27 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20154/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 (суддя Спичак О. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 (головуючий суддя Козир Т. П., судді Коробенко Г. П., Чорногуз М. Г.)
у справі № 910/20154/16
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Компанія "Монторо Менеджмент ГмбХ", 2) Компанія "Вайлд Роуз Трі Ко. ЛТД" і 3) Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd),
про визнання договору поновленим та визнання права користування
і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd),
про визнання договору припиненим та визнання відсутнім права,
(у судовому засіданні взяли участь: представник позивача - Білека Ю. І., представник відповідача - Шалашова В. І.)
Короткий зміст позовних вимог
1. 03.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" (далі - позивач, ТОВ "ЛК "Ельдорадо") подало позовну заяву про визнання договору № 01/10-13 оренди нежитлового приміщення, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Боедем" (далі - відповідач, ТОВ "Боедем"), поновленим на той самий строк, а саме з 01.09.2016 по 31.08.2019, і на тих самих умовах, та визнання за позивачем права користування нежитловим приміщенням площею 4 589. 90 кв. м, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) за адресою: місто Київ, вул. Кільцева дорога (Велика окружна), 4 (далі - приміщення), на підставі договору.
2. Позовна заява мотивована незаконністю вчинених відповідачем дій з відключення від електропостачання орендованих позивачем за укладеним між сторонами 01.10.2013 договором № 01/10-13 оренди (далі - договір) приміщень з аргументацію про припинення з 31.08.2016 дії договору, а відповідно і незаконністю дій з припинення права позивача на оренду приміщень, оскільки після закінчення з вказаної дати строку оренди за договором відповідач, незважаючи на неодноразові повідомлення позивача про готовність повернути орендовані приміщення та вимогою направити відповідачем уповноваженої особи для прийняття з оренди приміщення, протягом місяця з дня закінчення строку оренди не вчинив жодних дій з прийняття приміщень з оренди, у зв'язку із чим позивач продовжив користуватись орендованим приміщенням, здійснивши при цьому на вимогу відповідача за виставленими ним рахунками і орендні, і комунальні платежі за три місяці - вересень-листопад 2016 у зв'язку із користуванням приміщенням, що в сукупності свідчить про визнання відповідачем пролонгації договору відповідно до його умов. Вказані дії (бездіяльність) відповідача з неприйняття з оренди приміщень призвели до пролонгації договору, через що позивач також пролонгував з суборендарями договори суборенди приміщення, а наступне відключення приміщення від електропостачання та наполягання на цьому етапі на припиненні договору призводить до перешкоджання в користуванні позивачем на законних підставах приміщенням, а також до значних збитків позивача, а також негативно відображається на господарській діяльності, оскільки є втручанням відповідача в цю діяльність позивача, та діловій репутації позивача. Про заперечення вказаних дій відповідача позивачем та вимоги поновити електропостачання відповідачу був направлений лист.
3. 11.08.2017 відповідач подав зустрічну позовну заяву про виселення позивача з приміщення та зобов'язання позивача негайно звільнити приміщення.
4. Зустрічна позовна заява мотивована порушенням прав відповідача як власника приміщення користуватись ним, оскільки після припинення 31.08.2016 дії договору позивач не виконав свого обов'язку з повернення об'єкта оренди, незважаючи на звернення відповідача листом від 20.09.2016 (вручене позивачу 29.09.2016). Також відповідач вказав про неодноразові порушення позивачем умов договору через систематичну несплату ним та затримку орендних платежів, про заборгованість позивача з орендної плати за договором та зі сплати комунальних послуг, про що позивачу неодноразово направлялись претензії, які були залишені ним без реагування. У зв'язку із цим у Відповідача відсутні підстави для продовження дії договору на новий строк, а навпаки є заперечення щодо пролонгації договору, які висловлені у вказаному листі від 20.09.2016, та відповідно, які у сукупності є підставою для припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії. Вимоги відповідача в листі від 13.10.2016 про сплату заборгованості з орендної плати та негайне звільнення приміщення з підписанням акта приймання-передачі були залишені позивачем без реагування. Відповідач наголосив, що після припинення електропостачання до приміщення позивачем вчинені дії з проникнення в приміщення першого поверху будівлі, де розташоване приміщення, шляхом зламу дверей та втручання в роботу електропідстанції з несанкціонованим підключенням до електропостачання другого поверху приміщення та необлікованим та безоплатним використанням електроенергії для власних потреб позивача. При цьому за допомогою працівників охоронної фірми фахівців відповідача не було допущено до приміщення електропідстанції для проведення регламентних та ремонтних робіт, а працівники охоронної фірми продовжують перебувати на першому поверсі будівлі, де розташоване приміщення.
5. Під час нового розгляду справи 26.12.2018 позивач за первісним позовом подав заяву про зменшення позовних вимог, у якій просив визнати договір №01/10-13 оренди нежитлового приміщення, укладений між позивачем і відповідачем, поновленим на той самий строк, а саме з 01.09.2016 по 31.07.2019. Інші частини прохальної частини позовної заяви просив розглядати у незміненій редакції. Вказана заява була прийнята судом.
6. 09.01.2019 ТОВ "Боедем" подано заяву про зміну предмету зустрічного позову, в якій просило визнати договір оренди нежитлового приміщення від 01.10.2013 №01/10-13, укладений між ТОВ "Боедем" і ТОВ "ЛК "Ельдорадо", припиненим з 31.08.2016; визнати ТОВ "ЛК "Ельдорадо" таким, що втратило право користування нежитловим приміщенням площею 4589,90 кв.м, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі в (літ. А) загальною площею 10 134,40 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4. Вказана заява була прийнята судом.
7. 09.01.2019 ТОВ "ЛК "Ельдорадо" подано клопотання про залучення в якості співвідповідачів за первісним позовом Компанії "Монторо Менеджмент ГмбХ" (далі - третя особа-1) та Компанії "Вайлд Роуз Трі Ко. ЛТД." (далі - третя особа-2), у задоволенні якого судом відмовлено.
Короткий зміст судових рішень
8. Справа розглядалася неодноразово. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, у задоволенні первісного і зустрічних позовів відмовлено.
9. Під час нового розгляду справи, суди попередніх інстанцій дослідили, що ТОВ "Боедем" є власником спірного приміщення та за наслідками нового розгляду справи дійшли висновку, що первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору, а тому договір припинив свою дію.
10. Щодо зустрічних позовних вимог, то за висновком судів першої і апеляційної інстанцій вони також не підлягають задоволенню, оскільки вимога про визнання договору припиненим з 31.08.2016 не відповідає визначеним законодавством способам захисту порушеного права, а вимога про визнання позивача таким, що втратив право користування нежитловим приміщенням, фактично є вимогою про встановлення факту, а отже, у даному випадку не може бути самостійним предметом спору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. ТОВ "ЛК "Ельдорадо" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
12. У касаційній скарзі позивач зазначає, що станом на момент закінчення строку договору ТВО "Боедем" в розумінні приписів пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не було власником приміщення з огляду на відсутність відповідної інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що позбавляло останнього здійснювати юридично значимі для власника майна дії, в тому числі такі як висловлювати заперечення щодо продовження умов договору на тих самих умовах і на той самий строк.
13. Суди попередніх інстанцій не виконали вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.10.2018 у цій справі, та не дослідили наявні в матеріалах справи докази з приводу того, чи є ТОВ "Пауер Вектра" власником майна і належним відповідачем / орендодавцем у цій справі.
14. Суди не дослідили чи впливає рішення суду у цій справі на права і обов'язки ТОВ "Маквіс Груп", яке є учасником ТОВ "Боедем" з часткою у статутному фонді підприємства 50% та, відповідно, не залучили ТОВ "Маквіс Груп" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Крім того скаржник зазначає, що відсутність згоди ТОВ "Маквіс Груп" на припинення орендних правовідносин між ТОВ "Боедем" і ТОВ "ЛК "Ельдорадо" свідчить про значний дефект волі орендодавця на припинення орендних правовідносин.
15. Невстановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо правомочності виконавчого органу ТОВ "Боедем" на прийняття рішення про припинення орендних правовідносин з ТОВ "ЛК "Ельдорадо" свідчить про неповноту та необґрунтованість судових рішень.
Позиція інших учасників справи
16. ТОВ "Боедем" подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, а рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з дотриманням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права при повному дослідженні обставин справи, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. 01.10.2013 між ТОВ "ЛК "Ельдорадо" як орендарем і ТОВ "Боедем" як орендодавцем укладено договір №01/10-13 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оперативне орендне платне користування нежитлове приміщення, площею 4589,90 кв.м, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10134,40кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4.
18. Умовами договору визначено таке:
- орендар орендує у орендодавця нежиле приміщення для організації та здійснення в цьому приміщенні оптової та/або роздрібної торгівлі товарами народного споживання, іншими товарами та складування цих товарів, а також розміщення офісу (п. 1.2);
- орендар вступає у оперативне орендне платне-користування приміщеннями з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі приміщень та майна орендарю. Передача приміщення в оперативне орендне платне користування здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан приміщення та інші відомості за узгодженням сторін. Зазначений акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору (п.п.2.1 та 2.3);
- приміщення повинно бути повернуто орендарем та прийнято орендодавцем протягом десяти календарних днів з моменту припинення цього договору. До цього часу орендар зобов'язаний вчинити всі необхідні дії, пов'язані з вивільненням приміщень (в тому числі, але не виключно, здійснити за власний рахунок демонтаж усіх здійснених у приміщеннях поліпшень, які можна відокремити без завдання шкоди приміщенням) і підготувати ці приміщення до передачі орендодавцю. Встановлені за рахунок орендаря прилади, пристрої, обладнання, що не зачіпають конструкції приміщень або установлені не стаціонарно, можуть бути зняті орендарем за умови відновлення останнім за свій рахунок попереднього вигляду приміщень (п. 2.4);
- передача приміщення орендодавцю у випадку припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан приміщень та інші відомості за узгодженням сторін. Зазначений акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору. Приміщення вважаються поверненими орендодавцю з моменту підписання сторонами вказаного акта приймання-передачі. В разі затримання орендарем повернення приміщень орендодавцю, орендар несе ризик їх випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 2.5);
- договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.08.2016 (п.7.1);
- умови цього договору зберігають чинність до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 7.2);
- всі зміни до цього договору вносяться виключно за згодою сторін шляхом укладання додаткових угод (п. 7.6).
19. По акту приймання-передачі від 01.10.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в оренду.
20. 01.11.2013 між сторонами було укладено договір компенсації комунальних послуг, відповідно до якого позивач зобов'язався проводити оплату за комунальні послуги.
21. 09.08.2016 ТОВ "Боедем" направлено на адресу ТОВ "ЛК "Ельдорадо" лист за вих. №060 від 09.08.2016, в якому повідомлено орендаря про наявність заборгованості з орендної плати, відмову від підписання додаткової угоди до договору та наявність наміру використовувати приміщення для власних потреб.
22. Листом від 09.08.2016 за вих. №061 відповідач просив позивача провести звірку взаємних розрахунків та підписати акт звірки. Згідно доданого до листа акта, заборгованість позивача станом на 31.08.2016 становить 4 516 246,38 грн.
23. Листом від 12.09.2016 за вих. №147 позивач просив відповідача направити уповноваженого представника для оформлення фактичної передачі (повернення) приміщення.
24. 19.09.2016 працівниками позивача складено акт огляду приміщення, у якому вказано, що станом на 19.09.2016 ТОВ "Боедем" не направило для огляду та прийняття приміщення представника.
25. 20.09.2016 відповідач направив на адресу позивача лист за вих.№087, в якому вказано про те, що договір діяв до 31.08.2016, наголошено на тому, що у листі від 09.08.2016 орендодавцем повідомлялось про намір використання приміщення для власних потреб, а також висунуто вимогу про негайне повернення об'єкта нерухомого майна. Лист був вручений позивачу 29.09.2016, що підтверджується інформацією з сайту відстеження поштових відправлень.
26. Також 20.09.2016 комісією в складі представників ТОВ "Боедем" складено акт, яким зафіксовано, що приміщення не підготовлено для передачі, не звільнено від товарно-матеріальних цінностей, ТОВ "ЛК "Ельдорадо" продовжує використовувати приміщення під розміщення магазину та не проводить ніяких робіт по звільненню та передачі приміщень.
27. Листом від 23.09.2016 за вих.№089 відповідач повідомив позивачу про те, що 22.09.2016 на його рахунок було перераховано 417 000 грн з призначенням "орендна плата за 09.2016", однак договір припинений 31.08.2016, тому перераховані кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості за 2015 рік.
28. Листом від 12.10.2016 за вих. №163 позивач повідомив відповідачу, що актом від 19.09.2016 зафіксовано неявку представника орендодавця для прийняття приміщення, про сплату орендної плати за вересень і жовтень, та про звернення 10.10.2016 особи, яка повідомила що є представником орендодавця, однак не надала підтверджуючих документів.
29. На підтвердження сплати орендної плати і комунальних платежів позивачем надані копії платіжних доручень від 22.09.2016, 11.10.2016, 28.10.2016, 13.10.2016 та 13.10.2016 та копії рахунків відповідача про компенсацію комунальних послуг (електроенергії та холодної води і водовідведення) від 30.09.2016.
30. Листом від 13.10.2016 за вих.№094 відповідач повідомив позивача про те, що 11.10.2016 на його рахунок було перераховано 419 509,13 грн з призначенням "орендна плата за 10.2016", однак договір припинений 31.08.2016, тому перераховані кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості за 2015 рік.
31. Листом від 21.10.2016 за вих.№097 відповідач вказав позивачу, що договір припинив дію 31.08.2016 та попередив, що 28.10.2016 буде припинено електропостачання.
32. Також позивач вказував, що на Інтернет-сайтах були розміщені оголошення про передачу в оренду спірного приміщення, що підтверджується висновком експертного дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів від 25.10.2016.
33. Листом від 28.10.2016 за вих.№177 позивач повідомив відповідачу про сплату орендної плати і комунальних послуг та вказав, що відключення електропостачання буде втручанням у ведення господарської діяльності.
34. Телеграмою від 28.10.2016 позивач повідомив відповідача, що відключення електропостачання є протиправним і вимагав негайно його поновити.
35. Листом від 31.10.2016 за вих.№098 відповідач повідомив позивача про те, що 28.10.2016 на його рахунок було перераховано 419 509,13 грн, однак договір припинений 31.08.2016, тому перераховані кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості за 2015 рік та січень 2016 року. Також вимагає негайно звільнити та повернути з підписанням акту приймання-передачі нежитлове приміщення.
36. 14.11.2016 працівниками відповідача складено акт про незаконне проникнення шляхом злому дверей на перший поверх приміщення, заборону представникам власника (відповідача) входу в приміщення електропідстанції, перешкоджання представникам власникам у доступі до електропідстанції шляхом її барикадування.
37. 30.11.2016 працівниками відповідача складено акт про перешкоджання зняттю показників електролічильників та недопуск до приміщень електропідстанції.
38. Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій Верховний Суд у постані від 23.10.2018 у цій справі вказав, що суди не надали оцінки належності позивача та відповідача у справі, оскільки не дослідили докази, на які послалась третя особа-1 у клопотанні про залучення до участі у цій справі, зокрема інформаційну довідку від 21.11.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідно відомостей в якій 11.07.2014 проведена державна реєстрація права власності третьої особи-1 і третьої особи-2 на приміщення із внесенням відомостей щодо вказаних власників приміщення з розміром частки кожного по Ѕ.
39. Судом залучено до участі у справі третіми особами Компанію "Монторо Менеджмент ГмбХ" і Компанію "Вайлд Роуз Трі Ко. ЛТД.", які вказували на те, що вони є власниками нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 10 134,40 кв.м за адресою: м.Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, у якій знаходиться спірне приміщення.
40. При новому розгляді справи позивачем заявлялось клопотання про залучення в якості співвідповідачів за первісним позовом Компанії "Монторо Менеджмент ГмбХ" і Компанії "Вайлд Роуз Трі Ко. ЛТД."
41. Суди встановили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/18397/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 і постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2017, задоволено позов ТОВ "Боедем":
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 09.07.2014, укладений між Ферта Холдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) і Квест Трейд Лімитед. (Quest Trade Limited), посвідчений приватним нотаріусом Падалкою Р. О. Київського міського нотаріального округу за номером 4076;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10.07.2014, укладений між Квест Трейд Лімитед (Quest Trade Limited) і Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.), посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М. С. Київського міського нотаріального округу за номером 1330;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.07.2014, укладений між Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.) і Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH), посвідчений приватним нотаріусом Куксовою М. С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційними номерами 1360,1361;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.07.2014, укладений між Класік Пауер Холдінгс інк. (Classic Power Holdings Inc.) і Вайлд Роуз-Трі Ко Лтд. (Wild Rose-Tree Co., Ltd) посвідченим приватним нотаріусом Куксовою М.С. Київського міського нотаріального округу за реєстраційними номерами 1362,1363;
- визнано за ТОВ "Боедем" право власності на нежитлову будівлю (нежитлове приміщення) (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (вул. Велика Окружна), будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 402376180000;
- витребувано з чужого незаконного володіння Монторо Менеджмент Гмбх (Montoro Management GmbH) 1/2 нежитлової будівлі (нежитлового приміщення) (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (вул. Велика Окружна), будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 402376180000;
- витребувано з чужого незаконного володіння Вайлд Роуз-Трі Ко Лтд. (Wild Rose-Tree Co., Ltd) 1/2 нежитлової будівлі (нежитлового приміщення) (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв. м, розташованої за адресою: м. Київ, Кільцева дорога (вул. Велика Окружна), будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 402376180000.
42. У вказаному рішенні суду також встановлено, що 08.07.2014 Державною реєстраційною службою України зареєстровано право власності за юридичною особою "Ферта Холдінг ЛТД" на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля; адреса: - м. Києві, вул. Кільцева дорога, будинок 4, опис об'єкту - літ. "1А", загальна площа: 10 134,4 кв.м на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 та постанови Якимівського районного суду Запорізької області.
43. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 у справі № 2-1400/2011 затверджено мирову угоду, укладену 12.08.2011 компанією Ферта Холдінг Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd), Українсько-німецьким спільним підприємством "Боедем" і ОСОБА_1 ; визнано за Ферта Голдінг ЛТД (Ferta Holding Ltd) право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 4, а саме: приміщення основною площею - 10134,4 кв.м під літерою "Г".
44. Проте, ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.10.2011 у справі № 8-1/11 скасовано за нововиявленими обставинами ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.08.2011 у справі № 2-1400/2011 про затвердження мирової угоди щодо врегулювання боргових зобов'язань між учасниками у цивільній справі № 2-1400/11. Доказів скасування вказаного судового рішення матеріали справи не містять.
45. Як вбачається з наявних в матеріалів справи документів, а саме, витягу від 02.11.2017 №102437282 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та інформаційної довідки від 05.09.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідне речове право на нежитлове приміщення площею 10134, 4 кв.м під літ. А, розташоване за адресою: м.Київ, Кільцева дорога (велика Окружна), 4, зареєстровано за ТОВ "Боедем". Підставою для внесення запису про право власності визначено рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі №910/18397/14.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
46. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
47. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі, яка переглядається, скаржник визначив пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо суті касаційної скарги
48. Предметом розгляду цієї справи є вимоги ТОВ "ЛК "Ельдорадо" за первісним позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про визнання договору поновленим, визнання права користування приміщенням і вимоги ТОВ "Боедем" за зустрічним позов, з урахуванням заяви про зміну предмета зустрічного позову, про визнання договору припиненим, визнання позивача таким, що втратив право користування приміщенням.
49. За результатом нового розгляду справи, суди, на виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2018 у цій справі, дослідили процесуальний статус кожного із учасника провадження у цій справі. Зокрема, суди дослідили, що первісний позов заявлено до належного відповідача - ТОВ "Боедем", який є власником об'єкта оренди за договором, а тому відсутні підстави для залучення у якості співвідповідачів Компанії "Монторо Менеджмент ГмбХ" і Компанії "Вайлд Роуз Трі Ко. ЛТД".
50. Колегія суддів окремо зазначає, що у зазначеній постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у цій справі відсутні вказівки щодо визначення процесуального статусу ТОВ "Пауер Вектра" (на даний час ТОВ "Саммер Едішін"), як про це зазначає скаржник. У зв'язку з цим, Суд також відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 910/174/17.
51. В межах наданої процесуальним законом компетенції, суди дослідили, що зі змісту листів від 09.08.2016 і від 20.09.2019 вбачається, що орендодавцем чітко висловлено орендарю про відсутність волі для продовження орендних відносин, тобто, висловлено заперечення щодо поновлення договору на новий строк на тих самих умовах у розумінні приписів ст.764 ЦК України, що виключає можливість поновлення договору після 31.08.2016.
52. За таких вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення первісної позовної вимоги ТОВ "ЛК "Ельдорадо" в частині визнання договору поновленим і в частині похідної первісної позовної вимоги про визнання за позивачем права користування приміщенням.
53. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач зазначає, що ТОВ "Боедем" на момент закінчення строку дії договору не було власником приміщення і не могло заперечувати проти продовження строку дії договору. Під час розгляду справи ТОВ "ЛК "Ельдорадо" вказувало, що на момент закінчення дії договору власниками приміщення були третя особа-1 і третя особа-2 у розмірі частки кожного по Ѕ і від вказаних юридичних осіб не надходило заперечення щодо продовження договірних відносин.
54. Окрім того позивач посилається на недослідження судами змісту листів від 09.08.2016 і від 20.09.2016, які, за твердженням позивача, не містили заперечень щодо продовження дії договору оренди на новий строк.
55. Вказані доводи позивача розглянуті та відхилені судами із посиланням на відповідні обставини справи і положення законодавства (пункти 9, 49, 51, 52 цієї постанови).
56. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суди не дослідили наявні в матеріалах справи докази з приводу того, чи є ТОВ "Пауер Вектра" власником майна і належним відповідачем / орендодавцем у цій справі.
57. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач у визначеному процесуальним законом порядку під час розгляду справи заявляв про те (та надавав відповідні докази (з урахуванням дій апеляційного господарського суду на підставі частини третьої статті 269 ГПК України)), що ТОВ "Пауер Вектра" є належним відповідачем за первісним позовом (доводи касаційної скарги про зворотне направлені на переоцінку встановлених обставин справи, що виходить за межі розгляду справи касаційним судом (стаття 300 ГПК України)). Разом з тим, положення ГПК України саме на позивача покладають обов'язок визначати належного відповідача у справі, до якого заявлені відповідні вимоги.
58. За таких обставин, суд зазначає, що наведені доводи скаржника (пункти 53, 54, 56 цієї постанови): 1) свідчать про незгоду останнього з установленими судами попередніх інстанцій обставинами, як в частині установленого власника приміщення, так і в частині наявності заперечень орендодавця щодо продовження договору на новий строк (переоцінка вказаних обставин, разом з тим, не входить до повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України); 2) є суперечливими, оскільки саме до ТОВ "Боедем", як до орендодавця і належного відповідача, позивачем заявлені вимоги за первісним позовом про визнання договору поновленим, визнання права користування приміщенням.
59. Доводи позивача, викладені у пункті 14 цієї постанови, не були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, оскільки вперше позивач зазначив про відсутність у виконавчого органу ТОВ "Боедем" правомочності на припинення орендних правовідносин, як і про те, що рішення у цій справі стосується прав і обов'язків ТОВ "Маквіс Груп", як учасника ТОВ "Боедем" з часткою у статутному фонді підприємства 50%, у суді касаційної інстанції. Про вказані обставини, за доводами касаційної скарги, позивач дізнався, отримавши апеляційну скаргу ТОВ "Маквіс Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у цій справі. Суд критично сприймає посилання скаржника на озвучування цих обставин його представником під час судового засідання 23.03.2021, тобто вже після ухвалення оскаржуваної постанови (це протирічить його ж попереднім доводам), а також обов'язок члена колегії суддів апеляційного господарського суду знати про зазначену обставину (ці доводи не обґрунтовані посиланнями на норми законодавства).
60. Таким чином, за доводами самого скаржника, питання щодо того, чи стосуються прийняті рішення у цій справі прав, інтересів та (або) обов'язків ТОВ "Маквіс Груп" перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції і відповідні доводи скаржника, заявлені ним вперше у суді касаційної інстанції, є передчасними та з урахуванням приписів статті 300 ГПК України свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав враховувати відповідні доводи.
61. Щодо цих же доводів скаржника в контексті посилання ним на пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України, то колегія суддів зазначає, що (1) наявність у сторін їх учасників не свідчить саме по собі про прийняття судом рішення (при кожному такому прийнятті) про права, інтереси та (або) обов'язки таких учасників, а також про (2) відсутність автоматичної необхідності залучення до участі у справі таких учасників. Зазначене концептуально узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 та від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, постанові Верховного Суду від 31.08.2020 у справі № 910/895/17.
62. З огляду на викладеного у пункті 60 цієї постанови (і положення частини третьої статті 300 ГПК України) Суд також відхиляє посилання скаржника на наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 310 ГПК України (скаржник зазначає, що належним і допустимим доказом висловлення волі ТОВ "Боедем" на припинення договору оренди є рішення загальних зборів його учасників, за участі ТОВ "Маквіс Груп", яке в матеріалах справи відсутнє, отже суд встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів), оскільки, як зазначено вище, корпоративні права учасників товариства не є предметом розгляду цієї справи, а переоцінка встановлених судами обставин щодо наявності заперечення орендодавця щодо продовження строку дії говору оренди не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. Суди попередніх інстанцій здійснили розгляд справи в межах доводів учасників справи, якими вони обґрунтовували свої вимоги і заперечення, а тому Суд не погоджується з доводами скаржника, що зазначені у пунктах 21, 25, 54 і 55 цієї постанови листи не можуть бути допустимими доказами. У зв'язку із зазначеним, також не беруться до уваги посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15 (у якій (окрім цього) досліджувалося питання застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України).
63. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
64. Суд зазначає, що можливість касаційного провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктам 3 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Зі змісту пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що зазначена норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
65. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду з процесуальних питань у подібних правовідносинах (орендні правовідносини).
66. Як уже було зазначено Верховним Судом в ухвалі від 28.05.2021 про відкриття касаційного провадження щодо підстави, яка передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник не зазначив чітко норми права, щодо якої відсутній висновок (який саме) її застосування із конкретизацією правовідносин, у яких цей висновок відсутній, що порушує вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
67. Наведене свідчить, що скаржник не обґрунтував належним чином підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
68. Відсутність у касаційній скарзі посилань як на норми права, щодо питання застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, з конкретизацією такого висновку по відношенню до правовідносин, які склалися між учасниками справи, унеможливлює перегляд судом касаційної інстанції судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
69. Окрім цього, текстуальний аналіз касаційної скарги свідчить про те, що посиланнями на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник обґрунтовував усі ті доводи, яким Суд надає оцінку у цій постанові (з інших підстав) і у зв'язку з якими не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
70. У зв'язку з тим, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, визначена приписами пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, з огляду на положення пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України Суд не бере до уваги аргументи скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункти 12, 13, 15 цієї постанови).
71. Відповідно до зазначеної норми процесуального права наведені порушення (в разі їх наявності) є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
72. Доводів (обґрунтованих посиланнями на відповідні пункти частини другої статті 287 ГПК України і відмінних від тих, яким Суд надав оцінку в цій постанові) відносно незгоди скаржника з висновками судів у частині зустрічного позову касаційна скарга не містить. Заперечень проти рішення суду першої інстанції щодо часткової відмови у задоволенні зустрічного позову не містила і апеляційна скарга ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо".
73. Усі інші доводи скаржника: (1) не обґрунтовані підставами, передбаченими частиною 2 статті 287 ГПК України; (2) не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права; (3) направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому відхиляються Судом (касаційний розгляд здійснюється в межах, передбачених статтею 300 ГПК України).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
74. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
75. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
76. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.
77. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного господарських суду і рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Розподіл судових витрат
78. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/20154/16 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил