№ 143/49/21
Іменем України
27.07.2021р. м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 01.01.2021 за № 12021025270000001 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Вовнянка Таращанського району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, на утриманні має двоє малолітніх дітей, працюючого охоронником в ТОВ «ПК «Зоря Поділля», раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України, -
28.12.2020, приблизно о 20 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , спільно зі своєю дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували в житловому будинку за місцем їхнього проживання.
Перебуваючи в будинку, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник побутовий словесний конфлікт, який переріс у сварку, під час чого, перебуваючи у веранді житлового будинку, ОСОБА_4 , підійшовши до ОСОБА_5 , яка в той час сиділа на стільці, умисно, почергово наніс кулаками обох рук близько 5-ти ударів в область обличчя та близько 3-х ударів в область голови. Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_4 стягнув ОСОБА_5 за волосся на землю, де наніс останній один удар ногою в ліву частину тулуба.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , згідно з висновком експерта №2 від 19.01.2021 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді гематоми в тім'яно-потиличній ділянці, синця в міжбровній ділянці, по одному синцю в очних ділянках, синця в ділянці спинки носа, синця в ділянці підборіддя та синця в ділянці бічної поверхні передньої черевної стінки.
Вищевказані ушкодження виникли від травматичної дії (удари) тупих твердих предметів (в т. ч. кулаки, обуті ноги тощо), можливо 28.12.2020.
Ушкодження у громадянки ОСОБА_5 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цим критерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995).
Крім того, 06.03.2021 протягом дня ОСОБА_4 , разом із своєю дружиною ОСОБА_5 та малолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували за місцем власного проживання, що по АДРЕСА_1 . Під час перебування у житловому будинку розташованому за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої. Після розпиття ними алкогольних напоїв, будучи у стані алкогольного сп'яніння, між останніми виникла суперечка з приводу витрачання сімейних грошових коштів, яка стрімко переросла в сварку.
В ході сварки, ОСОБА_4 , керуючись умислом спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та бажаючи завдати фізичного болю останній, в присутності своїх малолітніх дітей, перебуваючи у спільній кімнаті, шарпнув ОСОБА_5 , яка на той момент лежала на спальному ліжку та стягнув її на підлогу. Після чого, коли ОСОБА_5 лежала на підлозі, ОСОБА_4 наніс їй, по черзі правою та лівою ногами 10 (десять) ударів в область тулуба, грудей та спини. Намагаючись уникнути побиття ОСОБА_5 втекла до іншої кімнати будинку, однак ОСОБА_4 , не зупиняючись на досягнутому, наздогнав ОСОБА_5 та наніс потерпілій почергово ще 3 (три) удари долонею правої руки в область голови та обличчя. З метою припинення подальшого побиття ОСОБА_5 , її малолітній син ОСОБА_7 визвав поліцію і ОСОБА_4 припинив побиття дружини.
В результаті заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 згідно з висновком судово-медичної експертизи №19 від 22.03.2021 отримала ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітки - переломи ІХ та Х ребер зліва, гематоми в тімяній ділянці голови, синці в лівій виличній ділянці (1), на передній поверхні грудної клітки (2), на лівій бічній поверхні грудної клітки (2), в поперековій ділянці зліва (1), в длілянці правого кульшового суглоба (1), садна в ділянці колінних суглобів (по 2), в ділянці лівої гомілки (2).
Вказані ушкодження виникли від травматичної дії (ударів) тупих твердих предметів (в т. ч. кулаки, одягненим на ноги взуттям) можливо 06.03.2021.
Переломи ІХ та Х ребер зліва за ознакою тривалого (понад 21 добу) розладу здоровя, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п.п.2.2.1.в, 2.2.2. Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).
Гематома, синці та садна мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цим критерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, за обставин викладених у обвинувальних актах та своїми показами повністю підтвердив місце, час та обставини їх вчинення, щиро каявся.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, подала заяву у якій просила обвинуваченого суворо не карати.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, його показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, його позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням письмових доказів. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, та за ч.1 ст.122 КК України - вчинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Як особа ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується добре (а. с. 55, 61). На обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 64). Раніше не судимий (а. с. 54). На утриманні має двоє малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 62-63).
При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_4 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставин які б згідно зі ст.67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому не встановлено.
Відповідно до висновків Погребищенського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі може становити середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, зважаючи на наявні позитивні характеристики обвинуваченого, виконання покарання у громаді можливо, за умови здійснення з боку органу пробації та інших суб'єктів соціальної роботи, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень (а. с.50-51).
З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, та у межах санкції ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням поглинання менш суворого покарання більш суворим відповідно до ч.1 ст.70 КК України. Відповідно до статей 75, 76 КК України з ухваленням звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Судові витрати відсутні.
Речових доказів немає.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Керуючись ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст.125 КК України у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.;
- за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом 2 (двох) років іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок строку покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя