Ухвала від 30.07.2021 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30 липня 2021 року м.Харків Справа № 913/567/19(913/498/21)

Провадження №15/913/498/21

Суддя Смола С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропеті Інвест» про забезпечення позову, подану разом із позовною заявою у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропеті Інвест» (вул.Василя Стуса, буд.35-37, м.Київ, 03142)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (кв.Гайового, буд.35-А, м.Луганськ, 91021)

про визнання незаконним та скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пропеті Інвест» (далі ТОВ «Пропеті Інвест») 27.07.2021 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО») про визнання незаконним та скасування рішення комісії Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «ЛЕО» згідно протоколу від 25.06.2019 №11.

Також ТОВ «Пропеті Інвест» подано заяву про забезпечення позову, у якій просить постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ЛЕО» вчиняти дії, що можуть привести до припинення надання послуг з постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії №1259 у приміщення ТОВ «Пропеті Інвест» за адресою: просп.Центральний, буд.47-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Відповідно відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Луганської області, у провадженні судді Яреська Б.В. перебуває справа №913/567/19 про банкрутство боржника - ТОВ «ЛЕО», порушена за заявою боржника згідно ухвали суду від 18.10.2019.

Суд бере до уваги, що ч.ч.1, 2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Зі змісту зазначеної заяви про забезпечення позову випливає, що вона подається разом із позовною заявою до боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство. Відтак, дана заява підлягає розгляду в межах справи про банкрутство №913/567/19.

У зв'язку із перебуванням судді Яреська Б.В. у відпустці, згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2021 указана заява передана для розгляду судді Смолі С.В.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 ч.1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, враховуючи викладене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилається на те, що 02.07.202 на його адресу надійшло попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.07.2021 №170, яким відповідач повідомив, що у випадку несплати позивачем суми нарахованої необлікованої електричної енергії, надання послуг з постачання електроенергії у приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , буде припинено.

При цьому самого попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.07.2021 №170, позивачем в порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України суду не надано.

Відсутність зазначеного попередження унеможливлює встановлення судом як самого факту вчинення відповідачем дій з припинення надання позивачеві послуг з розподілу електричної енергії, так і встановлення безпосереднього зв'язку припинення надання послуг з розподілу електричної енергії з несплатою позивачем 452 230 грн 34 коп. вартості необлікованої електроенергії відповідно рішення відповідача від 25.06.2019, оформленого протоколом №11, про визнання незаконним і скасування якого завлено позов.

Будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин до заяви про забезпечення позову позивачем не надано.

Також позивач зазначає, що припинення відповідачем надання послуг з постачання електроенергії, призведе до припинення роботи серверів, що зумовить припинення надання телекомунікаційних послуг усім споживачам - фізичним особам, які проживають в місті Сєвєродонецьк та усім юридичним особам, до яких відносяться і установи критичної інфраструктури та органи державної влади.

Суд зауважує, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача, а не будь-яких інших суб'єктів, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що потенційна можливість вчинення відповідачем чи іншими особами дій, які будуть перешкоджати позивачу в реалізації своїх прав без наведення відповідного обґрунтування та не підкріплена доказами, що підтверджують ці обставини, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ТОВ «Проперті Інвест» про забезпечення позову.

Згідно з ч.8 ст.140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст.74, 77, 86, 136-140, 232 - 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропеті Інвест» про забезпечення позову від 22.07.2021 відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 30.07.2021 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя С. Смола