Справа № 143/655/21
Іменем України
29.07.2021 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:
головуючого - судді Бойка А. В.,
з участю секретаря Москаленко С. П.,
прокурора Огірчук О. Ю.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Скалецького О. О.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , старости Очеретнянського старостинського округу Погребищенської міської ради,
за ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
Встановив:
22.06.2021 до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, який переданий на розгляд судді Бойку А. В.
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 , являючись старостою Очеретнянського старостинського округу Погребищенської міської ради, будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, тобто особою, яка відповідно до частини першої та другої ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язана подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, таким чином відповідно до примітки до ст.172-6 КУпАП також суб'єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю, в порушення вимог пункту 2-1 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, а саме 07.04.2021 о 14:03 год., без поважних причин, подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнала та пояснила, що дійсно не подала вчасно декларацію, але не умисно, а тому, що не знала про необхідність та строки її подання. Суб'єктом декларування вона раніше ніколи не була та щодо заповнення та подання електронної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на офіційному сайті НАЗК не знала. Повідомила, що наміру приховувати доходи у неї не було, та декларацію нею було подано відразу, які тільки її повідомили про таку необхідність.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Скалецький О. О. в судовому засіданні просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, пояснивши, що умислу на не подачу декларації у ОСОБА_1 не було.
Прокурор Огірчук О. Ю. в судовому засіданні підтримала протокол про адміністративне правопорушення, суду пояснила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, тому просила суд визнати останню винну у вчиненні адміністративного правопорушення.
Заслухавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суддя встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що рішенням №275 шостої сесії 8 скликання Погребищенської міської ради Вінницької області від 21.01.2021 ОСОБА_1 затверджено на посаді старости Очеретнянського старостинського округу з 01 лютого 2021 року на строк повноважень Погребищенської міської ради 8 скликання (а. с. 24).
Пунктом 2.1 Положення про старосту Погребищенської міської ради, затвердженим рішенням №43 третьої сесії 8 скликання Погребищенської міської ради від 22.12.2020, визначено, що староста є посадовою особою місцевого самоврядування на нього поширюється дія Закону України «Про місцеве самоврядування». Згідно з пунктом 2.4 вказаного Положення, староста є членом виконавчого комітету міської ради за посадою і працює в ньому на постійній основі (а. с. 19-23).
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Таким чином ОСОБА_1 згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за порушення, пов'язані з корупцією.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції встановлено, що ОСОБА_1 07.04.2021 о 14:03 год. подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (а. с. 12-15).
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування слід враховувати наступне.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 роз'яснив, що суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_1 вона подала декларацію з порушенням термінів ненавмисно, а тому, що не знала про строки такого подання і їй таких строків не роз'яснювали. Письмового попередження ОСОБА_1 про необхідність подати декларацію надано не було, що підтверджується відповіддю Погребищенської міської ради №5213 від 29.07.2021 (а. с. 45).
Склад правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов'язково складається з таких елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , будучи старостою Очеретнянського старостинського округу Погребищенської міської ради несвоєчасно, без поважних причин, 07.04.2021 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік до Єдиного державного реєстру декларацій.
З об'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, виявляється у формі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З суб'єктивної сторони зазначене правопорушення характеризується лише прямим умислом, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та в передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу при вчиненні правопорушення.
Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні правопорушення винний усвідомлює зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна об'єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків. Отже, передбаченням винного охоплюється в загальних рисах і причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП має бути встановлено і доведено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов'язок подати декларацію, передбачену ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», про строк її подання, проте усвідомлено з будь-яких мотивів подала її несвоєчасно.
Аналіз встановлених судом обставин справи свідчить, що несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік було зумовлене необізнаністю останньої про порядок та строки її подання. Це у свою чергу вказує на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто вини у формі прямого чи непрямого умислу та доказів протилежного у матеріалах справи не містяться.
Аналогічна правова позиція стосовно відсутності умислу на неподання декларації у випадку, якщо особа не була ознайомлення зі строками подання такої декларації, міститься у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року, винесеній у справі №200/18903/17.
Стаття 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення, об'єктивну сторону, суб'єкт і суб'єктивну сторону складу. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення. Відсутність хоча б однієї з вище перелічених ознак виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю уразі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що судом не встановлено з посиланням на належні, допустимі докази наявності у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому, оцінивши вищевказані докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.172-6, 247, 256, 283, 284 КУпАП, суд, -
Постановив:
ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, звільнивши її від адміністративної відповідальності через відсутність складу правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-6 КУпАП провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлено 30.07.2021.
Суддя