ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2021Справа № 910/1490/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"
до Антимонопольного комітету України
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Толкфін"
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солтекс Капітал"
про визнання недійсним та скасування рішення в частині
Представники:
від позивача: Суденко Р.В.
від відповідача: Перелигіна О.О., Чернюшок М.І.
від третьої особи 1: Василенко Є.В.
від третьої особи 2: Васьківський Л.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення в частині.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України № 608-р від 01.10.2020 у справі № 143-26.13/113-19 є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати зазначене рішення в частині, що стосується позивача.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.
Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Так, оскільки, у спірному рішенні визнано, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Толкфін» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» вчинили поручення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукцірну, рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Толкфін» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал», з огляду на що суд вважає за необхідне залучити вказаних осіб як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 02.03.2021; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал».
24.02.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
01.03.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення.
02.03.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
У підготовче засідання 02.03.2021 прибув представник відповідача та представники третіх осіб, представники позивача в підготовче засідання не прибули.
Представник третьої особи 1 подав письмові пояснення.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду, враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 06.04.2021.
22.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
05.04.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 06.04.2021 прибули представники відповідача та третьої особи 1. Представники позивача та третьої особи 2 в підготовче засідання не прибули.
Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
У підготовчому засіданні судом задоволено клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.04.2021.
26.04.2021 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли пояснення на відзив.
У підготовче засідання 27.04.2021 прибули представники сторін та третьої особи 1, представники третьої особи 2 в підготовче засідання не прибули.
Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Розглянувши клопотання про здійснення розгляду справи № 910/1490/21 у закритому судовому засіданні, суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, наведені відповідачем обставини не є тими обставинами, які в розумінні приписів ст. 8 Господарського процесуального кодексу України є підставами для здійснення розгляду справи в закритому судовому засіданні.
У підготовчому засіданні 27.04.2021 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2021.
У судове засідання 15.06.2021 прибули представники сторін та третіх осіб.
У судовому засіданні оголошено перерву до 06.07.2021.
У судове засідання 06.07.2021 прибули представники сторін та третіх осіб.
У судовому засіданні оголошено перерву до 20.07.2021.
У судове засідання 20.07.2021 прибули представники сторін та третіх осіб.
Представники позивача та третіх осіб підтримали позовні вимоги, представники відповідача проти задоволення позову заперечили.
У судовому засіданні 20.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб та дослідивши докази, суд
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.
До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
За змістом ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.
У розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), суд враховує, що відсутність у певного суб'єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб'єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб'єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.
З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:
свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання;
спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.
Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.
Судом встановлено, що 01.10.2020 Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет, відповідач) прийнято рішення № 608-р у справі № 143-26.13/113-19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким, зокрема, визнано, що:
товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінгруп Фактор», товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Толкфін» та товариство з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону з продажу права вимоги за кредитним договором юридичних осіб: № 37/2012-КК; із забезпеченням: Іпотека земельних ділянок 5,6152 га; 6,6548 га; 3,4500 га за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а; - 1.00 лот та права вимоги за кредитним договором юридичних осіб: № 2/1/2-1/2013/980-КЛ/25; із забезпеченням: Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатофункціональний торгівельно-розважальний комплекс з паркінгом, що є складовою частиною проекту «Житлова та громадська забудова з автовокзалом території за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в» - 1.00 лот, проведених ПАТ «КБ «Надра» відповідно до оголошення № UA-EA-2019-01-15-000094-b, оприлюдненого на вебпорталі «PROZORRO.SALE» (п. 1 Рішення);
за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінгруп Фактор» штраф у розмірі 737327,00 грн (п. 2 Рішення).
Встановлюючи антиконкурентні узгоджені дії, у рішенні Комітетом встановлено наступне: пов'язаність позивача та третіх осіб, наявність спільних працівників; надання позивачем та третіми особами фінансової допомоги один одному та через пов'язаних із ними суб'єктів господарювання; залучення однієї і тієї ж особи для здійснення реєстрації на електронному майданчику та здійснення контролю рахунків ТОВ «ФК «ФІНГРУП ФАКТОР» і ТОВ «ФК «ТОЛКФІН» однією і тією ж особою; наявність електронного листування між відповідачами; синхронність дій відповідачів під час підготовки інформації на вимоги Голови Комітету - державного уповноваженого; спільна підготовка позивача та третіх осіб до участі в аукціоні; використання одних і тих самих ІР-адрес для завантаження документів та входу в Аукціон; спільне використання позивачем та третіми особами одних і тих самих ІР-адрес під час провадження ними своєї господарської діяльності; спільне використання засобів зв'язку; наявність тісної комунікації між відповідачами; погодженість поведінки відповідачів під час Аукціону; попередні домовленості щодо предмета Аукціону.
За наведених обставин Комітет дійшов висновків, що позивач та треті особи під час підготовки та участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов'язковою умовою участі в аукціонах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України № 608-р від 01.10.2020 у справі № 143-26.13/113-19 є протиправним та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати зазначене рішення в частині, що стосується позивача.
Зокрема, позивач зазначає, що Комітет помилково ототожнює та підміняє правила проведення відкритих торгів в публічних закупівлях та правила, які застосовуються до продажу активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так аукціон з продажу лоту № F51GL39130 мав відбутися навіть якщо в ньому брав участь один учасник, який зробив лише одну ставку, при цьому ціна лоту спадає автоматично до 80% номінальної вартості права вимоги; також відповідачем неправильно визначено розмір штрафу, оскільки, зважаючи на дані звіту позивача, Комітет фактично розрахував штраф, виходячи з сум інших операцій та фінансових доходів, а не доходів від реалізації продукції.
Треті особи підтримують доводи позивача, викладені в позові та зазначають, що Комітет допустив порушення норм матеріального права (зокрема, неправильно застосував п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та використав нерелевантну термінологію, притаманну, здебільшого, тендерам у сфері публічних закупівель); не довів та неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи (зокрема, не довів узгодженості дій позивача та третіх осіб; неповно з'ясував вимоги до документів, що повинні були подаватися учасниками аукціону, порядок формування ціни лоту та вплив на дії учасників аукціону ціни лоту; не з'ясував обставини та мету укладення договору факторингу між ТОВ «Солтекс Капітал» та ТОВ «ФК «Толкфін»).
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що в матеріалах справи наведені докази та встановленні факти порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, а тому прийняте Рішення відповідає вимогам чинного законодавства.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи № 143-26.13/113-19, розпочатої за ознаками вчинення ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», ТОВ «ФК «Толкфін» і ТОВ «Солтекс Капітал» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Комітетом встановлено, що 05.02.2019 Публічним акціонерним товариством КБ «НАДРА» за допомогою вебпорталу «PROZORRO.SALE» проведено «голландський» аукціон з продажу права вимоги за кредитним договором юридичних осіб: № 37/2012-КК; із забезпеченням: - Іпотека земельних ділянок 5,6152 га, 6,6548 га, 3,4500 га за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а; - 1.00 лот та права вимоги за кредитним договором юридичних осіб: № 2/1/2-1/2013/980-КЛ/25 із забезпеченням: - Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатофункціональний торгівельно-розважальний комплекс з паркінгом, що є складовою частиною проекту «Житлова та громадська забудова з автовокзалом» території за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в.
Аукціон проводився згідно з Регламентом роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, від 17.12.2018 (далі - Регламент).
За результатами Аукціону переможцем стало ТОВ «Солтекс Капітал», придбавши право вимоги за кредитними договорами № 37/2012-КК та № 2/1/2-1/2013/980-КЛ/25 на останньому кроці етапу зниження стартової вартості за ціною 777 130 951,05 грн.
Комітет стверджує, що аналіз документів, які стосуються проведення Аукціону, містять ознаки узгодженої поведінки між ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», ТОВ «ФК «Толкфін» і ТОВ «Солтекс Капітал», матеріали, зібрані під час розслідування доводять наявність узгодженої поведінки, що стосується спотворення результатів Аукціону.
Зокрема, у п. 215 Рішення Комітет стверджує, що змагання при проведенні аукціону забезпечується таємністю інформації та, з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону, передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників, а також обов'язок готувати та подавати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією. Однак в Аукціоні таку змагальність було усунуто, про що свідчить встановлена Комітетом у ході розгляду справи сукупність обставин, яка вказує на погоджену поведінку учасників.
Суд зазначає, що стаття 5 та стаття 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не містить положень щодо зазначених в Рішенні обов'язків учасників готувати та подавати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією, з огляду на що суд погоджується з доводами позивача та третіх осіб про те, що Комітет під час прийняття рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, в частині того, що Аукціон проводився за окремим порядком, відмінним від порядку проведення тендерів у публічних закупівлях.
Так, процедура проведення аукціону з продажу активів банків, що ліквідуються, не є тотожною процедурі проведення тендеру (публічних закупівель), оскільки, умови проведення Аукціону регламентуються не Законом України «Про публічні закупівлі», а Регламентом роботи електронної системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, а також, Положенням щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого Рішенням ФГВФО №388 від 24.03.2016 (далі - Положення).
Комітет зазначає, що при підготовці тендерних пропозицій, узгоджені дії учасників публічних закупівель у вигляді обміну інформації та спільної підготовки тендерних пропозицій, надають їм переваги над іншими учасниками, оскільки направлені на створення штучного враження наявності конкурсу. І в цьому випадку, визначення пов'язаності осіб та узгодженості в їх діях при підготовці пропозицій, вказує на антиконкурентну змову, оскільки в цьому випадку саме спільна поведінка учасників тендерів забезпечує перемогу конкретному учаснику.
Поряд з тим, відповідно до п. 7.4 Регламенту при проведенні аукціонів з продажу активів банків, що ліквідуються, особи, що бажають взяти участь в аукціоні зобов'язані лише зареєструватись (завантажити заяву для встановлення того, що учасник не є позичальником (боржником) та/або поручителем за кредитним договором та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, - тобто документи, що відображають виключно об'єктивну реальність та не є таємними, та такими, що можуть вплинути на результати аукціону) та сплатити гарантійний внесок.
На підтвердження протиправної узгодженості в діях учасників Аукціону, у спірному Рішенні Комітет послався лише на зовнішні ознаки, які могли свідчити про те, що між учасниками аукціону, відбувався обмін інформацією, однак, жодного висновку, яким чином, подача однотипної документації, в цьому випадку, може надати перевагу одному учаснику над іншими, оскаржуване Рішення не містить. Завантаження особами, що мають намір взяти участь в аукціоні, вищевказаних документів (заяви та свідоцтва), жодним чином не впливає на перебіг та результат Аукціону, а лише надає можливість конкретній особі, на рівні з іншими, взяти в ньому участь.
Відповідно до ст. 1 (Визначення термінів) Регламенту:
- електронний аукціон - процес продажу активів (майна) банків, що здійснюється в ЕТС та включає в себе автоматичне покрокове зниження початкової (стартової) ціни лота та етап подання цінових пропозицій (за умови здійснення ставки учасником) в порядку та на умовах, встановлених Регламентом ЕТС, в інтерактивному режимі реального часу;
- початкова (стартова) ціна - ціна лота, сформованого із індивідуально визначеного активу (майна) або пулу активів (майна), відображена у рішенні Фонду про затвердження умов продажу активу (майна)/пулу активів (майна), з якої розпочинаються відкриті торги (аукціон) та яка діє до першого автоматичного покрокового зниження ціни лота;
- крок аукціону - дисконт, розмір та час застосування якого затверджені рішенням Фонду, на який в ході відкритих торгів (аукціону) автоматично і поступово здійснюється зниження початкової (стартової) ціни оголошеного до продажу лота протягом періоду проведення відкритих торгів (аукціону) до моменту досягнення мінімальної ціни оголошеного до продажу лота або до моменту здійснення ставки учасником, а також надбавка, розмір якої затверджений рішенням Фонду щодо умов продажу та на яку мінімально цінова пропозиція учасника, що зробив ставку, повинна перевищувати розмір найвищої закритої цінової пропозиції під час періоду внесення цінової пропозиції учасником, що зробив ставку;
- мінімальна ціна - ціна лота, відображена у рішенні Фонду про затвердження умов продажу активів (майна) банку(ів), якою закінчується автоматичне покрокове зниження ціни лота протягом встановленого періоду проведення електронного аукціону, за відсутності ставки учасника.
Для набуття статусу учасника необхідно зареєструватись та сплатити гарантійний внесок. Згідно з п. 7.4 та п. 7.5 Регламенту зареєструватись для участі в аукціоні та сплатити гарантійний внесок можна у день його проведення та після початку аукціону. Лише сплата гарантійного внеску (в тому числі онлайн) є умовою для набуття статусу учасника відкритих торгів (аукціону). Гарантійний внесок може бути сплачений в будь-який момент з дати публікації оголошення в ЕТС. Внесок можна зробити і до 16:00 години дня аукціону, приєднатися до самого аукціону можна в будь-який час протягом дня аукціону. Подача заявки на участь в аукціоні відбувається на будь-якому зареєстрованому майданчику, яких станом на сьогоднішній день зареєстровано більше 40 (сорока).
Тобто, Регламент взагалі не передбачає «стадії підготовки пропозицій, узгодження цін та інших умов, спільну підготовку документів».
Суд зазначає, що Комітетом не було наведено будь-яких доказів, які б могли свідчити про те, що обмін інформацією між учасниками Аукціону якимось чином вплинув на рішення ТОВ «Солтекс Капітал» (переможця аукціону) зробити відповідну ставку на Аукціоні. При цьому, кожен з учасників Аукціону мав рівні з ТОВ «Солтекс Капітал» можливості зупинити зниження ціни зробивши власну ставку або зробити власну закриту пропозицію.
Так, початкова та мінімальна ціна лоту аукціону, згідно з Регламентом та відповідно до Положення, відображаються у рішенні Фонду про затвердження умов продажу активів (майна) банку(ів), та як вірно встановив Комітет - ціна лоту Аукціону з продажу права вимоги за кредитними договорами юридичних осіб: №37/2012-KK; №2/1/2-1/2013/980-КЛ/25, із забезпеченням: (і) іпотека земельних ділянок 5, 6152 га, 6,6548 га, 3,4500 га, (іі) майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатофункціональний торгівельно-розважальний комплекс з паркінгом, що є складовою частиною проекту «Житлова та громадська забудова з автовокзалом території за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в, була визначена та опублікована в публічному паспорті Аукціону, розміщеному на інформаційному порталі ФГВФО до початку проведення Аукціону.
У Рішенні Комітетом встановлено, що відповідно до інформації, що міститься на вебпорталі «PROZZORO.SALE», ТОВ «Солтекс Капітал» о 16:12:17 зробило ставку на останньому (семидесятому) кроці зниження вартості лота, коли ціна знизилася на 70 відсотків і зафіксувалася на значенні 777 130 951,05 грн, однак ні ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», ні ТОВ «ФК «Толкфін» не виявили бажання придбати вказаний лот навіть за мінімальною ціною 777 130 951,05 грн.
На переконання відповідача, наведені вище факти є підтвердженням відсутності, зокрема в ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» (позивача), дійсного бажання придбати лот на аукціоні та свідчить про наявність погодженої поведінки позивача та третіх осіб, а також про небажання учасників конкурувати один з одним за право придбати лот Аукціону та вказують на чітку попередню домовленість учасників між собою.
Проте, суд не може погодитись із такими висновками Комітету, оскільки, при прийнятті спірного Рішення ним не досліджувались і не встановлювались об'єктивні фактори, що безпосередньо впливали на поведінку учасників Аукціону, зокрема, ціна лоту.
Також Комітетом не досліджене питання, що за встановленим порядком проведення аукціону, придбати лот за мінімальною ціною може лише один учасник, який першим зупинив покрокове зниження ціни під час аукціону, тобто в даному випадку ТОВ «Солтекс Капітал». Відсутність закритих цінових пропозицій від інших учасників не може беззаперечно вважатися наслідком домовленості учасників аукціону. Відповідно до Регламенту (термін «закрита цінова пропозиція» та п. 7.18.), внесення закритої цінової пропозиції є лише правом, а не обов'язком учасника, і аукціон проводиться та вважається таким, що відбувся, навіть за умови її відсутності. Кожен суб'єкт господарювання має право здійснювати закупівлю товарів за ціною згідно з власним переконанням з урахуванням власних економічних інтересів. Однак Комітет не досліджував існування інших факторів та умов, що впливали б на дії учасників Аукціону, окрім тих, які він вважав погодженими антиконкурентними діями.
Зокрема, Комітет не дослідив фактичної спроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» купити лот за ціною, вище мінімальної.
Комітетом також не надано доказів того, що небажання інших учасників купувати лот за більшою ціною, ніж мінімальна ціна, є саме узгодженою антиконкурентною поведінкою, а не рішенням суб'єкта господарювання прийнятим в межах законних прав щодо недоцільності придбавати лот за іншою ціною, а фактична відсутність конкурсу/конкуренції на етапі закритої цінової пропозиції мала місце через об'єктивні економічні чинники, а не зумовлена безпосередньо узгодженням учасниками Аукціону відповідної поведінки.
При цьому, згідно з інформацією з відкритих джерел, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб перед проведенням Аукціону зазначалося, що вказаний лот є найдорожчим за весь час проведення аукціонів з продажу активів банків, що ліквідуються (початкова ціна продажу лоту: 2 590 436 503,50 грн, мінімальна ціна лоту: 777 130 951,05 грн).
З відкритих джерел є загальновідомим, що аукціони з продажу цього лоту проводились ФГВФО з 2017 року неодноразово (5 аукціонів), усі вони закінчувалися безрезультатно, зокрема через відсутність бажаючих прийняти в них участь.
Однією із підстав прийняття Комітетом рішення про узгодженість дій учасників стали висновки про відсутність переваг для будь-якого учасника Аукціону внаслідок нібито встановленого Комітетом факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій.
Проте, такі висновки Комітету суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Згідно з Регламентом роботи електронної системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції для продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку, ліквідуються, учасники до початку аукціону повинні внести гарантійний внесок, завантажити через особистий кабінет заяву про участь та запевнення в тому, що вони не є позичальниками (боржниками) та/або поручителями за кредитними договорами, додати копії електронних документів.
При цьому, Регламент не містив вимог щодо формування конкурсних пропозицій учасниками аукціону.
Співпадіння в оформленні та зовнішньому вигляді документів у конкретному випадку не можуть свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів аукціону, оскільки при проведенні аукціону єдиним критерієм, який висувався до документації учасників, є її відповідність вимогам замовника, визначеним чинним законодавством України. Учасниками не формувались конкурсні пропозиції. В цьому полягає специфіка аукціонів з реалізації активів банку, - первісна ціна лоту та мінімально можлива ціна лоту встановлюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та відома учасникам аукціону до його початку.
Пунктом 6 Розділу VII Положення, передбачено, що відкриті торги (аукціон) не можуть вважатися такими, що відбулися, у разі, серед іншого, якщо на участь у відкритих торгах (аукціоні) було зареєстровано лише одного потенційного покупця (учасника).
Проте, Рішенням ФГВФО №3117 від 20.07.2017 встановлено особливі умови для даного виду торгів. Вказаним Рішенням визначено, що пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції реалізація активів (майна) банків, що ліквідуються, відповідно до Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, здійснюється відповідно до Рішення виконавчої дирекції Фонду №388, з урахуванням певних особливостей.
Серед таких особливостей вказано лише одну умову, при наявності якої відкриті торги (аукціон) не вважатимуться такими, що відбулись, а саме - у разі відсутності ставки (п.2 п.п.3 ч.3 Рішення ФГВФО №3117 від 20.07.2017).
Умови Регламенту відповідають вищевказаному Рішенню ФГВФО.
Упродовж одного дня відбувається автоматичне покрокове зниження ціни до моменту, поки один із учасників торгів натисне кнопку «придбати», або ж ціна знизиться до 20% від балансової вартості предмету аукціону. Крок аукціону - 1%. Кожен учасник аукціону може зупинити торги на прийнятному для себе рівні ціни, натиснувши кнопку «придбати». Кожен зареєстрований учасник аукціону має право подати свою «закриту цінову пропозицію», яка має перевищувати ставку, на якій зупинилось автоматичне покрокове зниження ціни, - це остання можливість для решти учасників аукціону зробити ставку, подати свою найкращу цінову пропозицію і поборотися за актив. Період для подання закритих цінових пропозицій починається, незалежно від моменту здійснення ставки, що зупинила автоматичне покрокове зниження ціни: у період з 16:15 до 16:45 і загалом триває 15 хвилин. По завершенню етапу подання закритих цінових пропозицій, вони розкриваються, і учасник, який зупинив автоматичне покрокове зниження ціни отримує право «перебити» найбільшу закриту цінову пропозицію, запропонувавши свою «останню ціну».
Виходячи з того, що електронні майданчики Prozorro.Sale - це акредитовані незалежні юридичні особи, підключені до системи, які з однієї сторони співпрацюють з організаторами торгів (державними чи приватними замовниками) та з іншої сторони - з потенційними покупцями, слідкують за виконанням правил торгів та незмінністю даних у центральній базі даних Prozorro.Sale, то навіть після початку електронного аукціону до нього можуть приєднатись будь-які інші учасники (якщо їх гарантійний платіж надійшов до 16:00) з будь-якого місця розташування та через будь-який із 40 (сорока) майданчиків. За таких обставин узгоджені дії учасників Аукціону фактично можливі, але не надають учасникам жодних переваг перед іншими учасниками.
Таким чином, враховуючи вимоги Регламенту та Рішення ФГВФО №3117 від 20.07.2017, якщо ставка зроблена, аукціон вважається таким, що відбувся (навіть, якщо в ньому взяв участь один учасник). При цьому достатньо, щоб в електронному аукціоні приймав участь один учасник і зробив хоча б одну ставку, на відміну від торгів щодо державних закупівель, в яких учасники торгів за попередніми домовленостями дійсно можуть впливати (спотворювати) на результати торгів та важлива участь у торгах більше ніж одного учасника.
Суд зазначає, що Комітетом не доведено, що поведінка позивача та третіх осіб є саме антиконкурентною узгодженою поведінкою та те, що позивач мав попередню змову з іншими учасниками Аукціону з метою усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів аукціону.
Зокрема, у Рішенні Комітетом встановлено, що станом на дату виходу оголошення про проведення Аукціону та на дату проведення Аукціону засновниками позивача були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, єдиним засновником/учасником ТОВ «Солтекс Капітал», зокрема, на дату проведення Аукціону є ТОВ «ГАЛЄОН ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42427540).
При цьому, ТОВ «ГАЛЄОН ІНВЕСТ» не є учасником (засновником) жодного суб'єкта господарювання, окрім участі у статутному капіталі ТОВ «Солтекс Капітал», що підтверджується відсутністю відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо участі ТОВ «ГАЛЄОН ІНВЕСТ» в інших суб'єктах господарювання. Відсутні також факти встановлення пов'язаності між ТОВ «ГАЛЄОН ІНВЕСТ» та ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», ТОВ «ФК «Толкфін».
Відповідно до частини другої статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надання згоди на вчинення правочинів, якщо вартість майна, робіт, послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймається виключно загальними зборами товариства. Таким чином, ОСОБА_1 , як виконавчий директор ТОВ «Солтекс Капітал», не мав можливості самостійно приймати рішення про участь в Аукціоні.
Рішення про призначення ОСОБА_4 з 11.02.2019 виконавчим директором ТОВ «Солтекс Капітал» (переможця аукціону), який починаючи з 06.07.2015 перебував на посаді начальника юридичного відділу в ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», було прийняте вже після проведення аукціону, тому вказане призначення жодним чином не могло вплинути на перебіг подій під час Аукціону та не вказує на узгодженість дій учасників.
Відтак, Комітет, зазначаючи про пов'язаність ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», ТОВ «ФК «Толкфін» та ТОВ «Солтекс Капітал» через осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , не дослідив той факт, що зазначені особи не мали реального механізму впливу на прийняття ТОВ «Солтекс Капітал» рішення, щодо участі в Аукціоні.
Суд зазначає, що наявність господарських відносин між учасниками Аукціону не суперечить приписам чинного законодавства, не перешкоджає їх участі в Аукціоні, адже змагальність при його проведенні забезпечується самостійністю та незалежністю дій (поведінки) кожного з учасників. Комітетом не надано доказів того, що наявність зв'язків між учасниками Аукціону впливала на його результати та мала наслідком його спотворення.
Поряд з цим, Комітет встановлюючи у Рішенні спільне використання позивачем та третіми особами засобів зв'язку та наявності між ними тісної комунікації, приходить до висновку про координацію між ними дій до та після виходу оголошення про проведення Аукціону, а також до та після безпосереднього проведення Аукціону.
Суд з такими висновками Комітету погодитися не може, та зазначає, що дії суб'єктів господарювання до моменту отримання інформації щодо проведення Аукціону (зокрема, до виходу оголошення про проведення Аукціону) не можуть визначатися антиконкурентними узгодженими діями суб'єктів господарювання, спрямованими на спотворення його результатів.
Твердженням Комітету щодо збігу у заявах ТОВ «Солтекс Капітал», ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» та ТОВ «ФК «Толкфін», зокрема, те, що вони були створені за допомогою пристрою Canon (без деталізації моделі і тим більше ідентифікації конкретних пристроїв) свідчить про неповне з'ясування Комітетом обставин справи.
При цьому, Комітет, зазначаючи про попередні домовленості щодо предмета Аукціону досліджує договори факторингу, укладені між ТОВ «Солтекс Капітал» та ТОВ «ФК «Толкфін», однак доказів укладання договорів щодо предмета Аукціону з позивачем, матеріали справи не містять, що в свою чергу свідчить про відсутність у позивача економічної зацікавленості в результатах проведеного Аукціону, зокрема, у придбанні предмета закупівлі саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал».
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Комітетом неповно з'ясовані обставини справи № 143-26.13/113-19, висновки Комітету, покладені в основу Рішення, ґрунтуються на зроблених відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах, більше того, значна частина доказів, зібраних відповідачем, відноситься до подій, що відбулися після проведення Аукціону, а відтак не має впливати на оцінку дій учасників під час проведення аукціону.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті Рішення Антимонопольний комітет України неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, є недоведеними і не підтвердженими належними і допустимими доказами; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Так, судом досліджено наявні в матеріалах справи докази, проаналізовано доводи сторін та третіх осіб та встановлено, що наведені порушення є підставою для визнання недійсним Рішення Комітету в частині, що стосується позивача.
При цьому, заперечення відповідача не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для визнання зазначеного Рішення недійсним.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним та скасувати пункт 1 рішення Антимонопольного комітету України від 01.10.2020 №608-р у справі №143-26.13/113-19 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (ідентифікаційний код: 38945479) таким, що вчинило порушення, передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Аукціону з продажу права вимоги за кредитним договором юридичних осіб: № 37/2012-КК; із забезпеченням: Іпотека земельних ділянок 5,6152 га; 6,6548 га; 3,4500 га за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а; - 1.00 лот та права вимоги за кредитним договором юридичних осіб: № 2/1/2-1/2013/980-КЛ/25; із забезпеченням: Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: багатофункціональний торгівельно-розважальний комплекс з паркінгом, що є складовою частиною проекту «Житлова та громадська забудова з автовокзалом території за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1, 1а, 1в» - 1.00 лот.
3. Визнати недійсним та скасувати пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України від 01.10.2020 №608-р у справі №143-26.13/113-19 щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (ідентифікаційний код: 38945479) штрафу у розмірі 737 327,00 грн.
4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (49000, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 1А, офіс 702; ідентифікаційний код: 38945479) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.07.2021
Суддя Ю.В. Картавцева