27 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Ганган В.Г, Цвєтков Г.О.,
відповідача - Вербицький Я.В.,
третьої особи-1 - Фляшовський В.А.,
третьої особи-2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Маринченка Я.В.
від 08.08.2019 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Дикунська С.Я., Мальченко А.О., Тищенко О.В.
від 16.02.2021
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа", Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та усунення перешкод в користуванні майном.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.07.2021 № 29.3-02/2199, у зв'язку з відпусткою судді Баранця О.М., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/7252/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.07.2021 та протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.07.2021 для розгляду справи № 910/7252/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" про: визнання недійсною односторонньої відмови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" від договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 № 03/11-1; про визнання недійсною односторонньої відмови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" від договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 №03/11-2; про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції; про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що умовами вищезазначених договорів оренди не передбачено можливості одностороннього розірвання договорів з ініціативи відповідача (орендодавця), тому повідомлення відповідача про відмову від договорів оренди підлягають визнанню судом недійсними, а оскільки вказані договори оренди не є припиненими (розірваними з ініціативи відповідача) позивач просив суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що передане йому в оренду на підставі цих договорів.
2. Хід розгляду справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у даній справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 у справі №910/7252/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
03 листопада 2017 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (надалі - Орендар) укладено договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 (надалі - Договір оренди-1), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає на умовах оренди в строкове платне користування об'єкт оренди, визначений умовами цього договору.
Також 03 листопада 2017 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (надалі - Орендар) укладено договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 (надалі - Договір оренди-2), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає на умовах оренди в строкове платне користування об'єкт оренди, визначений умовами цього договору.
За змістом пунктів 2.2 Договорів оренди об'єкти оренди, які передаються в оренду розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2.
Відповідно до пунктів 3.1 Договорів оренди об'єкти оренди надаються в оренду Орендарю строком на 35 місяців і 28 днів.
Положеннями пунктів 3.2 Договорів оренди сторони погодили, що строки оренди за умовами цих договорів, відраховуються з дати підписання сторонами актів прийому-передачі об'єктів оренди в оренду та закінчуються датою підписання сторонами актів прийому-передачі (повернення) об'єктів оренди.
Згідно з пунктами 4.1 Договорів оренди Орендар зобов'язаний вносити орендну плату за користування об'єктами оренди в розмірах та в строки, обумовлені даними договорами.
Пунктами 4.2 Договорів оренди передбачено, що на період, коли розміщення/експонування зовнішньої реклами не здійснюється щомісячна плата за договорами становить 16 500,00 грн з урахуванням ПДВ.
Відповідно до пунктів 4.3 Договорів оренди з моменту підписання сторонами актів приймання-передачі об'єктів Орендар щомісячно має сплачувати орендну плату за користування об'єктами в розмірі 27 500,00 грн з урахуванням ПДВ.
Положеннями пунктів 6.2.7 Договорів оренди сторони погодили, що Орендар зобов'язаний самостійно за свій рахунок отримати відповідні дозволи та погодження, необхідні для здійснення господарської діяльності. Орендар приймає на себе всі претензії і відповідальність, що виникає або може виникнути з боку контролюючих органів і третіх осіб у зв'язку із здійсненням діяльності без необхідних дозвільних документів, дозволів, погоджень, тощо, а також самостійно сплачує штрафні санкції, збитки, якщо такі будуть нараховані.
Відповідно до пунктів 10.2 Договорів оренди форс-мажорними обставинами сторони домовились вважати рішення місцевих органів влади, які регулюють рекламну діяльність, а також не санкціоновані дії інших юридичних чи фізичних осіб, які призвели до непередбачуваних наслідків.
За умовами пунктів 10.3 Договорів оренди у випадку, якщо обставини нездоланної сили будуть діяти більше одного календарного місяця, кожна із сторін має право розірвати дані договори в односторонньому порядку, письмово сповістивши іншу сторону за першої ж нагоди, але не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати їх розірвання та врегулювати всі спірні питання. При цьому сторони здійснюють розрахунки за цими договорами по факту виконаних зобов'язань, що оформлюється актами звірки виконаних взаємних зобов'язань.
Згідно з пунктами 10.4 Договорів оренди сторона, для якої склалися неможливі умови виконання цих договорів, зобов'язана при настанні та припиненні вищезазначених обставин, негайно, але не пізніше 10-ти днів з їх настання, письмово повідомити іншу сторону.
Відповідно до пунктів 12.2 Договорів оренди договори може бути припинено достроково: за взаємною згодою сторін (пункти 12.2.1); за передбачених цими договорами умов (пункти 12.2.2); за рішенням господарського суду (пункти 12.2.3); за форс-мажорними обставинами (пункти 12.2.4).
За умовами пунктів 12.3 Договорів оренди у випадку дострокового розірвання договорів, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю об'єкти оренди на визначених в розділах 7 цих договорів умовах.
02 січня 2018 року між сторонами було укладено додаток № 1 до Договору оренди-1, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину зовнішнього фасаду будівлі (об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2, розмір спеціальної конструкції 16 000*40 000.
02 січня 2018 року між сторонами було укладено додаток № 1 до Договору оренди-2, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування частину зовнішнього фасаду будівлі (об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2, розмір спеціальної конструкції 16 000*40 000.
05 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неон центр" (надалі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (надалі - Замовник) було укладено договір на виконання робіт № 05-02 (надалі - Договір від 05.02.2018), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник замовляє Виконавцеві виконання на платній основі комплексу робіт по виготовленню, монтажу та електропідключенню 2-х металоконструкцій габаритними розмірами 16 300*31 800 мм (надалі - Моделі).
Відповідно до пункту 1.2 Договору від 05.02.2018 монтаж та електропідключення Моделей здійснюється силами Виконавця за наступною адресою: м. Київ, вулиця Б. Гмирі, 1/2, 3-й та 4-й під'їзди.
Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-00031 Виконавцем Договором від 05.02.2018 були проведені роботи (надані послуги) по рахунку № СФ-000025 від 05.02.2018, а саме - монтажні роботи за адресою: м. Київ, вулиця Б. Гмирі, 1/2.
13.02.2018 Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено позапланову перевірку дотримання правил розміщення зовнішньої реклами, за результатами якої було складено акти обстеження та встановлено, що реклама, розміщена Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" на будинку за адресою: 02140, місто Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2, встановлена з порушеннями Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, Правил благоустрою міста Києва, Порядку розміщення реклами в м. Києві, Правил розміщення рекламних засобів в м. Києві та Порядку розміщення вивісок в м. Києві, що полягає у самовільному розміщенні реклами.
За результатами перевірки Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було висунуто Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" дві вимоги № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018 про необхідність здійснення демонтажу рекламної металоконструкції - зобов'язано зняти самовільно встановлений рекламний банер (панно), зобов'язано про усунення зазначених порушень повідомити Управління з питань реклами в письмовій формі з фото фіксацією усунених зауважень у термін до 05.03.2018 та попереджено, що у разі невиконання цих вимог протягом 3 днів, конструкції будуть демонтовані Комунальним підприємством "Київреклама".
Відповідно до пунктів 2, 3 протоколу засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" №22/03-1 від 22.03.2018 прийнято рішення розірвати Договори оренди та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" про зазначене рішення.
На виконання рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" згідно з протоколом № 22/03-1 від 22.03.2018, відповідачем 22.03.2018 направлено засобами поштового зв'язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" повідомлення про розірвання Договорів оренди з 22.04.2018, що підтверджується описом вкладення та квитанцією ПАТ "Укрпошта".
24 квітня 2018 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" демонтовано рекламні конструкції Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа".
24 квітня 2018 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Муравей-Україна" укладено договір зберігання майна № 33399, за умовами якого та акта приймання-передачі майна на зберігання № 1323 від 24.04.2018, Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" передано на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Муравей-Україна" металевий каркас довжиною 3 метри в кількості 56 шт., металевий каркас довжиною 2 метри в кількості 2 шт., металевий каркас довжиною 2,5-2,8 метрів в кількості 4 шт., металевий каркас довжиною 3 метри в кількості 6 шт., банера в кількості 2 шт., шпильки в кількості 19 шт., що загалом становить 2,30 куб. м.
Матеріали справи не містять доказів демонтажу Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" встановленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" електроосвітлення на орендованих площах.
21 березня 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" уклало, аналогічний Договорам оренди, договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" та надало погодження на розміщення реклами Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа".
4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 910/7252/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, позов задоволено частково. Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 № 03/11-1 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції. Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 № 03/11-2 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018 про необхідність здійснення демонтажу рекламної металоконструкції, за своєю правовою природою не є рішенням місцевого органу влади;
- факт пред'явлення Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимог про усунення порушень, неможливо розцінювати як форс-мажорні обставини, у розумінні пунктів 10.2 Договорів оренди;
- враховуючи відсутність форс-мажорних обставин, у розумінні пунктів 10.2 Договорів оренди, у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не було підстав для розірвання Договорів оренди в односторонньому порядку на підставі пунктів 12.2.4 Договорів оренди;
- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське", всупереч положенням пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 5.2.1, 5.2.3, 5.2.8 Договорів оренди, створило перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" у використанні об'єктів оренди шляхом надання погодження Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на розміщення реклами та укладення 21.03.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" договору оренди, аналогічного Договорам оренди;
- враховуючи те, що судами не встановлено наявності підстав для розірвання відповідачем Договорів оренди в односторонньому порядку, а отже спірні договори є чинними на погоджених в них сторонами умовах, у даному випадку ефективним способом захисту прав позивача, як власника рекламних конструкцій та орендаря за дійсними Договорами оренди є усунення перешкод у користуванні спірним майном шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул . Бориса Гмирі, 1/2 за Договорами оренди шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частин демонтованих металоконструкцій;
- вимоги позивача про визнання недійсними повідомлень відповідача про розірвання Договорів оренди в односторонньому порядку не є ефективним способом захисту порушеного права на користування орендованим майном, оскільки їх задоволення судом не призведе до відновлення порушеного права позивача. Крім того, в силу відсутності підстав для одностороннього розірвання Договорів оренди, зазначені вимоги не створюють для відповідача жодних наслідків, оскільки є нікчемними і не потребують додаткового визнання їх недійсними у судовому порядку.
5. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційних скарг
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у даній справі в частині задоволених позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, застосування судами першої та апеляційної інстанції частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц.
У касаційній скарзі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" зазначено пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування:
- статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 10 та 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", пункту 5 Положення про Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради - у правовідносинах щодо встановлення того чи є Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) органом місцевої влади у сфері реклами та чи наділено воно повноваженнями регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами;
- статті 617 Цивільного кодексу України - у правовідносинах щодо настання форс-мажорних обставин після підписання акта прийому-передачі розміщення рекламної конструкції без отримання відповідного дозволу Київської міської державної адміністрації до такого розміщення та при наявності імперативної вимоги Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) демонтувати незаконно встановлено рекламну конструкцію;
- статей 391 та 759 Цивільного кодексу України - у правовідносинах, в яких орендар просить усунути перешкоди у розпорядженні орендованим майном;
- частини 7 статті 180 Господарського кодексу України - у правовідносинах, в яких орендар просить не чинити перешкод у розпорядженні майном згідно із договором, строк якого на момент винесення судом рішення закінчився.
6. Доводи інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" подало відзив на касаційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа", в якому просило поновити строк подання даного відзиву та відмовити у задоволенні касаційних скарг, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
25 травня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа", у якому міститься клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
В обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву на касаційні скарги у даній справі представник позивача зазначив те, що касаційні скарги скаржника позивач не отримув та лише 20.05.2021 представник позивача ознайомився із матеріалами даної справи, тому з об'єктивних причин позивач не мав можливості надати відзив у встановлений судом термін - до 06.05.2021.
Згідно із частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
За змістом частин 1, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.
Натомість відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк (зазначена правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Враховуючи, що строк для подання відзиву на касаційні скарги встановлені в ухвалах Верховного Суду від 21.04.2021 на час звернення з відповідним клопотанням сплив, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для його задоволення. Відтак, відзив позивача на касаційні скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" залишається без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
7. Розгляд клопотань
31 травня 2021 року до Суду надійшло клопотання від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/7252/18, та закриття провадження у справі № 910/7252/18.
Вказане клопотання мотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, яке набрало законної сили 12.04.2021, визнано недійсними договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 від 03.11.2017, укладені між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа". Тому, на думку заявника, враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 231, частини 1 статті 236, пункту 5 частини 1 статті 308, частини 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України, провадження у даній справі підлягає закриттю.
Розглянувши зазначене клопотання відповідача, Суд відхиляє це клопотання з огляду на відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Правова позиція щодо закриття провадження, викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, відповідно до якої закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Суд зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у справі № 910/15643/20 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20 та призначено її до розгляду. Відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/15643/20 розгляд апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20 відбудеться 08.09.2021.
Із приписів частин 1, 2 статті 241, частини 1 статті 254, статті 256, частини 3 статті 260, пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України вбачається те, що у разі, коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили (зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 912/4262/16).
Враховуючи викладене, твердження заявника в обґрунтування поданого клопотання про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, яким визнано недійсними договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та договір оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 від 03.11.2017, укладені між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа", набрало законної сили 12.04.2021, є такими, що не підтвердились.
Оскільки обставин, що свідчили б про відсутність предмета даного спору заявник не довів, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та відхиляє це клопотання.
8. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" відкрито згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, а саме, частину 2 статті 215 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц.
Колегія суддів відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про застосування судами попередніх інстанцій приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України без урахування висновку щодо її застосування, викладеному в постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц, з огляду на таке.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Визначення подібності правовідносин міститься у правових висновках, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27 березня 2020 року у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15ц).
Верховний Суд, проаналізувавши постанову Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц, правові висновки якої, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа", не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, встановив таке.
У справі № 759/2328/16-ц, що переглядалась Верховним Судом, предметом спору були вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 повернути ПАТ «Банк національний кредит» грошові кошти в розмірі 21 496,29 доларів США, отримані за договором про внесення змін від 25 травня 2015 року до договору банківського вкладу № 119678-ДР-06 від 19 червня 2014 року на накопичувальний рахунок за відповідними реквізитами. Позов обґрунтовано тим, що договір про внесення змін від 25.05.2015 є нікчемним з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку із незастосуванням перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою банк відмовився від власних майнових вимог, що потягло за собою необґрунтовану виплату відповідачу грошових коштів у розмірі 21 496,29 доларів США.
Натомість предметом спору у даній справі № 910/7252/18 є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" про: визнання недійсною односторонньої відмови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" від договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 № 03/11-1; про визнання недійсною односторонньої відмови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" від договору оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 №03/11-2; про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції; про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-2 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції. Позов обґрунтовано тим, що умовами Договорів оренди не передбачено можливості одностороннього розірвання договорів з ініціативи відповідача (орендодавця), тому повідомлення відповідача про відмову від договорів оренди підлягають визнанню судом недійсними, а оскільки Договори оренди не є припиненими (розірваними з ініціативи відповідача) позивач просив суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що передане йому в оренду на підставі цих договорів.
Відтак, предмети спорів, підстави позовів, зміст позовних вимог у справі № 759/2328/16-ц та у даній справі № 910/7252/18 є відмінними, та, відповідно, є відмінними встановлені судами фактичні обставини у даних справах.
Таким чином, правовідносини у справі № 759/2328/16-ц та у даній справі № 910/7252/18 не є подібними, у розумінні критеріїв подібності.
Отже, наведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження.
Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" не зазначено та не обґрунтовано у поданій касаційній скарзі.
Зважаючи на те, що наведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/7252/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021.
Щодо касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське", Суд зазначає таке.
У касаційній скарзі, посилаючись на підставу касаційного оскарження, встановлену в пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування: статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 10 та 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", пункту 5 Положення про Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради - у правовідносинах щодо встановлення того чи є Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) органом місцевої влади у сфері реклами та чи наділено воно повноваженнями регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами; статті 617 Цивільного кодексу України - у правовідносинах щодо настання форс-мажорних обставин після підписання акта прийому-передачі розміщення рекламної конструкції без отримання відповідного дозволу Київської міської державної адміністрації до такого розміщення та при наявності імперативної вимоги Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) демонтувати незаконно встановлено рекламну конструкцію; статей 391 та 759 Цивільного кодексу України - у правовідносинах, в яких орендар просить усунути перешкоди у розпорядженні орендованим майном; частини 7 статті 180 Господарського кодексу України - у правовідносинах, в яких орендар просить не чинити перешкод у розпорядженні майном згідно із договором, строк якого на момент винесення судом рішення закінчився.
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно зазначити наступне.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Як зазначалось вище, спір у даній справі виник внаслідок того, що, на думку позивача, відповідач у порушення умов Договорів оренди та вимог законодавства в односторонньому порядку розірвав Договори оренди та чинить перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні орендованим майном та майном позивача.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що спірні правовідносини регулюються главою 58 Цивільного кодексу України та параграфом 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України.
Так, статтею 783 Цивільного кодексу України встановлені виключні права вимоги наймодавця про розірвання договору, а саме якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Згідно з частинами 1-3 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що:
- відповідно до пунктів 10.2 Договорів оренди форс-мажорними обставинами сторони домовились вважати рішення місцевих органів влади, які регулюють рекламну діяльність, а також не санкціоновані дії інших юридичних чи фізичних осіб, які призвели до непередбачуваних наслідків;
- за умовами пунктів 10.3 Договорів оренди у випадку, якщо обставини нездоланної сили будуть діяти більше одного календарного місяця, кожна із сторін має право розірвати дані договори в односторонньому порядку, письмово сповістивши іншу сторону за першої ж нагоди, але не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати їх розірвання та врегулювати всі спірні питання. При цьому сторони здійснюють розрахунки за цими договорами по факту виконаних зобов'язань, що оформлюється актами звірки виконаних взаємних зобов'язань;
- згідно з пунктами 10.4 Договорів оренди сторона, для якої склалися неможливі умови виконання цих договорів, зобов'язана при настанні та припиненні вищезазначених обставин, негайно, але не пізніше 10-ти днів з їх настання, письмово повідомити іншу сторону;
- відповідно до пунктів 12.2 Договорів оренди договори може бути припинено достроково: за взаємною згодою сторін (пункти 12.2.1); за передбачених цими договорами умов (пункти 12.2.2); за рішенням господарського суду (пункти 12.2.3); за форс-мажорними обставинами (пункти 12.2.4).
Тобто, судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами Договорів оренди передбачено, у яких випадках сторони можуть ініціювати дострокове розірвання таких договорів, зокрема, у випадку форс-мажорних обставин, які сторони за взаємною згодою визначили як рішення місцевих органів влади, що регулюють рекламну діяльність.
Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що 22.03.2018 Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" направлено засобами поштового зв'язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" повідомлення про розірвання Договорів оренди з 22.04.2018.
Зазначені повідомлення про розірвання Договорів оренди з 22.04.2018 в частині права Орендодавця на розірвання в односторонньому порядку Договорів оренди обґрунтовані наявністю форс-мажорних обставин, визначених у пунктах 10.2 Договорів оренди, а саме, наявністю рішень місцевих органів влади - вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018, за наявності яких продовження дії Договорів оренди є неможливим.
Як зазначалось вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було висунуто Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" дві вимоги № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018 про необхідність здійснення демонтажу рекламної металоконструкції - зобов'язано зняти самовільно встановлений рекламний банер (панно), зобов'язано про усунення зазначених порушень повідомити Управління з питань реклами в письмовій формі з фото фіксацією усунених зауважень у термін до 05.03.2018 та попереджено, що у разі невиконання цих вимог протягом 3 днів, конструкції будуть демонтовані Комунальним підприємством "Київреклама".
Надаючи оцінку зазначеним вимогам Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018 на предмет наявності ознак рішення місцевого органу влади у розумінні пунктів 10.2 Договорів оренди, судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2019 у справі № 910/7252/18.
Так, у постанові від 22.05.2019 у справі № 910/7252/18 Верховний Суд, виклав висновки про те, що рішеннями місцевих органів влади, що регулюють рекламну діяльність, зокрема є рішення, що приймаються згідно із встановленою законодавством процедурою та є нормативними актами, тобто такими, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права в сфері рекламної діяльності, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, які приймаються відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про рекламу", "Про автомобільні дороги", "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.
Дослідивши зміст вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018, враховуючи умови Договорів оренди та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2019 у справі № 910/7252/18, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про те, що такі вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018 не є форс-мажорними обставинами, у розумінні пунктів 10.2 Договорів оренди, тому що за своєю правовою природою не є рішеннями місцевого органу влади, оскільки вказані вимоги є актами індивідуальної дії (ненормативними актами) та є обов'язковими для виконання виключно для позивача, зазначені вимоги вичерпали свою дію, після здійснення демонтажу, та не змінюють порядку та правил розміщення рекламних засобів як для позивача, так і для іншого широкого кола осіб.
Встановивши зазначені обставини та здійснивши вищевикладені висновки про відсутність форс-мажорних обставин, у розумінні пунктів 10.2 Договорів оренди, суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили про те, що у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не було підстав для розірвання Договорів оренди в односторонньому порядку на підставі пунктів 12.2.4 Договорів оренди.
Суд зазначає, що у даному випадку, у Суду відсутні підстави для формування висновку у даній справі щодо застосування статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 10 та 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", пункту 5 Положення про Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради - у правовідносинах щодо встановлення того чи є Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) органом місцевої влади у сфері реклами та чи наділено воно повноваженнями регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами, оскільки враховуючи умови пунктів 10.2 Договорів оренди, при вирішенні даного спору дослідженню підлягали питання чи є вимоги Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 001323-18 та № 0013224-18 від 22.02.2018 рішенням місцевого органу влади, правовий висновок щодо поняття визначення якого, наведено у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/7252/18.
Також Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновку у даній справі щодо застосування статті 617 Цивільного кодексу України - у правовідносинах щодо настання форс-мажорних обставин після підписання акта прийому-передачі розміщення рекламної конструкції без отримання відповідного дозволу Київської міської державної адміністрації до такого розміщення та при наявності імперативної вимоги Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) демонтувати незаконно встановлено рекламну конструкцію, оскільки, як зазначалось вище, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність форс-мажорних обставин, у розумінні пунктів 10.2 Договорів оренди, тобто, відсутністю необхідності застосування зазначеної норми для вирішення спору, враховуючи встановлені фактичні обставини справи.
Відсутні у Суду і підстави для формування висновку у даній справі щодо застосування частини 7 статті 180 Господарського кодексу України - у правовідносинах, в яких орендар просить не чинити перешкод у розпорядженні майном згідно із договором, строк якого на момент винесення судом рішення закінчився, оскільки, як зазначає сам скаржник, враховуючи пункти 3.1, 3.2 Договорів оренди строк дії таких договорів закінчився 31.12.2020. Тобто, на момент прийняття рішення 08.08.2019 Господарським судом міста Києва вказані договори були чинними та права і обов'язки за ними існували у сторін, а закінчення їх строку під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, при наявності таких обставин, не зумовлює обов'язку у суду апеляційної інстанції застосовувати частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, так як суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а не підміняє такий суд.
Суд зазначає, що вищенаведені доводи касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.
Щодо доводів касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 391 та 759 Цивільного кодексу України - у правовідносинах, в яких орендар просить усунути перешкоди у розпорядженні орендованим майном, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Із зазначеної норми убачається, що зміст права власності у суб'єктному значенні складається з трьох правомочностей: 1) право володіння; 2) право користування; 3) право розпорядження.
У юридичній практиці кожну з таких правомочностей розуміють так:
- право володіння - це юридична можливість фактичного впливу на річ (можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу);
- право користування - це юридична можливість видобування власником споживчі властивості з речі (можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами);
- право розпорядження - це юридична можливість власника визначати фактичну і юридичну долю речі, зокрема, шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.
Відповідно до частин 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Отже, власник може реалізовувати свої правомочності щодо свого майна будь якими діями, які не суперечать закону, зокрема, шляхом наділення інших осіб частиною своїх правомочностей щодо власного майна.
Одним із видів такої реалізації правомочностей є відносини з найму (оренди), які, зокрема, регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Із вказаного припису слідує можливість власника майна наділити інших осіб частиною своїх правомочностей щодо власного майна, а саме, правом володіння та правом користування.
Аналогічного принципу щодо можливості власника майна наділити інших осіб частиною своїх правомочностей щодо власного майна, а саме, правом володіння та правом користування, законодавець дотримується у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.
Із зазначених норм убачається те, що особливістю орендних відносин є те, що орендар може отримати від власника майна тільки такі правомочності власника як право володіння та право користування. Однак право розпорядження, як однієї із правомочностей власника майна, орендар у орендних правовідносинах отримати не може.
Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Виходячи із вказаної норми, у разі позбавлення можливості користуватися чи розпоряджатися майном, власник або особа, яка правомірно володіє майном, може захистити свої інтереси.
Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи приписи статті 391, частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 283 Господарського кодексу України у їх сукупності, убачається те, що орендар як особа, яка правомірно володіє майном, не може бути позбавлений можливості розпоряджатися орендованим майном, так як такої правомочності у орендаря немає і, відповідно, орендар не може захистити такі інтереси (щодо розпорядження орендованим майном).
Як зазначалось вище, позивач у даній справі звертаючись із даним позовом зазначав про позбавлення його можливості користування та розпорядження орендованим майном за Договорами оренди та у позові просив, зокрема, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні та розпорядженні майном за Договорами оренди.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське", всупереч положенням пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 5.2.1, 5.2.3, 5.2.8 Договорів оренди, створило перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" у використанні об'єктів оренди шляхом надання погодження Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на розміщення реклами та укладення 21.03.2018 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" договору оренди, аналогічного Договорам оренди.
Встановивши вказані обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що у даному випадку ефективним способом захисту прав позивача, як власника рекламних конструкцій та орендаря за дійсними Договорами оренди є усунення перешкод у користуванні спірним майном шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за Договорами оренди шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частин демонтованих металоконструкцій.
Відповідно, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив позов в цій частині та ухвалив: "Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 № 03/11-1 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції. Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" не чинити перешкод у користуванні та розпорядженні майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 1/2 за договором оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі від 03.11.2017 № 03/11-2 шляхом відновлення доступу до орендованого майна та повернення частини демонтованої металоконструкції.".
Однак, роблячи вказані висновки та ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували те, що орендар не може бути позбавлений можливості розпоряджатися орендованим майном, так як такої правомочності у орендаря немає і, відповідно, орендар не може захистити такі інтереси (щодо розпорядження орендованим майном).
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, у даному випадку право позивача як орендаря за Договорами оренди щодо розпорядження орендованим майном не є таким, що порушено, невизнано або оспорювано, оскільки відповідно до вимог законодавства та умов Договорів оренди у позивача такого права не виникло.
Враховуючи викладене, Суд вважає прийнятними доводи касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" в частині неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій приписів статей 391 та 759 Цивільного кодексу України у даних правовідносинах. Відтак підлягають зміні: мотивувальні частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у даній справі, шляхом виключення висновків про те, що у даному випадку ефективним способом захисту прав позивача є усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом усунення перешкод у розпорядженні майном за Договорами оренди; пункти 2, 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у даній справі, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, шляхом виключення з них слова "розпорядженні".
9. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/7252/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, часткового задоволення касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" та зміни оскаржуваних судових рішень, з мотивів наведених у цій постанові.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Закрити касаційне провадження у справі № 910/7252/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021.
2. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" задовольнити частково.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/7252/18 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
4. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 910/7252/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, змінити, шляхом виключення з пунктів 2, 3 резолютивної частини слова "розпорядженні".
5. В інших частинах рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/7252/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй