ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
30.07.2021Справа № 910/3748/20
Суддя Господарського суду міста Києва Літвінова М.Є. розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит"
про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит" про зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він став переможцем відкритих торгів, що відбулися 21.08.2019 на ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива" з продажу цінних паперів, які належать ПАТ "КБ "Надра", а саме простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", проте ПАТ "КБ "Надра", не здійснило підписання відповідних договорів (біржових контрактів) купівлі-продажу акцій, не здійснило поставку позивачу акцій, а з порушенням вимог закону здійснило протиправний продаж акцій відповідачу, що і стало причиною з звернення з даним позовом про визнання протиправним, недійсним та нікчемним правочину щодо цих акцій від 06.12.2019, переведення на позивача прав та обов'язків покупця цих акцій та визнання права власності позивача на ці акції, витребування цих акцій у особи або осіб, у володінні якої (яких) перебувають ці акції та зобов'язання такої особи здійснити зарахування цих акцій на рахунок позивача в цінних паперах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №910/3748/20 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у даній справі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.11.2020 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 910/3748/20 скасовано, справу № 910/3748/20 направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк та встановлено спосіб для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/3748/20 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 на підставі ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
10.03.2021 до відділу діловодства суду позивачем подано клопотання щодо самовідводу судді у справі №910/3748/20, у якому заявник просить визначити наявність чи відсутність підстав заявлення суддею Господарського суду міста Києва Ягічевою Н.І. самовідводу у господарській справі №910/3748/20 до передачі справи до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 клопотання ОСОБА_1 щодо самовідводу судді у справі №910/3748/20 залишено без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/3748/20 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 у справі №910/3748/20 скасовано.Справу №910/3748/20 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи №910/3748/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням в.о. керівника апарату № 05-23/1157/21 від 27.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Ягічевої Н.І.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 справу передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До матеріалів справи № 910/3748/20 не додано доказів сплати судового збору.
Разом з цим, до позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому позивач просить врахувати майновий стан позивача ОСОБА_1 при вирішенні питання щодо звільнення скаржника від сплати судового збору та звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.
Заявником до клопотання про звільнення від сплати судового збору в якості доказу про майновий стан додано копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, із якої вбачається, що скаржник в період з 05.04.2019 по 27.06.2019 отримав заробітну плату у розмірі 18 695,04 грн.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а саме стаття 6 передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
За приписами частин 1, 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до змісту частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В статті 1 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір (абзац 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір").
Як передбачено частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 визначено ставки судового збору за подання до господарського суду заяв (клопотань, скарг).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270 гривні.
Згідно з положеннями частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання:
1) заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення;
4) заяви про поворот виконання судового рішення;
5) заяви про винесення додаткового судового рішення;
6) заяви про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому законом порядку безвісно відсутньою;
7) заяви про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або одержання допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
8) заяви про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
11) заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
12) заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;
12-1) заяви про видачу обмежувального припису;
13) позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду;
14) заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб;
15) клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах;
16) заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
17) позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" встановлює пільги щодо сплати судового збору, а саме від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;
12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;
13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;
14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";
15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;
16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
20) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи;
21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а відтак за подання до суду позовної заяви останнім має бути сплачений судовий збір на загальних підставах.
Окрім того, в матеріалах справи наявні квитанції № N1BFA5511M від 18.06.2020 про перерахування коштів на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва у розмірі 2 304, 00 грн та № N1BFA4601M від 18.06.2020 про сплату судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 102, 00 грн .
Враховуючи вищевикладене, наведені у клопотанні обставини ОСОБА_1 не є підставою для звільнення від сплати судового збору у даному випадку, а отже у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.
Крім того суд зазначає, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у справі № 910/3748/20, не підлягає задоволенню, виходячи із принципу рівності сторін.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 29.05.2018 у справі №915/955/15 та Постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 914/347/17.
В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19).
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнати протиправним, недійсним та нікчемним правочин, що був укладений та (або) виконаний 06.12.2019 року між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" поза фондовою біржою щодо купівлі-продажу простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук, які станом на 21 серпня 2019 року належали ПАТ "КБ "Надра"; 2) перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбувся 21.08.2019 на фондовій біржі ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива" за ціною 2 304, 00 грн; 3) витребувати прості іменні акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук, які станом на 21.08.2019 належали ПАТ "КБ "Надра", у особи або осіб, у володінні якої (яких) після набрання у справі рішенням суду законної сили, а у випадку касаційного оскарження судового рішення - після проголошення постанови суду касаційної інстанції у справі, перебуватимуть ці акції та зобов'язати таку особу або таких осіб здійснити зарахування простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук, які станом на 21.08.2019 належали ПАТ "КБ "Надра" на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритого в АТ "БТА БАНК", за наступними реквізитами: депозитарний код рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 , МДО 301432, та одна вимога майнового характеру, а саме: визнати право власності ОСОБА_1 на ці акції з 21.08.2019 (у кількості 9000 штук).
При цьому, згідно розрахунку, наведеного позивачем, ліквідаційна вартість однієї простої іменної акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" за даними фінансової звітності цього емітента на другий квартал 2019 року за результатами відповідного коригування становить 244, 24 грн.
З огляду на це, сума судового збору за подання позовної заяви має становити 39 278, 40 грн (32 972, 40 грн - 1,5 відсотка ціни позову, виходячи з вартості та кількості простих іменних акцій, щодо яких заявлена вимога про визнання права власності, та 6 306, 00 грн за три вимоги немайнового характеру).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви із наданням:
- платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 39 278, 40 грн;
5. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
6. Ухвала набирає законної сили 30.07.2021 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.
Суддя М.Є. Літвінова