ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення позову без руху
28 липня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1008/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом: фізичної особи-підприємця Мухи Віталія Олександровича
до: відповідача-1 - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "СЕТАМ"
про зобов"язання передати придбане на електронних торгах рухоме майно
встановив:
До суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Мухи Віталія Олександровича, якою він просить зобов"язати Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів" передати ОСОБА_1 придбане на електронних торгах від 23.12.2016 з реалізації Лоту № 186316 та від 24.12.2016 з реалізації Лоту № 186448, Лоту № 186449, Лоту № 186461 та Лоту № 186462 наступне рухоме майно в кількості 5 позицій та вартістю 72000 грн, а саме:
- камера сушильна - 1 шт.,
- камера сушильна електрична - 1 шт.,
- камера сушильна електрична - 1 шт.,
- камера сушильна - 1 шт.,
- камера сушильна тунельна - 1 шт.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2021, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позов заявлено фізичною особою-підприємцем Мухою Віталієм Олександровичем.
З доданих до позовної заяви протоколів проведення електронних торгів та актів про проведені електронні торги вбачається, що в торгах брав участь і став переможцем Муха Віталій Олександрович, а не позивач - фізична особа-підприємець Муха Віталій Олександрович.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена статтею 20 Господарського кодексу України).
За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
У статті 25 цього Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.
У статті 26 Цивільного кодексу України вказано, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа - підприємець» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності (частина перша статті 320 Цивільного кодексу України).
Тобто фізична особа, яка є власником, зокрема, рухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (частина друга статті 50 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини третьої статті 128 Господарського кодексу України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 № 904/10132/17.
До того ж, Верховний Суд прийшов до висновку, що вирішення юрисдикції спору за участю ФОП залежить від того, чи виступає фізична особа у відносинах, що склались суб"єктом господарювання та чи є ці відносини господарськими (постанова від 25.02.2020 № 916/385/19).
Однак, позивач не виклав обставин щодо подання даного позову до господарського суду, оскільки ним документально не обґрунтовано здійснення позивачем господарської діяльності спірним рухомим майном.
До того ж, позов заявлено фізичною особою-підприємцем Мухою Віталієм Олександровичем, а в прохальній частині позову позивач просить зобов"язати відповідачів передати майно Мусі Віталію Олександровичу.
Крім того, до позовної заяви додано лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 13.10.2020 № 23456/2, яким відділ у відповідь на адвокатський запит повідомив, що спірне рухоме майно було передано на зберігання керівнику відповідача-2.
Однак, позивач не надав суду доказів звернення до керівника відповідача-2 з вимогою передати майно.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця Мухи Віталія Олександровича залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі-підприємцю Мусі Віталію Олександровичу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви.
3. Роз'яснити фізичній особі-підприємцю Мусі Віталію Олександровичу , що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Звернути увагу фізичної особи-підприємця Мухи Віталія Олександровича, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Копію ухвали направити фізичній особі-підприємцю Мусі Віталію Олександровичу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2021.
Суддя В.В.Литвинова