30 липня 2021 року Справа № 915/434/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву б/н від 15.07.2021 Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (61003, м. Харків, пр-т Московський, 10/12; код ЄДРПОУ 14078902; електронна адреса: office@energoproekt.com.ua)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; код ЄДРПОУ 20915546; електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua)
про: стягнення 1203561,86 грн.
Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №22110-759 від 29.03.2021 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС заборгованості у розмірі 1203561,86 грн., з якої: 1091700,00 грн. - сума основного боргу за Договором №8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14.01.2019; 76419,00 грн. - штраф; 19770,24 грн. - пеня; 4755,62 грн. - 3% річних; 10917,00 грн. - інфляційні втрати та стягнення судових витрат.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.07.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ) на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (61003, м. Харків, пр-т Московський, 10/12; код ЄДРПОУ 14078902): 1091700,00 грн. - основний борг; 38209,50 грн. - штраф; 9885,12 грн. - пеня; 4755,62 грн. - 3 % річних; 10917,00 грн. - інфляційні втрати; 18053,43 грн. - судовий збір. В решті позовних вимог відмовлено.
20.07.2021 до суду від позивача Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" надійшла заява б/н від 15.07.2021 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі № 915/434/21, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; код ЄДРПОУ 20915546) 10000,00 грн. витрат на правову допомогу. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат просить здійснити за відсутності представника позивача.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву б/н від 15.07.2021 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) суд прийшов до наступного.
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім цього п.2 ч. 2 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідча. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має намір сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з позовної заяви, поданої Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" до суду, яка міститься в матеріалах справи № 915/434/21, позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу складають 20000,00 грн., при цьому, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, зокрема в частині витрат на професійну правничу допомогу.
До закінчення судових дебатів у справі (у судових засіданнях 14.06.2021, 14.07.2021) представник позивача зазначав, що докази понесення судових витрат в частині витрат на правову допомогу будуть надані у порядку та у межах строку, встановленого ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги №01-21 від 20.01.2021 (далі - Договір), укладеного між Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (далі - клієнт) та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною (далі - адвокат), відповідно до умов якого адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні виграти, необхідні для виконання договору (п.1 Договору).
Відповідно до п.2. Договору, адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом. З метою реалізації цього договору, клієнт уповноважує адвоката: здійснювати всі необхідні дії, пов'язані із представництвом клієнта в судах незалежно від територіальності, спеціалізації та інстанційності, зокрема у місцевих судах (місцевих загальних судах, місцевих господарських та адміністративних судах), апеляційних судах (апеляційних судах, що діють як суди апеляційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, як суди першої інстанції) та Верховному Суді, для чого адвокату надається право ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; ставити питанню іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів, і міркувань інших осіб: ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; право відмови від позову (всіх або частини позовних вимог), право визнання позову (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; право збільшення або зменшення розміру позовних вимог; право подати зустрічний позов; право зміни предмету або підстав позову: інші права, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України для сторін та інших учасників справи, яким у конкретному процесі виступає Клієнт (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.9 Договору, сторони узгодили, що розмір гонорару за надання правової допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін. Розмір гонорару у справах (спорах), що мають майновий характер, може встановлюватися у відсотковому співвідношенні від ціни позову, повідомлення -рішення (іншого акту суб'єкта владних повноважень). У разі досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає Клієнт, Сторони можуть узгодити доплату до гонорару за позитивний результат.
Відповідно до п. 9.1 Договору, суми гонорару зазначаються в Актах про надання правової допомоги, які формуються по мірі необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту. У Акті про надання правової допомоги вказується перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією та її вартість. Сторони погодилися, що якщо поштове повідомлення про надіслання Акту про надання правової допомоги повертається Адвокату, то, незалежно від причини такого повернення (відсутність за місцем знаходження, відмова від отримання тощо), Клієнт вважається таким, що отримав Акт про надання правової допомоги.
Пунктом 9.5 Договору, сторони узгодили, що право Адвоката на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення.
Пунктом 25 Договору сторони узгодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання строк дії договору до 31 грудня 2021 року.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
На виконання договору про надання правової допомоги, адвокатом Барчук А.В. видано ордер серія АХ №1047703 від 14.04.2021 на підставі якого здійснювалось представництво відповідача у справі 915/434/21.
Протоколом погодження розміру гонорару від 04 березня 2021 року до договору № 01-21 від 20 січня 2021 року сторони погодили, що у рамках договору № 01-21 від 20 січня 2021 року, укладеного між адвокатом та клієнтом, адвокат надає правову допомогу клієнту у спорі із ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення заборгованості за договором № 8191-19-01/2-123-01 -19-05005 від 14 січня 2019 року (п.1 Протоколу). Гонорар адвоката за правову допомогу у спорі про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт №8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14 січня 2019 року, укладеного між Клієнтом та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Генерального директора ВП «Южно-Українська АЕС», в суді першої інстанції є фіксованим та складає 10000,00 грн. (п.2 Протоколу).
14.07.2021 між клієнтом та адвокатом підписано акт про надання правової допомоги № 12 (виконання робіт) до договору № 01-21 від 20.01.2021, згідно якого адвокат надав клієнту правову допомогу, а клієнт прийняв надану допомогу згідно переліку. Сума гонорару становить 10000,00 грн. Надана правова допомога відповідає вимогам, пред'явленим клієнтом.
Суд вважає за необхідне зауважити, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).
Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 910/9784/18.
Крім того, у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Аналогічний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Як вбачається з клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, яке міститься в матеріалах справи № 915/434/21, відповідач просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1000,00 грн., з посиланням на те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих послуг, а тому вважає, що це є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача про відшкодування таких витрат ( а.с. 70).
Разом із тим, будь-яких доказів або обґрунтувань, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивача витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач суду не надав.
Також відповідач у своїх запереченнях не зазначив обґрунтованих підстав та доводів, як і не надав доказів стосовно неспівмірності / нерозумності визначених та понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката, а саме: договір про надання правової допомоги №01-21 від 20.01.2021, Протокол погодження розміру гонорару адвоката від 04.03.2021, наданий акт про надання правової допомоги від 14.07.2021.
Зважаючи на вищевикладене, суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Також суд зауважує, що відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20). Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені АТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" витрати на правову допомогу відповідають встановленим критеріям.
Таким чином, враховуючи фактичне понесення позивачем витрат у розмірі 10 000,00 грн., пов'язаних із розглядом справи № 915/434/21, які узгодженні між адвокатом Барчук А.В. та АТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ", суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката понесені під час розгляду справи у розмірі 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 241, 244 ГПК України, господарський суд, -
1. Заяву Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" № б/н від 15.07.2021 про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; код ЄДРПОУ 20915546; електронна адреса: office@sunpp.atom.gov.ua) на користь Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (61003, м. Харків, пр-т Московський, 10/12; код ЄДРПОУ 14078902; електронна адреса: office@energoproekt.com.ua) 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.О. Семенчук