Справа № 471/234/21
1-кп/467/85/21
30.07.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ;
сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка об'єднане кримінальне провадження №12021150170000010 від 20.01.2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , громадянина України, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоолександрівка Братського району Миколаївської області, не одруженого, маючого середню освіту, непрацюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
12.09.2005 року вироком Центрального районного суду м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, із застосуванням положень ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; постановою Братського районного суду Миколаївської області від 19.07.2006 року звільнення від відбуття покарання скасовано, засудженого направлено для відбуття призначеного судом покарання; покарання відбув повністю, звільнився 17.07.2010 року;
01.02.2011 року вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; покарання відбув повністю, звільнився 10.04.2015 року;
14.06.2017 року вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; покарання відбув повністю, звільнився 22.10.2019 року;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України;
Судом визнано доведеним, що 20.01.2021 року близько 14 год. 20 хв. ОСОБА_10 , будучи особою, яка раніше вчиняла злочини, передбачені статтями 186, 187 КК України, перебував біля території домоволодіння, належного ОСОБА_8 , розташованого по АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Одразу після цього ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, впевнившись, що його дії будуть таємними, шляхом відкриття хвіртки проник на огороджену територію домоволодіння, належного ОСОБА_8 , розташованого по АДРЕСА_2 , де біля металевої хвіртки знаходився велосипед «AZIMYT EXTREME», належний ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_10 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів здійснив викрадення велосипеду «AZIMYT EXTREME» синього кольору, який був у використанні, вартістю (без урахування до неї суми податку на додану вартість) 2500,00 грн. та з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 2500,00 грн.
Крім того, 11.02.2021 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_10 , будучи раніше судимим вироком від 12.09.2005 року Центрального районного суду м. Миколаєва за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном прибув до будинку, розташованого по АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одягнув на обличчя в'язану шапку з отворами для очей «Балаклаву» та підійшов до вхідних дверей будинку.
Діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_10 у невстановлений спосіб відчинив вхідні двері та проник до зазначеного будинку, після чого пройшов до кімнати, де на той час знаходилась потерпіла ОСОБА_9 . Перебуваючи безпосередньо у кімнаті будинку, підійшовши до потерпілої ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , тримаючи ножа в своїй правій руці, погрожуючи застосуванням цього ножа у випадку протидії його злочинним посяганням та невиконання вимог щодо передачі грошових коштів і майна, наказав потерпілій ОСОБА_9 видати йому грошові кошти та мобільний телефон, тобто вчинив напад на потерпілу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заволодіння її майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для її життя та здоров'я. В подальшому ОСОБА_10 , не завершивши всіх дій для заволодіння майном потерпілої та побоюючись бути викритим, залишив місце злочину.
Обвинувачений ОСОБА_10 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за епізодом від 20.01.2021 року щодо майна потерпілого ОСОБА_8 . Вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України за епізодом від 11.02.2021 року щодо нападу на потерпілу ОСОБА_9 не визнав. Показання надавати відмовився на підставі положень ст.63 Конституції України. Під час судових дебатів зазначив про недоведеність його вини у вчиненні нападу на ОСОБА_9 . Зазначив, що нападу на ОСОБА_9 не вчиняв, перебував поряд із будинком потерпілої коли на неї було здійснено напад та бачив як інший чоловік в синій куртці та чорній шапці вибігав з її будинку. Онучка потерпілої, ОСОБА_11 спілкувалася також з іншими особами, в тому числі з молдованином на ім'я ОСОБА_12 , який підпадає під опис нападника, в тому числі за зростом, тоді як сам ОСОБА_10 має зріст 170 см. Щодо крадіжки велосипеда, взяв на себе цей злочин так як пожалів ОСОБА_13 , велосипед віддав, матеріальних претензій до нього потерпілий не має, відтак вважає, що злочином шкоди потерпілому ОСОБА_8 не завдано.
Не дивлячись на позицію обвинуваченого, винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів в повному обсязі доводиться наступними доказами.
За епізодом викрадення майна потерпілого ОСОБА_8 20.01.2021 року:
Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що працює викладачем у Братському ПТУ №17, ОСОБА_5 знає з 14-річного віку, коли той навчався у зазначеному навчальному закладі. Щодо велосипеда пояснив, що даний велосипед постійно зберігається у нього у дворі по АДРЕСА_2 . Двір огороджений парканом. Коли до потерпілого у гості приїздить онук ОСОБА_14 , що постійно мешкає у м. Южноукраїнську, він на цьому велосипеді катається. Напередодні події велосипед, як зазвичай, перебував у дворі, за хвірткою, біля приміщення літньої кухні. Подія сталась близько пів року тому, в денний час, після обіду. Потерпілий разом із дочкою ОСОБА_15 та онуком ОСОБА_16 йшли по вулиці у смт. Братське. Назустріч їм вийшов ОСОБА_10 , який котив велосипед, їхати на велосипеді не міг, так як віз на ньому якусь сумку. ОСОБА_16 першим помітив, що це велосипед іншого онука потерпілого, ОСОБА_14 , про що повідомив дорослим. Тоді ОСОБА_8 зателефонував додому дружині, щоб впевнитись, чи знаходиться їх велосипед на місці, однак його там не виявилось. На запитання потерпілого ОСОБА_10 пояснив йому, що купив велосипед у ОСОБА_13 . ОСОБА_10 покликав ОСОБА_13 , однак той категорично заперечував що брав велосипед та продавав його ОСОБА_17 . Велосипед ОСОБА_10 потерпілому віддав.
Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що 20.01.2021 року у післяобідній час вона разом із своїм батьком, ОСОБА_8 , та сином ОСОБА_16 йшли до батька в гості по вулиці в смт. Братське. Назустріч їм вийшов хлопець, який котив велосипед, як вона пізніше дізналась, це був ОСОБА_10 . ОСОБА_16 впізнав велосипед за тією особливістю, що у ньому було поміняне сідло, так як це був велосипед його двоюрідного брата ОСОБА_14 . Велосипед постійно зберігався протягом близько 5 років у батька у огородженому парканом дворі та ОСОБА_14 катався на ньому коли приїздив у гості. Вони зателефонували матері і з'ясували, що велосипед у дворі відсутній. Батько запитав ОСОБА_5 звідки в нього велосипед, на що ОСОБА_10 відповів, що купив його у хлопця на ім'я ОСОБА_18 . Коли прийшов ОСОБА_18 він мав очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, однак категорично заперечував що брав велосипед та продавав його ОСОБА_17 . Велосипед ОСОБА_10 повернув ОСОБА_8 .
Показаннями свідка ОСОБА_19 , який пояснив, що 20.01.2021 року він вживав спиртні напої вдома у мешканця смт. Братське, нині покійного ОСОБА_20 . Там до них приєднався ОСОБА_10 , який згодом пішов у невідомому напрямку. Через деякий час він вийшов покурити на поріг будинку та побачив як ОСОБА_10 повз будинок ОСОБА_20 за магазин закотив якийсь велосипед, на вигляд спортивний. Згодом за ним прийшов ОСОБА_10 з працівником поліції та всі разом вони пішли до ОСОБА_8 , якого він знає як односельця. ОСОБА_10 звинувачував свідка ОСОБА_19 у тому, що це він викрав велосипед у ОСОБА_8 , однак це не відповідає дійсності, так як він навіть не виходив з будинку ОСОБА_20 про що він і повідомив поліцейським.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2021 року, згідно якого ОСОБА_15 повідомила про викрадення 20.01.2021 року в денний час невідомою особою велосипеда «AZIMYT» синього кольору, належного її батьку ОСОБА_8 .
Протоколом огляду місця події від 20.01.2021 року, згідно якого з дозволу власника, ОСОБА_8 , було оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_2 та було встановлено, що територія даного домоволодіння огороджена парканом з металопрофіля висотою близько 2 м, вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку висотою близько 2,20 м, яка замикається на внутрішній замок. На території домоволодіння знаходиться одноповерховий будинок. Пошкоджень вікон, віконних рам, дверей під час огляду не встановлено.
Протоколом огляду від 21.01.2021 року з додатком фототаблицею, згідно якого слідчим оглянуто добровільно виданий потерпілим ОСОБА_8 двоколісний велосипед «AZIMYT EXTREME» синього кольору, що має ознаки користування - потертості та подряпини деталей, знос коліс. Висота велосипеда 165-170 см, форма рами цільна, сидіння та руль чорного кольору, на рамі напис «AZIMYT EXTREME» виконана білим кольором, діаметр коліс 28 см.
Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-21/1034-ТВ від 26.01.2021 року, за яким ринкова вартість (без включення до неї суми податку на додану вартість) велосипеда «AZIMYT EXTREME» синього кольору, який був у використанні, станом на 20.01.2021 року могла становити 2500,00 грн.
В сукупності зазначені докази свідчать, що ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, і воно підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а вчинені ним дії є умисними, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, належного потерпілому, вартість якого становить розмір, за який передбачена кримінальна відповідальність, поєднане з проникненням у сховище.
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 18 квітня 2018 року (справа№569/1111/16-к, провадження №13-14кс18), про те, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність ознаки «проникнення», суд вказав, що, як правильно зазначено в постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2012 року у справі №5-15кс12в, під час здійснення такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягає встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.
Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) в приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.
В постанові від 27 лютого 2018 року у справі №204/1275/16-к Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що сховищем може бути будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби захисту від доступу сторонніх осіб (такими засобами можуть бути двері, обладнані чи не обладнані замком, огорожа тощо). Проникненням в інше сховище є незаконне вторгнення до нього особи будь-яким способом, у тому числі й без подолання засобів захисту сховища, зокрема і дверей, які можуть бути закриті на замок чи за допомогою іншого охоронного пристрою, так і відкриті.
У даному проваджені судом встановлено, зокрема, з протоколу огляду місця події від 20.01.2021 року, показань потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_15 , що викрадений велосипед зберігався та був викрадений саме з огородженої території домоволодіння потерпілого, до якої сторонні особи, в тому числі і обвинувачений, не мали доступу, відтак, наявні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючою ознакою проникнення у сховище.
За епізодом нападу на потерпілу ОСОБА_9 11.02.2021 року:
Показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснила, що в день нападу до неї за місцем проживання по АДРЕСА_3 в обідній час прийшла соціальний працівник ОСОБА_21 . Точну дату та час події вказати не може, орієнтовно ранньою весною 2021 року. Перебуваючи вдвох з ОСОБА_21 у кімнаті, якій передувала від вхідних дверей ще веранда, потерпіла почула як хтось запирає зсередини вхідні двері, після чого до кімнати зайшов невідомий чоловік, худорлявий, за зростом такий же як обвинувачений ОСОБА_10 , з огляду на свій невисокий зріст, зріст нападника ОСОБА_9 оцінила як високий. На голові чоловіка була одягнена чорна шапка з маскою, яка закривала обличчя, також на ньому були чорна тонка куртка та чорні штани. У руках у чоловіка був кухонний ніж, належний потерпілій, довжиною леза близько 10 см з рожевим руків'ям, який вона тримала зазвичай надворі та використовувала для того щоб відкривати вхідні двері у веранду, піддіваючи крізь отвір замикаючий пристрій. Чоловік наказав потерпілій та ОСОБА_21 сісти на диван та, направляючи ніж у бік потерпілої, сказав їй щоб вона давала йому гроші. Зазначений жест ножем та поведінку нападника потерпіла розцінила як те, що у разі відмови віддати гроші, він стане її різати. Погрозу чоловіка вона сприймала як реальну, боялася і його самого і ножа в його руках. Вимогу нападник висловив декілька разів, однак грошей потерпіла не дала, бо їх у неї не було. Потерпіла потягнулась до телефону та нападник потягнув за шнур, хотів його вирвати, тим часом ОСОБА_21 вибігла з будинку. Потерпіла також стала вибігати з будинку, нападник побіг за нею, потім чомусь затримався у веранді, на порозі він її наздогнав та витягши з-під пахви пивну пляшку, скляну, темного кольору, ємністю 0,5 л, намагався вдарити цією пляшкою потерпілу. Приблизно в цей час до двору забіг її односелець на ім'я ОСОБА_22 , колишній працівник міліції, якого покликала на допомогу ОСОБА_21 . Нападник, побачивши ОСОБА_22 , перескочив через огорожу та втік через балку, ОСОБА_22 намагався його наздогнати, однак не зміг перескочити огорожу. Тоді ОСОБА_22 зателефонував до поліції. Потерпіла наполягала, що ніколи раніше до нападу не знала ОСОБА_5 .
Показаннями свідка ОСОБА_23 , яка пояснила, що працює соціальним працівником Територіального центру соціального обслуговування Братської районної ради Миколаївської області. 11.02.2021 року близько 13 год. 50 хв. вона прийшла до підопічної ОСОБА_9 , що проживає по АДРЕСА_3 та є людиною похилого віку. Вона виконала свою роботу та сіла заповнювати зошит. Почула як хтось смикає вхідні двері, після чого до кімнати зайшов хлопець, середнього зросту, худорлявої статури, одягнений у легку чорну куртку та чорні штани, на голову його була одягнута чорна шапка з отворами для очей, що закривала обличчя. Він наказав їй та ОСОБА_9 сісти на диван, підійшов та дістав з рукава невеликий кухонний ніж з червоним руків'ям, який в подальшому вона впізнала серед інших подібних ножів у відділку поліції. Направляючи ніж в бік потерпілої нападник став вимагати гроші та мобільні телефони. Коли потерпіла не виконала його вимогу, сказав «живою не вийдеш». Погрозу вона розцінювала як реальну, вважала, що нападник заріже і її і потерпілу ОСОБА_9 . В ОСОБА_23 склалось враження, що нападник був напідпитку. ОСОБА_9 потягнулась до телефону, нападник кинувся до неї, а ОСОБА_23 в цей момент вибігла з хати та почала кликати на допомогу. Вона забігла до магазину, розташованого поряд з будинком потерпілої, де в цей час перебував ОСОБА_24 , колишній працівник поліції. Він побіг до будинку потерпілої, однак нападника не наздогнав, так як не зміг перестрибнути за ним за огорожу. Після чого ОСОБА_25 викликав поліцію.
Показаннями свідка ОСОБА_26 , який пояснив, що він є пенсіонером ОСОБА_27 , 11.02.2021 року близько 13-14 години він їхав додому в смт. Братське на власному автомобілі. Його дружина ОСОБА_28 залишилась чекати в автомобілі, а він пішов до магазину по АДРЕСА_3 . До магазину забігла сусідка, ОСОБА_29 , яка працює соціальним працівником, просила про допомогу, сказала, що невідомий чоловік вимагає гроші та погрожує ножем ОСОБА_9 . Будинок потерпілої знаходиться поряд із магазином і ОСОБА_26 побіг до неї. Він відчинив хвіртку та зайшов, у цей час у двір з будинку ОСОБА_9 вибіг чоловік худорлявої статури, на зріст 160-165 см, одягнутий він був у темні штани, темно синю куртку, на голову в нього була одягнута «балаклава» перероблена з чорної шапки, відповідно, обличчя свідок не бачив. В руках у чоловіка була темна скляна пляшка ємністю 0,5 л з-під пива. ОСОБА_23 стала кричати, що це він, нападник. За двором ОСОБА_9 починається круча і чоловік перескочив огорожу, перевернувся та побіг через цю кручу, через посадку до дороги біля річки. Пляшку з рук він не випустив. ОСОБА_26 не зміг перестрибнути через огорожу та став спостерігати маршрут пересування нападника. Він зателефонував до поліції, надав опис нападника, повідомив куди нападник направляється. Пізніше він серед інших курток впізнав у відділку поліції куртку нападника.
Показаннями свідка ОСОБА_28 , яка пояснила, що 11.02.2021 року вони з чоловіком, ОСОБА_26 їхали в смт. Братське власним автомобілем та зупинились біля магазину. Вона залишилась в автомобілі, а чоловік вийшов. Потім ОСОБА_28 почула крики, бігла ОСОБА_29 та кликала на допомогу. ОСОБА_21 забігла до магазину, а потім разом з її чоловіком вибігла, побігли до будинку ОСОБА_30 . ОСОБА_28 вийшла з машини подивитись та побачила, що з будинку ОСОБА_31 вибіг худорлявий чоловік на зріст близько 160-165 см, у темно синій куртці та у чорній шапці (вона бачила його тільки ззаду) після чого він побіг у кручу. Пізніше вона дізналась, що цей чоловік погрожував потерпілій ножем та вимагав гроші.
Показаннями свідка ОСОБА_32 , який пояснив, що 11.02.2021 року він знаходився біля будинку, сусіднього до будинку де живе ОСОБА_9 по АДРЕСА_3 , стояв біля своєї машини. З будинку ОСОБА_9 вибігла жінка, ОСОБА_29 , вона кликала на допомогу. Після неї вибігла власниця будинку, літня жінка ОСОБА_9 . Після неї з будинку вибіг чоловік у балаклаві, в руках у нього була пляшка з-під пива, скляна, темного кольору, ємністю 0,5 л. Пляшкою він розмахував у бік ОСОБА_9 та щось викрикував. Потерпіла кликала на допомогу. Чоловік повернувся до будинку, потім знов вибіг у двір. Тим часом люди вже стали забігати через хвіртку у двір та нападник вискочив через огорожу балкою в сторону лісу. Одягнений чоловік був у темну куртку, темні штани, взуття темного кольору, на голові шапка «балаклава». Через хвилину свідок сів до свого автомобіля об'їхав балку та поїхав в сторону лісу куди прямував той чоловік та зупинився. Свідок спостерігав як той чоловік, в тих самих речах як нападник у дворі ОСОБА_9 , став підніматися з лісу, однак на голові в нього вже була не «балаклава», а сіра шапка, відтак, свідок роздивився його обличчя, схожий на корейця. Відстань між ними становила близько 2-3 м. Куртку, сіру шапку, а також за фотографіями чоловіка, якого він бачив у даних речах біля ліска він в подальшому впізнав у відділку поліції. Під вузьким рукавом куртки чоловіка вбачались контури предмета, за формою схожого на описану раніше пивну пляшку що була у нападника. Свідок відкрив вікно машини та запитав його, навіщо він напав на жінку, на що чоловік відповів, що не нападав та став тікати в напрямку з вулиці ОСОБА_33 на вулицю Мостову через провулок в бік складів місцевого орендатора Івасюка, де проїхати автомобілем свідок не міг. ОСОБА_34 повернувся назад до будинку ОСОБА_9 , де вже перебували співробітники поліції та він повідомив їм напрямок руху чоловіка. На землі лежав сніг та нападник лишив сліди. В подальшому свідок разом з іншими односельцями проходили слідами нападника через кручу біля річки та до містка, до асфальтованої дороги, всього протяжністю близько 1 км.
Показаннями свідка ОСОБА_35 , яка пояснила, що є онукою потерпілої ОСОБА_9 . Про напад на бабусю дізналася від працівників поліції. З приводу обвинувачення ОСОБА_5 пояснила, що деякий час з ним співмешкала та за цей час декілька разів вони разом ходили в гості до бабусі. В ході спілкування ОСОБА_10 міг дізнатись, що бабуся отримує пенсію та гроші за пай так як вони ці питання обговорювали.
Показаннями свідка ОСОБА_36 , який повідомив, що працює інспектором СРПП Відділення поліції №1 Вознесенського районного управління поліції в Миколаївській області (Братський ВП) та 11.02.2021 року він був на добовому чергуванні зі своїм напарником ОСОБА_37 . Надійшло повідомлення про розбійний напад (орієнтування, прикмети). На вулиці край смт. Братське вони побачили ОСОБА_5 , схожого за прикметами на нападника. Затримали його, повідомили начальника та доставили до відділення поліції. Перед цим провели поверхневий огляд, нічого не вилучали. Одразу по прибуттю до відділення поліції ОСОБА_10 попросився до вбиральні та його одразу з машини провели до вбиральні, розташованої біля відділення поліції. Поки ОСОБА_10 справляв свої потреби, він перебував поза візуальним контролем близько 5-10 хвилин. Після цього завели до слідчого.
Показаннями свідка ОСОБА_38 , який повідомив, що працює інспектором СРПП Відділення поліції №1 Вознесенського районного управління поліції в Миколаївській області (Братський ВП), ОСОБА_5 знає як особу щодо якої було встановлено адміністративний нагляд. 11.02.2021 року він був на добовому чергуванні зі своїм напарником ОСОБА_39 . О 14-37 год. надійшло повідомлення про розбійний напад на ОСОБА_9 (орієнтування, прикмети), повідомили, що нападник перебуває в районі лісопосадки. На вулиці край смт. Братське вони з напарником побачили ОСОБА_5 , схожого за прикметами на нападника. Затримали його, повідомили начальника та доставили до відділення поліції. Перед цим провели поверхневий огляд, нічого не вилучали. Одразу по прибуттю до відділення поліції ОСОБА_10 попросився до вбиральні та його одразу з машини провели до вбиральні, розташованої біля відділення поліції. До вбиральні його заводив ОСОБА_39 . Після цього завели до слідчого.
Рапортом про реєстрацію 11.02.2020 року за №241 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Братського ВП ГУНП телефонного повідомлення, що надійшло о 14 год. 37 хв. про напад на потерпілу ОСОБА_9 , що до її будинку проник невідомий чоловік та погрожуючи ножем вимагав грошові кошти та мобільний телефон.
Протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.02.2021 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 повідомила про те, що 11.02.2021 року близько 13-50 год. До її домоволодіння проникла невідома особа, погрожувала їй ножем та вимагала грошові кошти.
Протоколом огляду місця події від 11.02.2021 року, згідно якого було оглянуто домоволодіння потерпілої по АДРЕСА_3 , встановлено, зокрема, що територія домоволодіння огороджена дерев'яним парканом, вхід до будинку здійснюється через дерев'яні двері, замикаючи пристрої на них не пошкоджені, у кімнаті №2, зокрема, наявний диван.
Протоколом затримання від 11.02.2021 року, що був складений о 22 год. 15 хв. в присутності захисника, згідно якого було затримано ОСОБА_5 , фактичне затримання о 14 год. 58 хв. Під час обшуку затриманої особи виявлено та вилучено: чоловіча шапка сірого кольору з чорними та білими полосами, шапка чорного кольору з діркою, куртка чоловіча темно синього кольору, куртка чоловіча чорного кольору, черевики чоловічі чорного кольору з шнурками, чорні чоловічі штани, дві пачки сірників, 1 шт. грошова купюра номіналом 50 грн., в'язка ключів, папір для цигарок, поліетиленовий пакет з табаком, запальничка, пластинка з таблетками «Мефенамінова кислота», мобільний телефон чорного кольору Самсунг Е1200, скляна пляшка коричневого кольору «Корабельне».
Протоколом огляду від 11.02.2021 року, згідно якого в період часу з 20-00 год. по 20-25 год. слідчим в присутності понятих оглянуто приміщення вбиральні по пров. Європейський в смт. Братське Миколаївської області, де у секції №2 виявлено отвір розміром близько 20 х 20 см та на глибині близько 1 м виявлено кухонний ніж з руків'ям червоного кольору, його вилучено за допомогою магніту та оглянуто. Розміри ножа: довжина - 153 мм, висота - 18,9 мм, товщина 12,9 мм.
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 16.02.2021 року відповідно до якого свідок ОСОБА_23 серед чотирьох ножів впізнала ніж, виявлений та вилучений 11.02.2021 року в ході огляду вбиральні по АДРЕСА_2 як ніж, яким невідомий чоловік погрожував під час нападу на ОСОБА_9 .
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 16.02.2021 року відповідно до якого свідок ОСОБА_23 серед чотирьох курток чоловічих темно синього кольору осіннього типу носіння впізнала куртку, вилучену 11.02.2021 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 як куртку, у яку був одягнутий невідомий чоловік що здійснив напад на ОСОБА_9 .
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 23.02.2021 року відповідно до якого свідок ОСОБА_26 серед чотирьох курток чоловічих темно синього кольору осіннього типу носіння впізнав куртку, вилучену 11.02.2021 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 як куртку, у яку був одягнутий невідомий чоловік що здійснив напад на ОСОБА_9 11.02.2021 року.
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 24.02.2021 року відповідно до якого свідок ОСОБА_34 серед чотирьох курток чоловічих темно синього кольору осіннього типу носіння впізнав куртку, вилучену 11.02.2021 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 як куртку, у яку був одягнутий чоловік що здійснив напад на ОСОБА_9 .
Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 24.02.2021 року відповідно до якого свідок ОСОБА_34 серед чотирьох шапок сірого кольору впізнав шапку, вилучену 11.02.2021 року в ході особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 як шапку, у яку був одягнутий чоловік що здійснив напад на ОСОБА_9 .
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2021 року відповідно до якого свідок ОСОБА_34 серед чотирьох осіб на фотознімках впізнав ОСОБА_5 як чоловіка що здійснив напад на ОСОБА_9 .
Оцінюючи на предмет достовірності як в сукупності, так і окремо наведені вище дані, які містять письмові докази, протоколи слідчих дій із додатками, протоколи оглядів, показання потерпілої, свідків, суд бере до уваги, що вказані докази повністю узгоджуються між собою, маючи взаємодоповнюючий характер, а також те, що отримані вони з незалежних один від одного джерел. При цьому жодних сумнівів у правдивості показань потерпілої та свідків у суду не виникає. Судом встановлено, що показання потерпілої та свідків були послідовними, логічними, незмінними та такими, які не дають можливості їх неоднозначного тлумачення, повністю узгоджуються між собою в деталях щодо обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи досліджені докази по кримінальному провадженню, суд враховує, що потерпіла ОСОБА_9 в суді зазначала про те, що сприймала погрозу застосувати до неї ніж, який перебував у руках у ОСОБА_5 , як реальну та небезпечну для свого життя чи здоров'я. Оцінюючи реальність погроз обвинуваченого по відношенню до потерпілої, суд виходить з того, що оцінка небезпеки насильства для життя та здоров'я потерпілої повинна обгрунтовуваться не тільки на суб'єктивному сприйнятті небезпеки потерпілим, а й на об'єктивних критеріях - наскільки таке насильство буде дієвим та реальним. Зважаючи на те, що в даному випадку до будинку потерпілої раптово зайшов молодий чоловік, який явно мав над нею фізичну перевагу, обличчя його було закрите шапкою з отвором для очей, при цьому він демонстрував ніж та висловлював вимогу віддати майно, а потерпіла фізично, в тому числі і через свій похилий вік та стрес, не здатна була чинити опір нападнику і протистояти насильству, є об'єктивні підстави вважати, що під час висловлення погроз фізичної розправи та демонстрації ножа потерпіла сприймала такі погрози для свого життя та здоров'я реально. Крім того, зазначені погрози за таких умов сприймались реально і свідком ОСОБА_23 .
Щодо доводів ОСОБА_5 про його непричетність до вчиненого на потерпілу нападу, то вони спростовуються дослідженими у справі доказами. Хоча ним і були вжиті заходи для приховування своєї особи під час нападу (шапка «балаклава» на обличчі) та здійснено намагання приховати ніж викинувши його у вбиральні, однак його особу було ідентифіковано свідками за речами, які були на нього одягнені. Свідками відслідковано маршрут його переміщення до прибуття працівників поліції що сприяло його затриманню одразу після вчинення злочину. Ніж, що був знаряддям злочину, вилучений у вбиральні біля відділку поліції, яку відвідував незадовго до цього ОСОБА_10 . Про вчинення саме ОСОБА_40 нападу на потерпілу свідчать також речі, вилучені у нього при затриманні - чорна шапка з отвором та пляшка коричневого кольору, так як про наявність даних речей у нападника вказували як потерпіла так і свідки.
Таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих доказів, суд приходить до висновку, що умисними діями ОСОБА_5 було вчинено напад на потерпілу ОСОБА_9 з метою заволодіння її майном, поєднаний із незаконним проникненням до її жила та з погрозою застосування насильства, яке було небезпечним для життя чи здоров'я особи, що виражалась у демонстрації ножа та словесних погрозах з метою подолання опору потерпілої.
Крім того, судом досліджені наступні докази.
Свідок ОСОБА_41 повідомив суду, що був запрошений працівниками поліції для участі у слідчій дії 17.02.2021 року, під час якої він, ще один свідок, раніше невідома йому жінка та поліцейський перебували за ширмою. В кімнату завели чоловіка, якого він та інші особи, що перебували за ширмою, бачити не могли. Чоловік сказав декілька фраз, що не вміє читати (може писати, свідок не пам'ятає) і що відмовляється. В цей момент жінка, яка перебувала за ширмою, сказала, що це сто відсотків він. Після чого чоловіка вивели, а згодом відкрили ширму та склали документи, які він та інші учасники слідчої дії підписали.
Свідок ОСОБА_42 повідомив суду, що був запрошений працівниками поліції для участі у слідчій дії 17.02.2021 року, під час якої він, ще один свідок ОСОБА_43 , раніше невідома йому жінка та поліцейський перебували за ширмою. В кімнату завели чоловіка, якого він та інші особи, що перебували за ширмою, бачити не могли. Чоловік сказав декілька фраз, зміст свідок не пам'ятає. В цей момент жінка, яка перебувала за ширмою, сказала, що це він. Після чого чоловіка вивели, а згодом відкрили ширму та склали документи, які він та інші учасники слідчої дії підписали.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за голосом від 17.02.2021 року за участі свідка ОСОБА_23 , згідно якого впізнання не було проведене через відмову ОСОБА_5 від участі у даній слідчій дії.
За змістом ст. 228 КПК України, особа, яка підлягає впізнанню (в тому числі за голосом), пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох. Оскільки зазначена слідча дія проведена не була, свідок ОСОБА_23 зробила свій висновок про впізнання нападника почувши голос лише одного чоловіка, протокол пред'явлення особи для впізнання за голосом від 17.02.2021 року, а разом з ним і показання свідків ОСОБА_44 , ОСОБА_45 не можуть бути враховані судом при ухваленні вироку.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2021 року, згідно якого свідок ОСОБА_46 серед чотирьох осіб на фотознімках впізнав ОСОБА_5 як чоловіка, якого він бачив біля річки 11.02.2021 року також не може бути врахований судом в якості доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні безпосередньо не допитувався, клопотань про його допит як стороною обвинувачення так і стороною захисту заявлено не було, відповідно, суд позбавлений можливості встановити, за яких обставин свідок ОСОБА_46 бачив ОСОБА_5 та чи може цей факт свідчити про вчинення ним злочину.
Крім того, судом встановлено на підставі протоколу огляду місця події в сукупності з показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_23 , що ОСОБА_10 проник до будинку потерпілої через вхідні двері. Пошкоджень дверей та замикаючих пристроїв при огляді не виявлено. Потерпіла вказувала, що свідок ОСОБА_23 увійшла до її будинку та не замкнула за собою двері. Інших відомостей щодо способу, у який нападник відімкнув вхідні двері до будинку потерпілої жоден із наданих суду доказів не містить. З огляду на викладене суд вважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення посилання, що ОСОБА_10 за допомогою ножа через щілину між дверима та стінкою відчинив вхідні двері.
Крім зазначених доказів, судом досліджені процесуальні документи щодо руху кримінальних проваджень, документи, що характеризують обвинуваченого, щодо процесуальних витрат та речових доказів.
На підставі викладеного, суд зробив висновок про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки вина його доведена прокурором поза розумним сумнівом належними, допустимими та достовірними доказами, що отримані стороною обвинувачення у порядку, встановленому КПК України та щодо яких питання їх недопустимості не ставилось, а судом таких підстав не встановлено.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 щодо майна потерпілого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 щодо потерпілої ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло.
При цьому суд враховує, що розбій, як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину та вважається завершеним з моменту скоєння самого нападу незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також положення ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, у відповідності до вимог ст.12 КК України, є тяжким та особливо тяжким злочинами. Кваліфікуючими ознаками злочинів у даному випадку судом визнано проникнення до сховища та житла, відповідно. Щодо розбою кваліфікуючою ознакою є також вчинення розбою особою, що раніше вчинила розбій. Злочини вчинені ОСОБА_40 з прямим умислом, є закінченими, мають корисливу мету. Оцінюючи тяжкість наслідків, що настали внаслідок злочинів, суд враховує, що безпосереднім об'єктом обох злочинів є право власності, додатковим об'єктом розбою є життя чи здоров'я потерпілого. Розбій належить до найнебезпечніших насильницько-корисливих злочинів. Також слід врахувати, що потерпілій ОСОБА_9 тілесних ушкоджень фактично не завдано при цьому ОСОБА_10 не заволодів її майном з незалежних від його волі причин. Майно потерпілого ОСОБА_8 повернуто йому ОСОБА_40 після викриття вчиненого злочину.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_17 судом не встановлено.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_17 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Крім того, суд враховує наявні відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, має постійне місце проживання, до затримання винаймав житло, де проживав один, за місцем проживання характеризується посередньо, заяв та скарг на нього не надходило, до затримання офіційно не працював, мав тимчасові заробітки, не одружений, зі слів обвинуваченого певний час проживав з жінкою без укладення шлюбу, разом виховували 4 дітей та стосунки між ними тривають, підтримує стосунки з родичами, зокрема з матір'ю та сестрою.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_17 покарання у межах санкцій ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі та ч.3 ст.187 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. При призначенні остаточного покарання обвинуваченому суд застосовує вимоги ч.1 ст.70 КК України
На підставі ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта, що згідно довідки про витрати на проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-21/1034-ТВ від 26.01.2021 року становлять 2615,20 грн.
Згідно положень ч.4 ст.174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне вирішити питання про скасування арешту, накладеного ухвалами слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 15.02.2021 року.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_10 є раніше судимою особою, засуджується до покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, суд зробив висновок, що він може продовжувати вчиняти протиправні дії, або ухилитись від призначеного судом покарання, відтак, слід до набрання вироком законної сили продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що відповідає вимогам ст.177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
за ч.3 ст.187 КК України - у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_17 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_17 рахувати з моменту ухвалення вироку, тобто з 30.07.2021 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_17 зарахувати попереднє ув'язнення з моменту його затримання, тобто з 11.02.2021 року та до 29.07.2021 року включно з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 15.02.2021 року на кухонний ніж з червоною рукояткою, довжиною близько 15 см скасувати.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 15.02.2021 року на чоловічу шапку сірого кольору з чорними та білими полосами, шапку чорного кольору з діркою, куртку чоловічу темно синього кольору, куртку чоловічу чорного кольору, черевики чоловічі чорного кольору з шнурками, чорні чоловічі штани, скляну пляшку коричневого кольору «Корабельне» скасувати.
Речовий доказ велосипед «AZIMYT» синього кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_8 залишити йому як володільцю.
Речові докази: чоловічу шапку сірого кольору з чорними та білими полосами, куртку чоловічу темно синього кольору, куртку чоловічу чорного кольору, черевики чоловічі чорного кольору з шнурками, чорні чоловічі штани, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути ОСОБА_17 .
Речові докази: кухонний ніж з червоною рукояткою, шапку чорного кольору з діркою, скляну пляшку коричневого кольору «Корабельне», які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2615 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 20 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1