ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 липня 2021 року Справа № 923/332/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козак" (м. Херсон)
про стягнення 232852грн. 47коп.
без виклику представників сторін
Позиція та докази позивача
Правовими підставами позову Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козак" (відповідач) про стягнення 232852,47 грн. з яких: 208 007,73 грн. основного боргу, 6 521,89 грн. пені, 5 851,64 грн. 3% річних та 12 471,21 грн. інфляційних втрат вказано ст.ст.173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст.11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про порушення відповідачем зобов'язань за договором № 3245/1920 -ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу, а саме, про нездійснення відповідачем повної оплати природного газу за листопад та грудень 2019 року, січень, лютий та березень 2020 року у встановлені договором строки, через що у позивача, в силу закону та договору, виникло право на нарахування заявлених до стягнення сум пені, річних та інфляційних втрат.
На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею:
1) договір № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу, з додатковими угодами № 1 від 24.10.2019, № 2 від 24.10.2019, № 3 від 24.10.2019, № 4 від 24.10.2019, № 5 від 24.10.2019, № 6 від 24.10.2019, № 7 від 24.10.2019 до даного договору (а.с.13-29);
2) акти приймання-передачі природного газу від 31.03.2020, від 31.12.2019, від 30.11.2019, від 29.02.2020, від 31.01.2020 (а.с.30-34);
3) довідка "Сальдо, Предприятие "Козак ОСББ" та виписка за період з 01.10.2019 по 31.12.2019 щодо операцій по договору № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу (а.с.36);
4) розрахунок заявленої до стягнення заборгованості (а.с.9-12).
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 18.05.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою сторонам були встановлені строки для надання відзиву на позову та відповіді на відзив.
У вказаний встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав. Поряд з цим, відповідач є належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, з відміткою про вручення. Таким чином, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову.
Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 ГПК України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду.
За таких обставин розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.
Від сторін не надходили будь-які заяви та клопотання з процесуальних питань.
Установлені судом обставини
24.10.2019 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як Продавцем, та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козак", як Покупцем, був укладений договір постачання природного газу № 3245/1920-ТЕ-33.
Основними умовами договору, які впливають на спірні правовідносини є наступні:
- "Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, Споживач зобов'язується при йняти його та оплатити на умовах цього Договору " (пункт 1.1.),
- "Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. " (пункт 3.1.),
- "Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу" (пункт 5.1.).
- " … У разі невиконання Споживачем пункту 5.1, 5.6 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 17,8% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення " (пункт 7.2.).
До вказаного договору сторонами вносилися зміни та доповнення відповідно до додаткових угод № 1 від 24.10.2019, № 2 від 24.10.2019, № 3 від 24.10.2019, № 4 від 24.10.2019, № 5 від 24.10.2019, № 6 від 24.10.2019, № 7 від 24.10.2019.
На виконання умов договору Позивач передав Відповідачу, а останній, в свою чергу, прийняв за актами приймання-передачі від 30.11.2019 на суму 27 406,57 грн., від 31.12.2019 на суму 53 430,10 грн., від 31.01.2020 на суму 59 020,08 грн., від 29.02.2020 на суму 43 798,52 грн., від 31.03.2020 на суму 24 352,46 грн.
Розрахунки за природний газ здійснювалися відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі, зокрема, за зобов'язаннями щодо оплати природного газу за листопад та грудень 2019 року, січень, лютий та березень 2020 року. У зв'язку з цим, позивачем нараховані відповідачу:
- за зобов'язаннями за листопад 2019 року 1 215,21 грн. пені., 903,29 грн. річних та 1 754,02 грн. інфляційних втрат;
- за зобов'язаннями за грудень 2019 року 1 679,11 грн. пені., 1 620,80 грн. річних та 3 259,24 грн. інфляційних втрат;
- за зобов'язаннями за січень 2020 року 1 190,72 грн. пені., 1 650,07 грн. річних та 3 836,31 грн. інфляційних втрат;
- за зобов'язаннями за лютий 2020 року 390,84 грн. пені., 1 120,40 грн. річних та 2 452,72 грн. інфляційних втрат;
- за зобов'язаннями за березень 2020 року 2 146,01 грн. пені., 557,08 грн. річних та 1 168,92 грн. інфляційних втрат.
За обліком позивача станом на 31.01.21 заборгованість відповідача з оплати природного газу, який відповідач отримав від позивача на підставі договору № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу, становить 208 007,73 грн.
Під час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати а ні повністю, а ні частково, заявлених до стягнення з нього 208 007,73 грн. заборгованості з оплати природного газу, 6 521,89 грн. пені, 5 851,64 грн. 3% річних та 12 471,21 грн. інфляційних втрат.
Правові норми, що підлягають застосуванню
Щодо підстав виникнення та порядку виконання господарських зобов'язань
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно ж до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо іншого строку оплати не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов'язання
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за ч.1 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність тривалістю в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору
1. Щодо виконання сторонами своїх господарських зобов'язань
Наявність укладеного між сторонами справи договору № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивач виконав встановлені для нього договором № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу та нормами закону (за ч.1 ст.265 Господарського кодексу України), як для постачальника, зобов'язання перед відповідачем в частині передачі (поставки) відповідачеві протягом періоду дії даного договору природного газу на загальну суму 208 007,73 грн. (з урахуванням податку на додану вартість), у зумовлені цим договором строки та у передбачених цим договором обсягах, що підтверджується складеними між сторонами даної справи відповідними актами.
Вказані акти підписано відповідачем, з скріпленням відповідного підпису посадової особи відповідача відбитком печатки відповідача, без будь-яких зауважень та заперечень. Докази іншого у справі відсутні. Проте, відповідач не виконав передбачені для нього умовами вказаного договору та нормами закону (за ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України), як для споживача, зобов'язання перед позивачем в частині здійснення оплати природного газу позивача на умовах даного договору.
Невиконання відповідачем вказаних положень договору № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 та наведених приписів норм закону, є порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем, що виникли з зазначеного договору.
Внесення ж змін до пунктів 6.1. та 6.3. даного договору, в частині зміни (збільшення) строку проведення остаточних розрахунків відповідач не ініціював. Докази іншого у справі відсутні.
Щодо нарахування та стягнення пені
Неустойка (штраф, пеня) має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.
Відповідач не надав контррозрахунків заявленої до стягнення пені. Розрахунок заявленої до стягнення пені в розмірі 6 521,89 грн. судом судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно.
Щодо нарахування річних та інфляційних втрат
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо іншій розмір процентів річних не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічну правову позицію містить у собі п.3.1. та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Відповідач не надав контррозрахунків заявлених до стягнення річних (3%) та інфляційних втрат. Розрахунки заявлених до стягнення 5 851,64 грн. процентів річних (3%) та 12 471,21 грн. інфляційних втрат судом перевірено та встановлено, що він здійснений відповідачем арифметично та методологічно вірно.
Висновки суду
Відповідач порушив строки оплати природного газу, який був отриманий відповідачем від позивача на підставі договору № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу. Через прострочення виконання відповідачем зазначених грошових зобов'язань перед позивачем, у позивача виникло право на нарахування відповідачу заявлених до стягнення грошових сум пені, інфляційних втрат, 3% річних.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання його договірного зобов'язання за договором № 3245/1920-ТЕ-33 від 24.10.2019 постачання природного газу, в частині оплати товару позивача на умовах даного договору, заявлені до стягнення з відповідача грошові суми основного боргу в розмірі 208 007,73 грн., річних (3%) в розмірі 5 851,64 грн., інфляційних втрат в розмірі 12 471,21 грн., пені в розмірі 6 521,89 грн. нараховані правомірно та мають бути стягнуті з відповідача.
Розподіл судових витрат
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Козак" (код ЄДРПОУ 26432582) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) борг у загальній сумі 232 852,47 грн., у тому числі: основний борг у сумі 208 007,73 грн., пеня у сумі 6 521,89 грн., 3% річних у сумі 5 851,64 грн., інфляційних втрат у сумі 12 471,21 грн. та 3 492,80 грн. компенсації по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 30.07.2021
Суддя В.П.Ярошенко