Рішення від 30.07.2021 по справі 925/832/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року Справа № 925/832/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно”

в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, м. Черкаси

до фізичної особи-підприємця Вдовиченко Світлани Іванівни,

м. Черкаси

про стягнення 26 062 грн. 29 коп.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” до фізичної особи-підприємця Вдовиченко Світлани Іванівни про стягнення 26 062 грн. 29 коп. боргу: а саме: 22 549 грн. 58 коп. борг за поставлену теплову енергію та внески, 1 450 грн. 29 коп. пені, 483 грн. 51 коп. 3% річних та 1 578 грн. 91 коп. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №940 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01 лютого 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримав 01 липня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 01 лютого 2009 року між відкритим акціонерним товариством “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” (в подальшому найменування позивача було змінено приватне акціонерне товариство “Черкаське хімволокно”) (енергопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем Вдовиченко Світланою Іванівною (споживач) було укладено договір №940 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Договір укладався на строк до 31 грудня 2009 року, проте строк дії договору на наступні роки сторонами пролонговувався на підставі п. 10.4 договору.

Відповідно до п. 1.1. договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу орієнтовно в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Фактичне споживання теплової енергії за звітний період визначається на підставі показників приладів обліку.

В додатку №1 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №940 від 01 лютого 2009 року вказано, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах: максимальне теплове навантаження Q=0,006 Гкал/год, в тому числі: на опалення Q=0,005 Гкал/год, на вентиляцію Q=0 Гкал/год та на ГВС Q=0,01 Гкал/год.

Тариф, який діє на момент укладення договору складає 296 грн. 02 коп. (без ПДВ) за 1 Гкал.

Відповідно п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться:

- розрахунковим способом (до встановлення приладів обліку),

- по приладах обліку.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1. договору).

Згідно з п. 6.2. договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок енергопостачальної організації коштів згідно Додатку 1 (показань приладів обліку) не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.

За період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року включно позивачем було відпущено відповідачу теплової енергії згідно рахунків-фактур (копії яких знаходяться в матеріалах справи) за договором по тарифам, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) 16,64 Гкал на загальну суму 20 013 грн. 68 коп.

Також нараховано внески в сумі 61 грн. 92 коп. за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води згідно ст. 17 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та згідно рішення Черкаського міськвиконкому №1021 від 17 вересня 2019 року - опубліковано на офіційному веб - сайті Черкаської міської ради, так як приміщення в яке постачається теплова енергія знаходиться в житловому будинку з встановленим приладом комерційного обліку теплової енергії. Копії рахунків-фактур по нарахованим внескам знаходяться в матеріалах справи.

Спору щодо кількості поставленої відповідачу теплової енергії у спірний період між сторонами немає.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у результаті розгляду 17 грудня 2019 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Актів планової перевірки від 02 грудня 2019 року №427, №428 та №429 проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1584, постанови НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1779 “Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2019 року”, посвідчень на проведення планової перевірки від 08 жовтня 2019 року №391, №392 та №393 установлено, що ПРАТ “Черкаське хімволокно” порушено Умови та правила, (ліцензійні умови) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, а саме: підпункт 9 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з постачання №308 щодо здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються НКРЕКП у межах наданих повноважень за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року (повинно було застосовувати тариф на теплову енергію для споживачів категорії “бюджетні установи” та “інші споживачі” встановлені постановою НКРЕКП від 29 грудня 2015 року №3225 (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП 27 лютого 2018 року №239), а застосовувало постанову НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404.

Для усунення порушень НКРЕКП зобов'язало ПРАТ “Черкаське хімволокно” до 01 квітня 2020 року здійснити перерахунок за категоріями споживачів “бюджетні організації”, “інші споживачі”, “релігійні організації” не донарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року та повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання.

У лютому 2020 року позивачем було здійснено перерахунок-донарахування за теплову енергію поставлену у листопаді-грудні 2018 року на підставі п.п. 2 п. 2 постанови НКРЕКП України від 17 грудня 2019 року №2884.

З урахуванням перерахунку за листопад-грудень 2018 року, а також поставлено теплової енергії з жовтня 2019 року по квітень 2021 року та плати за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії та оплат, здійснених відповідачем, заборгованість відповідача на час подачі позову до суду складає 22 549 грн. 58 коп.

Тариф 1 160 грн. 14 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1796 від 11 грудня 2018 року.

Тариф 952 грн. 90 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №95 від 14 січня 2020 року.

Тариф 1 590 грн. 88 коп. 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №3225 від 29 грудня 2015 року (зі змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239).

Тариф 1 048 грн. 34 коп. за 1 Гкал встановлений на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №404 від 14 червня 2018 року.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 189 ГК України суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 191 ГК України передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення”.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання, зокрема, фіксованих цін.

Позивач є суб'єктом природних монополій з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, інформація про що занесена до Зведеного переліку суб'єктів природних монополій, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України в мережі Інтернет за адресою: https://amcu.gov.ua/zvedenij-perelik-subyektiv-prirodnih-monopolij.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Згідно з до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг” національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (в редакції чинній у 2018 році) було встановлено, що рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, а також рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті “Урядовий кур'єр”, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня офіційного опублікування рішення. Рішення підлягає опублікуванню у 15-денний строк з дня його прийняття.

27 лютого 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”. Згідно з цією постановою був встановлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал без ПДВ.

Постанова НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була опублікована газеті “Урядовий кур'єр” за 27 жовтня 2018 року №202 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 28 жовтня 2018 року.

14 червня 2018 року НКРЕКП прийняла постанову №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”. Згідно з цією постановою був встановлений тариф на теплову енергію для інших споживачів, до яких відноситься і відповідач, в розмірі 1 048 грн. 34 коп. за 1 Гкал без ПДВ.

Постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була опублікована газеті “Урядовий кур'єр” за 15 серпня 2018 року №152 і відповідно до вимог ч. 7 ст. 14 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” в редакції, чинній у 2018 році, набрала чинності з 16 серпня 2018 року.

Отже, у листопаді та грудні 2018 року одночасно були чинними Постанови НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” і від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”, яким були встановлені різні тарифи на теплову енергію для інших споживачів.

У рішенні від 03 жовтня 1997 року №4-зп Конституційний Суд України надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. У цьому рішення суд зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - “наступний закон скасовує попередній”.

З цього рішення Конституційного Суду України вбачається, що з прийняттям нового акта, якщо ним не передбачено інше, автоматично скасовується діючий у часі раніше прийнятий однопредметний акт.

У даному випадку на час прийняття НКРЕКП постанови від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” раніше прийнята НКРЕКП постанова від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” не діяла, оскільки не набрала чинності, тому автоматично вона не була скасована.

Навпаки, після набрання чинності постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП”, а саме з 28 жовтня 2018 року, постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №404 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” була автоматично скасована.

Отже, з 28 жовтня 2018 року сторони за договором від 01 лютого 2009 року №940 мали застосовувати в обов'язковому порядку регульований тариф на теплову енергію, встановлений згідно з постановою НКРЕКП від 27 лютого 2018 року №239 “Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП” в розмірі 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал без ПДВ, тому позивач на законних підставах донарахував відповідачу за рахунком-фактурою від 29 лютого 2020 року №1118 - 7 254 грн. 41 коп. плати за теплову енергію, поставлену у листопаді та грудні 2018 року, виходячи із тарифу 1 590 грн. 88 коп. за 1 Гкал, яку (плату) відповідач мав оплатити до 10 грудня 2018 року та 10 січня 2019 року відповідно.

Спожиту теплову енергію в жовтні 2019 року - квітні 2021 року відповідач повинен сплатити відповідно в листопаді 2019 року - травні 2021 року.

Порядок оснащення будівель вузлами комерційного обліку визначено статтею 3 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” (далі - Закон), який набрав чинності 02 серпня 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (Міністерство розвитку громад та територій України).

Відповідно до частин шостої - одинадцятої статті 3 Закону (в редакції чинній на момент виставлення позивачем неоплачених відповідачем рахунків-фактур) витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, здійснені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати внеску за встановлення вузла комерційного обліку, який сплачується виконавцеві відповідної послуги.

Розміри внесків для споживачів комунальних послуг та власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад для споживачів комунальних послуг відповідної територіальної громади (ст. 6 Закону).

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17 вересня 2019 року №1021 встановлено розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії та постачання гарячої вроди власникам (співвласникам) будівель м. Черкаси, які приєднані до інженерних мереж відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в розрізі кожної будівлі окремо згідно з додатком.

Статтею 193 ГК України встановлено, що cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію за встановленим Регулятором тарифом у спірному періоді та внесків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 22 549 грн. 58 коп. боргу за поставлену теплову енергію та внески.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 483 грн. 51 коп. 3% річних та 1 578 грн. 91 коп. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії у жовтні 2019 року - липні 2020 року та жовтні 2020 року - квітні 2021 року з урахуванням внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води.

Згідно п. 7.3.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, а саме сплачує пеню в розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

Враховуючи, що відповідачем не було сплачено спожиту теплову енергію у строки визначені п. 6.2. договору, позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 1 450 грн. 29 коп. пені.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних, 3% річних та пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.” судом встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних нараховано вірно, а розмір пені за періоди вказані позивачем складає 1 418 грн. 23 коп., а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

В решті вимог про стягнення неустойки слід відмовити, у зв'язку з безпідставним нарахуванням.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Вдовиченко Світлани Іванівни, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь приватного акціонерного товариства “Черкаське хімволокно” в особі відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ”, пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00204033 - 22 549 грн. 58 коп. боргу та внесків,483 грн. 51 коп. 3% річних, 1 578 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 1 418 грн. 23 коп. пені та 2 267 грн. 28 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 30 липня 2021 року.

Суддя А.В.Васянович

Попередній документ
98668996
Наступний документ
98668998
Інформація про рішення:
№ рішення: 98668997
№ справи: 925/832/21
Дата рішення: 30.07.2021
Дата публікації: 02.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Черкаської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.07.2021)
Дата надходження: 24.06.2021
Предмет позову: стягнення