26 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/139/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Василик Н.М.
розглянув матеріали справи
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Майдан Волі ,3, м. Тернопіль, 46001
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНДОР ЛОГІСТИК”, вул. Єфремова, 84/1Б, м. Львів, 79044
про стягнення 283 257,12 грн. за недопоставлений бензин та 18 694,97грн. штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.
За участі представника позивача - Катеринюк Христина Миколаївна, довіреність №05/07 від 04.01.2021р.
В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
Ухвалою суду від 22.03.2021р. позовну заяву № 1900-0802-7/7277 від 10.03.2021р. (вх. №165 від 15.03.2021р.) залишено без руху, а ухвалою суду від 12.04.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду на 11.05.2021р., сторонам запропоновано подати заяви по суті спору. Сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
У судовому засіданні 11.05.2021р., за клопотання представника відповідача, постановлено ухвалу про оголошення перерви на 28.05.2021р. Сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
Ухвалою суду від 28.05.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2021р. Сторони повідомлені про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні 25.06.2021р. відкрито розгляд справи по суті та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви на 14.07.2021р., а 14.07.2021р., за клопотанням позивача, відкладено розгляд справи на 26.07.2021р., сторони повідомлені про дату та час судових засідань.
Позивач, його представник, позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне:
- позивачем на виконання Договору про закупівлю та поставку товару №122 від 30.06.2020р., здійснена 100% попередня оплата пального: бензин марки А-95 в кількості 9200 літрів; бензин марки А-92 в кількості 9000 літри на загальною вартістю 332 064,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1532 від 03.07.2020р., №1781 від 11.08.2020р. та №2021 від 07.09.2020р.;
- відповідач, на закуплену кількість пального, по актах приймання - передачі паливних карток на пальне, передав паливні картки на відпуск пального на розміщених у Тернопільській області АЗС, про що зазначено у довідці відповідача від 06.11.2020р.;
- передані талони позивач отоварив на суму 48 806,88грн., решту талонів на суму 283 257,12грн. АЗС «WOG” та інші АЗС партнерів ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК», розміщених території Тернопільській області та міста Тернополя, відмовили у відпуску пального по причині залишки бензину чи коштів на паливних картках відсутні, підтвердженням чого є акти про відмову та службові документи АЗС;
- звертає увагу суду, що сторони виконали умови договору на суму 48 806,88грн. саме шляхом отоварення талонів, а тому доводи відповідача, що позивачем не передавався товар по акту приймання передачі товару на зберігання продавцю, не заслуговують на увагу;
- за порушення зобов'язань відповідачу за період з 01.02.2021р. по 07.04.2021р. нараховані штрафні санкції у вигляді пені, які передбачені законодавством та умовами договору.
Щодо доводів відповідача, що спір не підсудний Господарському суду Тернопільської області то, вважає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки виконання договору здійснюється по місцезнаходженню позивача. Просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, при цьому посилається на наступне:
- відповідно до видаткових накладних на виконання Договору відповідач передав , а позивач прийняв товар у повному обсязі: бензин марки А-95 в кількості 9200 літрів; бензин марки А-92 в кількості 9000 літри на загальною вартістю 332 064,00грн., що підтверджується підписами уповноважених осіб. Вважає, що відповідач повністю виконав умови договору поставивши позивачу товар за видатковими накладними та передавши останньому талони/ паливні картки на кількість оплаченого пального, при цьому звертає увагу, що позивач не передав відповідачу на зберігання пальне, як передбачено умовами договору ;
- вважає, що акти про невидачу бензину, подані позивачем на підтвердження порушення умов договору, не є належними доказами, оскільки такі складені в односторонньому порядку, так як представники автозаправних станцій відмовилися від їх підписання;
- заперечує проти стягнення штрафних санкцій, вважаючи їх не обґрунтованими, так як позивач не довів порушення умов договору відповідачем;
- вважає, що спір відповідно до норм ГПК підсудний Господарському суду Львівської області за місцезнаходженням відповідача. Просить у позові відмовити.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, встановив:
- між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК» (Постачальник) укладено 30.06.2020р. Договір про закупівлю та поставку товару №122 ( Договір), згідно умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:
- Постачальник зобов'язується партіями передати (поставити) у власність Покупця Товар, а саме: бензин марки А-95, бензин маки А-92 код ДК 021:2015-09130000-9 Нафта і дистиляти, а Покупець зобов'язується приймати у власність Товари та оплачувати їх вартість на умовах передбачених Договором (п. 1.1 Договору);
- передача Товарів Покупцю здійснюється з використанням бланків - дозволів (талонів) (п. 1.2 Договору);
- Факт передачі Товару у власність Покупця підтверджується підписанням уповноваженими представниками обох сторін видаткових накладних ( п. 3.2 Договору);
- Товар, придбаний Покупцем за цим Договором, передається Продавцю на зберігання згідно з актом прийому передачі Товару на зберігання, який підписується уповноваженими представниками обох сторін в момент набуття Покупцем права власності на Товар. Постачальник (як Зберігач) зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності Товару ( п. 3.5 Договору);
- після підписання сторонами видаткової накладної Постачальник видає Покупцю по акту приймання - передачі бланків-дозволів (талонів) бланки-дозволи (талони) на кількість оплаченого та придбаного Покупцем Товару ( п. 3.6. Договору);
- Товар повертається (видається) Покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на бланки-дозволи (талони), видані Постачальником Товару ( п. 3.7 Договору);
- видача (передача) Товарів зі зберігання Покупцю підтверджується фактом отоварення бланка-дозволу (талону) ( тобто повернення Постачальнику бланка-дозволу (талону) в обмін на виданий (переданий) ним Товар зі зберігання), що підтверджується касовими чеками, чеками POS - терміналів АЗС (POS - термінал - електронне обладнання, призначене для здійснення операцій відпуску Товарів (послуг) шляхом використання бланків-дозволів (талонів) ( п. 3.14 Договору);
- загальна сума Договору становить 332 064, 00грн. в т.ч. ПДВ 55 344,00грн. Загальна кількість, асортимент та вартість Товару, що передається Покупцю, зазначається у Специфікації ( Додаток 1) до Договору ( п.41, п. 4.2 Договору);
- оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виписаних Постачальником видаткових накладних. Розрахунки за Товар Покупець здійснює періодично шляхом оплати вартості Товару протягом 3 ( трьох) банківських днів з моменту виписки рахунку, видаткової накладної. Сума оплати та їх періодичність визначаються Покупцем самостійно виходячи з потреби ( п. 4.5, п. 4.6 Договору);
- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань Постачальник сплачує штрафні санкції у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставлених Товарів за кожен день прострочення (п. 8.3 Договору);
- усі спори , що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до законодавства ( п. 10.1. п. 10.2 Договору);
- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту укладення та діє до 31 грудня 2020 року та в будь якому випадку до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим Договором (п. 12.1 Договору).
Відповідно до Специфікації (Додаток 1 до Договору) сторони погодили кількість, асортимент та ціну Товару, а саме: Бензин марки А-95 кількість 9200 літрів, ціна за одиницю 18,72грн. з ПДВ; Бензин марки А-92 кількість 9000 літрів, ціна за одиницю 17,76грн. з ПДВ.
Постачальник на виконання умов договору передав, а Покупець прийняв пальне ( бензин марки А-95 та бензин марки А-92), що підтверджується видатковими накладними та рахунками на оплату на загальну суму 332 064,00грн., а саме:- рахунок №116 від 03.07.2020р. та видаткова накладна №30720/2 від 03.07.2020р. на загальну суму 91 200,00грн. ( бензин марки А-95 в кількості 2 500л. на суму 4 688,00грн.; бензин марки А-92 в кількості 2 500л. на суму 44 400,00грн); - рахунок №1473 від 11.08.2020р. та видаткова накладна №110820/2 від 11.08.2020р. на загальну суму 109 440,00грн. ( бензин марки А-95 в кількості 3 000л. на суму 56 160,00грн.; бензин марки А-92 в кількості 3 000л. на суму 53 280,00грн.); - рахунок №1669 від 07.09.2020р. та видаткова накладна №70920/7 від 07.09.2020р. на загальну суму 131 424,00грн. ( бензин марки А-95 в кількості 3 700л. на суму 69 284,00грн.; бензин марки А-92 в кількості 3 500л. на суму 62 160,00грн.), які підписані представникам сторін без зауважень, підписи яких засвідчені печатками.
Покупець оплатив вартість пального на загальну суму 332 064,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1532 від 03.07.2020р. на суму 91 200,00грн., №1781 від 11.08.2020р. на суму 109 440,00грн. та №2021 від 07.09.2020р. на суму 131 424.00грн.
Згідно видаткових накладних по Актах приймання - передачі паливних карток на пальне Постачальник передав у власність, а Покупець прийняв паливні картки в загальній кількості 1620 штук, а саме:- по Акту приймання - передачі паливних карток на пальне від 03.07.2020р. згідно накладної № 30720/2 від 03.07.2020р. в кількості 400 штук ; - Акту приймання - передачі паливних карток на пальне від 11.08.2020р. згідно накладної № 110820/2 від 11.08.2020р. в кількості 500 штук; - Акту приймання - передачі паливних карток на пальне від 07.09.2020р. згідно накладної № 70920/7 від 07.09.2020р. в кількості 720штук.
Відповідно до Довідки №6761 від 11.06.2020р. про перелік АЗС, ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» Покупець може обслуговуватися цілодобово за талонами/картками по всій мережі партнерських АЗС «WOG» ТОВ «ВОГ КАРТ», які знаходяться на території Тернопільської області.
Згідно акту приймання - передачі паливних карток від 15 грудня 2020р. Постачальник передав у власність, а Покупець прийняв паливні картки на бензин А 92 в кількості 750 літрів та бензин А 95 в кількості 200 літрів, на заміну части паливних карток виданих по передих актах.
Між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНДОР ЛОГІСТИК укладено 17.12.2020р. Додаткову угоду № 1 до Договору №122 від 30.06.2020р. відповідно до п. 1 якої у зв'язку з припиненням відпуску пального за бланками-дозволами (талонами) бренду «ІНТЕР КАРД» та заміни бланків-дозволів (талонів) бренду «ІНТЕР КАРД» на паливні картки бренду «ВОГ», внесено зміни до Договору щодо поняття «бланки-дозволи (талони)» замінено на поняття «паливна картка», інші умови Договору залишаються незмінними, при цьому сторони підтверджують виконання зобов'язань за даним Договором ( п. 2 Додаткової угоди).
Відповідно до акту приймання - передачі паливних карток на заміну паливних карток бренду «Inter Gard» від 17 грудня 2020р. Постачальник передав у власність, а Покупець прийняв паливні картки: № 7825990002739563 бензин А-95 кількість 7660 літрів; №7825990002739571 бензин А-92 кількість 7660 літрів.
На виконання умов договору Постачальник відпустив, а Покупець прийняв у період з 09.07.2020р. по 10.12.2020р. 2365 літрів на суму 43 480,80грн. та після заміни карток у період з 17.12.2020р. по 26.01.2021р. - 294 літра на суму 5 326,08грн. всього 2659 літрів пального на загальну суму 48 806,88грн., що підтверджується фіскальними чеками автозаправних станцій.
Покупець направив Постачальнику заяву - претензію № 1900-0803 -8/2178 від 26.01.2021р. в якій повідомив, що станом на дату звернення відпуск пального на автозаправних станціях для Головного управління не здійснюється, а тому просить вжити заходи щодо належного і своєчасного відпуску пального, та зазначив, що у разі невиконання заявлених у претензії вимог до 01 лютого 2021 року в повному обсязі Покупець буде звертатися до господарського суду за примусовим задоволенням вимог та стягнення штрафних санкцій.
Постачальник у відповіді на претензію № 1039 від 05.02.2021р. зазначив, що в системі яка здійснює комунікацію, облік та видачу пального відбувся технічний збій, що в свою чергу спричинив обнулення по всіх картках, а тому для відновлення цілісності системи проводилися технічні роботи та частково проводяться на даний час.
Покупцем на підтвердження відмови Постачальника (в особі АЗС, які зазначені у Довідці) виконувати зобов'язання по відпуску товару надані:
- акти про не видачу бензину ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» (мережа АЗК WOG в Україні, згідно даний офіційного сайту «WOG») розміщених на території Тернопільської області та міста Тернополя: від 02.02.2021р., від 03.02.2021р., від 08.02.2021р., від 10.09.2021р., від 12.02.2021р., від 17.02.2021р., від 18.02.2021р., від 19.02.2021р., від 22.02.2021р. від 23.02.2021р., 25.02.2021р. та від 03.03.2021р., від підписання яких працівники (касири) АЗС відмовилися;
- службові документами (не фіскальний чек) автозаправних станцій ТОВ « ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ" розміщених на території Тернопільської області та міста Тернополя: № 2944 від 02.02.2021р., №16831 від 02.02.2021р., № №17730 від 02.02.2021р., №17752 від 03.02.2021р., №16855 від 03.02.2021р., №29478 від 03.02.2021р., №26089 від 08.02.2021р., № 17473 від 08.02.2021р., №29959 від 08.02.2021р., № 28609 від 08.02.2021р., №17971 від 10.02.2021р., №49311 від 10.02.2021р., №17578 від 12.02.2021р., №30169 від 17.02.2021р., №38258 від 18.02.2021р., №38319 від 19.02.2021р., №17837 від 22.02.2021р., №18198 від 23.02.2021р., №18261 від 25.02.2021р., № 18363 від 03.03.2021р. та №30358 від 09.03.2021р., у яких зазначено «залишки пального відсутні».
Неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, неповернення сплачених позивачем коштів, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам та наведеним учасниками справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
При цьому, суд виходив із наступного:
- відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново - господарське зобов'язання (цивільно - правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України;
- договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору поставки до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, за яким одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655, ч.2 ст. 712 ЦК України);
- відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України та ст.193 ГК України, сторони повинні належним чином та в установлений договором чи законом строк виконувати взяті зобов'язання, і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони;
- договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України);
- продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу; обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 663, ч.1 ст.664, ч. 1 ст.692 ЦК України).
За змістом ст.667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1 ч.1ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. У цьому зв'язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред'явлення вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову ( аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17).
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Матеріалами справи підтверджено:
- позивач на виконання п.4.5 Договору здійснив попередню оплату вартості пального (бензин марки А-95 та бензин марки А-92) на загальну суму 332 064,00грн., що підтверджується рахунками №116 від 03.07.2020р., №1473 від 11.08.2020р., №1669 від 07.09.2020р. та видатковими накладними №30720/2 від 03.07.2020р., №110820/2 від 11.08.2020р., №70920/7 від 07.09.2020р. та платіжними дорученнями №1532 від 03.07.2020р., №1781 від 11.08.2020р. та №2021 від 07.09.2020р.;
- відповідачем виконані умови договору щодо поставки (відпуску) пального частково у кількості 2659 літра пального на загальну суму 48 806,88грн., що ним не заперечується;
- взяті на себе зобов'язання по договору відповідач не виконав у повному обсязі, не здійснив позивачу відпуск товару в кількості встановленій у специфікації, а саме бензин А-92 в кількості 7990 літрів на суму 141 902,40грн та бензин А-95 в кількості 7551 літру на суму 141 354,72грн., всього на загальну суму 283 257,12грн., шляхом обслуговування службових автомобілів позивача на АЗС відповідного до виданих талонів/карток.
- відповідач визнав у відповіді на претензію, що талони/карти обнулилися через технічний збій в системі, а не по причині не передачі товару на зберігання,тобто підтвердив свою вину щодо невиконання умов договору.
Станом на момент прийняття судом рішення відповідач пальне позивачу не відпустив, кошти не повернув, а тому позов у частині стягнення 283 257,12 грн. підлягає до задоволення, як обгрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи.
За порушення строків виконання зобов'язання повивач відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленого пального за кожний день прострочення за період з 01.02.2021р. по 07.04.2021р. у сумі 18 694,97грн. Слід зазначити, що розмір застосованого відсотка відповідає розміру встановленому ст. 231 ГК України та умовам Договору.
Суд, перевіривши нарахування пені, з врахуванням заявленої претензії, складених актів та службових документів (не фіскальних чеків) про відмову у відпуску пального, встановив правомірність нарахування такої за період з 02.02.2021р. по 07.04.2021р. в сумі 18 411 грн. 71 коп., яка підлягає до задоволення.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 283,26грн. відмовляється, як безпідставно заявлених.
Суд, відхиляє доводи відповідача щодо того , що ним виконанні умови Договору шляхом підписання видаткових накладних та передачі талонів , як необґрунтовані та такі, що не відповідають вищезазначеним нормам законодавства, так як не спростовують докази надані на підтвердження позовних вимог позивачем, а саме відповідач не підтвердив належними доказами фактичної передачі пального , якими у даному випадку є чеки АЗС, а не підписані товаророзпорядчі документи .
Щодо не передачі пального на зберігання продавцю , то дана обставина не звільняє останнього від обов'язку зберігати товар в силу ст.667 ЦК України. Крім того, оскільки закон покладає обов'язок зберігати товар на продавця, то саме останній зацікавлений у прийнятті його на зберігання , так як покупець сплачує у такому випадку витрати зберігача.
Щодо визначення підсудності даного спору, суд, вважає за необхідне зазначити наступне:
- відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, зокрема позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Так, відповідно до Довідки ТОВ «КОНДОР ЛОГІСТИК» №6761 від 11.06.2020р. про перелік АЗС на яких позивач може обслуговуватися талонами/картками згідно Договору №122 від 30.06.2020р., такі знаходяться на території Тернопільської області, тобто договором визначено місце його виконання територія Тернопільської області, а тому справа підлягає розгляду у Господарському суді Тернопільської області.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 283 257,12 грн. за недопоставлений бензин та 18 411,71грн. штрафних санкцій (пені), підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у розмірі 4 525,28 грн., згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Крім того, слід зазначити, що згідно п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даній справі розмір майнових вимог становить 301 952,09грн. Відповідно розмір судового збору, що підлягав сплаті складає 4 529,28 грн., позивачем згідно платіжного доручення №707 від 04.04.2021р. сплачено 6 518,86грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Тобто, сума судового збору, про повернення якої позивач має право звернутися в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» складає 1989,58грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “КОНДОР ЛОГІСТИК” (79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б, ідентифікаційний код 39046990) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, ідентифікаційний код 14035769) - 283 257 (двісті вісімдесят три тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 12 коп. за недопоставлений бензин, 18 411(вісімнадцять тисяч чотириста одинадцять) грн. 71 коп. штрафних санкцій (пені) та 4 525 ( чотири тисячі п'ятсот двадцять п'ять ) грн. 28 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Тернопільський місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 28 липня 2021 року
Суддя М.С. Стадник