05.04.2019 р., сума - 371 грн., 55 коп.; від 02.04.2019 р., сума - 847 грн., 35 коп.; від 22.03.2019 р., сума - 102 грн., 38 коп.; від 01.04.2019 р., сума - 1200 грн., на загальну суму 8086 грн.
Таким чином, з огляду на наявність в матеріалах справи товарних та фіскальних чеків, які підтверджують вимоги потерпілої щодо відшкодування матеріальної шкоди, визнання обвинуваченим цивільного позову в цій частинів повному обсязі, суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8086 грн., є законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Щодо цивільного позову потерпілої «цивільного позивача» ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100000 грн., суд виходить з наступного:
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої або позбавлення її можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Також суд враховує роз'яснення, які містяться в п. п. 4, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р.
Як вбачається з пояснень потерпілої, наданих в суді, в результаті умисних злочинних дій обвинуваченого, вона зазнала душевні страждання, що потягло вимушені зміни в її життєвих зв'язках та у звичайному способі життя, оскільки постійно відчувала фізичний біль в місцях ударів (голові, нозі), втратила сон, постійно перебувала в стані хвилювання, тривоги, вимушена була протягом тривалого часу лікуватися, з'являтися до слідчого та суду. Вона ж посилалася на необхідність продажу ВРХ через те, що після вчинення злочину щодо неї вона не могла здійснювати догляд за домашнім господарством.
З огляду на характер та обсяг душевних страждань потерпілої, їх тривалості, обсягу додаткових зусиль для організації життя, негативні наслідки, які настали внаслідок злочину, з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості та матеріального стану сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, та з огляду на принципи розумності, співрозмірності - доцільним стягнути на користь потерпілої моральної шкоди в сумі 10 тис. грн.
Керуючись ст.ст. 128, 129, 368-371, 374 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку - 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п.3 ч.3 ст. 76 КК України:
- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду в сумі 8086 (вісім тисяч вісімдесят шість) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн..
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженими в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку.
Суддя ОСОБА_1