іменем України
Справа № 126/1465/21
Провадження № 2-а/126/30/2021
"21" липня 2021 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Франківською Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Турулька Віталія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови серії БАВ № 459604 від 21.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача поліцейського Сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Турулька В.М. про визнання протиправною та скасування постанови серії БАВ № 459604 від 21.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з тих підстав, що як стверджує згідно вищезазначеної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Він розписався в оскаржуваній постанові про її отримання з метою послідуючого оскарження, хоча зі змістом її категорично не згоден і вважає її протиправною, виходячи з наступного. Він на місці зупинки транспортного засобу заперечив відповідачу проти складання постанови, оскільки жодного адміністративного правопорушення він не скоював. 21.06.2021 о 15 год. 35 хв. по вул. М.Холодівського в м. Бершадь він рухався за кермом автомобіля Nissan Maksima державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений відповідачем, який не представився і в послідуючому в складеній ним оскаржуваній постанові не вказав ні своє спеціальне звання, ні своє прізвище, ім'я та по батькові з очевидною метою унеможливити оскарження до суду протиправної постанови. Після зупинки його автомобіля ОСОБА_2 повідомив, що негайно складе постанову за ч.1 ст. 121 КУпАП, оскільки ним ніби то порушено п.31.4.7.в ПДР України, а саме на скло поклеєно покриття, яке обмежує оглядовість з місця водія, тобто за тоноване лобове скло тонувальною плівкою чорного кольору, хоча в оскаржуваній постанові він вказав, що на транспортному засобі виявлено на склі додаткові предмети, що погіршують огляд з місця водія. У відповідача не було пристрою для вимірювання рівня затемнення. Якщо інспектор Турулько В.М. не провів відповідних вимірювань світлопроникнення спеціальними приладами, то такий штраф за керування автомобілем із тонованим склом є незаконним. Просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 459604 від 21.06.2021, винесену відповідачем відносно нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови серії БАВ № 459604 від 21.06.2021, 21.06.2021 о 15 год. 35 хв. в м. Бершадь по вул. М.Холодівського водій ОСОБА_1 керував трансопртним засобом Nissan Maxima державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого виявлено на склі додаткові предмети, що погіршують огляд з місця водія, чим порушив п.31.4.7. в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення зазначених вимог закону, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно роз'яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача. Проте, такі докази відсутні. Відповідачем не було вжито таких заходів.
Відповідно до п.31.4.7.в ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно законодавства за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема: встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
В примітці до п.31.4.7.в ПДР України також вказано, що на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів може бути прикріплено прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоноване скло (крім зеркального), світлопроникність якого відповідає вимогам ГОСТ 5727-88.
Допустима норма тонування в Україні згідно ГОСТ 5727-88 для лобового скла автомобіля не менше 75 %, бокового скла не менше 70 %, задного скла - обмежень немає.
У відповідача не було пристрою вимірювання рівня затемнення (відсоток проникнення світла) через лобове скло.
При накладенні адміністративного стягнення працівник поліції повинен визначити відсоток світлопропускання не візуально, а із застосуванням спеціального приладу Тауметр.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Разом з тим, пункт 1 статті 247 КУпАП вказує на те, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.
За вищевикладених обставин, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, відповідач в судове засідання не з'явився, доказів на спростування доводів позивача суду не надав, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд , як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта власних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
П.1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із вказаної норми, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 122 КУпАП, ст.ст. 5, 14, 72-79, 205, 241-246, КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Турулька Віталія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови серії БАВ № 459604 від 21.06.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії БАВ № 459604 від 21.06.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. І. Гуцол