Справа №127/16334/21
Провадження №1-кс/127/7534/21
16 липня 2021 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області зі скаргою, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову дізнавача СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. В обгрунтування доводів скарги скаржник зазначив, що 05 травня 2021 року ОСОБА_4 звернувся до відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції у Вінницькій області із заявою про вчинення відносно нього протиправних дій у вигляді заподіяння легких тілесних ушкоджень. 06 травня 2021 року відомості, викладені у заяві ОСОБА_4 , були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021025050000134 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
29 травня 2021 року дізнавачем СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 була винесена постанова про закриття вищезазначеного кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Скаржник вважає дану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що порушує права, передбачені КПК України.
Оскаржувана постанова обгрунтована наступним «Враховуючи те, що вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони умисних легких тілесних ушкоджень і є необхідною умовою кримінальної відповідальності, а в даному випадку вину ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в скоєнні даного кримінального правопорушення не доведено, встановлено, що в їх діях відсутній склад злочину, так як перевищення меж необхідної оборони не є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 125 КК України». Тобто, правоохоронні органи стовідсотково кваліфікували дії як легкі тілесні ушкодження. Разом з тим, такі висновки є передчасними, оскільки дізнавач не призначила в даній справі судово-медичну експертизу щодо визначення тяжкості нанесених ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження повинна бути належним чином обгрунтованою з урахуванням усіх істотних обставин справи. Разом з тим, дізнавачем не описано та не взято до уваги факт того, що 05 травня 2021 року, одразу після скоєння відносно ОСОБА_4 правопорушення, останній потрапив на стаціонарне лікування до КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» із закритою черепно-мозковою травмою (струс головного мозку) гострий період, з лікворногіпертензивним, з вираженим цефалгічним, вестибулоатактичним синдромами, інтелектуально-мнестичними розладами, де ОСОБА_4 пробув на лікуванні до 28 травня 2021 року. Після виписки з лікарні, ОСОБА_4 бажав долучити медичні документи до матеріалів кримінального провадження з метою подальшого проведення судово-медичної експертизи для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Однак, дізнавач ОСОБА_5 відмовила йому в цьому та повідомила про закриття кримінального провадження. В рамках вищезазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 не був допитаний та не давав своїх пояснень відносно обставин, які мали місце під час скоєння кримінального правопорушення. Крім того, в рамках кримінального провадження не був допитаний син ОСОБА_4 , який був свідком вищезазначених подій, та який міг би підтвердити факт спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_7 . Про зазначене ОСОБА_4 був позбавлений можливості заявити відповідні клопотання про допит свідка. Окрім цього, не був допитаний свідок ОСОБА_9 , який з'явився на місце події після того як йому ОСОБА_4 зателефонував. Отже, дізнавач ОСОБА_5 прийшла до передчасних висновків про наявність підстав для закриття кримінального провадження, не вчинивши при цьому усіх можливих слідчих дій у вигляді збирання додаткових доказів та допиту свідків, а також потерпілого. Враховуючи викладене, скаржник просить оскаржувану постанову скасувати.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , пославшись на вищезазначені обставини, скаргу підтримав та просив вимоги скарги задоволити.
Дізнавач СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлялась належним чином, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України її відсутність не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника - адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №120921025050000134 від 06.05.2021, слідчий суддя вважає, що скарга обгрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю. Серед яких закриття кримінального провадження у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження є законною та обгрунтованою, коли: зі змісту оскаржуваної постанови слідчого вбачається, що прийняття зазначеної постанови у відповідності до ст.ст. 91-94 КПК України базувалось на підставі сукупності зібраних доказів, їх повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження, оцінці та аналізу доказів, під час здійснення яких слідчий обгрунтовано та вмотивовано прийшов до висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; матеріали кримінального провадження свідчать про те, що слідчий у відповідності до вимог параграфу другого КПК України, ст. 92 КПК України, виконав покладені на нього вимоги закону про обов'язок доказування у кримінальному провадженню; слідчим були вжиті усі передбачені законом заходи для виконання вимог ст. 91 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що відділом поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області розслідувалось кримінальне провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені за заявою ОСОБА_4 , яка надійшла до відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області 05 травня 2021 року, в якій ОСОБА_4 просив прийняти міри до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які 05 травня 2021 року близько 21.00 год. вчинили сварку в результаті якої заподіяли йому тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з постановою дізнавача СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29 травня 2021 року кримінальне провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, було закрито у зв'язку з тим, що встановлена відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В обгрунтування свого рішення дізнавач ОСОБА_5 зазначила, що враховуючи те, що вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони умисних легких тілесних ушкоджень і є необхідною умовою кримінальної відповідальності, а в даному випадку вину ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в скоєнні даного кримінального правопорушення не доведено, встановлено, що в їх діях відсутній склад злочину, так як перевищення меж необхідної оборони не є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 125 КК України.
При вирішенні зазначеної скарги суд враховує положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оцінюючи на предмет законності вказану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Як вбачається із матеріалів вищезазначеного кримінального провадження 06 травня 2021 року дізнавач ОСОБА_5 призначила у справі судово-медичну експертизу для визначення характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які були заподіяні ОСОБА_4 . Однак, як вбачається з висновку експерта №360 від 07.05.2021 - 15.06.2021, в зв'язку з тим, що медичні документи на запит від 11 травня 2021 року вих. №359 не представлено, тому визначитись щодо характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не представляється можливим (у відповідності до п. 4.13 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).
Згідно запиту завідуючого відділом експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб ОСОБА_10 від 11.05.21 за вих. №359, який був адресований дізнавачу СД ВП №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , для проведення судово-медичної експертизи необхідно було офіційно надати медичну карту стаціонарного хворого з МКЛ ШМД м. Вінниці, де ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні з 05 травня 2021 року, після закінчення лікування. Однак, зазначені документи дізнавачем надані не були, в зв'язку з чим судово-медична експертиза ОСОБА_4 для встановлення характеру та ступеня тяжкості нанесених йому тілесних ушкоджень експертами не проведена.
Згідно з дорученням дізнавача ОСОБА_5 на ім'я начальника відділу поліції №3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_11 , було доручено співробітникам ввіреного йому підрозділу провести по кримінальному провадженню №12021025050000134 відповідні оперативні пошукові заходи та слідчі (розшукові) дії, крім того, встановити та допитати в якості свідка можливих свідків та очевидців події, встановивши при цьому, чи відомі їм будь-які обставини вчинення даного кримінального правопорушення. Даних про результати виконання або не виконання даного доручення матеріали кримінального провадження не містять.
Як зазначив скаржник ОСОБА_4 , в рамках даного кримінального провадження не був допитаний в якості свідка його син, який був свідком події, та ОСОБА_9 , який з'явився на місце події після того як скаржник йому зателефонував.
Крім того, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у спрвах про необхідну оборону» питання встановлення наявності чи відсутності в діях особи необхідної оборони відноситься до компетенції суду, а не дізнавача або слідчого в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, метою якого є збирання всіх доказів спричинення кримінального правопорушення, оцінку яким надає суд.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування, вважає, що постанову дізнавача СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 слід скасувати, оскільки досудове слідство проведено поверхово, неповно, без усебічного дослідження обставин справи.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 93, 94, 110, 284, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задоволити.
Постановудізнавача СД відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №120921025050000134 від 06.05.2021 направити до відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області для проведення додаткової перевірки.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: