ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.07.2021Справа № 910/6744/21
За позовомПриватного підприємства «Фелікс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега.Інвест»
простягнення 150000,00 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Приватне підприємство «Фелікс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега.Інвест» 150000,00 грн заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги №1 від 10.07.2020 в частині здійснення оплати за відступлене право.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6744/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
17.05.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що до моменту виконання боржником своїх зобов'язань за договором постачання відповідач не має обов'язку сплачувати на користь позивача будь-яку суму замість відступлених прав вимоги.
04.06.2021 від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач повідомляє про те, що внаслідок укладення між сторонами додаткової угоди №4 до договору про відступлення права вимоги, предмет спору у сумі 100000,00 грн припинив існування 24.05.2021, а тому просить суд закрити провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
10.07.2020 між Приватним підприємством «Фелікс» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега.Інвест» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1 (надалі - Договір), за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором постачання №б/н від 26.12.2008 (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Закритим акціонерним товариством «Чарівне дійво» (боржник).
Відповідно до п. 1.2 Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 01.02.2021) за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання грошових зобов'язань за основним договором в сумі 8903888,00 грн.
Пунктом 3.1 Договору (з урахуванням додаткових угод №1 від 19.10.2020 та №2 від 01.02.2021) визначено, що новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору замість переданих (відступлених) за цим договором прав вимоги грошову суму у розмірі 8903888,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 01.02.2021) вказані зобов'язання виконуються новим кредитором шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок первісного кредитора за наступним графіком: 150000,00 грн - до 01.03.2021; 150000,00 грн - до 01.06.2021; 150000,00 грн - до 01.09.2021; 150000,00 грн - до 01.12.2021; 1400000,00 грн - 01.04.2022; 2000000,00 грн - 01.08.2022; 2000000,00 грн - 01.08.2023; 2000000,00 грн - 01.08.2024; 903888,00 грн - 01.08.2025.
Належним чином засвідчені копії Договору та вищевказаних додаткових угод додано позивачем до позовної заяви.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Доказів визнання Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.07.2020 недійсним у судовому порядку матеріали справи не містять, а тому з огляду на встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину вказаний Договір приймається судом як доказ виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов'язків, передбачених даним правочином.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в силу п.п. 3.1, 3.2 Договору, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем на суму 8903888,00 грн, яке частково - у сумі 150000,00 грн підлягало виконанню у строк до 01.03.2021. Оскільки свого обов'язку зі сплати коштів у розмірі 150000,00 грн відповідач не виконав, позивач вказує на наявність підстав для стягнення зазначеної суми коштів у судовому порядку.
Однак, для долучення до матеріалів справи відповідачем надано належним чином завірену копію додаткової угоди №4 від 24.05.2021 до Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.07.2020, укладену між сторонами після звернення позивача з даним позовом до суду.
У вказаній Додатковій угоді №4 від 24.05.2021 сторони домовились пункт 3.2 Договору викласти в редакції, відповідно до якої зобов'язання виконуються новим кредитором шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок первісного кредитора за наступним графіком: 50000,00 грн - 01.03.2021; 50000,00 грн - 01.06.2021; 150000,00 грн - 01.09.2021; 350000,00 грн - 01.12.2021; 1400000,00 грн - 01.04.2022; 2000000,00 грн - 01.08.2022; 2000000,00 грн - 01.08.2023; 2000000,00 грн - 01.08.2024; 903888,00 грн - 01.08.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Таким чином, внаслідок укладення Додаткової угоди №4 від 24.05.2021 до Договору строк виконання зобов'язань відповідача щодо сплати обумовленої п. 3.1 Договору грошової суми змінено і станом на момент розгляду справи настав строк виконання зобов'язань відповідача щодо сплати передбачених графіком двох перших платежів у загальному розмірі 100000,00 грн (50000,00 грн - 01.03.2021; 50000,00 грн - 01.06.2021).
Однак, доказів сплати відповідачем обумовлених графіком платежів, строк оплати яких настав, матеріали справи не містять.
Твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку сплачувати грошові кошти за відступлене право вимоги до моменту виконання ЗАТ «Чарівне дійво» своїх зобов'язань спростовуються змістом як укладеного між сторонами Договору та додаткових угод до нього, так і Угодою від 20.10.2020 про тлумачення умов Договору про відступлення права вимоги №1 від 10.07.2020.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В свою чергу, оскільки станом на момент розгляду справи строк виконання зобов'язань відповідача зі сплати решти передбаченої п.п. 3.1, 3.2 Договору суми не настав, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн залишаються судом без задоволення.
При цьому, у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 100000,00 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Договором про відступлення права вимоги №1 від 10.07.2020 зі сплати первісному кредитору замість переданих (відступлених) прав вимоги частини грошової суми у погоджений сторонами строк.
При цьому, внаслідок укладення додаткової угоди №4 до Договору лише змінився строк виконання зобов'язань відповідача зі сплати відповідної суми коштів, однак сам предмет спору існувати не припинив.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега.Інвест» (Україна, 01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 8'Б', приміщення літера 'А', ідентифікаційний код 39781493) на користь Приватного підприємства «Фелікс» (Україна, 94400, Луганська обл., місто Сорокине, площа Комсомольська, будинок 1, ідентифікаційний код 13380949) заборгованість у розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1513 (одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн 33 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257, п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова