Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1982/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д)
до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61000, м. Харків, вул. Плеханівська, 63)
про стягнення 37795,54 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 37795,54 грн., з яких: 33500,00 грн. - страхове відшкодування; 1917,44 грн. - інфляційне збільшення; 1929,46 грн. пеня та 448,64 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, відзив на позов не надав. Разом з цим, копія ухвали суду про відкриття провадження у цій справі від 30.05.2021, яку було надіслано на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з ЄДРПОУ стосовно Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61000, м. Харків, вул. Плеханівська, 63) 04.06.2021 була вручена уповноваженій особі відповідача, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 014565/2.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04.11.2019 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" укладений договір № АО 6982474 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є страхування цивільно- правової відповідальності водія транспортного засобу «BMW Х5», д.р.н. НОМЕР_1 (VINкод 4USFE43507LY74555).
18.03.2020 на вул. А.Альошина у м. Харкові сталася дорожньо- транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW Х5», д.р.н. НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_3 ), під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «ВАЗ 217230», д.р.н. НОМЕР_4 .
Відповідно до постанови Орджонікідзевсьного районного суду м. Харкова у справі № 644/2384/20 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «BMW Х5», д.р.н. НОМЕР_2 (VIN код НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., тобто вчинення ним правопорушення, яке передбачене ст. 124 КУпАП.
19.03.2020 до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" із заявою звернулася потерпіла у вищезазначеній ДТП особа ( ОСОБА_3 ) з приводу виплати страхового відшкодування в зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, яка с страховим випадком відповідно до умов договору страхування № АО 6982474.
21.07.2020 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", виходячи із ремонтної калькуляції, висновку Звіту № 342/20 про визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля, на підставі страхових актів та розрахунків страхового відшкодування до них, здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок, вказаний страхувальником в розмірі - 67000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія забезпеченого за договором ОСЦПВВНТЗ наземного транспортного засобу «BMW Х5», д.р.н. НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) (VIN код НОМЕР_3 ), на момент скоєння вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди була застрахована і в ПАТ "НАСК "Оранта", і в ПрАТ "Харківська муніципальна страхова компанія", поліс ОСЦПВ ВНТЗ № АО/004149238 (франшиза за яким рівна нулю).
13.11.2020 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до відповідача із заявою про компенсацію частини виплаченого страхового відшкодування (далі - Заява) за вих. № 08-03-14/11052, яка була отримана відповідачем 23.11.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з тим, що відповідач не відшкодував страхове відшкодування за даним страховим випадком в строки, передбачені Порядком, позивач звернутися зі скаргою до МТСБУ за вих. № 08-03-13/12292 від 17.12.2020.
Після звернення МТСБУ до відповідача на адресу Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" була надіслана відповідь ПрАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" за вих. № 06/21 від 14.01.2021, в якій відповідач підтвердив отримання Заяви; підтвердив забезпечення ним відповідальності винуватця ДТП за полісом № АО/4149238 (франшиза за яким рівна 0,0 грн.); повідомив, що 23.11.2020 ним було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 33500,00 грн.; повідомив, що в термін до кінця лютого 2021 року ним буде сплачене страхове відшкодування в повному обсязі з урахуванням встановленої законом пені.
Проте станом на 20.05.2021 відповідач, всупереч приписам МТСБУ та викладеному у вищенаведеному листі, виплату страхового відшкодування не здійснив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
При цьому, 26.02.2020 на засіданні Президії МТСБУ затверджено Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка с страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Порядок), який с обов'язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюються па врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01 березня 2020 року.
Згідно з зазначеним Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка с страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання передбаченого пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 17.3 статті Закону.
Відповідно до Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик - член МТСБУ, який отримав заяву про страхове відшкодування зобов'язаний (не заявлено від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування. Відповідно до п. 4.1. Порядку - Відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву. Якщо усі страховики, які уклали по відношенню до одного забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування у письмовій формі не узгодили з заявником проведення виплат страхового відшкодування коленим із страховиків, то виплату здійснює той страховик, який перший зареєстрував повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Згідно з п. 5.3. Порядку, страховик за Внутрішнім договором страхування якого настала подія, що мас ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
Також, у відповідності до п. 5.2., розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші Внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) у залежності від розміру шкоди (і франшизи).
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування в розмірі 67000,00 грн., отримав право зворотної вимоги 50 % від виплаченого страхового відшкодування у розмірі 33500,00 грн.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 33500,00 грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги в частині стягнення 33500,00 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1929,46 грн. пені, 448,64 грн. 3 % річних, а також 1917,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вказану суму боргу.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов'язанням.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства. Зважаючи на це, позовні вимоги позивача в частині 448,64 грн. 3 % річних та 1917,44 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Також позивач просив стягнути з відповідача 1929,46 грн. пені, нарахованої на підставі пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на суму боргу в розмірі 33500,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).
За умовами статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1929,46 грн., суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені в сумі 1929,46 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61000, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) - 33500,00 грн. страхового відшкодування; 448,64 грн. 3 % річних; 1917,44 грн. інфляційних втрат; 1929,46 грн. пені та 2270,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256 - 259 ГПК України.
Повне рішення складено "29" липня 2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв